Справа № 991/8709/25
Провадження 1-кс/991/8791/25
27 серпня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 22.08.2025 року,
1. Зміст поданої скарги та позиції сторін
26.08.2025 року до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла скарга ОСОБА_3 від 25.08.2025 року на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 22.08.2025 року.
У скарзі ОСОБА_3 просить: визнати незаконною бездіяльність НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вказані кримінальні правопорушення після отримання заяви від 22.08.2025 року; зобов'язати посадових осіб НАБУ внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 22.08.2025 року про вчинення особою кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК); зобов'язати посадових осіб НАБУ надати звіт (підтвердження) про виконання ухвали слідчого судді.
Скарга обґрунтована наступними доводами:
- 22.08.2025 року ОСОБА_3 , шляхом направлення на електронну адресу, звернувся до НАБУ із заявою про вчинення суддею Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ч. 2 ст. 369-2 КК;
- станом на час подання скарги відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою скаргу підтримав, просив задовольнити.
Уповноважена особа НАБУ, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явилась.
2. Оцінки та мотиви слідчого судді
Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, заслухавши думку скаржника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 22.08.2025 року ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення шляхом направлення її на електронну адресу, що підтверджується скріншотом про відправку листа на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
У заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник стверджував про наявність у діях судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_4 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. ч. 2 ст. 366-2, ч. 2 ст. 369-2 КК. Заява мотивована умисним внесення суддею завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», ухваленням рішення в інтересах посадових осіб товариства, співзасновником і бенефіціарним власником якого є чоловік судді, здійсненням суддею самочинного (незаконного) будівництва, перепланування та легалізації їх у судовому порядку.
На запит слідчого судді до НАБУ про надання копій матеріалів за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 22.08.2025 року відповідь не надійшла.
Щодо посилань ОСОБА_3 на необхідність визначення конкретної кваліфікації кримінального правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 366-2, ч. 2 ст. 369-2 КК, а також прохання визнати незаконною бездіяльність посадових осіб НАБУ, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви від 22.08.2025 року про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає наступне.
Визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення під час внесення до ЄРДР є виключною дискрецією слідчого/прокурора, який визначає її на підставі зазначених у заяві відомостей та фактів про скоєння кримінального правопорушення. На такі дискреційні повноваження слідчого, прокурора вказують вимоги п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК, згідно з яким до ЄРДР вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Отже, у межах розгляду зазначеної категорії скарг слідчий суддя не визнає протиправною бездіяльність органу досудового розслідування, а лише зобов'язує вчинити його певні дії у разі наявності відповідних підстав.
Крім того, скаржник просив зобов'язати посадових осіб НАБУ надати звіт (підтвердження) про виконання ухвали слідчого судді.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Наслідки умисного невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, передбачені статтею 382 КК. За приписами ч. 5 ст. 532, ч. 2 ст. 534, ч. 4 ст. 535 КПК, ухвали слідчого судді, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення; судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню; органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
Отже, обов'язок безумовного виконання ухвали слідчого судді, закріплено безпосередньо у законі. Таким чином, ухвала слідчого судді підлягає безумовному виконанню без необхідності дублювання тверджень відповідного змісту в її резолютивній частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.
Стаття 33-1 КПК встановлює, що ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Пунктом 1 глави 1 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Проте, слід зазначити, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними з огляду на недостатню обізнаність заявника та початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій, але в той же час мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння як кримінального правопорушення за статтею, частиною статті КК.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, через занадто абстрактний характер та неможливість встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, предмета, меж та напрямку досудового розслідування, яке ініціюється заявником.
Отже, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 по справі № 556/450/18 викладена аналогічна правова позиція, за якою слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 посилається, зокрема, на вчинення суддею у 2012-2015 роках декларування недостовірної інформації та в 2009 році прийняття рішення в інтересах підприємства, співзасновником якого є чоловік судді.
Щодо декларування недостовірної інформації, слід зазначити, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 статтю 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації» визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною). Згідно із Законом № 1074-IX від 04.12.2020 року, що набув чинності 30.12.2020 року, КК доповнено статтею 366-2.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тому наведена в заяві інформація щодо декларування недостовірної інформації у 2012-2015 роках не може вважатися інформацією про кримінальне правопорушення.
Щодо інформації про прийняття в інтересах товариства, співзасновником якого є чоловік судді, рішення про звільнення від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На думку скаржника, наведене є зловживанням владою, що призвело до шкоди в значному розмірі. Вказана стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідне не може вважатись істотною шкодою або тяжкими наслідками в розумінні примітки до ст. 364 КК.
Незважаючи на посилання на ст. 369-2 КК, обставин зловживання впливом або іншої конкретної інформації про кримінальне правопорушення, що підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань заява не містить.
Таким чином, заявником не обґрунтовано, що обставини, викладені в заяві, потребують перевірки засобами кримінального процесу, а ч. 1 ст. 214 КПК не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Щодо наслідків внесення відомостей до ЄРДР слід зазначити, що після внесення таких відомостей органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов'язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Здійснення такого втручання на підставі припущень, без наявності об'єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, є недопустимим.
Отже, у цьому випадку відсутня бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , оскільки викладені скаржником обставини не містять фактичних відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 303, 369-372, 376 КПК, слідчий суддя
У задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1