Провадження № 33/803/2072/25 Справа № 229/6027/24 Суддя у 1-й інстанції - Костенко Є. К. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
26 серпня 2025 року Кривий Ріг
26.08.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В. апеляційну скаргу захисника Чеботарьової Ю.В., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2025р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.
Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Чеботарьовою Ю.В., яка в апеляційній скарзі:
- вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, та такою, що ухвалена із порушенням процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи і має бути скасована, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, судом неповно, невсебічно, та необ'єктивно з'ясовані всі обставини справи, під час розгляду справи допущено спрощений підхід;
- вважає, що суд першої інстанції надав поверхневу оцінку обставинам справи, внаслідок чого дійшов до передчасного висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;
- зазначає, що заявляла клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте, в день судового засідання її не було підключено, справа була розглянута без її участі, чим позбавлено сторону захисту можливості висловити свої аргументи та міркування по даній справі, знехтувавши тим самим правом ОСОБА_1 на захист та моїми правами як захисника;
- звертає увагу, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом жодним не підтверджений, тобто відсутня складова частина адміністративного правопорушення, зазначений факт можливо підтвердити лише відповідним відеозаписом події; в матеріалах справи у відеозаписах факт керування транспортним засобом зафіксований не був;
- вказує, що в оскаржуваній постанові зазначалось, про складання щодо ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126, проте дана постанова на даний час оскаржується в Києво-Святошинському районному суді Київської області (справа № 369/19985/24);
- звертає увагу, що доданий до матеріалів справи відеозапис є неповним, і не відображає дійсних обставин події, тому є неналежним доказом у справі, на даному відеозаписі відсутній момент керування ОСОБА_1 транспортним засобом, момент складання та оголошення протоколу про адміністративне правопорушення та інші юридично значущі моменти; з аналізу наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що такий відеодоказ був отриманий з порушенням порядку, встановленого положеннями п.п 4.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
- вважає, що огляду на стан алкогольного сп'яніння та відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду не відповідає вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція);
- вважає, що поліцейські взагалі не зазначили, які саме у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння, не роз'яснили його законні права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення часом нібито керування ТЗ ОСОБА_1 зазначено 14:24:58 год., натомість як сам протокол було складено об 14 год. 37 хв., а відеозапис розпочався об 14:24:22 год., тобто відеофіксація розпочалась раніше, ніж ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом;
- зазначає, що відсутні посилання на відомості чи рішення суду, які вказували б на повторність вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ст. 130 КУпАП;
- вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 121087 від 01.09.2024 також зазначається, що під час складення матеріалів даної справи про адміністративне правопорушення були присутні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Проте, в матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не були присутні під час цієї події, та їх пояснення взагалі не стосуються матеріалів справи щодо ОСОБА_1 , а тому дані докази є неналежними; в матеріалах справи, які були надані захиснику для ознайомлення, жодних пояснень вищезазначених осіб не міститься; до матеріалів справи також був долучений рапорт поліцейського СРПП старшого сержанта поліції Артура Михайличенка від 01.09.2024р., складений відносно події за участі іншої особи - ОСОБА_6 , а не ОСОБА_1 , а тому даний рапорт не може слугувати належним доказом вини ОСОБА_1
- наголошує, що відповідно до постанови Верховного Суду по справі № 524/4668/17 - рапорт поліцейського не може слугувати однозначним доказом винуватості водія у порушенні ПДР;
- вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення були складені із грубим порушенням закону, наведені в них дані не є точними та містять багато суттєвих розбіжностей, а тому вищезазначені документи не можуть вважатись належними, допустимими та такими доказами, якими зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП
- прохає скасувати оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП України та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.
Про дату, час та місце судового розгляду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Чеботарьова Ю.В. повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули.
Захисник Чеботарьова Ю.В. заявила клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, та судом апеляційної інстанції їй надана така можливість, проте в день судового зсідання, а саме 26.08.2025р. захисник із власних технічних засобів не змогла приєднатися до відеоконференції.
Відповідно до вимог КУпАП проведення судового засідання в режимі відео конференції не передбачено, та забезпечення судового засідання в режимі відео конференції є правом суду, а не обов'язком, при цьому суд апеляційної інстанції, з метою забезпечення оперативності судового розгляду та з урахуванням умов воєнного часу вважає можливим проведення судового засідання в режимі відеоконференції за клопотанням учасників провадження.
При цьому, слід наголосити, що відповідно до вимог КПК України ч. 6 ст. 366 КПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв'язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання. При цьому попередньо справа слуханням відкладалась за клопотанням захисника.
У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції не вбачає перешкод для розгляду апеляційної скарги за відсутності сторін провадження.
Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 01.09.2024р. о 14-24 год. в м. Дружківка по вул. Свободи, 34 керував т.з. «Musstang 250 LS», б/н, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду у встановленому законодавством порядку на встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився, правопорушення вчинено повторно протягом року, оскільки 04.03.2024р. ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Червонозаводського (Основ'янського) районного суду міста Харкова та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та 30.04.2024р. ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Орджонікідзевського (Індустріального) районного суду міста Харкова та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування прийнятого рішення про винуватість ОСОБА_1 суд першої інстанції поклав:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №121087 від 01.09.2024р.;
- направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння від 01.09.2024р., яке ОСОБА_1 не виконано;
- відеозапис, на якому зафіксовано фактичні обставини справи, та підстави складання протоколу;
- пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які кожен окремо пояснили, що ОСОБА_1 підтверджував факт вживання ним алкогольних напоїв та керування транспортним засобом, також зазначили, що від проходження огляду на місті та у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився;
- копію постанови Червонозаводського (Основ'янського) районного суду міста Харкова від 04.03.2024 та копію постанови Орджонікідзевського (Індустріального) районного суду міста Харкова від 30.04.2024, відповідно до яких ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік;
- постанову серії ЕНА №2958877 від 01.09.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_1 01.09.2024 о 14:24:58 у м. Дружківка, вул. Свободи, 34 керував мотоциклом "Musstang 250 LS" БН, у незастібнотому мотошоломі та був позбавлений права керування транспортними засобами, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
Суд першої інстанції також дослідив клопотання захисника Чеботарьової Ю.В., в яких вона просихала витребувати в якості доказів з ВП № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, повну версію відеозапису від 01.09.2024, який додано до матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 229/6027/24 щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Вказане клопотання захисника було задоволено судом першої інстанції та постановою суду від 12.05.2025р. було витребувано докази, проте на виконання постанови суду 17.06.2025 з ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про неможливість надання повного відеозапису, оскільки час зберігання необхідного відеоматеріалу вичерпано.
Також судом першої інстанції було розглянуто клопотання захисника Чеботарьової Ю.В. про зупинення провадження по справі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та постановою суду першої інстанції від 17.06.2025 в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.
Крім того суд першої інстанції дослідив клопотання захисника Чеботарьової Ю.В. про визнання доказів неналежними та недопустимими, та не вважав, що дані клопотання підлягають окремому розгляду з винесенням відповідних постанов, оскільки оцінка доказів, зокрема, і щодо їх належності та допустимості здійснюватиметься судом під час ухвалення остаточного рішення у справі з врахуванням заперечень, поданих в обґрунтування необхідності закриття провадження у справі.
Суд першої інстанції дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дійшов до висновку про доведеність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за аналогічні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.
Матеріалами справи, а саме відеозаписом, та поясненнями свідків підтверджено факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів відеозапису ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом не заперечував, його зупинку працівниками поліції за порушення ПРД, а саме порушення порядку носіння захисного шолому, та відмову ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння на законну вимогу працівників поліції, що є порушенням п. 2.5 ПДР України, та з урахуванням притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП двічі протягом року, є складом адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Наведені вище обставини повно та всебічно встановлені судом першої інстанції із посиланням на допустимі достовірні та достатні докази, таким чином, враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги захисника в інтересах ОСОБА_1 , що оскаржувана постанова є незаконною, та такою, що ухвалена із порушенням процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи і має бути скасована, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, судом неповно, невсебічно, та необ'єктивно з'ясовані всі обставини справи, під час розгляду справи допущено спрощений підхід, є неспроможними.
Доводи апеляційної скарги захисника, що суд першої інстанції надав поверхневу оцінку обставинам справи, внаслідок чого дійшов до передчасного висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, також не мають під собою підґрунтя, з підстав викладених вище.
Доводи апеляційної скарги захисника, що вона заявляла клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте, в день судового засідання її не було підключено, справа була розглянута без її участі, чим позбавлено сторону захисту можливості висловити свої аргументи та міркування по даній справі, знехтувавши тим самим правом ОСОБА_1 на захист та моїми правами як захисника, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги як істотні порушення з урахуванням наступного.
Рішення про проведення відеоконференції є дискреційним правом суду, а не його безумовним обов'язком. Суд може ухвалити таке рішення за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників справи, але воно має бути обґрунтованим і зумовлене причинами, що ускладнюють або роблять неможливою особисту участь, такими як стан здоров'я, необхідність забезпечення безпеки, або ж для забезпечення оперативності судового провадження. Участь сторони у судовому засіданні в режимі відеоконференції не повинно містити ознак зловживання своїми процесуальними правами, наприклад безумовно розцінювати неможливість участі у судовому засіданні у зв'язку із технічними перешкодами проведення відео конференції, як порушення права на захист.
Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що захисником Чеботарьовою Ю.В. до суду першої інстанції були подані клопотання про зупинення провадження у справі від 10.04.2025р. (а.с. 56-57), клопотання про витребування повного відеозапису від 10.04.2025р. (а.с. 61), клопотання про долучення документів від 10.04.2025р. (а.с. 63 ), клопотання про доручення документів від 11.05.2025р. (а.с. 72), клопотання про долучення документів від 16.06.2025р. (а.с. 75), клопотання про залучення у справі прокурора від 16.06.2025р. (а.с. 77), клопотання про визнання відеозапису недопустимим доказом 07.07.2025р. (а.с. 82-83), клопотання про доказів неналежними та недопустимими 07.07.2025р. (а.с. 86-88), клопотання про призначення покарання з урахування принципу індивідуалізації 07.07.2025р. із додатками (а.с. 91-93), клопотання про закриття провадження у справі від 08.07.2025р. (а.с. 101-104), клопотання про долучення доказів 08.07.2025р. із додатками (а.с. 107-113), у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що сторона захисту у достатньому обсязі висловила свою позицію щодо провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Посилання захисника що сторона захисту не мала можливості висловити свої аргументи та міркування по даній справі суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими, оскільки по-перше, сторона захисту у даному випадку не була позбавлена права на апеляційне оскарження постанови, із якою не погоджувалася, та по-друге, в поданій апеляційній скарзі захисник не зазначила, які саме міркування не були висловлені стороною захисту, з урахуванням подання до суду першої інстанції одинадцяти різноманітних клопотань, які серед іншого стосувалися фактичних обставин справи, неналежності доказів, та відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, які були розглянуті судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги захисника, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом жодним не підтверджений, тобто відсутня складова частина адміністративного правопорушення, зазначений факт можливо підтвердити лише відповідним відеозаписом події; в матеріалах справи відеозаписах факт керування транспортним засобом зафіксований не був, суд апеляційної інстанції вважає неслушним, оскільки факт керування транспортним засобом не заперечувався ОСОБА_1 , ані на відеозапису, ані на поясненнях до протоколу, ані в окремому поясненні, підтверджений поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. При цьому діючий КУпАП не вимагає безумовного обов'язку доказування факту керування транспортним засобом виключно матеріалами відеозапису, чи будь яким іншими виключним доказом.
Доводи апеляційної скарги захисника, що в оскаржуваній постанові зазначалось, про складання щодо ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126, проте дана постанова на даний час оскаржується в Києво-Святошинському районному суді Київської області (справа № 369/19985/24), суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки відповідно до відомостей ЄДРСР на час розгляду апеляційної скарги у вказаному провадження ухвалою вказаного суду від 09.12.2024р. було тільки відкрито провадження, справа до розгляду не призначена, рішення не прийнято.
Доводи апеляційної скарги захисника, що доданий до матеріалів справи відеозапис є неповним, і не відображає дійсних обставин події, тому є неналежним доказом у справі, на даному відеозаписі відсутній момент керування ОСОБА_1 транспортним засобом, момент складання та оголошення протоколу про адміністративне правопорушення та інші юридично значущі моменти; з аналізу наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що такий відеодоказ був отриманий з порушенням порядку, встановленого положеннями п.п 4.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є також неспроможними, з підстав викладених вище.
Доводи апеляційної скарги захисника, що огляд на стан алкогольного сп'яніння та відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду не відповідають вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року №1452/735, є неспроможними, оскільки ОСОБА_1 на законну вимогу працівника поліції відмовився від огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я, що прямо передбачено зазначеною інструкцією, та висловлена відмова від огляду є порушенням вимог п. 2.5 ПДР та тягне адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника, що поліцейські взагалі не зазначили, які саме у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння, не роз'яснили його законні права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не приймаються до уваги, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення такими ознаками були запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук.
Доводи апеляційної інстанції захисника, що в протоколі про адміністративне правопорушення часом нібито керування ТЗ ОСОБА_1 зазначено 14:24:58 год., натомість як сам протокол було складено об 14 год. 37 хв., а відеозапис розпочався об 14:24:22 год., тобто відеофіксація розпочалась раніше, ніж ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом, суд апеляційної інстанції також вважає не слушними, оскільки наведені обставини, а саме неузгодженість у часі, яка становить 30 секунд, не має істотного значення для правильного вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги захисника, що відсутні посилання на відомості чи рішення суду, які вказували б на повторність вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ст. 130 КУпАП також є безпідставними, оскільки відповідна кваліфікуюча ознака вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме вчинення особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за відмову від проходження огляду відповідно до встановленого порядку, та підтверджено відповідними рішенням судів.
Доводи апеляційної скарги захисника, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 121087 від 01.09.2024 також зазначається, що під час складення матеріалів даної справи про адміністративне правопорушення були присутні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте, в матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не були присутні під час цієї події, та їх пояснення взагалі не стосуються матеріалів справи щодо ОСОБА_1 , а тому дані докази є неналежними; в матеріалах справи, які були надані захиснику для ознайомлення, жодних пояснень вищезазначених осіб не міститься; до матеріалів справи також був долучений рапорт поліцейського СРПП старшого сержанта поліції Артура Михайличенка від 01.09.2024р., складений відносно події за участі іншої особи - ОСОБА_6 , а не ОСОБА_1 , а тому даний рапорт не можу слугувати належним доказом вини ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не вважає спроможними, оскільки вони були предметом розгляду суду першої інстанції, який встановив помилку при формуванні матеріалу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , та долучення до справи інших пояснень, які не стосуються цієї справи.
Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням працівника поліції, до справи долучено відповідні пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та відповідний рапорт працівника поліції (а.с. 18,19,20, 21)
Доводи апеляційної скарги захисника, що відповідно до постанови Верховного Суду по справі № 524/4668/17 - рапорт поліцейського не може слугувати однозначним доказом винуватості водія у порушенні ПДР, є безпідставними, оскільки вказаний рапорт не є єдиним доказом, покладеним в обґрунтування висновку суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, та відповідно до вимог ст. 251 КУпАП входить до сукупності доказів, які є узгодженими між собою та не містять суперечностей.
Доводи апеляційної скарги захисника, що матеріали справи про адміністративне правопорушення були складені із грубим порушенням закону, наведені в них дані не є точними та містять багато суттєвих розбіжностей, а тому вищезазначені документи не можуть вважатись належними, допустимими та такими доказами, якими зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП є безпідставними, та спростовуються висновками суду апеляційної інстанції, які викладені вище.
Таким чином доводи захисника про скасування оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП України із прийняттям нової постанови про закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, вмотивованим та справедливим судовим рішенням.
Суд апеляційної інстанції також вважає необхідним висловитись щодо клопотання захисника про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі ст. 335 КПК України, у зв'язку із проходженням ОСОБА_1 військової служби по захисту країни, і позбавлення права керування транспортним засобом позбавить його можливості реалізації військової служби, то суд апеляційної інстанції вказане клопотання не вважає обґрунтованим, оскільки відповідно до інформації з військового квитка (а.с. 58-59) ОСОБА_1 проходить службу на посаді фельдшера, захисник обґрунтовано не зазначив у який спосіб позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом позбавить його можливості реалізації військової служби, а саме виконання обов'язком медичного працівника,
Таким чином клопотання про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі ст. 335 КПК України не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Чеботарьововї Юлії Володимирівни, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років - залишити без задоволення.
Постанову Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя