П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/8887/25
Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.,
повний текст судового рішення
складено 08.05.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАД ТРЕЙД» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАД ТРЕЙД» до Одеської митниці, в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000051/2 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000052/2 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000054/2 від 04.02.2025, №UA500020/2025/000056/2 від 06.02.2025, №UA500020/2025/000057/2 від 06.02.2025;
- визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000073 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000075 від 03.02.2025, №UА500020/2025/000079 від 04.02.2025, №UА500020/2025/000084 від 06.02.2025, №UА500020/2025/000085 від 06.02.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) №KR/VN/2025 від 11.12.2024р. позивачем у компанії VENNAL LIMITED придбано товар згідно інвойсів до контракту на кожну поставку. Контрактом передбачено, що останній є основним контрактом і вирішує загальні положення й принципи спільної роботи Продавця та Покупця, а також укладено в рамках виконання договорів комісії (п.1.1 контракту №KR/VN/2025 від 11.12.2024р.) Для здійснення митного оформлення вказаного товару уповноваженою особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») подано до відповідача митні декларації №25UA500020000961U2 від 03.02.2025; №25UA500020000962U1 від 03.02.2025; №25UA500020000995U2 від 04.02.2025; №25UA500020001054U3 від 06.02.2025; №25UA500020001057U0 від 06.02.2025, згідно яких заявлено його митну вартість за основним (першим) методом, та документи на підтвердження заявленої митної вартості. Відповідач за результатами розгляду поданих митних декларацій та доданих до них документів неправомірно відмовив у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю у зв'язку з тим, що у поданих документах, на думку відповідача, містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи. Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000051/2 від 03.02.2025; №UA500020/2025/000052/2 від 03.02.2025; №UA500020/2025/000054/2 від 04.02.2025; №UA500020/2025/000056/2 від 06.02.2025; №UA500020/2025/000057/2 від 06.02.2025, якими застосовано резервний метод визначення митної вартості та прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000073 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000075 від 03.02.2025, №UА500020/2025/000079 від 04.02.2025, №UА500020/2025/000084 від 06.02.2025, №UА500020/2025/000085 від 06.02.2025.
Вважаючи зазначені рішення протиправними, такими, що прийняті відповідачем всупереч порядку та способу, визначеному чинним законодавством України, з метою їх скасування, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ЕС/39147/25 від 23.04.2025р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) №25UA500020000961U2 від 03.02.2025; №25UA500020000962U1 від 03.02.2025; №25UA500020000995U2 від 04.02.2025; №25UA500020001054U3 від 06.02.2025; №25UA500020001057U0 від 06.02.2025 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом чи її уповноваженою особою не подано усіх додаткових документів, які витребувано митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, не спростовані розбіжності у поданих документах. про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000051/2 від 03.02.2025; №UA500020/2025/000052/2 від 03.02.2025; №UA500020/2025/000054/2 від 04.02.2025; №UA500020/2025/000056/2 від 06.02.2025; №UA500020/2025/000057/2 від 06.02.2025.
Ухвалою від 29.04.2025 року у задоволенні заяви Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАД ТРЕЙД» (вул. Брановицького Ігоря, 3, інше приміщення 12 (в літ. С), офіс 24, м. Київ, 01042, Код ЄДРПОУ 45109183) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000051/2 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000052/2 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000054/2 від 04.02.2025, №UA500020/2025/000056/2 від 06.02.2025, №UA500020/2025/000057/2 від 06.02.2025 року.
Визнано протиправними та скасовано картки відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000073 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000075 від 03.02.2025, №UА500020/2025/000079 від 04.02.2025, №UА500020/2025/000084 від 06.02.2025, №UА500020/2025/000085 від 06.02.2025.
Стягнуто з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАД ТРЕЙД» (вул. Брановицького Ігоря, 3, інше приміщення 12 (в літ. С), офіс 24, м. Київ, 01042, Код ЄДРПОУ 45109183) витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 898,23 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень, двадцять три копійки).
На вказане рішення суду Одеська митниця подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі №420/8887/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАД ТРЕЙД» до Одеської митниці та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАД ТРЕЙД» до Одеської митниці у повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.
Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.12.2024р. між ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА» (Комітент) та ТОВ «КОРАД ТРЕЙД»(Комісіонер) укладено договір комісії №11/12-2, пунктом 1.1 якого передбачено, що Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України товару, необхідного Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару. Комісіонер зобов'язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі-продажу із Продавцем товару від свого імені, але за рахунок Комітента. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов'язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого має право укладати від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), із власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачується за митною декларацією (п.п.2.1.1 п.2.1 договору комісії).
Відповідно до вимог п.2.1.4 п.2.1 договору комісії Комісіонер зобов'язаний на основі контракту, складеного Продавцем товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцем-нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими к контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем.
11.12.2024р. між позивачем та компанією VENNAL LIMITED (Гонконг) укладено контракт №KR/VN/2025, відповідно до п.1.3 якого передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує товар згідно інвойсів до контракту на кожну поставку. Контрактом передбачено, що останній є основним контрактом і вирішує загальні положення й принципи спільної роботи Продавця та Покупця, а також укладено в рамках виконання договорів комісії (п.1.1 контракту).
Відповідно до вимог п.2.1 контракту вид, кількість, ціна, вартість товару узгоджуються між Продавцем та Покупцем і фіксується в інвойсах до контракту.
На кожну партію товару Продавець зобов'язується надати наступні документи: інвойс, товаротранспортну накладну чи телекс-реліз (морський коносамент) (п.5.2 контракту).
Згідно з вимогами п.6.1 контракту поставка товару може здійснюватися морським та автомобільним транспортом.
Умови поставки обумовлюються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до контракту згідно з правилами Інкотермс 2020 (п.6.2 контракту).
П.7.1 контракту передбачено, що ціна на товар встановлюється в євро, або в доларах США відповідно до інвойсу на кожну партію товару згідно з контрактом. Якщо валюта платежу буде відрізнятися від валюти контракту, для перерахунку використовується курс (крос-курс) НБУ на день подання заявки на придбання валюти.
Відповідно до вимог п.7.2 контракту оплата за товар здійснюється з відстроченням платежу на 180 днів з моменту перетинання товаром митного кордону України.
Для здійснення митного оформлення товару уповноваженою особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») подано до відповідача митні декларації №25UA500020000961U2 від 03.02.2025; №25UA500020000962U1 від 03.02.2025; №25UA500020000995U2 від 04.02.2025; №25UA500020001054U3 від 06.02.2025; №25UA500020001057U0 від 06.02.2025.
У митній декларації №25UA500020000961U2 від 03.02.2025р., в графі 31 наведений опис товарів: товар №1 « 1. Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, може використовуватися для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах завширшки 1,5м., 1,8и.(+-5%), всього 36630 метрів, 603 пакунки. Торгівельна марка-STTextile. Виробник- NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO.LTD. Країна виробництва CN».
Митну вартість заявлено за основним (першим) методом, та надано документи на підтвердження заявленої митної вартості, зокрема, пакувальний лист б/н від 11.12.2024р., інвойс №VN-KR-007906 від 11.12.2024р., міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №1134 від 30.01.2025р., декларація про походження товару №VN-KR-007906 від 11.12.2024р., контракт №KR/VN/2025 від 11.12.2024р., договір комісії №11/12-2 від 11.12.2024р, договір №53 від 20.01.2025р. про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, заява на проведення фізичного огляду від 03.02.2025р., акт про зауваження від 03.02.2025р. (графа 44 МД).
03.02.2025р. Одеською митницею надіслано електронне повідомлення декларанту, яким повідомлено, що у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та поданням документів, які містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що було фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, декларант має надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомлено відповідача (листи б/н від 03.02.2025р.), що згідно ст.53 МК України декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. При цьому уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») додатково надано прайс-лист від 11.12.2024р.
У митній декларації №25UA500020000962U1 від 03.02.2025р. в графі 31 наведений опис товарів: товар №1 «Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, може використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах завширшки 1.5м., 1.8м.(+-5%), всього 48 080 метрів, 669 пакунків. Торговельна марка - STTextile Виробник - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD Країна виробництва CN.». Митну вартість заявлено за основним (першим) методом-за ціною договору (контракту), яка складається з вартості товару, зазначеної в інвойсі №VN-KR-004443 від 11.12.2024р.- 59 859,60 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації за курсом НБУ-2 497 719,63грн.). Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №25UA500020000962U1 від 03.02.2025 позивачем надані документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.12.2024 №KR/VN/2025, рахунок-фактура (інвойс) від 11.12.2024 №VN-KR-004443, пакувальний лист б/н від 11.12.2024, міжнародна товарно-транспортна накладна №4714 від 30.01.2025, декларація про походження товару №VN-KR-004443 від 11.12.2024р. договір комісії №11/12-2 від 11.12.2024р., договір №53 від 20.01.2025р. про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, заява на проведення фізичного огляду від 03.02.2025р., акт про зауваження від 03.02.2025р. (графа 44 МД).
03.02.2025р. Одеською митницею надіслано електронне повідомлення декларанту, яким повідомлено, що у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та поданням документів, які містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що було фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, декларант має надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Уповноваженою особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомлено відповідача (листи б/н від 03.02.2025р.), що згідно ст.53 МК України декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. При цьому уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») додатково надано прайс-лист від 11.12.2024р.
У митній декларації №25UA500020000995U2 від 04.02.2025р. в графі 31 наведений опис товарів: товар №1 «Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, може використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах завширшки 1.5м., 1.8м.(+-5%), всього 110340 метрів, 2024 пакунки. Торговельна марка - LMTextile Виробник - SHAOXING KEQIAO WELLME TEXTILE CO., LTD Країна виробництва CN.». Митну вартість заявлено за основним (першим) методом-за ціною договору (контракту), яка складається з вартості товару, зазначеної в інвойсі №VN-KR-004770 від 11.12.2024р.-84 741,12 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації за курсом НБУ-3 541 399,20грн.). Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем надані документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.12.2024 №KR/VN/2025, рахунок-фактура (інвойс) від 11.12.2024 №VN-KR-004443, пакувальний лист б/н від 11.12.2024, міжнародна товарно-транспортна накладна №171343 від 30.01.2025, декларація про походження товару №VN-KR-004770 від 11.12.2024р. договір комісії №11/12-2 від 11.12.2024р., договір №53 від 20.01.2025р. про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, заява на проведення фізичного огляду від 04.02.2025р., акт про зауваження від 04.02.2025р. (графа 44 МД).
04.02.2025р. Одеською митницею надіслано електронне повідомлення декларанту, яким повідомлено, що у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та поданням документів, які містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що було фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, декларант має надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомлено відповідача (листи б/н від 04.02.2025р), що згідно ст.53 МК України декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. При цьому уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») додатково надано прайс-лист від 11.12.2024р.
У митній декларації №25UA500020001054U3 від 06.02.2025 в графі 31 наведений опис товарів: товар №1 «Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, може використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах завширшки 1.5м., 1.8м.(+-5%), всього 1477 рулонів. Торговельна марка - LMTextile Виробник - SHAOXING ZEALAN TEXTILE CO.,LTD Країна виробництва CN.». Митну вартість заявлено за основним (першим) методом-за ціною договору (контракту), яка складається з вартості товару, зазначеної в інвойсі №VN-KR-0024662. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем надані документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.12.2024 №KR/VN/2025, рахунок-фактура (інвойс) від 11.12.2024 №VN-KR-0024662, пакувальний лист б/н від 11.12.2024, міжнародна товарно-транспортна накладна №7527 від 03.02.2025, декларація про походження товару №VN-KR-0024662 від 11.12.2024р договір комісії №11/12-2 від 11.12.2024р., договір №53 від 20.01.2025р. про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, заява на проведення фізичного огляду від 06.02.2025р., акт про зауваження від 06.02.2025р. (графа 44 МД).
06.02.2025р. Одеською митницею надіслано електронне повідомлення декларанту, яким повідомлено, що у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та поданням документів, які містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що було фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, декларант має надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомлено відповідача (листи б/н від 06.02.2025р.), що згідно ст.53 МК України декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. При цьому уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») додатково надано прайс-лист від 11.12.2024р.
У митній декларації №25UA500020001057U0 від 06.02.2025: в графі 31 наведений опис товарів: товар №1 «Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, може використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах завширшки 1.5м., 1.8м.(+-5%), всього 1881 рулон. Торговельна марка - MEXTextile Виробник - SHAOXING KAIMING TEXTILES CO., LTD Країна виробництва CN.». Митну вартість заявлено за основним (першим) методом-за ціною договору (контракту), яка складається з вартості товару, зазначеної в інвойсі №VN-KR-006919 від 11.12.2024р. - 64 424,25 доларів США(сума в валюті України на день подання митної декларації за курсом НБУ-2 683 811,18грн.).
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем надані документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.12.2024 №KR/VN/2025, рахунок-фактура (інвойс) від 11.12.2024 №VN-KR-006919, пакувальний лист б/н від 11.12.2024, міжнародна товарно-транспортна накладна №2510 від 04.02.2025, декларація про походження товару № VN-KR-006919 від 11.12.2024р. договір комісії №11/12-2 від 11.12.2024р., договір №53 від 20.01.2025р. про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, заява на проведення фізичного огляду від 06.02.2025р., акт про зауваження від 06.02.2025р. (графа 44 МД).
06.02.2025р. Одеською митницею надіслано електронне повідомлення декларанту, яким повідомлено, що у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та поданням документів, які містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що було фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, декларант має надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомлено відповідача (листи б/н від 06.02.2025р), що згідно ст.53 МК України декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. При цьому уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») додатково надано прайс-лист від 11.12.2024р.
На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями встановлено, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, що вимагались митним органом та не спростовані наявні розбіжності у документах.
Відповідач зазначає, що з метою забезпечення повноти оподаткування, враховуючі раніше прийнятті митним органом рішення про коригування митної вартості, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що по товару рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено становить - 3,96 дол. США/кг., ніж заявлено декларантом - 3,05 дол.США/кг.
Одеською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000051/2 від 03.02.2025; №UA500020/2025/000052/2 від 03.02.2025; №UA500020/2025/000054/2 від 04.02.2025; №UA500020/2025/000056/2 від 06.02.2025; №UA500020/2025/000057/2 від 06.02.2025.
Відповідачем зазначено наступне:
1.У п.5.2 контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також у п.4.1 контракту передбачені сертифікати виробника, які до митного оформлення надано не було.
2.Відповідно до пп в) п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п.5.5 контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
3.У наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості щодо страхування товару.
4.Рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист містять печатки та підписи, які мають ознаки створення графічним редактором, копіювання, тощо. Ранунок-фактура (інвойс) не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар.
Одеською митницею були видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000073 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000075 від 03.02.2025, №UА500020/2025/000079 від 04.02.2025, №UА500020/2025/000084 від 06.02.2025, №UА500020/2025/000085 від 06.02.2025 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.
Позивач вважає, що відповідачу було надано всі необхідні документи, що були в наявності, які підтверджують числові значення митної вартості товару, підлягають обрахунку, що відповідає вимогам чинного законодавства України, а відповідач неправомірно відмовив у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю, прийнявши рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000051/2 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000052/2 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000054/2 від 04.02.2025, №UA500020/2025/000056/2 від 06.02.2025, №UA500020/2025/000057/2 від 06.02.2025р., якими застосовано резервний метод визначення митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000073 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000075 від 03.02.2025, №UА500020/2025/000079 від 04.02.2025, №UА500020/2025/000084 від 06.02.2025, №UА500020/2025/000085 від 06.02.2025, в зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.
Відповідно до вимог ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з вимогами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як встановлено вимогами ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з вимогами ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до вимог ч.4 ст.54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
У відповідності з вимогами ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з вимогами ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до вимог ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до вимог ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимогами ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах №21-127а15 та №21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі №803/407/16.
Одеською митницею надіслано електронні повідомлення декларанту, якими повідомлено, що у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та поданням документів, які містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що було фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, декларант має надати додаткові документи: виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення.
Уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомлено відповідача, що згідно до вимог ст.53 МК України декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. Зокрема, декларантом було надано: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №KR/VN/2025 від 11.12.2024р.; рахунки-фактури (інвойси); банківські платіжні документи відсутні у зв'язку з тим, що оплата не проводилась оскільки умовами п.7.2 контракту №AGA-290424 від 29.04.2024р. передбачена можливість відстрочки платежу, згідно рахунку-фактури відстрочка-180 днів; переказ коштів буде проведено після випуску товарів у вільний обіг; страхування вантажу не здійснювалось, про що наявна відповідна інформація в рахунку-фактурі (інфойсі); згідно законодавства України митна вартість обчислюється на момент перетину державного кордону; умови поставки СРТ означають, що фрахт сплачено до вказаного місця призначення, в інвойсі місцем призначення визначено Київ. При цьому уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») додатково надано прайс-листи.
Опрацювавши додатково надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості.
Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до вимог п.6 ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 р. у справі №803/3649/15.
Стосовно тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з відсутністю даних у наданих до митного оформлення позивачем документах щодо складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням, в наслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, колегія суддів зазначає наступне.
Так, в пункті 2.1 контракту №KR/VN/2025 від 11.12.2024р. зазначено, що вид, кількість, ціна, вартість Товару, узгоджується між Продавцем і Покупцем і фіксується в інвойсах до Контракту.
Пунктом 5.1 контракту №KR/VN/2025 від 11.12.2024р. обумовлено, що пакування, у якому відвантажується Товар, повинне відповідати технічним умовам, а також забезпечувати за умови належного поводження з вантажем схоронність Товару під час транспортування морським транспортом.
Пунктом 6.2 контракту №KR/VN/2025 від 11.12.2024р. передбачено, що умови поставки згідно цього Контракту обумовлюються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до Контракту згідно з правилами Інкотермс 2020.
В інвойсах (invoice) №VN-KR-007906 від 11.12.2024, №VN-KR-004443 від 11.12.2024, №VN-KR 004770 від 11.12.2024, №VN-KR-0024662 від 11.12.2024, №VN-KR-006919 від 11.12.2024р. наведені умови поставки СРТ - Київ.
В статті А.4 «Перевезення» розділу А «Обов'язки продавця» умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: «Продавець зобов'язаний укласти або забезпечити укладання договору (контракту) перевезення товару з узгодженого пункту поставки, якщо такий є у місці поставки, до названого місця призначення чи, якщо узгоджено, до будь-якого пункту в такому місці. Договір (контракт) перевезення повинен бути укладений на звичайних умовах за рахунок продавця і передбачати перевезення звичайним маршрутом і звичайним способом, який використовується для перевезення даного типу товару, що продається».
В статті А.8 «Перевірка/пакування/маркування» розділу А «Обов'язки продавця» умов поставки СРТ (CARRIAGE PAID ТО (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: «Продавець зобов'язаний за власний рахунок здійснити пакування товару, за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки».
Погоджуючи умови поставки СРТ м. Київ, Україна, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) №KR/VN/2025 від 11.12.2024р виходили з того, що витрати на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, вже включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсах (invoice) №VN-KR-007906 від 11.12.2024, №VN-KR-004443 від 11.12.2024, №VN-KR 004770 від 11.12.2024, №VN-KR-0024662 від 11.12.2024, №VN-KR-006919 від 11.12.2024р., а тому відповідно до положень підпункту «в» пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI у митниці не було необхідності знову відокремлювати зазначені витрати з ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті та зобов'язувати позивача надавати окремі документи для підтвердження таких витрат.
Крім того, положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI не передбачений обов'язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за методом визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI - метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються ( вартість операції).
Також, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій, поданих позивачем, позивачем зазначено (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.
За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.
При цьому, суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п.1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями пп «в» п.1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з ненаданням сертифікатів виробника та коносаменту, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог п.2.1 контракту зазначено, що вид, кількість, ціна, вартість Товару, узгоджується між Продавцем і Покупцем і фіксується в інвойсах до Контракту.
Пунктом 6.2 контракту передбачено, що умови поставки згідно цього Контракту обумовлюються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до Контракту згідно з правилами Інкотермс 2020.
Відповідно до пункту 6.1 контракту поставка Товару може здійснюватися морським та автомобільним транспортом.
Пунктом 5.2 контракту обумовлено, що на кожну партію Товару Продавець зобов'язується надати наступні документи: інвойс, товаротранспортну накладну чи телекс-реліз (морський коносамент).
Отже, умовами контракту передбачався обов'язок Продавця надати Покупцю один з двох транспортних документів - товаротранспортну накладну (міжнародну автомобільну накладну (CMR)) чи телекс-реліз (морський коносамент).
Колегія суддів погоджується з доводами представника позивача, що Контрактом не передбачений обов'язок Продавця надати Покупцю в будь-якому випадку морський коносамент.
Продавцем були надані Покупцю товарно-транспортні накладні №1134 від 30.01.2025 року, №4714 від 30.01.2025 року, №171343 від 03.02.2025 року, №2510 від 04.02.2025 року, №7527 від 03.02.2025 року на підтвердження факту перевезення товарів автомобільним транспортом.
П.4.1 контракту передбачено, що якість Товару, проданого відповідно до даного Контракту, повинна повністю відповідати міжнародним стандартам і сертифікатам виробника, проте суд звертає увагу, що контрактом не визначено обов'язку щодо надання покупцю сертифікату виробника (сертифікату якості товару). Між тим, п.5.2 такого обов'язкового документу як сертифікат виробника - не передбачено.
Крім того, перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у частині 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI не містить сертифікату якості товарів.
Також перелік додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів та надаються декларантом на запит митного органу, наведений у частині 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ не містить сертифікату якості товарів.
Отже, сертифікат якості не є документом, що підтверджує митну вартість товарів, в законодавстві України відсутні норми, які зобов'язують декларанта для підтвердження митної вартості товарів подавати до митного органу сертифікат якості.
Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Також частиною 1 статті 334 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ передбачено, що митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин 1,2 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Сертифікати якості не є документами, що підтверджують митну вартість товарів, не містять інформації щодо числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів; відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому ненадання Продавцем сертифікатів якості товарів, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що доводи митного органу є необґрунтованими.
Стосовно тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з відсутністю у наданих до митного оформлення документах точних відомостей про здійснення оплати за товар, а також відсутність відомостей щодо страхування товару, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.
Також, пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В контракті №KR/VN/2025 від 11.12.2024р. не зазначено, що до обов'язків сторін належить здійснення страхування вантажу.
В інвойсах (invoice) №VN-KR-007906 від 11.12.2024р., №VN-KR-004443 від 11.12.2024р., №VN-KR 004770 від 11.12.2024р., №VN-KR-0024662 від 11.12.2024р., №VN-KR-006919 від 11.12.2024р. наведені умови поставки СРТ - Київ та вказано, що страхування товарів не проводилось (Goods were not insured).
В статті А.5 «Страхування» розділу А «Обов'язки продавця» умов поставки СРТ (CARRIAGE РАЮ ТО (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: «Продавець не має жодного зобов'язання перед покупцем щодо укладення договору (контракту) страхування».
В статті В.5 «Страхування» розділу В «Обов'язки покупця» умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової падати (Інкотермс 2020) зазначено: «Покупець не має жодного зобов'язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) страхування».
Крім того, в листах б/н від 03.02.2025р., уповноважена особа декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомила митницю про те, що страхування вантажу не здійснювалось, про що наявна відповідна інформація в інвойсах (invoice) №VN-KR-007906 від 11.12.2024, №VN-KR-004443 від 11.12.2024, №VN-KR 004770 від 11.12.2024, №VN-KR-0024662 від 11.12.2024, №VN-KR-006919 від 11.12.2024.
Отже, у відповідності до положень пункту 8 частини 2 статті 53. у частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося; а оскільки страхування вантажу не здійснювалось, тому безпідставними є твердження відповідача про відсутність відомостей про страхування товару та про неможливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів через відсутність документів про страхування товарів.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 7.2 контракту №KR/VN/2025 від 11.12.2024р визначено, що Товар за цим контрактом, поставляється за умови відстрочки платежу. Оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 180 днів з моменту митного оформлення товару в країні Покупця.
В інвойсах (invoice) №VN-KR-007906 від 11.12.2024, №VN-KR-004443 від 11.12.2024, №VN-KR 004770 від 11.12.2024, №VN-KR-0024662 від 11.12.2024, №VN-KR-006919 від 11.12.2024р.зазначено, що Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 180 днів з моменту прийняття партії товарів.
Також, в листах б/н від 03.02.2025р. уповноважена особа декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомила митницю про те, що банківських платіжних документів немає, у зв'язку з тим, що оплата за дану партію товару не проводилась; умовами пункту 7.2 контракту №KR/VN/2025 від 11.12.2024р. обумовлена можливість відстрочки платежу, чим скористався отримувач, згідно рахунку- фактури відстрочка 180 днів; переказ коштів буде проведено після випуску товарів у вільний обіг.
Отже, колегія суддів критично оцінює доводи представника відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Стосовно тверджень сторони відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що рахунки-фактури (інвойси) №№VN-KR-0024662, VN-KR-004770, VN-KR-007906 від 11.12.2024, пакувальний лист від 11.12.2024 б/н, містять підписи та печатки, які мають ознаки створення графічним редактором, копіювання, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 29 п.5 Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2020 №107, підробка - створення (повністю або частково) документа, подібного на справжній/автентичний документ, з метою незаконного його використання як справжнього/автентичного документа.
Пленум Верховного суду України у п.6 постанови «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005 вказав, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
В частині тверджень митного органу щодо наявності різних підписів на товаросупровідних документах, колегія суддів зазначає, що митний орган, як і декларант, не має відповідних знань та кваліфікації для встановлення фальсифікації документа.
Висновки про невідповідність, недійсність чи розбіжність у підписах можуть прийматися лише акредитованими відповідно до чинного законодавства експертами на підставі призначеної почеркознавчої експертизи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду та відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції «про захист прав людини та основоположних свобод» кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Статтею 358 Кримінального кодексу України за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів передбачено кримінальну відповідальність, проте будь-яких доказів порушення кримінальної справи за фактом підробки документів стосовно декларанта митним органом не наведено.
Таким чином, зазначені твердження митного органу є лише припущеннями, та останнім ніяк не обґрунтовано, яким чином зазначені припущення митного органу впливають на митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за наданими документами.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача не можуть свідчити про ознаки підробки документів, поданих позивачем під час здійснення митного оформлення товару.
В свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Колегія суддів зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Колегія суддів звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи апеляційної скарги про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваних рішеннях не визначено, яка з перелічених у ч.2 ст.58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000051/2 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000052/2 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000054/2 від 04.02.2025, №UA500020/2025/000056/2 від 06.02.2025, №UA500020/2025/000057/2 від 06.02.2025; визнання протиправними та скасування карток відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000073 від 03.02.2025, №UA500020/2025/000075 від 03.02.2025, №UА500020/2025/000079 від 04.02.2025, №UА500020/2025/000084 від 06.02.2025, №UА500020/2025/000085 від 06.02.2025.
Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в апеляційній скарзі апелянтом не спростовані доводи позивача.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАД ТРЕЙД» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька І.Г. Ступакова