Ухвала від 01.09.2025 по справі 715/595/23

УХВАЛА

01 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 715/595/23

провадження № 51-4659ск24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 10 квітня 2024 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 03 червня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

встановив:

До Верховного Суду надійшла указана вище касаційна скарга, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання приписів цієї статті.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що в касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка її подає, до суду касаційної інстанції.

Такі вимоги мають співвідноситися із приписами ст. 436 КПК відповідно до яких суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 437 КПК суд касаційної інстанції не має права застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання.

Потерпілі у касаційній скарзі просять, за результатами її розгляду, змінити вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 10 квітня 2024 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 03 червня 2025 року в частині призначеного покарання ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27 п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК; ОСОБА_9 за ч.ч. 2, 3 ст. 27 п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК; ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 27 п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК та призначити кожному із засуджених покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є їх власністю.

Однак викладені в касаційній скарзі потерпілих вимоги до Верховного Суду не узгоджуються з наведеними положеннями закону в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду з огляду на таке.

Суд зауважує, що зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що місцевий суд призначив засудженим за указаними вище статтями покарання у виді позбавлення волі на строк: 15 років ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з конфіскацією майна, окрім житла, 14 років ОСОБА_7 з конфіскацією майна, окрім житла. За таких обставин вимога потерпілих у касаційній скарзі про призначення покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є їх власністю, спрямована на погіршення становища засуджених, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, оскільки суперечить положенням ч. 1 ст. 437 КПК.

Наведені вище обставини перешкоджають Верховному Суду встановити дійсну позицію скаржників щодо меж і, відповідно, результатів касаційного розгляду та перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

З огляду на те, що касаційна скарга потерпілих не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити без руху касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і встановити строк п'ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3