01 вересня 2025 року Справа № 160/18745/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
27 червня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведенні перерахунку пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із застосуванням Індивідуального коефіцієнту заробітної плати на підставі довідки про заробітну плату №50-10/599 від 28.04.2021 року за період з 01.01.1986 року по 31.12.1990 рік згідно вимог ст.65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та провести перерахунок ії пенсійного забезпечення та інших доплат та індексацій передбачених законодавством держави Україна із застосуванням Індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період 01.01.1986 року по 31.12.1990 року на підставі довідки про заробітну плату №50-10/599 від 28.04.2021 року згідно вимог ст.65 Закону України «Про пенсійне забезпечення з 29.04.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 22.02.2021 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте при призначенні пенсії позивачу відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу Індивідуального коефіцієнту заробітної плати на підставі довідки про заробітну плату №50-10/599 від 28.04.2021 року за період з 01.01.1986 року по 31.12.1990 рік згідно вимог ст.65 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначає, що записи в трудовій книжці підтверджують вищезазначений період роботи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 08.07.2025 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що 21.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою з питання пенсійного забезпечення повідомляє. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.03.2025 № 0400-010307-8/62802, який міститься в матеріалах адміністративної справи, Позивачу надано роз'яснення. Отже дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області правомірні та відповідають чинному законодавству.
15.07.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що доводи, викладені в відзиві на позовну заяву не є підставою для відмови в задоволені позову.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 22.02.2021 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачем до заяви про призначення пенсії було додано довідка про заробітну плату №50-10/599 від 28.04.2021 року видану (мовою оригіналу) - АО «Михайловский ГОК им ОСОБА_2 » за період з 01.01.1985 року по 31.12.1990 рік.
21.03.2025 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з проханням надати розрахунок індивідуального коефіцієнту заробітної плати позивача.
На адвокатський запит від 21.03.2025 року відповідач повідомив, що - №… З 22.02.2021 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-1V “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 34 роки 8 місяців 23 дні (зарахований по 31.07.2020).
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,34667.
Заробітну плату розраховано за період роботи з 01.07.2000 по 31.07.2020 за даними системи персоніфікованого обліку.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 0,97912.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018 - 2020 роки складав 8928,41 грн (9118,81 грн х 0,97912).
Загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 22.02.2021 складав 3165,97 грн.
ОСОБА_1 було проведено перерахунки пенсії у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму та згідно частини другої статті 42 Закону № 1058. Загальний розмір пенсійної виплати складав: з 01.07.2021 - 3169,37 грн; з 01.12.2021 - 3172,57 грн; з 01.03.2022 - 3307,57 грн; з 01.07.2022 - 3311,29 грн; з 01.12.2022 - 3313,93 грн; з 01.03.2023 - 3413,93 грн; з 01.03.2024 - 3524,65 грн.
Згідно частини другої статті 42 Закону № 1058 та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, з 01.03.2025 пенсію перераховано шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, на коефіцієнт збільшення - 1,0575.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 9441,79 грн (9118,81 х 1,0575 х 0,97912).
Загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.03.2025 складає 3702,63 грн.»
У подальшому позивач звернулать до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою від 29.04.2025 про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період 01.01.1986 року по 31.12.1990 року, на підставі довідки про заробіток ВАТ «Михайлівський ГОК» який складає 1.178, на підставі ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в якій просила обчислити пенсію виходячи з його середньомісячного заробітку за період роботи 01.01.1986 року по 31.12.1990 року (включно) на підприємстві ВАТ «Михайлівський ГОК» (60 календарних місяців).
Відповідач у відповідь повідомив позивача листом про те, що додана до заяви про призначення пенсії довідка №50-10/599 від 28.04.2021 року видана AT «Михайлівський ГЗК імені Андрія Володимировича Варичева» за період роботи з січня 1985 року по грудень 1990 року підлягає перевірці на предмет їх відповідності первинним документам. Торецьким об'єднаним управління Пенсійного фонду України Донецької області зроблено запит від 28.05.2021 № 0582-04-10/7145 щодо проведення перевірки зазначеної довідки до Головного управління Пенсійного фонду російської федерації Курської області. На час розгляду Вашого звернення відповідь на зазначений запит не надходила.
Не погоджуючись з наданою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, врегульовані Законом України № 1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» і Законом України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003.
Відповідно до ст. 65 Закону № 1788-XII - середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV (далі - Порядок №22-1).
Підпунктом 3 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку №22-1 до 30.03.2021 передбачено, що для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
За результатом аналізу додатків до Порядку №22-1, судом встановлено, що зміст довідки про заробітну плату для обчислення пенсії не змінювався.
Згідно з пунктом 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець або архівна установа мають право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду України від 23.01.2020 у справі №711/6882/17, від 21.05.2020 у справі №711/10373/17, від 22.09.2020 у справі №361/7431/15-а, від 14.09.2020 у справі №404/5731/16-а, від 09.11.2020 у справі №202/9474/15-а, від 15.01.2021 у справі №357/2591/17, від 24.06.2021 у справі №233/179/17, від 26 жовтня 2022 року у справі №808/1735/18.
При цьому, суд зазначає, що підтвердження достовірності даних довідки здійснюється шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов'язку щодо надання цих первинних документів.
Як встановлено судом, Позивачем до заяви про призначення пенсії було додано довідка про заробітну плату №50-10/599 від 28.04.2021 року видану (мовою оригіналу) - АО «Михайловский ГОК им А.В. Варичева» за період з 01.01.1985 року по 31.12.1990 рік.
Пенсію за віком позивачу при цьому призначено з 22.02.2021.
В обґрунтування неприйняття відповідачем для розрахунку заробітної плати позивача доданої до заяви про призначення пенсії довідки №50-10/599 від 28.04.2021 року виданої AT «Михайлівський ГЗК імені Андрія Володимировича Варичева» за період роботи з січня 1985 року по грудень 1990 року вказано, що остання підлягає перевірці на предмет їх відповідності первинним документам. Торецьким об'єднаним управління Пенсійного фонду України Донецької області зроблено запит від 28.05.2021 № 0582-04-10/7145 щодо проведення перевірки зазначеної довідки до Головного управління Пенсійного фонду російської федерації Курської області та на час розгляду звернення позивача відповідь на зазначений запит не надходила.
Втім суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.
Верховним Судом сформовано правовий висновок, викладений у постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17, згідно якої посилання на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставними. Оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача відсутні.
Вказані висновки підтримані Верховним Судом також у постановах від 03.06.2021 у справі №127/8001/17, від 24.06.2021 по справі №233/179/17, від 14.07.2021 у справі №398/932/16-а та від 26.10.2022 по справі №808/1735/18.
Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки серії позивача серії НОМЕР_2 від 01.08.1983 підтверджується відповідний стаж роботи.
Також, довідка №50-10/599 від 28.04.2021 року видана AT «Михайлівський ГЗК імені Андрія Володимировича Варичева» за період роботи з січня 1985 року по грудень 1990 року - підтверджує заробітну плату позивача помісячно за вказані періоди, що відповідає вимогам Порядку №22-1.
При цьому неможливість провести управлінням Пенсійного фонду перевірку відповідності запису довідки первинним документам, не може покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки довідки видані належною особою та містять усі необхідні реквізити. Зауважень до форми довідок представник відповідача не вказував.
Відтак, з урахуванням вказаних вище висновків Верховного Суду, з огляду на те, що надана позивачем довідка №50-10/599 від 28.04.2021 року, видана AT «Михайлівський ГЗК імені Андрія Володимировича Варичева», містять посилання на особові рахунки, як на первинні документи на підставі яких вони видані мають підписи уповноваженої особи, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у врахуванні спірної довідки при призначенні пенсії через неможливість провести перевірку довідки на предмет її відповідності первинним документам, є протиправною.
Відповідно до п.1.8. розділу Інструкції 22-1, якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Враховуючи наведене, з огляду на те, що спірна довідка №50-10/599 від 28.04.2021 року, видана АТ «Михайлівський ГЗК ім А.В. Варичева» позивачем було подано до відповідача ще разом із заявою про призначення пенсії та така довідка була наявна у матеріалах пенсійної справи позивача на дату призначення пенсії, суд, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, з урахуванням ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у не проведенні перерахунку пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із застосуванням Індивідуального коефіцієнту заробітної плати на підставі довідки про заробітну плату №50-10/599 від 28.04.2021 року за період з 01.01.1986 року по 31.12.1990 рік видану АТ «Михайлівський ГЗК ім А.В. Варичева», згідно вимог ст.65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 29.04.2025 про перерахунок пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року, на підставі довідки про заробітну плату №50-10/599 від 28.04.2021 року видану АТ «Михайлівський ГЗК ім А.В. Варичева».
Проте, вимогу зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсійного забезпечення позивача суд вважає такою, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в загальному розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 24.06.2025 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у не проведенні перерахунку пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати на підставі довідки про заробітну плату №50-10/599 від 28.04.2021 року за період з 01.01.1986 року по 31.12.1990 рік видану АТ «Михайлівський ГЗК ім А.В. Варичева», згідно вимог ст.65 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 29.04.2025 про перерахунок пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року, на підставі довідки про заробітну плату №50-10/599 від 28.04.2021 року видану АТ «Михайлівський ГЗК ім А.В. Варичева».
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 01 вересня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков