Провадження № 22-ц/803/7424/25 Справа № 199/2006/25 Суддя у 1-й інстанції - ПОДОРЕЦЬ О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
02 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючої судді - Свистунової О.В.,
суддів - Макарова М.О., Єлізаренко І.А.,
ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 08 травня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення , -
05 червня 2025 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 08 травня 2025 року.
24 червня 2025 року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
Однак, при подачі апеляційної скарги було долучено квитанцію про сплату судового збору не у повному обсязі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2025 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху для виконання вимог статті 356 ЦПК України, з наданням десятиденного строку з дня вручення копії ухвали, шляхом надання доказів підтвердження сплати судового збору.
24 липня 2025 року копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлено на поштову адресу апелянтів, що зазначена в апеляційній скарзі, що підтверджується супровідним листом, який міститься в матеріалах справи (а.с.66).
Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ доправосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Відповідно до ст.ст. 185, 357 ЦПК України в разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
На адресу апеляційного суду повернувся конверт від апелянтів із копією ухвали від 21 липня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху з відміткою повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.68).
14 серпня 2025 року судом апеляційної інстанції було вдруге направлено копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на поштову адресу апелянтів, що зазначена в апеляційній скарзі, що підтверджується супровідним листом, який міститься в матеріалах справи (а.с.69).
На адресу апеляційного суду повернувся конверт від апелянтів із копією ухвали від 21 липня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху з відміткою повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.70).
На теперішній час вимоги ухвали суду не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Отже, апелянти звернувшись до суду 05 червня 2025 року із апеляційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 08 травня 2025 року, протягом тривалого часу не виявляють належної зацікавленості у розгляді справи, що вказує на відсутність у зацікавленості у вирішенні спору по суті.
Як роз'яснено у пунктах 2,3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість цих строків, суду необхідно враховувати принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Судом вжиті заходи для скерування апелянтам ухвали про залишення без руху їх апеляційної скарги, однак у визначений судом термін, недоліки апеляційної скарги не усунуто, апелянти до апеляційного суду зі зверненнями щодо розгляду апеляційної скарги не зверталися, рухом справи не цікавилися, що свідчить про зловживання своїми правами та втрату інтересу до своєї апеляційної скарги, що в свою чергу тягне порушення принципу розумності строків, дотримання якого є однією з найважливіших критерій справедливого судочинства.
Таким чином, враховуючи розумність строку розгляду справи, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути скаржникам, роз'яснивши при цьому, що вони не позбавлені права повторно звернутись з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 08 травня 2025 року - вважати неподаною та повернути скаржникам.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: І.А. Єлізаренко
М.О. Макаров