1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 26 серпня 2025 року, апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Герасимівка Станично-Луганського р-ну., Луганської обл., громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23 серпня 2025 року, одночасно визначено заставу у розмірі 3 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9 084 000 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання не взято до уваги розсекречені протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які підтверджують причетність ОСОБА_6 до інкримінованого кримінального правопорушення та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор вважає, що визначений розмір застави не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, та просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечили щодо її задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 10 березня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22025000000000316, за підозрою, у тому числі ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
25 червня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
26 червня 2025 року старший слідчий 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2025 року клопотання слідчого задоволено, та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23 серпня 2025 року, одночасно визначено заставу у розмірі 3 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9 084 000 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Колегія суддів погоджується із прийнятим рішенням слідчого судді, вважає його законним, вмотивованим, та обґрунтованим з наступних підстав.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у провадженні доказами, які підтверджують, що підозра є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виглядітримання під вартою врахував положення наведених норм закону та дійшов до правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які з урахуванням тяжкості злочину йому інкримінованого та даних про особу, існують підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Разом з тим, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, про доцільність визначити ОСОБА_6 , як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу, при цьому врахувавши дані про особу підозрюваного, його вік, майновий стан, обставини кримінального правопорушення та прийшов до обґрунтованого висновку, що застава у розмірі 3 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і такою, що не суперечить положенням, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 . Підстав вважати вказаний розмір застави недостатнім для виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та колегія суддів не вбачає.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховані слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави одночасно із застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінального правопорушення, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не убачає.
Крім того, як убачається із аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, можливість слідчого судді не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках, є правом слідчого судді, а не його обов'язком, а тому доводи апелянта у цій частині не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Окрім того, ОСОБА_6 звільнено - з під варти, у зв'язку із внесенням застави, порушення ним покладених на нього обов'язків, органом досудового розслідування не зафіксовано. Доказів недостатності застосованого підозрюваному запобіжного заходу для виконання покладених на нього обов'язків, прокурором не надано.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 761/26678/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11сс/824/5139/2025 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України