01 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 522/5642/19
провадження № 51-3407 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 травня 2025 року,
встановив:
У поданій скарзі захисник порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Проте наведених положень процесуального закону захисником не дотримано.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Оскаржуючи законність судових рішень захисник вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, заперечує оцінку достовірності доказів здійснену судом, що, з огляду на положення ст. 433 КПК, не може бути предметом перевірки судом касаційної інстанції.
Крім того, підстави для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції визначені в ст. 438 КПК, обґрунтовуючи наявність яких слід виходити із положень ч. 2 цієї статті, а також статей 412-414 КПК.
Так, посилаючись на істотне порушення судами вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність сторона захисту не обґрунтовує таких порушень судами першої та апеляційної інстанції, з урахуванням положень ст. 412-413 КПК.
Оскаржуваний вирок місцевого суду був предметом перевірки в порядку апеляційної процедури. Однак, заперечуючи законність ухвали апеляційного суду, захисник не зазначає, яких саме порушень припустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду, з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412, 413, 419 КПК, не вказує та не конкретизує, які доводи його апеляційної скарги залишились поза увагою цього суду.
Посилаючись на необхідність скасування судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, захиснику слід обґрунтувати таке прохання в описовій частині скарги, з урахуванням положень ст. 415 КПК.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити касаційну скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
На усунення недоліків, засудженому слід подати нову касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 травня 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3