(про відмову у заміні сторони у виконавчому провадженні)
01 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/36030/21
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчих листах, виданих в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До суду 08.08.2025 надійшла заява ОСОБА_1 у якій, з посиланням на статтю 379 Кодексу адміністративного судочинства України, просить замінити сторону на спадкоємця та видати виконавчий лист по справі для відкриття виконавчого провадження.
В обґрунтування заяви вказує, що ОСОБА_2 помер, а ОСОБА_1 є його правонаступником.
Суд вважає за можливе розгляд заяви здійснювати у порядку письмового провадження.
Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши доводи заяви, суд дійшов такого висновку.
Рішенням суду від 02.02.2022 ухвалено "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.08.2021 за особовою справою №ХЗ62725 (вих. №4981 від 18.08.2021)".
Рішення набрало законної сили 05.03.2022, а 05.12.2022 виконавчі листи було направлено на адресу позивача, що вказана у позові.
Згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Водночас, згідно з статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно з статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Таким чином, у контексті спірних правовідносин, які виникли у цій справі, суд зазначає, що особливість пенсійних (публічно-правових) відносин у сфері соціального захисту між конкретною особою та Пенсійним фондом України полягає в тому, що вони нерозривно пов'язані з особою пенсіонера, а відтак після смерті цієї особи зобов'язання Пенсійного фонду України, за загальним правилом, не можуть бути об'єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям.
Водночас, недоотримана, у зв'язку зі смертю пенсіонера, сума пенсії, на яку він мав право, виплачується, зокрема, в порядку Закону №2262-ХІІ (для категорії пенсіонерів-військовослужбовців).
Вказані положення зазначеного закону дають змогу дійти висновку, що виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, за загальним правилом, здійснюється у позасудовому порядку (добровільно) органами Пенсійного фонду України членам сім'ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера.
У разі відсутності членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в межах цього строку суми пенсій, призначених, зокрема, за Законом №2262-ХІІ, можуть входити до складу спадщини.
Сума пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера охоплює собою всю суму заборгованості Пенсійного фонду України, у тому числі, кошти, які нараховані на виконання рішення суду, але невиплачені.
Суд зазначає, що ключовим питанням у такій категорії справ є не тільки наявність підстав для правонаступництва у спірних відносинах та можливість заміни стягувача у виконавчому провадженні у зв'язку зі смертю позивача (стягувача) пенсіонера, а також і ефективність обрання заявником способу захисту права на виплату недоотриманих сум коштів, шляхом звернення до суду у порядку статей 52, 379 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Поряд з цим, слід зазначити, що висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу пенсійного фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 26.06.2019 у справі № 284/252/17 (позов про стягнення з органу пенсійного фонду у порядку спадкування неодержані за життя спадкодавиці (матері позивача) підвищення до пенсії й додаткової пенсії, щорічної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 08.04.2022 у справі №428/3913/20 (позов про стягнення недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера в порядку спадкування), від 30.11.2022 справа № 638/19167/19 (спір щодо стягнення спадщини у вигляді недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера).
Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне вказати, що тільки у змагальному судовому процесі, суд відповідної юрисдикції має можливість, зокрема, встановити, необхідні для вирішення спору щодо виплати неодоотриманої за життя суми пенсії, фактичні обставини, зокрема:
- поточну суму заборгованості органу пенсійного фонду, яка виникла, зокрема, у зв'язку з невиконанням рішення суду за життя пенсіонера, шляхом витребування у органу пенсійного фонду відповідної довідки із зазначенням конкретної суми, яка залишилася невиплаченою;
- статус позивача у справі щодо стягнення недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (член сім'ї/особа, що перебувала на утриманні померлого пенсіонера/спадкоємець);
- наявність інших осіб з аналогічним статусом, які також претендують/мають право на отримання недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера;
- дату звернення позивача із заявою до пенсійного фонду про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера;
- подання позивачем всіх необхідних документів, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1;
- процедури, за якої у особи виникло відповідне право (суд має встановити, в якому порядку особа звернулася за недоотриманою пенсією у зв'язку зі смертю пенсіонера - як член сім'ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті/особа, яка перебувала на його утриманні або як спадкоємець).
Таким чином, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 28.11.2023 у справі №420/244/20, від 05.12.2023 у справі №420/18164/21 та від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а.
Належними доказами, що містяться в КП ДСС підтверджується, що виконавчі листи у грудні 2022 року були направлені на адресу позивача, що вказаний у позові.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчих листах.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчих листах.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Лавренчук