Справа № 296/9845/24
2/296/3322/25
02 вересня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі головуючого судді Шкирі В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом представника позивача, що діє в інтересах Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради Дубравської Олени Ігорівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії,-
23.10.2024 представник позивача Дубравська О.І. звернулася до суду в інтересах КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради з позовом зі змісту якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 23935 грн. 18 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 1009 грн. 33 коп., з ОСОБА_2 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 47870 грн. 36 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 2018 грн. 66 коп.
В обгрунтування вимог представник позивача зазначила, що квартира АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого опалення, які надає КП «Житомиртеплокомуенерго» Житомирської міської ради, споживачами є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , площа квартири становить 53,16 кв.м.
З 01.03.2014 року по 01.09.2024 року відповідачі не в повному обсязі сплачують за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 71805,56 грн.
Представник позивача вказала, що підприємство неодноразово нагадувало відповідачам про необхідність оплати заборгованості за надані послуги централізованого опалення та необхідність їх погашення шляхом розміщення даної інформації у квитанціях на оплату, проте, відповідачі борг не сплачують.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 25.10.2024 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
20.02.2025 Корольовський районний суд м.Житомира ухвалив заочне рішення про задоволення позову, яким стягнув з ОСОБА_2 - 47870,36 грн. заборгованості за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії та 2018,66 грн. судового збору, а з ОСОБА_1 - 23935,18 грн заборгованості за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії та 1009,33 грн судового збору.
10.06.2025 ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , суд 15.07.2025 скасував заочне рішення Корольовського районного суду м.Житомира та призначив справу до розгляду, з повідомленням сторін, на 09-30 годину 28.08.2025
Сторони чи їх представники 28.08.2025 до суду не з'явилися.
Представником позивача, через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просять його задовольнити.
Відповідачі в судове засідання призначене 28.08.2025 не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи 28.08.2025 під розписку - 21.08.2025.
ОСОБА_2 повідомлявся шляхом направлення повістки-повідомлення за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_2 , проте поштове відправлення повернулося до суду з відміткою"адресат відсутній за вказаною адресою" (довідка Укрпошти від 18.08.2025)
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Таким чином матеріали цивільної справи містяь докази належного повідомлення відповідачів про розгляд справи судом 28.08.2025 о 09-30 годині.
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд вважає, що у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи та він може вирішити спір по суті.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданим 04.08.2012, РНОКПП: НОМЕР_2 , згідно відповіді №864338 від 24.10.2024, має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.20,166).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП: НОМЕР_3 , згідно відповіді №864343 від 24.10.2024, має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.22).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 393998872 від 09.09.2024 квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 53,16 (кв.2) належить на праві приватної спільної часткової власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (по 1/3 частині квартири кожному) на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 від 05.11.2008 (а.с. 8).
Аналогічні відомості вказані у витязі про реєстрацію права власності наданому відповідачем ОСОБА_1 (а.с.171)
27.01.2012 сторони розірвали шлюб про що свідчить рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 27.01.2012 (а.с.167)
Квартира АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого опалення, які надає КП «Житомиртеплокомуенерго» Житомирської міської ради на підставі договору від 12.03.2011 між КП «Житомиртеплокомуенерго» Житомирської міської ради та ОСОБА_3 за тарифами вказаними в Динаміці змін тарифів (а.с. 4)
Строк дії договору згідно п.9.1 - 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим якщо, за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово про його розірвання або необхідність перегляду. Строк позовної давності за договором - 5 років
Згідно п.3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Споживач несе відповідальність за порушення зобов'язань установлених законодавством і цим договором (пп.4 п.5.1 Договору).
Відповідно довідки про склад сім'ї від 15.10.2024, за адресою: АДРЕСА_2 , уповноважений власник / квартиронаймач - ОСОБА_3 , зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 - син, ОСОБА_1 0- дочка, ОСОБА_5 - онука, ОСОБА_6 - онука (а.с. 11), на вказану адресу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_5 , нарахування здійснюється на площу 50,4 м2 за тарифами вказаними в довідці (а.с. 4).
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні №354 від 23.05.2005 ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_3 та до складу її сім'ї/зареєстрованих входять: чоловік - ОСОБА_7 , та син - ОСОБА_4 та ОСОБА_8 - особа, що не пов'язана родинними стосунками з ОСОБА_1 (а.с.168)
На виконання ухвали суду приватний нотаріус В.Сєтак надав копію спадкової справи №209/2020 заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 на 70 аркушах справи.
Власник 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 08.10.2020 (а.с.8 спадкової справи)
Спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у вигляді земельних ділянок отримав його син - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 про що свідчать свідоцтва про право на спадщину зареєстровані в реєстрі за № 3511, 3510 (а.с62,66 спадкової справи)
Згідно довідки №2424 від 20.10.2020 за підписом директора ТОВ УК "Полісся" померлий ОСОБА_11 на день смерті був зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані: ОСОБА_2 (син), ОСОБА_1 (невістка) та неповнолітні онуки: ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 (а.с.10 спадкової справи).
У період з 01.03.2014 року по 01.09.2024 року відповідачі не в повному обсязі сплачують за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 71805,56 грн. Так, в квітні 2014 відповідачами сплачено 319,53 грн. (проте нараховано 186,48 грн.), у вересні 2018 відповідачами сплачено 400,00 грн. (проте нарахування в даний місяць не проводилося), в червні 2016 відповідачами сплачено 100,00 грн. (проте нарахування в даний місяць не проводилося), в липні 2016 відповідачами сплачено 50,00 грн. (проте нарахування в даний місяць не проводилося), у вересні 2016 відповідачами сплачено 200,00 грн. (проте нарахування в даний місяць не проводилося), в листопаді 2014 відповідачами сплачено 200,00 грн. (проте нараховано 1380,13 грн.), в грудні 2017 відповідачами сплачено 2000,00 грн. (проте нараховано 1314,80 грн.), в грудні 2018 відповідачами сплачено 1320,70 грн. (проте нараховано 1782,00 грн.), в квітні 2019 відповідачами сплачено 400,00 грн. (проте нараховано 654,99 грн.), в січні 2020 відповідачами сплачено 307,72 грн. (проте нараховано 1589,93 грн.) (а.с. 5-7).
Згідно розрахунку позивача ОСОБА_1 має заборгованність 23935,18 грн, що відповідає її праву власностіна квартиру в розмірі 1/3 частини, а ОСОБА_2 -47870,36 грн, що відповідає 2/3 .
У травні 2025 року державна виконавча служба заблокувала рахунок ОСОБА_1 у АТ "КБ ПРИВАТБАНК" (а.с.169-170)
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, що виникли між сторонами, регулюються Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» та ЦК України.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.
Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон) визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно із частиною 1 статті 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до положень статті 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Порядок оплати житлово-комунальних послуг визначений у статті 9 названого Закону, відповідно до якого споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов'язок споживача оплатити надані послуги.
Судом встановлено, що відповідачі перебували у шлюбі з 19.08.2006 до 21.01.2012 року під час якого стали співвласниками квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 53,16 (а.с. 8,167,171).
Вказана квартира забезпечується послугами централізованого опалення на площу 50,4 кв.м, які надає КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради на підставі договору від 12.03.2011 між КП «Житомиртеплокомуенерго» Житомирської міської ради та ОСОБА_3 за тарифами вказаними в Динаміці змін тарифів (а.с. 4)
Строк дії договору згідно п.9.1 - 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим якщо, за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово про його розірвання або необхідність перегляду. Строк позовної давності за договором - 5 років
Згідно п.3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Споживач несе відповідальність за порушення зобов'язань установлених законодавством і цим договором (пп.4 п.5.1 Договору).
У період з 01.03.2014 року по 01.09.2024 року відповідачі не в повному обсязі сплачують за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 71805,56 грн. Так, в квітні 2014 відповідачами сплачено 319,53 грн. (проте нараховано 186,48 грн.), у вересні 2018 відповідачами сплачено 400,00 грн. (проте нарахування в даний місяць не проводилося), в червні 2016 відповідачами сплачено 100,00 грн. (проте нарахування в даний місяць не проводилося), в липні 2016 відповідачами сплачено 50,00 грн. (проте нарахування в даний місяць не проводилося), у вересні 2016 відповідачами сплачено 200,00 грн. (проте нарахування в даний місяць не проводилося), в листопаді 2014 відповідачами сплачено 200,00 грн. (проте нараховано 1380,13 грн.), в грудні 2017 відповідачами сплачено 2000,00 грн. (проте нараховано 1314,80 грн.), в грудні 2018 відповідачами сплачено 1320,70 грн. (проте нараховано 1782,00 грн.), в квітні 2019 відповідачами сплачено 400,00 грн. (проте нараховано 654,99 грн.), в січні 2020 відповідачами сплачено 307,72 грн. (проте нараховано 1589,93 грн.) (а.с. 5-7).
На виконання ухвали суду приватний нотаріус В.Сєтак надав копію спадкової справи №209/2020 заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 на 70 аркушах справи.
Власник 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 08.10.2020 (а.с.8 спадкової справи)
Спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у вигляді земельних ділянок отримав його син - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 про що свідчать свідоцтва про право на спадщину зареєстровані в реєстрі за № 3511, 3510 (а.с62,66 спадкової справи)
Згідно довідки №2424 від 20.10.2020 за підписом директора ТОВ УК "Полісся" померлий ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані: ОСОБА_2 (син), ОСОБА_1 (невістка) та неповнолітні онуки: ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 (а.с.10 спадкової справи).
Фактично спадщину за законом у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 прийняв син ОСОБА_3 - ОСОБА_2
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.18 Правил).
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Отже користувачі зобов'язані сплачувати послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії навіть за відсутності договору, тобто за фактичне користування такими послугами.
Відповідно до положень ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності та залежно від положень закону або домовленості між співвласниками може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (ч. 4 ст. 355 цього Кодексу).
Відповідно до положень ст. 319 ЦК України, кожен із співвласників має нести відповідальність відповідно до своєї частки у спільному майні, оскільки іншої домовленості між співвласниками щодо утримання квартири не встановлено, доказів визначення уповноваженого власника квартири не надано.
Тягар утримання майна лежить на співвласниках квартири (стаття 322 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред'явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру, крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири (постанови Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі №522/7683/13-ц, від 01 вересня 2020 року в справі №352/2163/13-ц).
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні №354 від 23.05.2005 ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_3 та до складу її сім'ї/зареєстрованих входять: чоловік - ОСОБА_7 , та син - ОСОБА_4 та ОСОБА_8 - особа, що не пов'язана родинними стосунками з ОСОБА_1 (а.с.168)
Разом з цим власник квартири зобов'язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (Постанова КЦС ВС від 02 квітня 2020 року у справі №757/29813/17-ц).
Таким чином, обов'язок утримання житлових приміщень, в тому числі оплату послуг з централізованого опалення покладається на власників майна незалежно від місця проживання власника.
Отже той факт, що відповідач ОСОБА_1 не проживає у квартирі не є підставою для звільнння її від сплати послуг, шо надається
Як вже зазначалося, квартира АДРЕСА_1 , перебуває у приватній спільній частковій власності ОСОБА_1 (розмір частки 1/3) що відповідає 23935,18 грн , ОСОБА_2 (розмір частки 2/3 з яких 1/3, що належала йому та 1/3, що належала його батьку, що помер у 2020 році ), що відповідає 47870,36 грн .
Отже позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення .
Разом з цим відповідач ОСОБА_1 просить суд застосувати строки позовної давності.
Перевіривши чи не пропустив представник позивача строк на звернення до суду суд прийшов наступного.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частини 1 статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина 3 вказаної статті).
Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі N 663/2070/15-ц).
Суд встановив, що заборгованість виникла з 01.03.2014 року та за загальним правилом позивач мав би звернутися з позомом протягом 3 років тобто до 01.03.2017.
У вересні 2014 року строк позовної давності перервався, оскільки було сплачено 400,00 грн, потім строк позовної давності перервався у червні 2016 сплатою 100,00 грн, у липні сплатою 50,00 грн, у вересні 2016 сплатою 200,00 грн, у листопаді 2016 - сплатою 200,00 грн, у грудні 2017- сплатою 2000,00 грн, у грудні 2018 - 1320,70 грн, у квітні 2019 року - 400,00 грн у січні 2020 року -307,72 грн (а.с.6-7)
З позовом позивач звернувся до суду 23.10.2024 року про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (а.с.1)
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
Отже, оскільки позивач звернувся до суду 23.10.2024 то трирічний строк мав би охоплювати з жовтня 2021 року, однак Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, трирічний строк позовної давності було продовжено на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, карантин в Україні закінчився 30.06.2023
Разом з тим, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє і станом на 28.08.2025
На момент звернення до суду діяв п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже у суду нема підстав застосовувати строк позовної давності оскільки хоча заборгованість і нарахована з 01.03.2014, а з позовом представник відповідача звернувся лише в жовтні 2024 року.
Такі висновки суду базуються на тому, що строк позовної давності спочатку переривався сплатами, тобто вищнанням боргу. Зокрема вересні 2014 року строк позовної давності перервався, оскільки було сплачено 400,00 грн, потім строк позовної давності перервався у червні 2016 сплатою 100,00 грн, у липні 2016 року - сплатою 50,00 грн, у вересні 2016 сплатою 200,00 грн, у листопаді 2016 - сплатою 200,00 грн, у грудні 2017- сплатою 2000,00 грн, у грудні 2018 - 1320,70 грн, у квітні 2019 року - 400,00 грн у січні 2020 року -307,72 грн (а.с.6-7)
З грудня 2020 року по 30.06.2023 року діяв карантин під час дії якого строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, тобто до 30.06.2023
А коли закінчилися карантинні продовження строків діяв п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України за яким, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану та начас звернення до суду з позовом воєнний стан не закінчився.
Отже, оскільки відсутні підстави для застосування строків позовної давності , суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Щодо судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає до задоволення в повному обсязі, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачів підлягають понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в сумі 3028,00 грн, а саме з ОСОБА_1 - 1009,33 грн. та ОСОБА_2 - 2018,66 грн.
Керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов представника позивача, що діє в інтересах Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради Дубравської Олени Ігорівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради (місцезнаходження: 10014, м.Житомир, вул. Київська, 48, ЄДРПОУ 35343771) заборгованість за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії за період з 01.03.2014 року по 01.09.2024 року, в сумі 23935 (двадцять три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 18 копійок та витрати по сплаті судового збору в сумі 1009 (одна тисяча дев'ять) гривень 33 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради (місцезнаходження: 10014, м.Житомир, вул. Київська, 48, ЄДРПОУ 35343771) заборгованість за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії за період з 01.03.2014 року по 01.09.2024 року, в сумі 47870 (сорок сім тисяч вісімсот сімдесят) гривень 36 копійок та витрати по сплаті судового збору в сумі 2018 (дві тисячі вісімнадцять) гривень 66 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 02.09.2025
Суддя В. М. Шкиря