29 серпня 2025 року справа №640/5914/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині невиплати відшкодування у розмірі 200 000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рибакову Богдану Юрійовичу;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 шкоду, яка дорівнює гарантованій сумі відшкодування коштів в розмірі 200 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 по справі № 826/10827/15 встановлено, що кошти за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 41700 від 25.06.2014 року, укладеним Позивачем з ПАТ "КБ "УФС", розміщувались на строк до 25.07.2014. Тобто, вклад підлягав поверненню Позивачу за кілька місяців до моменту введення ліквідаційної процедури банку в листопаді 2014 року до моменту прийняття ухвали слідчого судді від 03 травня 2019 року про накладення арешту.
Після спливу строку вкладу - 25.07.2014 будь-які рахунки для розміщення такого вкладу Позивача в ПАТ "КБ "УФС" мали бути закриті, а кошти - повернуті Позивачу.
Ні під час строку вкладу Позивача, ні до моменту введення процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" арешти на кошти чи рахунки Позивача не накладались, тобто з листопада 2014 розу по травень 2019 року Відповідач мав всі підстави та можливості здійснити виплату гарантованих законом відшкодувань за вкладом Позивача, однак не здійснив зазначених дій. Натомість, Відповідачем надана відповідь на звернення щодо виплати відшкодування, що з 05.06.2019 виплати гарантованих сум відшкодування вкладникам ПАТ "КБ "УФС" завершені, на грошові кошти, які перебували на рахунку Позивача, накладено арешт ухвалою слідчого судді від 03 травня 2019 року, 14.08.2019 стосовно ПАТ "КБ "УФС" внесено запис про його припинення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року дану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/5914/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
17 липня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/5914/20 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу розподілено на розгляд судді Лиска I.Г. та передано останньому.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №640/5914/20 прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив Позивач підтримав усі свої позовні вимоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 у справі №826/10827/15, яка набрало законної сили і якою був задоволений позов ОСОБА_1 , було зобов'язано уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемко Романа Анатолійовича надати до фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 200 000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рибакову Богдану Юрійовичу за договором банківського вкладу «ПЛАНЕР» №41700 від 25 червня 2014 року, укладеним з ПАТ «КБ «УФС».
За заявою Позивача, уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ КБ "УФС» додаткова інформація щодо виплати ОСОБА_1 відшкодування була надана Відповідачу.
01.09.2017 Позивач направив до Відповідача заяву про виплату гарантованого державною відшкодування вкладу. Однак відповіді не отримав.
Остання відповідь, надана Відповідачем 06.09.2019, містила інформацію про те, що з 05.06.2019 виплати гарантованих сум відшкодування вкладникам ПАТ "КБ "УФС" завершені, крім того на грошові кошти, які перебували на рахунку Позивача, накладено арешт ухвалою слідчого судді від 03 травня 2019 року.
Станом на день звернення Позивача до суду з даним позовом вклад Позивач отримав.
На сайті Міністерства юстиції України наявна інформація, що 14.08.2019 стосовно ПАТ "КБ "УФС" внесено запис про його припинення.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі Закон № 4452-VI)
Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно з частиною першою, пункту 4 частини другої статті 4 Закону № 4452-VIосновним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом.
Абзацом 1 частини першої статті 26 Закону № 4452-VI регламентовано, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Частиною першою статті 28 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Судом встановлено, що, незважаючи на неодноразові звернення позивача до ФГВФО із заявами про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «КБ «УФС» за договором «Планер» №41700 від 25 червня 2014 року, відповідачем в порушення вимог вищенаведених норм допущено протиправну бездіяльність, яка призвела до того, що станом на дату постановлення рішення у цій справі кошти у сумі 200 000,00 грн ОСОБА_1 не отримано.
Посилання представника відповідача на ухвалу слідчого судді від 03 травня 2019 року про накладення арешту на грошові кошти як на доказ правомірності не проведення виплат позивачеві суд вважає неспроможними з підстав невжиття ФГВФО належних заходів протягом значного періоду часу, у тому числі від дати ухвалення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постанови від 22 лютого 2019 року, а також у зв'язку з ненадання відповідачем доказів, які б спростовували протиправну бездіяльність до дати винесення слідчим суддею ухвали від 03 травня 2019 року.
Згідно приєднаних до матеріалів справи додаткових доказів (а.с. 60) 24 січня 2020 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києві у справі №757/19765/19-к (що знаходиться в матеріалах справи) скасовано арешт, накладений на грошові кошти, які знаходяться на рахунку позивача у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».
Таким чином, протиправна бездіяльність Відповідача на протязі 2014 -2019 років з виплати гарантованого відшкодування Позивачу не має належного обґрунтування.
Інші доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не впливають на обґрунтованість висновків суду.
З огляду на внесення 14 серпня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ «КБ «УФС» як юридичної особи належним способом захисту прав позивача, крім визнання протиправною бездіяльності відповідача, є стягнення з ФГВФО на користь ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів в розмірі 200 000,00 грн.
Суд зазначає, що станом на поточний час вже сформована стала судова практика верховного суду по аналогічних судових справах про захист прав вкладників ПАТ «КБ «УФС» отримання гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами.
В постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 640/7551/19 колегія суддів зазначає, що: «Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Юридичний факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів фонду.
Проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державного відшкодування вкладникам».
Аналогічна позиція була висловлена в постанові Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 200/14377/19-а, а також в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 200/14379/19-а, від 26 травня 2021 року у справі № 200/2345/20-а, від 26 травня 2021 року у справі № 200/3647/20-а, від 19 серпня 2021 року у справі № 200/3636/20-а та від 08 вересня 2021 року у справі № 200/3695/20-а.
У спірних правовідносинах Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виконує управлінські функції щодо виплати гарантованої державою суми відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб незалежно від перебігу процедури ліквідації банку, продажу його майна. Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 06 червня 2018 року у справі № 813/6392/15 (провадження № 11-285апп18), від 13 червня 2018 року у справі № 820/12122/15 (провадження № 11-517апп18), від 20 червня 2018 року у справі №761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18).
Враховуючи вищенаведені обставини, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині невиплати відшкодування у розмірі 200 000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рибакову Богдану Юрійовичу та стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 шкоду, яка дорівнює гарантованій сумі відшкодування коштів в розмірі 200 000,00 грн, є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору в суді та підлягають задоволенню.
Відповідачем під час розгляду даного спору в суді, не було надано доказів та обґрунтувань доводам, покладеним в основу позовних вимог, які досліджені судом та прийняті, як обґрунтовані.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи задоволення позову, витрати по сплаті судового збору слід присудити на користь позивача у розмірі 2831,85 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині невиплати відшкодування у розмірі 200 000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рибакову Богдану Юрійовичу.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 шкоду, яка дорівнює гарантованій сумі відшкодування коштів в розмірі 200 000,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одну) грн 85 коп, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.