01 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 753/12962/22
провадження № 51 - 3287 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 травня 2025 року щодо нього,
встановив:
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою, перевіривши які на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п.п. 4, 5 ч. 2, ч. 5, ч. 6 зазначеної статті.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається.
У касаційній скарзі засуджений зазначає про незаконність ухвали апеляційного суду щодо нього у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. При цьому не наводить у розрізі статей 404, 405, 412, 419 КПК доводів на підтвердження того, що під час здійснення апеляційного провадження суд допустив такі порушення, котрі є істотними і перешкодили чи могли перешкодити йому ухвалити законне рішення.
Крім того, засуджений зазначає, що апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу сторони захисту за його відсутності, а також без участі його захисників, що, на його думку, призвело до порушення права на захист.
Однак скаржник не навів аргументів, які б свідчили про те, яким чином відсутність його та захисників вплинула на остаточне рішення апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги або позбавила його можливості реалізувати своє право на захист у межах апеляційного провадження.
Також, ОСОБА_4 зазначає, що призначене йому покарання є несправедливим, оскільки, на його думку, не враховано повною мірою пом'якшувальні обставини, зокрема щире каяття, повне визнання вини та відшкодування завданої шкоди. У зв'язку з цим він вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував до нього положення статей 69 та 69-1 Кримінального кодексу України.
Разом із тим касаційна скарга не містить доводів на підтвердження того, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам закону не врахував зазначені обставини або неправильно оцінив їх значення при вирішенні питання щодо призначення покарання.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Частиною 5 ст. 427 КПК передбачено, що до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Всупереч вказаним вимогам, засуджений ОСОБА_4 не долучив до касаційної скарги копії оскаржуваного судового рішення. Вказане становить не лише формальне порушення ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Верховний Суд можливості перевірити дотримання суб'єктом подання касаційної скарги вимог ст.ст. 424, 426 КПК та розглянути його касаційну скаргу по суті.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши засудженому строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 травня 2025 року щодо нього, залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3