П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 947/22606/25
Головуючий в 1 інстанції: Гниличенко М.В. Дата і місце ухвалення: 21.07.2025р., м.Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
(у зв'язку із неявкою сторін у судове засідання,
справу розглянуто в порядку письмового провадження,
відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України)
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04 червня 2025 року №1980, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Також, позивач просив закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою його незаконно притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з посиланням на те, що ОСОБА_1 , постійно знаходячись на території України в умовах особливого періоду не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024р. №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у районному (міському) ТЦК та СП. Позивач зазначав, що у протоколі №1980 від 26.05.2025р., на підставі якого прийнята спірна постанова, не міститься вказівки на докази, що ОСОБА_1 є громадянином України, який перебуває на військовому обліку, у зв'язку з чим у нього виник обов'язок уточнення своїх персональних даних протягом 60 днів з 18.05.2024р. Також, позивач стверджував, що в порушення вимог статті 276 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення розглянуто не за місцем його вчинення; старший солдат ОСОБА_2 не підтвердив наявність у нього права розглядати справу про адміністративне правопорушення; оскаржувана постанова не містить посилання на докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (пояснення свідків, акт, фото-, відеофіксація). При прийнятті спірної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 не враховано примітки до статті 210 КУпАП, яка звільняє особу від відповідальності за ст.ст.210, 210-1 цього Кодексу за порушення законодавства про мобілізацію у випадку, якщо стосовно відповідної особи існує можливість отримання будь-якої частини персональних даних з інших реєстрів. Позивач стверджував, що інформацію, яку він не обновив, відповідач повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 21.07.2025р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що при винесенні спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04 червня 2025 року №1980 ІНФОРМАЦІЯ_2 не враховано примітки до статті 210 КУпАП. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду жодного доказу неможливості отримання уточненої інформації про ОСОБА_1 , як держателем державного реєстру, при взаємодії з іншими реєстрами. А відтак, за твердженнями апелянта, суд мав з'ясувати чи була наявна у відповідача можливість отримати персональні дані військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у т.ч. публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Також, апелянт посилається на те, що в протоколі №1980 від 26.05.2025р. суть правопорушення викладена формально, не конкретизовано, загальними фразами і не відображає всіх кваліфікуючих ознак, передбачених ст.210 КУпАП. Сам факт складання протоколу не може бути достатнім доказом вчинення правопорушення за відсутності інших належних доказів і не звільняє уповноважену на складання протоколу особу від обов'язку збирання доказів у спосіб, визначений Законом.
Посилається апелянт і на те, що судом не з'ясовано коли саме, ким і яким чином було виявлено адміністративне правопорушення, а також дотримання ІНФОРМАЦІЯ_2 інших вимог КУпАП щодо розгляду справи. Справу про адміністративне правопорушення розглянуто посадовою особою, яка не має права розглядати справи за ст.ст.210, 210-1 КУпАП.
ІНФОРМАЦІЯ_2 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося у встановленому законом порядку, спірну постанову винесено уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 у межах строку, передбаченого статтею 277 КУпАП. ОСОБА_1 , в порушення вимог абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11.04.2024р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ адресу проживання, номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані, передбачені ч.1 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 26.05.2025р. діловодом групи відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим солдатом ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складено протокол №1980 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу 26.05.2025р. о 10 год. 56 хв. встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11.04.2024р. №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024р., а саме: перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та постійно знаходячись на території України протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані, передбачені частиною першою статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
У протоколі зазначено, що гр. ОСОБА_1 роз'яснено положення ст.63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11.00 год. 04.06.2025р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .
До протоколу додано копію паспорта, копію військово-облікового документу, витяг з ЄДРПВР «Оберіг».
Вказаний протокол підписано ОСОБА_1 без зауважень та того ж дня ним отримано його копію.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення 04.06.2025р. тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , полковником ОСОБА_3 винесено постанову №1980 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Мотивувальна частина вказаної постанови дублює зміст обставин вчинення позивачем правопорушення, відображених в протоколі №1980 від 26.05.2025р.
Не погоджуючись з правомірністю постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04.06.2025р. №1980 ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Суд встановив, що позивач у встановлені законом строки та способи свої військо-облікові дані не уточнив. Також, при вирішенні спору судом враховано, що ОСОБА_1 було забезпечено право бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надавати свої пояснення та користуватися іншими передбаченими законом правами. Обставин позбавлення позивача можливості реалізації прав, визначених ст.268 КУпАП, судом не встановлено.
Суд не прийняв до уваги посилання позивача на те, що в порушення вимог статті 276 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення розглянуто не за місцем його вчинення, зазначивши, що постановою КМУ від 07.04.2023р. №318 внесені зміни до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, якими були уточнені повноваження ТЦКСП щодо оповіщення та призову на військову службу, зокрема можливість вручати повістки, здійснювати призов на військову службу незалежно від місця перебування особи на військовому обліку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відмову в їх задоволенні виходячи з наступного.
Відповідно до ст.235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як вже зазначалося, розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП здійснено тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , полковником ОСОБА_3 , власне яким і складено спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення від 04 червня 2025 року №1980.
А відтак, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто посадовою особою, яка не має права розглядати справи за ст.ст.210, 210-1 КУпАП.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 210-1 КпАП України встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно ч.3 ст.210-1 КпАП України вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Згідно абз.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Законом України №2105-IX від 03.03.2022р. затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і на даний час.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Таким чином, відповідно ч.3 ст.22 Закону всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абзаців 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі ЗСУ, у запасі СБУ, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону №3633-IX від 11.04.2024р., який набув чинності 18.05.2024р.
Так, абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані у період з 18.05.2024р. по 16.07.2024р. (включно), а саме:
шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Сторонами у справі не заперечується, що ОСОБА_1 у встановлений абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» строк, не уточнив свої персональні дані, тобто не виконав обов'язку, передбаченого ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Приміткою статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Апелянт стверджує, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду жодного доказу неможливості отримання уточненої інформації про ОСОБА_1 , як держателем державного реєстру, при взаємодії з іншими реєстрами.
Колегія суддів критично ставиться до таких посилань апелянта.
Так, відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Згідно ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.
Відтак, з огляду на вимоги вказаного вище Закону, а також вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», можливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, не виключає обов'язку позивача актуалізувати свої облікові дані в ТЦК.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024р. чітко визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, у разі перебування на території України, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, законодавством чітко визначено терміни для оновлення облікових даних, які мали чіткі межі (з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (60 днів) та способи уточнення: через центр надання адміністративних послуг (як підтвердження витяг про уточнення); через оновлення в застосунку (витяг із «Резерву+») або особисто в ТЦК та СП (тоді в реєстрі «Оберіг» містилася б відмітка про уточнення/оновлення даних при особистій явці).
До того ж, інформаційно-комунікаційні системи, реєстри, бази даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, можуть не містити окремих даних, які необхідно було оновити до 16.07.2024р., зокрема, актуального номеру телефону, адреси електронної пошти.
Колегія суддів наголошує, що уточнення військових облікових даних є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосована в цьому випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів. Держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається саме на військовозобов'язаного, яким є позивач.
При цьому, починаючи з 17.07.2024р. невчинення позивачем дій, які він повинен був вчинити у визначений законом строк, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.
Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що відповідачем не було зазначено жодного документу, який підтверджує факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, оскільки у спірній постанові чітко зазначено, що вчинення ОСОБА_1 порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію підтверджується копією військово-облікового документу та витягом з ЄДРПВР «Оберіг».
Згідно наявного в матеріалах справи витягу ЄДРПВР «Оберіг» ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, з 07.11.2023р. перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , звання солдат, перебуває у сигнальному списку, має порушення - не прибув своєчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
За наведених обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання позивача на те, що у протоколі №1980 від 26.05.2025р., на підставі якого прийнята спірна постанова, не міститься вказівки на докази, що ОСОБА_1 є громадянином України, який перебуває на військовому обліку, у зв'язку з чим у нього виник обов'язок уточнення своїх персональних даних протягом 60 днів з 18.05.2024р.
У протоколі зазначено, що гр. ОСОБА_1 роз'яснено положення ст.63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11.00 год. 04.06.2025р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вказаний протокол підписано ОСОБА_1 без зауважень та отримано у день його складення копію протоколу, що свідчить про те, що позивач у встановленому порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Дослідивши зміст спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04 червня 2025 року №1980 колегія суддів встановила, що вона відповідає вимогам статті 283 КУпАП, складена та підписана уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції від 21.07.2025р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 вересня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук