Провадження № 22-ц/803/7948/25 Справа № 214/2673/24 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С.І. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
02 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Халаджи О. В.
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
розглянувши без повідомлення учасників справи у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року у цивільній справі за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко Світлана Анатоліївна про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договорів дарування, припинення права власності (суддя першої інстанції Сіденко С.І., повний текст ухвали складено 18 червня 2025 року),
У березні 2024 року Криворізька міська рада звернулась до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко Світлана Анатоліївна про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договорів дарування, припинення права власності.
15 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Криворізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко Світлана Анатоліївна про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року відмовлено у прийнятті позовної заяви та повернуто її оригінал ОСОБА_1 .
Із вказаною ухвалою суду не погодилась ОСОБА_1 , та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без врахування обставин справи.
Мотивує скаргу тим, що станом на дату подання позови, фактичний розгляд справи по суті не розпочато та головуючим ще не було оголошено про початок розгляду справи по суті.
Вказує, що подання такої позовної заяви було обґрунтовано, зокрема тим, що наразі у провадженні того ж складу суду (суддя Сіденко С.І.) перебуває інша цивільна справа №214/2034/21 за позовом за позовом ОСОБА_5 до Криворізької міської ради про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки у тій самій редакції договору оренди земельної ділянки від 10.10.2007р. щодо оренди земельної ділянки площею 0,2985га, кадастровий номер: 1211000000:06:055:0105, яка розташована по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 просила ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду щодо повернення позовної заяви.
Оскільки, в даній справі оскаржується ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви, наслідками якої є її повернення, то її розгляд слід проводити без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що об'єднання справ є правом, а не обов'язком суду, суд не вважає за доцільне об'єднання в одне провадження вказані цивільні справи. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть по суті однорідних, а за обставинами вказаних справ підстави та предмет позовів є різними, хоч і стосується одного і того ж нерухомого майна, розширює предмет доказування, ускладнює розгляд та вирішення справи.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Правила, порядок і процедура об'єднання і роз'єднання позовів в цивільних справах, визначені виключно у ст.188 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Згідно з ч. 2 ст. 188 ЦПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (ч.3 ст. 188 ЦПК України).
У відповідності до ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 5 ст. 188 ЦПК України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог (ч.3 ст. 188 ЦПК України).
Згідно з ч.7 ст.188 ЦПК України про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.8 ст.188 ЦПК України справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об'єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.
Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об'єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об'єднання (ч.9 ст. 188 ЦПК України).
Згідно з ч.10 ст.188 ЦПК України справи, об'єднані в одне провадження, роз'єднанню не підлягають.
З матеріалів справи вбачається, що Криворізька міська рада звернулась із вказаним позовом у березня 2024 року.
02 квітня 2024 року місцевим судом було відкрито провадження за вказаним позовом.
У вересні 2024 року міська рада уточнила свої вимоги.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23 травня 2025 року.
16 червня 2025 року на адресу місцевого суду надходить позовна заява ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко Світлана Анатоліївна про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає. що вказана позовна заява ОСОБА_1 була подана з порушенням ч. 3 ст. 188 ЦПК України, тобто після закриття підготовчого засідання. Поважних причин неподання позову з моменту відкриття провадження у справі (02.04.2024 року) і до закриття підготовчого засідання (14.05.2025 року) суду не наводить, а тому, апеляційний суд вважає що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо повернення вказаного позову.
Статтею 49 ЦПК України визначено процесуальні права та обов'язки сторін.
Частиною другою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Частиною третьою цієї статті визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 638/5172/17 зазначено, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмета позову не допускається. Зміна підстав або предмета позову здійснюється шляхом подання суду відповідної письмової заяви. Зміна підстав або предмета позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті, тобто до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву. Ця норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмета позову. Заява, подана після початку розгляду справи по суті, залишається без розгляду і повертається позивачеві.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Доводи викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Доводи викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367- 369, 374,375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська