справа № 208/10613/25
№ провадження 1-кс/208/3413/25
Іменем України
22 серпня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 - у режимі ВКЗ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025052410001290 від 26.06.2025 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Райполе Дніпропетровської області, громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, -
22 червня 2025 року до Заводського районного суду міста Кам'янського із зазначеним клопотанням звернувся слідчий СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 .
Прокурор ОСОБА_3 , який входить до групи прокурорів в кримінальному провадженні, в судовому засіданні підтримав клопотання і просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до закінчення строків досудового розслідування з утриманням в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» без визначення розміру застави, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 під час розгляду клопотання, по суті правопорушення зазначив, що не визнає себе винним і не розуміє чого його затримали. Щодо клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, оскільки взагалі не має відношення до цього кримінального правопорушення. Зазначав, що в інших кримінальних провадженнях, за яким вже судимість погашена, та в іншому, яке перебуває на розгляді в суді, до нього застосовувся запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, і він порушень не мав.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, посидався на відсутність доказів щодо провини його підзахисного, показання свідків, що є працівниками поліції і які не могли розгледіти татуювання та обличчя ОСОБА_4 , є недостовірними, а докази, як наприклад номерний знак з викраденої машини, що знайшли в автомобілі його підзахисного, сфальшованими. Вважав достатнім застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а у разі, якщо суд визначить запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то просив визначити мінімальний розмір застави.
Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В клопотанні зазначено, що 26 червня 2025 року, приблизно о 03 годині 00 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись біля приватного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , побачили розташований в гаражі на території вказаного домоволодіння автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та вирішили ним незаконно заволодіти.
В цей же день, тобто 26 червня 2025 року, приблизно о 03 годині 10 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, проникли до відчиненого гаражу який розташовано на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , та діючи з прямим умислом, шляхом вільного доступу відчинив передні двері зі сторони водія та сів ло автомобіля марки «Toyota» моделі «Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а ОСОБА_8 , в свою чергу сів на переднє пасажирське сидіння вищевказаного автомобілю, де перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_4 , за допомогою залишеного у салоні автомобіля ключа здійснив запуск двигуна автомобіля.
Після чого, ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , на зазначеному транспортному засобі поїхали з місця вчинення злочину, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом, вартість якого у двісті п?ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та спричинив потерпілому ОСОБА_11 , майнових збитків на суму 968 628, 59 гривень.
Тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, або вартість якого у двісті п?ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинене з проникненням у інше сховище.
Відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується витягом №12025052410001290 від 26.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
19 серпня 2025 року о 22 год. 35 хв. ОСОБА_4 , затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
20.08.2025 о 18 год. 25 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
21.08.2025 підозрюваному ОСОБА_4 надані копії клопотання та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченого статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбаченого частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вважаю, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, що підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме: протоколом ОМП від 26.06.2025; протоколами допиту свідків; протоколами слідчих експериментів; протоколами впізнання по фото, за участю свідків; протоколом ОМП від 02.07.2025; протоколом огляду предмету від 23.07.2025; матеріалами судово-трасологічної експертизи; протоколом обшуку домоволодіння, за адресою АДРЕСА_3 , та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Отже, стороною обвинувачення доведено вагомість наявних доказів, що вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 289 КК України.
В цій частині слідчий суддя не може погодитися з позицією захисника недоведеності обґрунтованої підозри у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Поняття обґрунтованої підозри, яка немає визначення в національному законодавстві, але неодноразово йому надавалося визначення в судовій практиці Європейського суду, передбачає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. При цьому ці докази не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Формулювання підозри, докази, що надані в її обґрунтування, вказує на обґрунтованість підозри та є достатнім та обґрунтованим саме для цілей застосування запобіжного заходу.
Підстави вважати, що показання свідків є неправдивими, не має. Факт проходження ними служби в органах поліції не свідчить про зазначене. Свідки були попереджені про кримінальну відповідальність, а обставини на які посилається захисник - можливість розгледіти обличчя та прикмети підозрюваного, зокрема татуювання, може бути перевірено під час досудового розслідування.
Також вважаю, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та незаконно вплинути на свідків в цьому кримінальному провадженні, можливості продовжити злочинну діяльність.
ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, також беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, що викладені в повідомленні про підозру, репутацію обвинуваченого, який раніше судимий, що у своїй сукупності свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем його мешкання, і нині підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчить про можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, оскільки ризик втечі ним може бути розцінений менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарань, а також вказує на можливість впливу на свідків, з якими останній проживав і фактично перебував в службових відносинах, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
Також ризик втечі підозрюваним може бути розцінений менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарань.
Всі ці обставини в сукупності свідчать про можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, а також вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з якими знайомий.
Існування іншого ризику, а саме, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується, не доведено під час розгляду клопотання.
Отже, враховуючи обставини в їх сукупності, передбачені ст.178 КПК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню і наявні достатні підстави для застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, оскільки жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим ризикам, враховуючи вищевикладене.
Відповідно до приписів ч.3 ст.183 КПК України визначено обов'язок слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у кримінальному провадженні, межі якої встановлені ч.5 ст.182 КПК України.
Звертаючись з клопотанням, сторона обвинувачення посилалась на застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Разом з тим, ні в клопотання не зазначені, ні під час розгляду цього клопотання не встановлені підстави, враховуючи формулювання повідомлення про підозру, та які визначені ч.4 ст.183 КПК України, що надають право не визначати розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, з урахуванням положень ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи обставини кримінального провадження, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ризики, передбачені ст.177 КПК України, особу підозрюваного, репутацію останнього, відносно якого нині розглядається справа в суді, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбаченого цим Кодексом, у розмірі двохста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 гривень.
На переконання слідчого судді саме такий розмір застави здатен забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. ст. 183, 193,194,196, 197,199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025052410001290 від 26.06.2025 відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строком на 60 днів,тобто з 19 серпня 2025 року по 17 жовтня2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, а саме з 19 серпня 2025 року.
Строк дії ухвали в частині тримання під вартою до 17 жовтня 2025 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити розмір застави 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, які підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент, що є підставою для звільнення підозрюваного з-під варти, і останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного з'являтись до слідчого, прокурора за першою вимогою та покласти на підозрюваного обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місця служби;
- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищеперерахованих обов'язків, та якщо будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора без поважних причин, застава буде звернена в дохід держави.
Строк дії обов'язків 2 місяця з моменту звільнення особу під заставу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду підозрюваним, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено учасникам розгляду справи о 16 годині 35 хвилин 26 серпня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1