Справа № 932/6864/25
Провадження № 3/932/2678/25
01 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Клепка Л.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу, 25 травня 2025 року о 19.12 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ображав нецензурною лайкою та завдав декілька стусанів своїй співмешканці ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її фізичному і психічному здоров'ю.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання сторони не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, заяви про відкладення судового розгляду суду не надала. Приймаючи до уваги положення ст.268 КУпАП, а також обов'язок особи самій з розумним інтервалом цікавитися ходом відомого їй судового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст.280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ст.173-2КУпАП в редакції від 19.12.2024 року, адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає за вчинення домашнього насильства, яке передбачає умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій.
Домашнє насильство, яке охоплюється ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Якщо у таких діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Як вбачається з доданих до протоколу письмових пояснень потерпілої, словесний конфлікт між нею та її співмешканцем ОСОБА_1 виник на грунті неприязних стосунків, виниклих під час сумісного розпивання спиртних напоїв. Обставин, які б вказували на те, що такі дії викликали у неї побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили їй емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди її психічному здоров'ю, матеріалами справи не встановлено. Отже, підстав для висновку, що нецензурні висловлювання під час спільного вживання алкогольних напоїв можна розцінювати як спричинення потерпілій психологічного насильства, суд не вбачає.
В чому полягає шкода, в протоколі не зазначено. Ні пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ні пояснень свідків, ні жодних інших даних, які б повно та об'єктивно висвітлювали обставини та підтверджували б вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Так як належних і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували б вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2 КУпАП, суду не надано, а сам суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче візьме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАПу зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.І. Клепка