Справа № 196/608/25
№ провадження 3-зв/196/5/2025
02.09.2025 с-ще Царичанка
Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., розглянувши заяву адвоката Бойка Юрія Олександровича про відвід судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічевої Любові Петрівни по справі про адміністративне правопорушення №196/608/25 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП,-
До Царичанського районного суду Дніпропетровської області від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бойка Ю.О. надійшла заява про відвід судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічевої Л.П. по справі про адміністративне правопорушення №196/608/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України через наявність інших обставин, які викликають сумнів у її неупередженості. Як на підставу для відводу посилається на те, що суддя, на думку заявника, розглядає справу за протоколом про адміністративне правопорушення, який складений з порушенням вимог КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 №1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853, Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", що вказує на те, що суд перебирає на себе функцію підтримання обвинувачення, виключає у своїй роботі необхідність дотримання принципу змагальності та принципу сприяння захисту. При цьому, суддя, на думку заявника, ігнорує очевидне втручання поліцейського в здійснення ним правосуддя. Таким чином, у вищезазначених обставинах вбачає упередженість судді, тому заявляє відвід судді Бабічевій Л.П.
Захисник Бойко Ю.О. та Лисенко С.С., будучи сповіщеними про час та місце розгляду заяви про відвід судді, у судове засідання не з'явились.
Розглянувши заяву про відвід суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутні положення, що регулюють підстави та порядок відводу (самовідводу) судді, хоча зазначені вище норми як національного законодавства так і міжнародного права вимагають від суду усунути сумніви щодо його повноважень, у разі їх виникнення. Крім того, чинні Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України; Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід (самовідвід) судді, а тому в даному випадку є необхідність у застосуванні аналогії права.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, на засадах верховенства права.
У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 наголошується, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Щодо підстав для відводу суд вважає необхідним застосувати положення КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 09 листопада 2006 року ЄСПЛ наголосив ознаки суб'єктивного критерію неупередженості та зазначив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а на оцінці доказів та особистих переконань конкретного судді у конкретній справі при її вирішенні.
Відповідно до п.2 рішення Ради суддів України від 07.09.2017 року №46 наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Як вбачається з заяви про відвід наведені заявником в обґрунтування відводу доводи стосуються його незгоди з процесуальною діяльністю судді та прийнятими суддею процесуальними рішеннями, що не може бути підставою для відводу судді та не свідчить про упередженість, необ'єктивність або зацікавленість судді при розгляді даної справи.
Суд звертає увагу, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 1 жовтня 2018 року у справі №9901/673/18 та від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18.
У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Таким чином, наведені заявником обставини не є підставами для відводу, у зв'язку з чим заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
При цьому суд зауважує, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Право на відвід не є абсолютним, бо в інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме принципам верховенства права та загальним засадам судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 245, 246 КУпАП України, ст. 75 КПК України, суд, -
? ? У задоволенні заяви адвоката Бойка Юрія Олександровича про відвід судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічевій Любові Петрівни по справі про адміністративне правопорушення №196/608/25 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков? ?