02 вересня 2025 року № 320/38415/23
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування пунктів наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування пунктів наказу, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати п.1 Наказу від 28.08.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській обл.», яким капітана поліції ОСОБА_1 понижено у спеціальному званні на один ступінь;
- визнати протиправним та скасувати п. 1 Наказу від 22.09.2023 №203 о/с «По особовому складу», яким понижено у спеціальному званні на один ступінь до спеціального звання ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваних наказів з огляду на те, що станом на момент застосування дисциплінарного стягнення у вигляді пониження ОСОБА_1 у спеціальному званні, службове розслідування не було завершено. На думку позивача, його було двічі притягнуто до відповідальності за одне і те саме правопорушення шляхом депреміювання та пониження у спеціальному званні, у зв'язку з чим відповідачем було допущено порушення положень статті 61 Конституції України. Позивач вважає, що у даному випадку його вина не була встановлена, а передчасно притягнуто до дисциплінарної відповідальності без висновку, який складається за результатами службового розслідування.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог останній заперечив, вказавши, що у діях ОСОБА_2 , у ході проведення службового розслідування, встановлено порушення службової дисципліни та законодавства України. Зокрема, у діях інспектора відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 вбачається порушення вимог частини третьої статті 11, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 11, 13 частини 3 статті 1 та частини шостої статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VIII, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, пункту 3 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах НП України, затвердженої в наказом МВС України від 27.04.2020 №357, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції, перешкоджанні проведені службового розслідування, неналежному контролі за діями ОСОБА_3 у частині порушення ним порядку використання портативного відеореєстратора під час виконання службових обов'язків та несвоєчасному прибутті на місце події.
У поданій до суду відповіді на відзив позивачем зазначено про невідповідність висновків службового розслідування фактичним обставинам справи, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами підстави для відмови в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до наказу Головного управління Головного управління Національного поліції в Київській області від 01.02.2021 №29 о/с капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області.
До керівництва Головного управління Національної поліції в Київській області 28.07.2023 надійшла інформація щодо можливих неправомірних дій окремих працівників Фастівського РУП ГУНП в Київській області.
Відповідно до статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 №893, наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 04.08.2023 №1187 призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Фастівського РУП ГУНП в Київській області.
За наслідками проведення службового розслідування начальником Головного управління Національного поліції в Київській області генералом поліції третього рангу Андрієм Нєбитовим 18.08.2023 затверджено Висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Фастівського РУП ГУНП в Київській області відповідно до якого дисциплінарною комісією за наслідками проведеного службового розслідування, серед іншого, встановлено, що у діях інспектора відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 вбачається порушення вимог частини третьої статті 11, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 11, 13 частини третьої статті 1 та частини шостої статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VIII, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, пункту 3 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах НП України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції, перешкоджанні проведенні службового розслідування, неналежному контролі за діями ОСОБА_3 у частині порушення ним порядку використання портативного відео реєстратора під час виконання службових обов'язків та несвоєчасному прибутті на місце події.
На підставі пункту 1 наказу Головного управління Національного поліції в Київській області від 28.08.2023 №322, за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VIII, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 5, 6 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції, перешкоджанні проведенню службового розслідування, систематичному порушенні службової дисципліни, порядку використання портативного відео реєстратора під час виконання службових обов'язків, а також прав громадян на захист, інспектора відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 понижено у спеціальному званні на один ступінь.
На підставі наказу від 28.08.2023 №322 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області», згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 22.09.2023 №203 о/с відповідно до статті 85 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 5 частини третьої статті 13 та частини третьої статті 23 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, наказу МВС України від 12.03.2016 №177 «Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.04.2016 №498/28628, понижено у спеціальному званні на один ступінь до спеціального звання «старший лейтенант поліції» капітана поліції ОСОБА_1 (0117796), інспектора відділу реагування патрульної поліції Фастівського районного управління поліції.
Не погодив жуючись із вищезазначеними наказами, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно із частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У відповідності до приписів статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно із частинами першою, другою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
При цьому, згідно з частиною другою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
У контексті положень частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Положеннями статті 14 Закону Дисциплінарного статуту встановлено наступне.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 1 розділу 1 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893), цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття наказу про призначення службового розслідування стосовно позивача стала інформація, яка надійшла до Головного управління Національної поліції в м. Києві, щодо можливих неправомірних дій окремих працівників Фастівського РУП ГУНП в Київській області.
Як вбачається з доповідної записки т.в.о. начальника Фастівського РУП ГУНП в Київській області полковника поліції Андрія Астаф'єва від 28.07.2023, на спецлінію « 102» 14.07.2023 надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_4 . У своєму повідомленні громадянин ОСОБА_4 повідомив, що поліцейські приїхали на службовому автомобілі «Рено дастер» за адресою: вулиця Іванкова, 24, смт Борова Фастівського району, Київської області, не представилися та вимагали у нього кошти в сумі 15000 грн.
Вказана подія зареєстрована до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» від 14.07.2023 за №9486.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування, за наслідками якого прийнято оскаржувані накази, 14.07.2023 у смт Борова, Фастівського району, Київської області у період часу зазначеного ОСОБА_4 щодо вимагання працівниками поліції грошових коштів, за результатами перевірки програмного забезпечення вкладки «Геопортал» системи ІПНП по GPS трекеру на службовому автомобілі марки «Renault Duster», номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) під позивним «Котляр-20» перебували: інспектор відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 та поліцейський відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 .
Відповідно до Книги служби нарядів та розстановки нарядів Фастівського РУП ГУНП в Київській області 14.07.2023 для здійснення превентивних заходів та реагування на заяви та повідомлення громадян про правопорушення або події, на службовому автомобілі марки «Renault Duster» номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) на добове чергування до складу відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУ під позивним «Котляр-20» заступили: інспектор відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 та поліцейський відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНІ в Київській області старший сержант поліції ОСОБА_3 , які були забезпеченні планшетним пристроєм, портативним відео реєстратором (бодікамерою), засобами індивідуального захисту, спеціальними засобами та вогнепальною зброєю.
У зв'язку з чим, зоною оперативного реагування інспектора відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 та поліцейського відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 визначено м. Фастів та Фастівський район.
Відповідно до Висновку службового розслідування, 14.07.2023 о 20:08 зі спецлінії « 102» до Фастівського РУП ГУНП надійшло повідомлення з кваліфікацією «шахрайство» про те, що на АЗС у смт Борова, Фастівського району невідомий чоловік спочатку взяв каву та розрахувався, потім замовив повний бак газу, зробив вигляд, що оплатив та швидко пішов з місця події. У подальшому, оплата не пройшла карткою.
Дана інформація була зареєстрована до системи ІПНП Фастівського РУП ГУ від 14.07.2023 за №9469, а на місце події диспетчером Головного управління призначено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
У Висновку службового розслідування від 18.08.2023 зазначено, що ОСОБА_3 у логістичному пристрої проставив відмітку, що він прийняв повідомлення о 20:10 год, а прибуття було проставлено о 20:41 год (відстань 71,1 м), тобто 31 хвилину ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебуваючи на відстані 71,1 метр від місця події не змогли вчасно прибути та відреагувати на повідомлення.
Відповідно до пункту 3 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 №357 визначено, що рекомендований час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає:
1) у межах міста:
до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;
до 10 хвилин - якщо залучено наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;
2) у сільській місцевості:
до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;
до 40 хвилин - якщо залучено наряд з іншої дільниці.
За результатами відпрацювання ОСОБА_3 у логістичному пристрої о 21 годинні 08 хвилин поставив відмітку про те, що заявниця звернулася із зустрічною заявою в якій просить перевірку не проводити, так як дане питання врегульоване самостійно.
Як свідчать матеріали службового розслідування, у подальшому, 14.07.2023 о 22:33 на спецлінію « 102» надійшла скарга ОСОБА_4 про те, що 30 - 40 хвилин тому працівники поліції вимагали кошти у заявника в сумі 15 000 гривень, приїхали на автомобілі «Рено Дастер». У своєму поясненні ОСОБА_4 пояснив, що 14.07.2023 близько 21:00, він разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 на власному автомобілі марки «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_2 виїхали на річку Унава в с. Солтанівка, Фастівського району відпочити, за кермом перебувала ОСОБА_5 , так як він вживав слабоалкогольний напій «Гараж».
Того ж дня близько до 21:20, до них під'їхав поліцейський автомобіль марки «Рено Дастер» білого кольору, з якого вийшло два працівника поліції та сказали показати посвідчення водія.
На що ОСОБА_4 відповів, що за кермом він не перебував, так як при собі не мав посвідчення водія, після чого ОСОБА_5 втрутилась в розмову та повідомила що за кермом перебувала остання, так як має посвідчення водія та може його показати.
Однак, працівники поліції цьому не повірили, після чого один з працівників поліції сказав, що буде оформляти адміністративні матеріали за керування в нетверезому стані.
У подальшому, ОСОБА_4 було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння, на що останній надав згоду, однак освідування не проводили, а почали їх спонукати на те щоб надали їм грошові кошти у сумі 15 000 грн.
На дану пропозицію ОСОБА_4 погодився, попередньо домовилися з працівниками поліції зустрітися біля «Молитвиного» будинку.
Надалі, ОСОБА_4 разом з дружиною поїхали до свого будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
Приїхавши до свого будинку, ОСОБА_4 разом з дружиною вирішили гроші поліцейським не давати, а вирішили зафіксувати номерні знаки автомобіля та їх обличчя.
Прийшовши до обумовленого місця, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поліцейських на місці не виявили.
Після чого ОСОБА_4 зателефонував на спецлінію « 102» та повідомив про дану подію, номерних знаків автомобіля, прізвищ поліцейський не знає, але може описати та впізнати. Опитана ОСОБА_5 .
Під час проведення службового розслідування відповідачем було відібрано пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Надалі, за інформацією наданою УІАП ГУ встановлено, що 14.07.2023 екіпаж з позивним «Котляр-20», тобто інспектор відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 та поліцейський відділу реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області старший сержант поліції ОСОБА_3 о 21:36 здійснювали зупинку на березі річки Унава, о 21:58 перебували по АДРЕСА_1 неподалік місця проживання ОСОБА_4 .
Згідно з Висновком службового розслідування від 18.08.2023, під час проведення службового розслідування встановлено, що у порушення вимог пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомок, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026, вивчити відеозапис з нагрудного відеореєстратору (бодікамери) старшого сержанта поліції ОСОБА_3 , який його отримав відповідно до Журналу отримання поліцейськими логічних пристроїв (службових планшетів), нагрудних камер Фастівського РУП ГУ (інв. №148/049 від 01.01.2023) у вказаний період часу не представилося можливим, у зв'язку з тим, що поліцейський його не здійснював. Таким чином, відповідач дійшов висновку про порушення капітаном поліції ОСОБА_1 вимог частини 6 статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII.
У межах вказаних обставин відповідачем було відібрано у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відповідні пояснення.
Під час аналізу пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дисциплінарна комісія дійшла висновку, що останні, повідомивши неправдиву інформацію про обставини, які є предметом проведення службового розслідування, тим самим намагалися їх приховати, зазначивши, що не заїжджали неподалік місця проживання сім'ї ОСОБА_6 в смт Борова, однак встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 здійснювали зупинку та проїжджали на службовому автомобілі у зазначеному місці.
З метою підтвердження чи спростування інформації, викладеної у повідомленні ОСОБА_4 за фактом вимагання неправомірної вигоди працівникам поліції, дисциплінарною комісією було запропоновано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пройти опитування за допомогою використання поліграфу, на що вони погодились.
Так, за результатами проведеного психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа на підставі отриманих фізіологічних реакцій з високим ступенем достовірності зроблений висновок, що рівень контактності ОСОБА_1 був низький, виявлені навмисні спроби протидії дослідженню, а саме встановлено, що ОСОБА_1 приймав заспокійливі препарати (ліки). По питанню №1 на групу перевірочних запитань відносно того чи вимагав ОСОБА_1 гроші в розмірі 15000 гривень у родини ОСОБА_7 , у ОСОБА_1 виявлений комплекс стійких значущих фізіологічних реакцій, а саме встановлено, що ОСОБА_1 вимагав гроші у родини ОСОБА_7 .
На підставі викладених фактів, дисциплінарна комісія дійшла висновку про неправомірність дій під час виконання службових обов'язків, зокрема, ОСОБА_1 , які значною мірою підривають авторитет Національної поліції України та знижують рівень довіри населення до поліції.
Як вказано позивачем, наведена відповідачем у Висновку службового розслідування інформація щодо відстані від місця отримання повідомлення до місця прибуття (71,1 м) є помилковою, оскільки така відстань склала 18 км 480, 5 м, яку поліцейські подолали за 31 хвилину, що підтверджується електронним рапортом.
Суд зазначає, що пунктом 2 розділу IV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Згідно з пунктом 5 статті 15 Дисциплінарного статуту кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Разом з тим, таким своїм правом в частині надання пояснень щодо відстані від місця отримання повідомлення до місця прибуття позивач не скористався і не повідомив дисциплінарній комісії жодних обставин, які стосувалися подій, відносно яких проводилось службове розслідування.
При цьому, суд звертає увагу, що оцінка правомірності дисциплінарного стягнення у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь надається з урахуванням всіх обставин та подій, зафіксованих у Висновку про результати службового розслідування.
Слід відзначити, що про жодні такі обставини, які б могли вплинути на висновки дисциплінарної комісії, та/або спростувати її твердження про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку у своїй сукупності, позивач не повідомив і суду.
Щодо нездійснення фіксації за допомогою відеозапису за період з 21:36 до 21:58 14.07.2023 старшим сержантом поліції ОСОБА_3 , суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомок, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до частини шостої статті 2 Дисциплінарного статуту, у разі спільного виконання службових обов'язків поліцейськими, які не підпорядковані один одному по службі, старшим вважається поліцейський, визначений безпосереднім керівником або який займає вищу посаду. Якщо поліцейські займають рівні посади, старший визначається за спеціальним званням.
Однак, позивач, не проконтролював старшого сержанта поліції ОСОБА_3 щодо використання під час несення служби останнім портативного відео реєстратору (бодікамери), внаслідок чого діяв всупереч положенням шостої статті 2 Дисциплінарного статуту.
Як зазначено позивачем, станом на момент видання наказу від 28.08.2023 №322 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді пониження у спеціальному званні, службове розслідування не було завершено, а отже, відповідач передчасно дійшов висновку про наявність підстав для такого стягнення.
Суд з такими доводами не погоджується, оскільки, як встановлено матеріалами справи, підставою для видання наказу від 28.08.2023 №322 стали матеріали службового розслідування, результати якого оформлені відповідним Висновком від 18.08.2023, прийнятим до видання наказу від 28.08.2023 №322. Зазначене, у свою чергу, надало відповідачу правові підстави для встановлення наявності в діях позивача складу дисциплінарного правопорушення та прийняття рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Натомість, приймаючи наказ від 22.09.2023 №203 о/с «По особовому складу», яким понижено у спеціальному званні на один ступінь до спеціального звання ОСОБА_1 , відповідач керувався виключно матеріалами службового розслідування, які були покладені в основу прийнятого наказу від 28.08.2023 №322, тобто без встановлення будь-яких нововиявлених обставин чи додаткових фактів, що не були відображені у висновках службового розслідування.
Щодо посилань позивача на те, що його було двічі притягнуто до відповідальності за одне і те саме правопорушення шляхом депреміювання та пониження у спеціальному званні, суд зазначає, що де преміювання та пониження у званні не є подвійною відповідальністю, оскільки депреміювання є заходом стимулюючого характеру, який застосовується у межах трудових (службових) відносин і не належить до дисциплінарних стягнень, тоді як пониження у спеціальному званні є дисциплінарним заходом відповідальності. Таким чином, одночасне застосування зазначених заходів не суперечить принципу подвійного притягнення до відповідальності за одне і те саме правопорушення.
Призначення або позбавлення премії поліцейського, не є заходом дисциплінарної відповідальності, не потребує доведеності вини поліцейського у скоєнні правопорушення, а є суто управлінським рішенням, яке переслідує виховні цілі, підвищує зацікавленість поліцейського у результатах своєї роботи, підвищує виконавську дисципліну.
Більше того, Верховний Суд розглядаючи справи від 27.04.2020 № 816/2038/17, від 16.04.2020 № 818/1157/17, від 06.05.2020 № 813/4032/17, від 16.04.2020 № 805/1874/18-а, від 11.07.2019 № 819/1613/16, від 02.10.2019 № 808/1629/18, за аналогічними обставинами дійшов до того ж самого висновку про те, що виплата премії - це особисте рішення керівника про виплату додаткового виду грошового забезпечення і її розмір залежить від оцінки особистого вкладу працівника у загальний результат роботи органу поліції.
Суд звертає увагу на те, що за змістом Висновку про результати службового розслідування від 18.08.2023 члени дисциплінарної комісії, які проводили службове розслідування, дійшли до переконання про порушення позивачем нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, позивач своїми діями знижує довіру населення до поліції, що є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів та підрозділів поліції.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 07.11.2019 по справі №826/1670/18, сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
З наведеного вбачається, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
При цьому, приймаючи оскаржувані накази застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь відповідач керувався матеріалами, зібраними під час службового розслідування, розпочатого згідно з наказом від 04.08.2023 №1187.
Також суд бере до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, відповідно до яких своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження посадових осіб відповідача щодо проведення службового розслідування із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, поліцейського ступеня тяжкості дисциплінарного проступку є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією відповідача.
Згідно постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 №160/9275/18 погодився з позицією, що визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом безпосередньо начальника Департаменту патрульної поліції та зазначив, що дискреція це не обов'язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов'язку.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що згідно із частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Зі змісту наведених норм слідує, що визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Закон не встановлює необхідність послідовного призначення стягнень від менш суворого до більш суворого.
Отже, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, з огляду на що пункт 1 Наказу від 28.08.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській обл.», яким капітана поліції ОСОБА_1 понижено у спеціальному званні на один ступінь та пункт 1 Наказу від 22.09.2023 №203 о/с «По особовому складу», яким понижено у спеціальному званні на один ступінь до спеціального звання ОСОБА_1 , винесені відповідачем у межах, на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки доказів протиправності оскаржуваних наказів позивачем суду не надано, а судом в ході розгляду справи їх наявність не встановлена.
Зважаючи, що у задоволенні позову позивача відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування пунктів наказу - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.