29 серпня 2025 року справа №320/26369/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Міністерства Внутрішніх Справ України до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Міністерства Внутрішніх Справ України з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо неналежного розгляду листа Міністерства внутрішніх справ України від 12.04.2024 № 12/6-470;
- зобов?язати Міністерство юстиції України повторно розглянути лист Міністерства внутрішніх справ України від 12.04.2024 вих. № 12/6-470.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в Міністерстві внутрішніх справ України було зареєстровано постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, (виконавче провадження №74275608), (виконавче провадження № 67370200). Міністерство внутрішніх справ України вважаючи в діях приватного виконавця ОСОБА_1 наявні ознаки неналежного виконання своїх обов'язків, що призвело до розголошення професійної таємниці, листом від 12.04.2024 звернулось до Міністерства юстиції України для вирішення зазначеного питання та у разі наявності підстав притягнути приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Міністерство юстиції України відмовило позивачу у задоволенні відповідного звернення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що частиною третьою статті 34 Закону № 1403-VIII передбачено, що позапланові перевірки проводяться, зокрема, на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця. З огляду на вищезазначені приписи Закону України «Про виконавче провадження» Мін?юст звертає увагу суду, що Міністерство внутрішніх справ України не було учасником виконавчих провадженнях № 74275608 та № 67370200, відкритих приватним виконавцем Лисенком Юрієм Олександровичем, а отже і не мало підстав для подачі письмового звернення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності виконавця, які визначені лише для учасників виконавчого провадження, отже у задоволенні позову слід відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
10 квітня 2024 року за вх. № 37534 та Nє 37539 в Міністерстві внутрішніх справ України було зареєстровано постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича винесених на підставі виконавчого листа № 215/24/23 виданого 31 січня 2024 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором (виконавче провадження № 74275608), та виконавчого напису № 10792 виданий 10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідином Володимиром Олександровичем щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНСИ» заборгованості за кредитним договором (виконавче провадження № 67370200).
У зв'язку з чим, Міністерство внутрішніх справ України вважаючи в діях приватного виконавця ОСОБА_1 наявні ознаки неналежного виконання своїх обов'язків, що призвело до розголошення професійної таємниці, листом від 12.04.2024 вих. №12/6-470 звернулось до Міністерства юстиції України для вирішення зазначеного питання та у разі наявності підстав притягнути приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Разом з тим Міністерство юстиції України листом від 16.05.2024 вих. № 74154/70722-26-24/20.4.1, яке зареєстровано в МВС України 17.05.2024 за вх. № 51699 повідомило, що із даною заявою може звертатись лише учасник виконавчого провадження.
При цьому Міністерство юстиції України зазначає, що відповідно до відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження МВС України не є стороною виконавчих проваджень № 74275608 та № 67370200.
Вважаючи дії Відповідача щодо неналежного розгляду листа Міністерства внутрішніх справ України протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначено Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що правова основа діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Частинами другою та третьою статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» унормовано, що державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
До професійної таємниці належить інформація, що стала відома державному виконавцю, приватному виконавцю, помічнику приватного виконавця у зв'язку із здійсненням професійної діяльності.
Обов'язок зберігати професійну таємницю поширюється на особу і після її звільнення з посади державного виконавця чи припинення діяльності приватного виконавця, помічника приватного виконавця.
Державний виконавець, приватний виконавець можуть надавати іншим особам інформацію, що містить професійну таємницю, виключно у випадках і порядку, передбачених законом.
Згідно зі статтею 5 вказаного Закону приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежним, керуються принципом верховенства права та діє виключно відповідно до закону.
Забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових політичних партій, громадських об'єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень.
Забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів виконавчого провадження, крім випадків, передбачених законом.
Зазначена заборона не поширюється на випадки проведення перевірок органів державної виконавчої служби та діяльності приватних виконавців, а також проведення перевірок законності виконавчого провадження в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Порядок здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю приватного виконавця визначено статтею 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Відповідно до частин другої - сьомої статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» планові перевірки проводяться не частіше одного разу на два роки з обов'язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями учасників виконавчого провадження.
Позапланові перевірки проводяться на підставі:
???-заяви приватного виконавця про проведення перевірки;
???-письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
???-неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.
Під час проведення позапланових перевірок з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок.
Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.
За місцем проведення перевірки поділяються на виїзні та невиїзні.
У разі проведення позапланової невиїзної перевірки Міністерство юстиції України надсилає приватному виконавцю письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк, який має бути достатнім для підготовки відповіді та копій документів, але не менше 10 календарних днів, приватний виконавець надає Міністерству юстиції України вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином Міністерством юстиції України є можливим проведення позапланових перевірок приватних виконавців на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця та у разі виявлення ознак дисциплінарного проступку внесення вмотивованого подання до Дисциплінарної комісії про притягнення виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан. Відповідно до підпункту 3 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
Позивач зазначає, що 10.04.2024 у МВС України було зареєстровано постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. про стягнення заборгованості, а саме:
- постанову, винесену на підставі виконавчого листа Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 31.01.2024 № 215/24/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором (ВП № 74275608);
- постанову, винесену на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. від 10.06.2021 № 10792 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором (ВП № 67370200).
Також, позивач вказує, що боржники у вказаних виконавчих провадженнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у трудових відносинах з Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, проте приватний виконавець надіслав оригінали постанов про стягнення заборгованості саме до МВС України, що свідчить про порушення ним вимог чинного законодавства, неналежного виконання своїх обов'язків, що призвело до розголошення професійної таємниці.
12.04.2024 позивач звернувся до Мін?юсту з листом № 12/6-470 про вирішення питання щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Проте Мін?юстом було відмовлено у розгляді вказаного листа із зазначенням, що МВС України з такою заявою не може звертатись, оскільки не є учасником виконавчого провадження.
Беручи до уваги вказані обставини, суд зазначає, що приписами статті 14 Закону України «Про виконавче провадження» визначено коло учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій.
Так, частиною першою вказаної статті встановлено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб?єкт оціночної діяльності - суб?єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною першою статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.
Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачено що повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідченні такими документами: довіреність фізичної особи, довіреністю юридичної особи або документами що посвідчують повноваження особи представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо); рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна; довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.
Разом з цим, слід зауважити, що МВС України не було надано жодних доказів підтвердження можливості здійснення ним представництва учасників виконавчих проводжень № 74275608 та № 67370200.
Згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерство внутрішніх справ України не є стороною виконавчих проваджень № 74275608 та № 67370200.
3 огляду на вищезазначені приписи Закону України «Про виконавче провадження» суд констатує, що Міністерство внутрішніх справ України не було учасником виконавчих провадженнях № 74275608 та № 67370200, відкритих приватним виконавцем Лисенком Юрієм Олександровичем, а отже і не мало підстав для подачі письмового звернення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності виконавця, які визначені лише для учасників виконавчого провадження.
Крім того, у своїй позовній заяві Позивач вказує, що боржники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перебувають у трудових (службових) відносинах із юридичною особою - Міністерством внутрішніх справ України та зазначений орган державної влади не належить до кола учасників виконавчих проваджень. Тобто, МВС України у своїй позовній заяві фактично визнає, що не входить до кола учасників виконавчих проваджень.
За таких обставин позивач не може бути ініціатором письмового звернення до Відповідача про проведення перевірки щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. у межах виконавчих проваджень № 74275608, № 67370200 та притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у разі виявлення під час перевірки ознак дисциплінарного проступку.
В такому розумінні, суд приходить до висновку щодо відсутності протиправних дій зі сторони Відповідача, а також те що Відповідач жодним чином не порушував права позивача при винесенні листа від 16.05.2024 № 74154/70722-26-24/20.4.1, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору, а тому задоволенню не підлягають. Інші доводи не спростовують викладеного та не доводять протилежного. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 242-246, 249, 250, 255, 287 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.