01 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 729/1680/24
провадження № 51-3397 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року,
встановив:
За вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, за виключенням житла.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, за виключенням житла. Вирішено питання щодо накладеного арешту, судових витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 06 травня 2025 року вирок місцевого суду змінив в частині призначеного покарання. На підставі ч. 7 ст. 72 КК зарахував у строк відбуття покарання ОСОБА_4 період його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 14 серпня 2024 року по 06 травня 2025 року, що складає 88 днів позбавлення волі. В іншій частині вирок суду залишив без змін.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями.
Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 , Суд дійшов висновку, що скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Воно надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, визначитися зі своїми аргументами та їх обґрунтуванням.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Як убачається з матеріалів за скаргою, на час розгляду судами першої та апеляційної інстанції ОСОБА_4 під вартою не перебував, при цьому був присутній під час проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції 06 травня 2025 року. У порядку виконання судового рішення місцевого суду ОСОБА_4 був затриманий лише 25 червня 2025 року.
У такому випадку тримісячний строк на касаційне оскарження судових рішень для нього обчислюється з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а саме 06 травня 2025 року.
Разом із тим, ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 09 серпня 2025 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, питання про поновлення цього строку він не порушує.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3