29 серпня 2025 року справа №640/7102/21
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Департаменту юридичного забезпечення про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України в особі Департаменту юридичного забезпечення, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України в особі Департаменту юридичного забезпечення щодо ненадання публічної інформації за запитом від 24.02.2021;
???- зобов?язати Міністерство оборони України в особі Департаменту юридичного забезпечення надати Позивачу копію документу, що запитувалася згідно інформаційного запиту від 24.02.21, а саме: копію листа Юридичного департаменту Міністерства оборони України чи іншого структурного підрозділу Міністерства оборони України, що був виготовлений у січні 2021 року та відповідно до якого було рекомендовано прийняти негативне рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності ОСОБА_1 й на підставі якого було виготовлено і подано проект негативного рішення на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яка прийняла його у формі пункту 14 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 28 січня 2021 року №12.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідач, як розпорядник публічної інформації, протиправно не надав у повному обсязі інформацію, яку вимагав позивач згідно з його інформаційним запитом. Посилаючись на положення Законів України "Про доступ до публічної інформації", позивач заявляє про порушення відповідачем норм чинного законодавства, прав та законних інтересів позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/7102/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
23 листопада 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/7102/21 на виконання Закону України № 2825-IХ від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
23 листопада 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Лиска І.Г.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду дану справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що з наданого документу, листа Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України від 27.01.2021 №298/3/260 не зазначено ніяких даних про Позивача та неможливо встановити відношення наданого Відповідачем документу до адміністративної справи. Крім того, зазначив, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, що відповідачем зроблено не було.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
24 лютого 2021 року Позивач звернувся до Відповідача з запитом про надання публічної інформації. Запитувалася копія документу - копію листа Юридичного департаменту Міністерства оборони України чи іншого структурного підрозділу Міністерства оборони України, що був виготовлений у січні 2021 року та відповідно до якого було рекомендовано прийняти негативне рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності ОСОБА_1 й на підставі якого було виготовлено і подано проект негативного рішення на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яка прийняла його у формі пункту 14 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 28 січня 2021 року №12.
Однак, як зазначає позивач, в порушення положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», Міністерство оборони України не надало жодної відповіді на відповідні листи у передбачений законом 5-денний строк, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При прийнятті рішення суд вирішує питання про застосовність до спірних правовідносин таких правових норм та актів їх тлумачення:
-порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI), що містить такі положення:
- публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (стаття 1);
- метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (стаття 2);
- доступ до інформації забезпечується серед іншого шляхом надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5);
- суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації (стаття 12);
- розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються в тому числі суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (стаття 13);
- запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (стаття 19);
- розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту; у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. (стаття 20);
- рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України (ст. 23);
- відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) не оприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів (стаття 24).
Надаючи тлумачення наведеному визначенню, необхідно враховувати визначення, згідно з яким можна виокремити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь- яких носіях інформація; 3)така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень. Лише у разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, серед іншого, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Суд звертає увагу на те, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі, відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Отже, згідно вимог чинного законодавства України, відповідач має право надати відповідь на запит або відмовити у задоволенні запиту. В обох випадках розпорядник інформації повинен викласти своє рішення у письмові формі та направити на адресу запитувача не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Судом досліджено, що позивач 24 лютого 2021 року звернувся із запитом на надання інформації на адресу Міністерства оборони України, в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», який було надіслано на адресу Міністерства оборони України, однак, в порушення положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», Міністерство оборони України не надало жодної відповіді на відповідні листи у передбачений законом 5-денний строк. Протилежного, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів, які вказують на належний розгляд звернень/запитів позивача.
Лише 14 березня 2021 року, тобто через 17 днів, Позивачем було отримано лист-відповідь Відповідача від 03.03.21 №298/3/633, а отже неналежним чином розглянуто запит щодо ненадання публічної інформації від 24.02.2021. Разом з тим, у даному випадку, запитувана позивачем інформація не була надана.
Судом констатується, що згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація щодо публічної закупівлі послуг відноситься до публічної інформації, а тому повинна бути надана у відповідь на відповідний на запит. Відповідачем не надано суду жодних пояснень чи обґрунтувань щодо належності запитуваної позивачем інформації до інформації з обмеженим доступом чи неможливості її надання через накладення на неї обмежень.
Обставин неотримання запиту позивача чи підстав, встановлених законом для не розгляду запиту позивача, відповідачем не наведено, а судом не встановлено.
Таким чином, суд за наслідком розгляду даного спору, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України в особі Департаменту юридичного забезпечення щодо ненадання публічної інформації за запитом від 24.02.2021 та зобов?язання Міністерство оборони України в особі Департаменту юридичного забезпечення надати Позивачу Копію Документу, що запитувалася згідно інформаційного запиту від 24.02.21, у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору в суді та підлягають задоволенню.
Відповідачем під час розгляду даного спору в суді, не було надано доказів та обґрунтувань доводам, покладеним в основу позовних вимог, які досліджені судом та прийняті, як обґрунтовані.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Керуючись статтями 77,90,139,241-247,255,293,295-297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України в особі Департаменту юридичного забезпечення щодо ненадання публічної інформації за запитом від 24.02.2021.
Зобов'язати Міністерство оборони України в особі Департаменту юридичного забезпечення надати ОСОБА_1 копію документу, що запитувалася згідно інформаційного запиту від 24.02.21, а саме: копію листа Юридичного департаменту Міністерства оборони України чи іншого структурного підрозділу Міністерства оборони України, що був виготовлений у січні 2021 року та відповідно до якого було рекомендовано прийняти негативне рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності ОСОБА_1 й на підставі якого було виготовлено і подано проект негативного рішення на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яка прийняла його у формі пункту 14 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 28 січня 2021 року №12.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.