П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11810/25
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі № 420/11810/25 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, -
Короткий зміст позовних вимог.
У квітні 2025 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.04.2025 ВП № 73293362 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 по справі №420/16222/23, яке набрало законної сили 13.10.2023, ОСОБА_1 14.11.2023 проведено нарахування з 01.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, встановленої 01.07.2021, згідно пункту 1, абзацу 1 постанови КМ України №713 від 14.07.2021. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2023 становитиме 12049,47 грн (копія перерахунку пенсії додається). Сума доплати за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 з урахуванням фактично виплачених сум склала 58000,00 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Станом на квітень 2025 року за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 19.11.2020 включно. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 в сумі 58000,00 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 №420/16222/23 виконано в порядку, встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Разом з тим, 10.11.2023 року до Головного управління надійшла постанова відповідача від 10.11.2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП №73293362 за виконавчим листом №420/16222/23 виданим 16.10.2023 року. На її виконання Головним управлінням відповідачу надано лист від 16.11.2023 №1500-0505-5/162338 з усією інформацією та доказами щодо виконання рішення суду. Проте, не зважаючи на доводи зазначені у даному листі, оскаржуваною постановою відповідача від 11.04.2025 ВП №73293362 на Головне управління накладено штраф за невиконання вищезазначеного рішення суду.
09.05.2025 до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що у відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження до відділу надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення та додатки до нього. Зазначеним листом повідомлено, що ОСОБА_1 14.11.2023 проведено нарахування з 01.07.2021 щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн. до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, встановленої 01.07.2021, згідно пункту 1, абзацу 1 постанови КМ України №713 від 14.07.2021. Сума доплати за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 з урахуванням фактично виплачених сум склала 58000,00 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 в сумі 58000,00 буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України». За результатами опрацювання та перевірки наданих на адресу відділу відомостей встановлено, що рішення суду в частині виплати нарахованої доплати пенсії за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 в сумі 58000,00 грн не виконано без поважних причин. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказує, що ним на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії, але погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. На підтвердження викладених обставин представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надано протоколи перерахунку пенсії, розрахунок на доплату. Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено лише нарахування доплати до пенсії, проте здійснення нарахування є лише передумовою його виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі відповідно до його змісту, а саме про вжиття всіх можливих заходів відповідно до закону для його виконання. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надано належних та допустимих доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання виділення коштів або ж їх перерозподілу для виплати стягувачу нарахованої доплати за рішенням суду. Будь-яких доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду, зокрема щодо відсутності фінансування, боржником до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надавалось.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22.05.2025 у справі № 420/11810/25 у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію вказує, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення (бюджетних асигнувань) не може уважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. З огляду на те, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату, на думку скаржника, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 420/16222/23 позов ОСОБА_1 задоволено та, зокрема, зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеський області: 1) відновити з 01.07.2021 нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 2000,00 грн. до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, встановленої 01.07.2021, згідно пункту 1, абзацу 1 постанови КМ України №713 від 14.07.2021; 2) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, у сумі 2000,00 гривень, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у період з 01.07.2021 р.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 13.10.2023, у зв'язку із чим 16.10.2024 Одеським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи № 420/16222/23.
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем 18.12.2024 розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого листа № 420/16222/23 виданого 16.10.2023 Одеським окружним адміністративним судом, та 10.11.2023 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження 73293362.
Пунктом 2 зазначеної постанови боржнику повідомлено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем від 11.04.2025 ВП № 73293362 за невиконання вимог виконавчого документа накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф в розмірі 5100 грн.
Не погодившись із накладеним штрафом та зважаючи на виконання судового рішення в межах повноважень та бюджетних видатків, позивач вернувся до суду із даним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в ході здійснення даного виконавчого провадження Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надали до відділу доказів виконання рішення суду або поважності причин його невиконання, що відповідно позбавляє державного виконавця можливості врахувати такі обставини виконання чи невиконання такого рішення та встановити наявність чи відсутність поважність причин невиплати нарахованої суми доплати пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надало докази на підтвердження факту вчинення усіх дій необхідних для виконання судового рішення, а надані докази у виконавчому провадженні не підтверджують належне виконання рішення суду або неможливість боржника вчинити більш широкий обсяг дій направлених на виконання судового рішення з незалежних від нього причин.
Крім того, суд зауважив, що боржником у період з 13.10.2023 (день набрання судовим рішенням законної сили) не вчинено жодних активних дій щодо забезпечення виплати нарахованої доплати пенсії на виконання судового рішення.
Більше того, боржником не надано відомостей які б свідчили про вжиття відповідних заходів направлених на усунення причин та умов, які сприяли невиконанню рішення суду.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно із приписами частини першої статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до частини третьої статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Положеннями частин першої та другої статті 63 Закону України № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Згідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у установлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства України в контексті цієї справи слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання рішення є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, установлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 по справі №420/16222/23, яке набрало законної сили 13.10.2023, ОСОБА_1 14.11.2023 проведено нарахування з 01.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, встановленої 01.07.2021, згідно пункту 1, абзацу 1 постанови КМ України №713 від 14.07.2021.
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2023 становитиме 12049,47 грн.
Сума доплати за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 з урахуванням фактично виплачених сум склала 58000,00 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Позивач зауважує, що виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 в сумі 58000,00 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
Разом з цим, як свідчать матеріали справи, фактично, Головним управлінням вчинено лише нарахування вказаної доплати, а не її виплату, як прямо передбачено судовим рішенням.
Слід зазначити, що обов'язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надано належних та допустимих доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання виділення коштів або ж їх перерозподілу для виплати стягувачу нарахованої доплати за рішенням суду. Будь-яких доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду, зокрема щодо відсутності фінансування, боржником до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надавалось.
Невиплата коштів за рішенням суду триває, нарахування боржником суми доплати за рішенням неможливо вважати виконанням рішення, а поважність причин для цього не доведена боржником за виконавчим провадженням.
Відсутність коштів у кошторисі не звільняє державу в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від обов'язку здійснити таку виплату. Здійснення розрахунку на доплату пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.
В ході здійснення даного виконавчого провадження Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надали до відділу доказів виконання рішення суду або поважності причин його невиконання, що відповідно позбавляє державного виконавця можливості врахувати такі обставини виконання чи невиконання такого рішення та встановити наявність чи відсутність поважність причин невиплати нарахованої суми доплати пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надало докази на підтвердження факту вчинення усіх дій необхідних для виконання судового рішення, а надані докази у виконавчому провадженні не підтверджують належне виконання рішення суду або неможливість боржника вчинити більш широкий обсяг дій направлених на виконання судового рішення з незалежних від нього причин.
Більше того, боржником не надано відомостей які б свідчили про вжиття відповідних заходів направлених на усунення причин та умов, які сприяли невиконанню рішення суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, приймаючи постанову від 11.04.2025 ВП № 73293362, діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень, а доводи позивача щодо відсутності підстав для накладення штрафу є необґрунтованими.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001)
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі № 420/11810/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик