Провадження № 22-ц/803/7083/25 Справа № 214/9302/23 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
26 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
секретар судового засідання Лідовська А.А.
сторони
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Чапала Юрій Олександрович, позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року та додаткове рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2025 року, ухвалені суддею Ковтун Н.Г. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повних судових рішень відсутні),
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом 27.11.2023 року, в якому просивь суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.06.2018 року станом в розмірі 122 696,50 грн, яка складається з наступного: 112 599,61 грн - заборгованість за кредитом; 10 096,89 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, а також судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 04.06.2018 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua.
Відповідач ознайомився із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заві.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку та встановлений початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміни кредитування та обслуговування картрахунку.
У подальшому, відповідач ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 06.07.2018 отримав картку: типу преміальна картка World Black Edition (кредитний ліміт до 200 000 грн). Номер та строк дії отриманих карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається до позовної заяви. Отримання картки підтверджується фотографією клієнта із карткою, довідці про отримані картки та випискою по рахунку.
Інформація щодо встановлення та зміни розміру кредитного ліміту підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п.2.1..2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п.1.1.1.63 Договору - короткостроковий кредит, який надається Банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Пунктом 1.1.3.3.2.4 Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору, про що Банк повідомляє клієнтів щодо внесених змін шляхом використання будь-якого з наступних каналів: розміщення інформації на офіційному сайті Банку, розміщення інформації у відділеннях Банку, смс повідомлення на фінансовий номер телефону клієнта, повідомлення на електронну пошту клієнта, інформування у системі «Приват24» або «Приват24 для бізнесу», дзвінки, повідомлення через банкомат та термінали самообслуговування, мессенджери, шляхом направлення листа поштою, тощо.
У разі незгоди зі змінам «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати заяву про розірвання Договору, виконавши умови п.2.1.1.5.4.
АТКБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п.2.1.1.12.3.
Таким чином, у разі відсутності коштів на рахунках, відповідач здійснює погашення кредиту та процентів внесення коштів та кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового.
Пунктом 2.1.1.12.3 Договору в разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання клієнта вважаються простроченими.
Відповідно до Договору сторони узгодили, що в разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів, які підлягають сплаті в порядку, передбаченому п.2.1.1.12.3 Договору, щонайменше на один календарний місяць, банк має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі, виконати інші зобов'язання за Договором, в тому числі щодо сплати пені, в повному обсязі.
В редакції умов та правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п.2.1.2.12 Сторони дійшли згоди, що в разі, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язання клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюється за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 74,4% для преміальних карток: Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature.
Таким чином, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором.
У зв'язку з зазначеними порушеними зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 17.10.2023 має заборгованість - 122 696,50 грн, яка складається з наступного: 112 599,61 грн - заборгованість за кредитом; 10 096,89 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Зазначену суму заборгованості позивач просив суд стягнути з відповідача, а також понесені ним судові витрати у розмірі 2684,40 грн.
Рішенням Саксаганського районного суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 04.06.2018 року станом на 17.10.2023 року в розмірі 112 599 (сто дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 61 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2463 (дві тисячі чотириста шістдесят три) грн 12 коп.
Додатковим рішенням Саксаганського районного суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2025 року поновлено строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення.
Заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Чапала Юрій Олександрович про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволена частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн 00 коп.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чапала Ю.О., посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким у повному обсязі відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» в задоволенні позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 та судові витрати по справі покласти на позивача.
При цьому, представник відповідача зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не було враховано та не надано оцінки доводам Відповідача, що Позивач вже звертався до цього суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (аналогічний предмет) та з тих самих підстав (виписка банку про рух коштів за картковим рахунком до платіжної картки № НОМЕР_1 ) у справі 214/9025/23, рішення суду в якій набрало законної сили, що в разі задоволення позову в цій справі призведе до подвійного стягнення.
Вказує, що суд першої інстанції врахував доводи Відповідача стосовно безпідставності нарахування відсотків Банком, проте, при ухваленні рішення не перевірив наданий Позивачем розрахунок та, окрім заборгованості за кредитом також стягнув з Відповідача і відсотки, нарахування яких у рішенні визнав як безпідставне. Згідно контррозрахунку Відповідача сума безпідставно нарахованих Банком відсотків та плати за непогашення кредитного ліміту в пільговий період становить 162 015,34 грн., а отже з урахування коштів, внесених Відповідачем на платіжну картку № НОМЕР_1 , позитивне сальдо на користь Відповідача становить (162 015,34 грн. (сума списаних банком відсотків) - 112 599,69 грн. (визначена Банком заборгованість)) = 39 318,84 грн. Тобто саме Банк має заборгованість 39 318,84 грн. перед Відповідачем.
Як в цій справі №214/9302/23, так і в іншій справі №214/9025/23, рішення по якій вже набрало чинності, в обґрунтування позовних вимог Банком була зазначена одна і та сама платіжна картка № НОМЕР_1 . Рух коштів по картковому рахунку, отримана Відповідачем сума кредиту, розмір витрат Відповідача, розмір нарахованих Позивачем відсотків, періоди нарахувань і т.і. з боку Банку підтверджувалися однією і тією ж Випискою за договором №б/н за період 06.07.2018-20.10.2023 від 20.10.2023. З довідки Позивача, поданої разом з позовом вбачається, що ОСОБА_1 на підставі укладеного кредитного договору видано платіжну картку № НОМЕР_1 картки MasterCard World Black Edition, термін дії 06/21, саме щодо стягнення заборгованості по кредиту під час користування цією карткою заявлено позов у цій справі, в розмірі 122 696,50 грн.
Доказом руху коштів по картковому рахунку та наявності зазначеної заборгованості є долучена Позивачем Виписка за договором №б/н за період 06.07.2018-20.10.2023 від 20.10.2023. Щодо ідентичності підстав та предмету позову в іншій справі Відповідач, посилаючись на долучені копії іншої справи першої інстанції зазначав наступне: №214/9025/23, в суді 24.09.2024, Дніпровський апеляційний суд, розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» та ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2024 року у іншій справі №214/9025/23, постановив Рішення яким рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2024 року змінив в частині розміру стягнутої з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №б/н від 01 липня 2019 року, зменшивши цей розмір з 288 455 грн 43 коп до 122 696 (сто двадцять дві тисячі шістсот дев'яноста шість) грн 50 коп. розмір якої (заборгованості) відповідає предмету стягнення в цій справі.
Представник відповідача вказує, що в якості підстави стягнення заборгованості в розмірі 122 696,50 грн. в іншій справі №214/9025/23 позивачем долучено, а судом визначено як підставу стягнення аналогічна Виписка за договором №б/н за період 06.07.2018-20.10.2023 від 20.10.2023. Також на підтвердження спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є наступна досліджена Дніпровським апеляційним судом обставина, наведена в обґрунтування Постанови від 24.09.2024 у справі №214/9025/23: «Разом з тим, із виписки по рахунку відповідача ОСОБА_1 вбачається, що останній користувався карткою № НОМЕР_1 без зазначення типу картки, доказів того, що відповідач користувався кредитною карткою, зокрема «Універсальна», «Універсальна голд»; преміальна картка «Platinum», преміальна картка «World Black Edition», преміальна картка «VISA Signature», преміальна картка «World Elite» чи преміальна картка «Infinite», матеріали справи не містять, що свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні докази узгодження між сторонами розміру відсоткової ставки, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками.
Сторона відповідача вважає, що Позивач в цій справі №214/9302/23 вимагає подвійного стягнення суми, що вже була стягнута згідно набравшого чинності рішення у справі №214/9025/23. За наведених обставин провадження в справі №214/9302/23 мало б бути закрите. Проте, як вбачається, судом першої інстанції наведені обставини були проігноровані, підстави відхилення доводів Відповідача оскаржуване рішення по справі не містить.
Окрім того, представник відповідача зазначає, що суд першої інстанції врахував доводи Відповідача стосовно безпідставності нарахування відсотків Банком, проте, при ухваленні рішення не перевірив наданий Позивачем розрахунок та, окрім заборгованості за кредитом також стягнув з Відповідача і відсотки, нарахування яких у рішенні визнав як безпідставне.
Згідно контррозрахунку Відповідача сума безпідставно нарахованих Банком відсотків та плати за непогашення кредитного ліміту в пільговий період становить 162 015,34 грн., а отже з урахування коштів, внесених Відповідачем на платіжну картку № НОМЕР_1 , позитивне сальдо на користь Відповідача становить (162 015,34 грн. (сума списаних банком відсотків) - 112 599,69 грн. (визначена Банком заборгованість)) = 39 318,84 грн. Тобто саме Банк має заборгованість 39 318,84 грн. перед Відповідачем. У відзиві на позов Відповідач зазначив, що з наданого Позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за Кредитним договором вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 17 жовтня 2023 року становить 122 696,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 112 599,69 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 10 096,89 грн.
При цьому, згідно виписки з карткового рахунку, при визначені Банком розміру заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсоткам, банком нараховані та списані відсотки на загальну суму 162 015,34 грн. Тобто очевидно, що визначена Банком заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 10 096,89 грн. не відповідає безпідставно утриманим ним відсоткам на загальну суму 162 015,34 грн, а отже висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідач повідомляє суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, докази про зміст і остаточну вартість якої будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції. Надати відповідні докази раніше неможливо через погодинну тарифікацію послуг адвоката і складання акту наданих послуг лише за результатами завершення апеляційного провадження.
В апеляційній скарзі на додаткове рішення від 26 травня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Чапала Ю.О., посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить його скасувати,та ухвалити нове рішення в частині стягнення витрати на правничу допомогу Відповідача, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Чапала Юрій Олександрович, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000 грн. в повному обсязі. Стягнуті витрати на правничу допомогу у визначеному Дніпровським апеляційним судом розмірі розподілити пропорційно сумі задоволених позовних вимог, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року у справі №214/9302/23.
Представник відповідача зазначає, що суд в оскаржуваному рішенні, неодноразово роблячи акцент на нормах права, якими суду надано право зменшити заявлені однією стороною витрати на правничу допомогу за заявою іншої сторони, на власний розсуд, за власною ініціативою, безпідставно зменшив розмір заявлених представником відповідача витрат на правничу допомогу, фактично стягнувши лише 10000 грн. із заявлених 50 000 грн.
Представник відповідача наголошує на тому, що зменшення судами заявлених стороною витрат на правничу допомогу за власною ініціативою суду, без наявності клопотань чи заперечень іншої сторони, всупереч нормам цивільного законодавства та правовим позиціям Верховного Суду порушує ключовий принцип цивільного судочинства - принцип змагальності сторін і втрачає об'єктивність та неупередженість.
В апеляційній скарзі позивач АТ КБ ПриватБанк», посилаючись на незаконність оскаржуваних судових рішень, просить скасувати рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками - 10 096,89 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ КБ ''ПриватБанк'' в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін. Скасувати додаткове рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2025 року та відмовити у стягнені судових витрат на правничу допомогу. Судові витрати покласти на Відповідача.
При цьому, скаржник зазначає, що місцевий суд зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, допустивши грубе порушення норм цивільного права та невірно застосував норми права.
Позивач зазначає, що з наданої Банком анкети-заяви від 04.06.2018р чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що Позичальник висловив згоду про укладення договору та особистим підписом засвідчив, що: “ … Підписавши цю анкету-заяву “Я згоден з тим, що ця заява, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами складають між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладання й згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздрукування з офіційного сайту Банку. Я зобов'язуюсь виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку....»
Представник позивача вказує, що 21.10.2022р Відповідачем було підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (була долучена разом із додатками до позову). Це є проміжуточна Заява про приєднання до умов і правил банківських послуг, яка змінює умови кредитування (подальшого використання кредитної картки), до вже існуючого кредитного рахунку який був відкритий 04.06.2018р.
Також, безпосередньо у Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 21.10.2022 року, підписаній Відповідачем, зазначено основні умови кредитування: п. 1.2 Основні умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна лінія; сума кредитного ліміту. п.1.3 - Процентна ставка: 36% п.1.4 - порядок повернення кредиту, розмір мінімального обов'язкового платежу:- 7 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно;- 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення).
Позивач наголошує на тому, що всі істотні умови кредитування (розмір відсотків та неустойки тощо) узгоджено у Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 21.10.2022 року, що особисто підписана Відповідачем, розрахунок заборгованості за відсотками здійснено відповідно до погоджених умов. Звертає увагу на те, що заповнення Заяви про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг надає можливість клієнту банку будь-коли користуватись банківськими послугами, за бажанням отримати кредитну картку, використання якої клієнт визначає самостійно за своєю потребою.
Повивач вважає, що, враховуючи те, що Заявою, яка підписана відповідачем 21.10.2022 року, визначено розмір відсотків за користування кредитом, то вони підлягають стягненню з позичальника на користь кредитора в примусовому порядку через неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, суд не врахував наведені обставини та вимоги процесуального законодавства і фактично не вирішив спір по суті в цій частині. Наявність узгодження між сторонами базового розміру процентної ставки є підставою для задоволення вимог зі стягнення заборгованості за процентами.
Також звертає увагу на те, що Відповідач не заперечував факт отримання картки та факт видачі кредитних коштів.
АТ КБ “ПриватБанк» вважає, що при ухваленні додаткового рішення судом не враховано критерії розумності розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, що стягнута сума судових витрат є значно завищеною враховуючи складність справи (справа не складна) та враховуючи що позов банку задоволено частково, 90 % заявленої суми позову.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши думку представника відповідача Чапали Ю.О., який підтримав доводи і вимоги апеляційних скарг відповідача ОСОБА_1 з викладених у скаргах підстав, категорично заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача підлягають задоволенню, тоді як апеляційні скарги сторони відповідача не можуть бути задоволені, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 04.06.2018 підписав заяву №б/н, згідно якої йому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, банк подав до суду Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», витяг з умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, виписку по рахунку, довідку про зміну умов кредитування, довідку про видану картку із зазначенням її номеру та строку дії, паспорт споживчого кредиту, та копію паспорту громадянина України - відповідача.
Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 17.10.2023 виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 122 696,50 грн, з яких: 122696,50 грн - заборгованість за кредитом; 112 599,61 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
До позову АТ КБ «ПриватБанк» було надано виписку по рахунку відповідача та довідку про видачу кредитної картки.
Згідно Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, 20.02.2020 року на картковий рахунок позивача № НОМЕР_2 встановлено кредитний ліміт у розмірі 125 000,00 грн, 09.09.2022 кредитний ліміт зменшено до 124 050,00 грн, 25.10.2022 кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн (а.с.37).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав утворену заборгованість, що у свою чергу свідчить про отримання останнім кредитної картки з кредитним лімітом.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав, шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в загальному розмірі 112 599,61 грн, яку ОСОБА_1 отримав і не повернув банку.
Відмовляючи у стягненні процентів за користування кредитом, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем не надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, а в самій анкеті-заяві відсутні домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами. Тому, Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04.06.2018 шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів. Матеріали справи не містять доказів визнання відповідачем, зокрема, факту погодження між сторонами розміру та порядку нарахування процентів у будь-якому розмірі.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції та погоджується із доводами позивача в частині наявності підстав для стягнення процентів за користування кредитом, з огляду на таке.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Проте, суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі неможна повністю визнати законним і обґрунтованим.
У спорі, пов'язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).
За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Колегія суддів не може погодитись із висновком суду про те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Так, Банком на підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками надані наступні докази: розрахунок заборгованості за договором № б/н від 04.06.2028 станом на 17.10.2023 (а.с.7-11); Виписка за договором № б/н за період з 06.07.2018 - 20.10.2023 (а.с.12-36); Довідка про зміну умов кредитуванн та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (а.с.37); Довідка про видачу ОСОБА_1 кредитної картки MasterCard World Black Edition з терміном дії 06/21, з датою відкриття 06.07.2018, № картки НОМЕР_1 (а.с.38); Копію анкети - заяви про приєднанн до Умов и Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 04.06.2018 (а.с.39-40); Паспорт споживчого кредиту, підписаний особисто відповідачем 06.07.2018 (а.с.41); Заява про приєднанн до Умов та Правил надання банківських послуг від 21.10.2022, яка підписана особисто відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором ОТП 21.10.2022 17:36 (а.с.52-54); ксерокопія паспорта позичальника (а.с.57-58).
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року)
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені у позовні вимоги.
Наведені вище, надані позивачем докази підтверджують приєднання відповідача до умов договору в розумінні положень статті 634 ЦК України, оскільки, підписавши Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, відповідач особисто ознайомився з запропонованими йому умовами кредитування, тобто був обізнаний з умовами на яких отримав наданий позивачем кредит, тривалий час користувався кредитними коштами та здійснював часткове погашення боргу, а отже банк має право вимагати від позичальника виконання умов договору і в частині сплати відсотків за користування кредитними коштами.
У позові банк просив стягнути окрім тіла кредиту - 112 599,61 грн, також заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 10 096,89 грн станом на 17.10.2023 року.
Виписокою про рух коштів на кредитній картці № НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 , починаючи з 06.07.2028 по 20.10.2023 активно користувся кредитними коштами з цієї картки, здійснючи перекази на інші картки, оплачуючи продуки та інші товари, поповнюючи мобільний телефон, оплачуючи інші послуги, зокрема поштові, послуги ресторану, частково сплачуючи кредитний борг, що свідчить про те, що Позичальник був обізнаний з умовами кредитування, приймав їх та виконував, а відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави у відмові у позові в частині стягнення заборгованості по процентам за користуванням кредитом у розмірі 10 096,89 грн.
За наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштам підлягає задоволенню на заявлену у позові суму 10 096,89 грн у зв'язку з доведеністю та обґрунтованістю цих позовних вимог.
Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені вище обставини справи чим допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення суду у відмовленій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.
Доводи представника відповідача про те, що Позивач вже звертався до цього суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (аналогічний предмет) та з тих самих підстав (виписка банку про рух коштів за картковим рахунком до платіжної картки № НОМЕР_1 ) у справі 214/9025/23, рішення суду в якій набрало законної сили, що в разі задоволення позову в цій справі призведе до подвійного стягнення, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Так, з рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Днііпропетровської області від 04 червня 2024 року у справі №214/9025/23, яке було переглянуто Дніпровським апеляційним судом 24 вересня 2024 року встановлено, що у листопаді 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 01 липня 2019 року в розмірі 318 287,98 грн, що виникла станом на 17 жовтня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву б/н від 01 липня 2019 року.
Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці довідкою про зміну кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову. У подальшому відповідач, ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 21 жовтня 2022 року отримав картку типу: преміальна картка World Elite кредитний ліміт до 400 000 грн).
З довідки про видачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № б/н від 01 липня 2019 року кредитних карток встановлено, що 05 вересня 2016 року відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано картку № НОМЕР_3 , термін дії до 08/17 року, у подальшому кредитні картки двічі видавались, зокрема 09 лютого 2017 року, відкрито картковий рахунок та видано картку № НОМЕР_4 , термін дії до 08/18 та видано картку № НОМЕР_5 , терміном дії 08/22 (том 1 а.с.12).
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 договір без номера вбачається, що спочатку на картку № НОМЕР_3 відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 275 000 грн, який, 25 жовтня 2022 року зменшено до 0,00 грн. (том 1 а.с.11).
Отже, наведені вище обставини справи, встановлені у судовому рішенні у справі №214/9025/23 вказують на інший кредитний договір, а саме від 01.07.2019, тоді як у цій справі кредитний договір укладено 04.06.2018, за цими договорами ОСОБА_1 видані різні типи кредитних карток з різними кредитними лімітами, різними термінами строку дії карток, що спростовує доводи сторони відповідача про наявність спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та подвійне стягнення з відповідача кредитної заборгованості.
Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно положення ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач, при зверненні до суду сплатив суму судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Суд першої інстанції, часткового, задовольнивши позовні вимоги Банку на 91,77%, відповідно стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2463,12 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог, проте, оскільки позов у зв'язку з апеляційним переглядом справи підлягає задоволенню в повному обсязі на 100%, відповідно рішення суду в частині розміру стягнутого судового збору підлягає зміні в бік збільшення суми судового збору до заявлених у позові вимог.
При подачі апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3220,80 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до положень п.п.1,2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року позовні вимоги Банку задоволенні в повному обсязі, відповідно відсутні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим додаткове рішення від 26 травня 2025 року, яке є складовою основного судового рішення, підлягає скасуванню, а понесені відповідачем витрати на правничу допомогу покладаються на ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Чапала Юрій Олександрович залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року в частині відмови Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами - скасувати, ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по процентам за користування кредитом за кредитним договором б/н від 04.06.2018 року станом на 17.10.2023 року в розмірі 10 096,89 грн.
Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року року в частині стягнутого на корить Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судового збору змінити, збільшивши суму судового збору з 2463,12 грн. до 2684,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 3220,80 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Додаткове рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в ухваленні додаткового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 01 вересня 2025 року.
Головуючий:
Судді: