про повернення заяви, клопотання
02 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3309/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
15.08.2025 військова частина НОМЕР_1 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила відстрочити виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №600/3309/24-а до 31.12.2025 включно.
В період з 04.08.2025 по 29.08.2025 головуючий суддя Григораш В.О. перебував у щорічній основній відпустці.
Перевіривши заяву про відстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст. 378 КАС України.
Водночас, ст. 378 КАС України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення висвітлено у статті 167 КАС України.
Згідно частини 1 вказаної статті будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Частиною другою статті 167 КАС України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Частиною 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Водночас, пунктом 6 ч. 3 ст. 4 того самого Закону визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, Закон №3674-VI містить дві норми, які суперечливо вирішують питання необхідності сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Вирішуючи дану колізію, суд виходить з того, що пункт 6 ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI є спеціальною нормою, яка регулює сплату судового збору при зверненні саме до адміністративних судів.
Як наслідок, правила пункту 2 ч. 2 ст. 3 Закону №3674-VI у такому разі вважаються загальними. Це підтверджується відсутністю у наведеному в статті 4 цього Закону переліку ставок судового збору окремих ставок збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Відтак, до спірних правовідносин слід застосовувати норму, якою передбачена сплата судового збору.
Правовий висновок про необхідність сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 378 КАС України міститься у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 по справі №260/5761/21.
Обов'язок сплати заявником судового збору судом наведено вище, однак, матеріали поданої заяви не містять доказів сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, дана заява була сформована і подана заявником в системі "Електронний суд", тобто в електронній формі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Таким чином, за подання заяви про відстрочення виконання рішення суду заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 726,72 грн. (3028,00 грн. х 0,3 х 0,8).
Доказів сплати судового збору заявником не надано.
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (ІВАN) UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання заяви (із зазначенням заявника).
Також суд зазначає, що
Відповідно до ч.9 ст.18 КАС України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 113 розділу V "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21 до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.
У зв'язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.
Відповідно до п/п. 15.1, 15.3. пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно з рішенням Ради суддів України від 05.08.2022 №26 при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) заявнику (учаснику справи) слід додатково подавати їх суду в паперовій формі.
Судом встановлено, що через “Електронний Cуд» надійшла заява з додатками, граничний обсяг якої перевищує 30 аркушів, що підтверджується інформаційною довідкою від 15.08.2025.
Відсутність матеріалів, зазначених у додатках до позовної заяви, унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем вимог КАС України.
Таким чином, заявником до заяви про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі не надано суду належного доказу про сплату судового збору, зокрема, оригіналу квитанції установи банку або відділення зв'язку, про сплату судового збору за подання до адміністративного суду заяви про відстрочення виконання судового рішення та заяви у паперовій формі із належним чином засвідченими додатками (доказами) у паперовій формі, оскільки її обсяг перевищує 30 аркушів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заяву про відстрочення виконання рішення подано без додержання вимог частини першої статті 167 КАС України, і цей недолік не дає можливості її розглянути.
Як зазначалось вище, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої статті 167 КАС України і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, у відповідності до ч. 2 ст. 167 КАС України суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За таких обставин, суд вважає, що заяву про відстрочення виконання рішення суду, слід повернути заявнику без розгляду.
Суд роз'яснює, що за загальними принципами адміністративного судочинства повернення заявнику заяви про відстрочення виконання рішення суду не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Каверін Сергій Миколайович до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, - повернути без розгляду.
2. Роз'яснити, що повернення заявнику без розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення недоліків.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.О. Григораш