Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/218/25
Провадження № 2/935/58/25
Іменем України
01 вересня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі
головуючої судді Рибнікової М.М.,
за участю секретаря судового засідання Бондаренко Н.С.
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 68 558,6 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 498437-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надало Позичальнику грошові кошти у розмірі 19000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою процентів за кожен день користування Кредитом. ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 (яку позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Однак, до теперішнього часу відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором № 498437-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, кредит не повернула та не сплатила відсотки за користування кредитними коштами. Станом на 14.01.2025 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 68 558,60 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 19 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 46 708,60 грн. та суми прострочених платежів за комісією 2 850,00 грн., які позивач просить стягнути в судовому порядку. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Позивач ТОВ «Бізнес позика» у судове засідання не з'явився про дату час та місце розгляду повідомлений належним чином. Представник у позові вказав про розгляд справи без його участі, просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду, причина неявки суду невідома, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило. Надіслала судом повістка за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулася до суду з відміткою працівника пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», тому суд розглянув справи без її участі.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 498437-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» 03.05.2024 року направлено відповідачу, пропозицію (оферту) укласти Договір № 498437-КС-001 про надання кредиту. 03.05.2024 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 498437-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1393, на номер телефону, який був зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 03.05.2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 498437-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Сторони погодили такі умови кредитування: сума кредиту - 19 000,00 грн., строк, на який надається Кредит: 24 тижні, стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1,5% на день, фіксована, комісія за надання Кредиту (надалі - Комісія): 2 850,00 грн. Також сторонами було погоджено термін дії Договору: до 17.10.2024 року, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 56 330,80 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка: 19 698,93 процентів.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено факт укладення кредитного договору з відповідачем та погодження основних його умов.
ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 19 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку, номер якої було зазначено Позичальником № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів ТОВ «Платежі Онлайн» №226/02 від 20.01.2025, яка здійснювала переказ коштів за договором та випискою по рахунку № НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше,як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Правовідносини даного правочину регулюються Цивільним кодексом України,Законом України «Про споживче кредитування»,Законом України «Про електронну комерцію».
За правилом ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2ст. 639 ЦК України).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»(в редакції чинній на день укладення договору) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку. визначеному законодавством.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Даний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції шляхом отримання заявки позичальника на сайті позикодавця.
З наданого позивачем розрахунку та документів вбачається наявність заборгованості відповідача за кредитним договором, яка не погашена та підлягає стягненню на його користь у заявленій у позовній заяві сумі.
За розрахунками позивача, станом на загальна сума заборгованості, станом на 03.05.2024, за кредитним договором № 498437-КС-001 від 03.05.2024 року., становить 68 558,6 грн., яка складається з наступного:
19 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту;
46 708,6 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Вказаний розрахунок не спростований відповідачем належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
2 850,00 грн. заборгованість за комісією.
Розрахунок позивача не спростований відповідачем належними, допустимими та достовірними доказами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, відповідно до ст.ст. 627-629, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
За умовами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом.
Враховуючи викладене вище, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 6, 205, 207, 525, 526,527, 530, 610, 625, 626,628, 638, 639, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором № 498437-КС-001 від 03.05.2024 року в розмірі 68 558, 6 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239, 01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411)
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя М.М.Рибнікова