П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7564/25
Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В. Дата і місце ухвалення: 27.06.2025 р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії виходячи з 90 відсотків від заробітної плати вказаної у довідці Одеської обласної прокуратури № 18-2 вих.2020 від 08.01.2020 року, без обмеження її максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром, без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у щомісячному розмірі 35 050,29 грн., з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що позивач є пенсіонером органів прокуратури. З 06.07.2016 року йому призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від місячного заробітку без обмеження граничного розміру на підставі постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 08.08.2016 року по справі № 523/10202/16а. Починаючи з дня вступу на службу та до липня 2011 року, відповідно до ст. 50-1 чинного на той час Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-ХІІ він мав право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року прийнятого у справі № 420/2506/20 і залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 та ухвалою Верховного Суду від 28.09.2020 року, позов задоволено. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року прийнятого у справі № 420/2506/20 пенсію позивача за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» обчислено у розмірі 90% заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області № 18-2 вих.20 від 08.01.2020 року, без обмеження її граничного розміру, та її розмір з 24.01.2020 року встановлено на рівні 35050,29 грн. (38944,77*90%), яку позивач щомісячно отримував до 01.01.2025 року. Однак, не зважаючи на наявність рішення суду щодо обчислення пенсії позивача у розмірі 90 % заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області № 18-2 вих.20 від 08.01.2020 року, без обмеження її граничного розміру, у січні 2025 року відповідачем безпідставно зроблено перерахунок пенсії позивача в сторону її зменшення з 35050,29 грн. до 27989,49 грн. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву щодо повідомлення причин зменшення розміру пенсії. 24.02.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом № 4731-3718/К-02/8-1500/25 повідомило позивачу, що підставою для зменшення його пенсії стала Постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Позивач вважає, що обмеження його пенсії шляхом застосування Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року є протиправним, а тому звернувся до суду для захисту своїх прав.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 27.06.2025 р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом не надано належної правової оцінки доводам Головного управління про те, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи. Крім того, апелянт наголосив, що на виконання вимог статті 46 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік, Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану". Постанова № 1, розроблена та затверджена Кабінетом Міністрів України на виконання своїх конституційних повноважень з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат та є обов'язковою для виконання органами Пенсійного фонду України. Постановою № 1 Кабінет Міністрів України визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.
Відповідно до постанови №1, для тієї частини пенсійних виплат, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановлюються коефіцієнти до відповідних сум перевищення.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається, що рішення суду є законним та скасуванню не підлягає, тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 08.08.2016 року позов ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі задоволено, а саме:
- визнано відмову Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років неправомірною та скасовано рішення за № 57 від 11.07.2016 року; визнано достатнім для призначення пенсії за вислугу років спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 20 років 04 місяці 08 днів, у т.ч. на посадах прокурорів 17 років 11 місяців 09 днів;
- зобов'язано Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 90% від місячного заробітку без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат за останніх 24 календарних місяці роботи перед зверненням за призначенням пенсії, яка становить 17 405,68 грн. відповідно до довідки прокуратури Одеської області №538 від 06.07.2016 року про розмір місячного заробітку, починаючи з 06 липня 2016 року (з дня звернення за пенсією).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року у справі №420/2506/20, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково, а саме:
- визнано рішення №14 від 31.01.2020 р., прийняте Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправним та скасовано його;
- визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по відмові ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років протиправними;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та здійснювати виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Одеської області №18-2 вих.20 від 08.01.2020 р., без обмеження її граничного розміру, починаючи з дня звернення за перерахунком пенсії, тобто з 24.01.2020 р.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року у справі №420/2506/20 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Одеської області №18-2 вих.20 від 08.01.2020 р., без обмеження її граничного розміру, за результатами якого позивач отримував щомісячно пенсію у розмірі 35500,00 грн.
Як стверджує позивач у позові, у січні 2025 року відповідачем зроблено перерахунок його пенсії в сторону її зменшення з 35050,29 грн до 27989,49 грн, у зв'язку з чим позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву щодо повідомлення причин зменшення розміру пенсії.
Листом від 24.02.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача про те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 по справі № 420/2506/20, пенсію позивача за вислугу років згідно Закону України “Про прокуратуру» обчислено у розмірі 90 % заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області №18-2 вих.20 від 08.01.2020, без обмеження її граничного розміру, та її розмір з 24.01.2020 встановлено на рівні 35050,29 грн (38944,77 грн * 90 %). На виконання статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінетом Міністрів України 03.01.2025 прийнято постанову за № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1), яка набула чинності з 01 січня 2025 року. Згідно із частиною 1 Постанови № 1 у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України “Про прокуратуру», розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, а саме: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4 до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, -0,1. Таким чином, пенсія позивача розрахована з урахуванням Постанови № 1 до виплати з січня 2025 року склала 27986,49 грн.
Позивач вважає, що дій відповідача щодо обмеження його пенсії шляхом застосування Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року є протиправним, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, визнав обґрунтованими твердження позивача, що Законом України «Про Державний бюджету України на 2025 рік» і Постановою №1 установлено додаткові підстави для обмеження розміру пенсій шляхом застосування коефіцієнтів зменшення розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ. За висновками суду, у спірних правовідносинах застосуванню підлягає норма спеціального нормативно-правового акту, а саме Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, від 27.02.2020р. №3-р/2020), а не стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», якою звужується обсяг прав та гарантій пенсіонерів в частині обмеження розмірів їх пенсій максимальним розміром шляхом застосування визначених коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Також суд зазначив, що спору щодо перерахунку пенсії із розрахунку основного розміру пенсії виходячи з 90 відсотків від заробітної плати вказаної у довідці Одеської обласної прокуратури № 18-2 вих.2020 від 08.01.2020 року, без обмеження її максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром, на час звернення позивача з цим позовом до суду не існує. Підстави вважати, що відповідачем при майбутньому перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду у даній справі буде змінено відсотковий розмір пенсії, застосовано при розрахунку інший розмір заробітної плати ніж вказаний у довідці Одеської обласної прокуратури № 18-2 вих.2020 від 08.01.2020 року, обмеження її максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску або максимальним розміром, відсутні.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ (далі - Указ №64/2022), у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Тобто, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.
Абзацом третім преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
За змістом частин першої і третьої статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024р. №4059-IX установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, але не виключно, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.
Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону №2262-ХІІ.
Закон №4059-ІХ та Постанова №1 фактично змінили умови та норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, без унесення відповідних змін до Закону №2262-ХІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що порушує соціальну гарантію гідного пенсійного забезпечення таких осіб, які встановлені Законом №2262-ХІІ.
Колегія суддів наголошує, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 1-1 Закону №2262-ХІІ, які у часі прийняті раніше та мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону №4059-ІХ.
У рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 та від 30 листопада 2010 року №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Тож у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Оскільки Законом №2262-ХІІ, як спеціальним законом, і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у спосіб застосування до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону №4059-ІХ та Постанови № 1.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015р. за №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний був виплачувати позивачу з 01 січня 2025 року пенсію без обмеження її максимальним розміром, тобто без застосування обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1.
Варто зазначити, що відмовляючи у відкритті провадження за поданням судді Донецького окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом справи №200/116/25 як зразкової та за поданням судді Полтавського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом справи №440/534/25 як зразкової, Верховний Суд в ухвалах від 25 лютого 2025 року у справі №200/116/25 та від 26 лютого 2025 року у справі 440/534/25 звернув увагу на те, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція щодо застосування норм Закону №2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа №400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа №580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа №340/3144/21) та інших Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Інших доводів апеляційна скарга ГУ ПФУ в Одеській області не містить, наведені доводи висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення колегія суддів не вбачає.
А відтак, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 вересня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук