01 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 463/5469/25
провадження № 51-3400ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМРЕНТ» на ухвалу Львівського апеляційного суду від 31 липня 2025 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 червня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «ТІМРЕНТ» на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 04 червня 2025 року.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 31 липня 2025 року залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 червня 2025 року, а оскаржувану ухвалу залишив без зміни.
У касаційній скарзі адвокат просить скасувати вищевказану ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді.
Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі ОСОБА_4 та вказані вище рішення слідчого судді та апеляційного суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Провадження в суді касаційної інстанції здійснюється за правилами гл. 32 КПК. У цій главі міститься норма процесуального права, котра встановлює вичерпний перелік судових рішень, що належать до предмета перевірки в порядку касаційної процедури. Конкретне унормування предмета ревізії суду касаційної інстанції є втіленням принципу юридичної визначеності.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 424 цього Кодексу ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу, оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Враховуючи викладене, а також те, що Львівський апеляційний суд розглянув по суті апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 червня 2025 року та постановив за результатами розгляду ухвалу про залишення без задоволення апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що це судове рішення не може бути предметом касаційного оскарження, а тому у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 428 КПК, відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМРЕНТ» на ухвалу Львівського апеляційного суду від 31 липня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3