01 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 601/2016/24
провадження № 51 - 3402 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 20 січня 2025 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 28 травня 2025 року,
встановив:
Вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 20 січня 2025 року, залишеним без зміни ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 28 травня 2025 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд зазначених судових рішень в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення
її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Так, захисник у своїй касаційній скарзі, хоч і зазначає про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, незаконність і необґрунтованість судових рішень, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, ст. 414 КПК України, з урахуванням його вимоги про застосування ст. 75 КК України при зміні призначеного покарання.
Також у поданій скарзі захисник не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом, які доводи його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім того, захисник у мотивувальній частині касаційної скарги вказує на незаконність ухвали апеляційного суду, однак в прохальній частині просить змінити вирок апеляційного суду, який у провадженні відсутній.
Згідно із ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі
у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
Відповідно до приписів ст. 35 ч. 2 КПК України особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів), однак таких вимог закону захисник не дотримався.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 без руху.
Встановити захиснику ОСОБА_5 п'ятиденний строк
для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3