2 вересня 2025 року
м. Київ
Справа № 522/10623/19
Провадження № 61-16389ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився із заявою ОСОБА_1 (далі - заявниця)
у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - скаржник), ОСОБА_3 , правонаступницею якої є заявниця, до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія» за участю Фонду державного майна України як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про скасування розпорядження, рішення державного реєстратора, визнання недійсним свідоцтва про право власності
за касаційною скаргою скаржника на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року і
1. 7 грудня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
2. 17 січня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржник мав: додатково обґрунтувати причини поважності пропуску строку, зазначити про наявність або відсутність у нього електронного кабінету, конкретизувати підстави для касаційного оскарження, надати усі додані до касаційної скарги матеріали відповідно до кількості учасників справи, сплатити 4 610,40 грн судового збору.
3. 10 лютого 2025 року заявниця сформувала у системі «Електронний суд» заяву (вх. № 4233/0/220-25 від 10 лютого 2025 року), у якій просила залучити її до участі у справі як правонаступницю скаржника. До заяви додала копії свідоцтва про смерть скаржника, свідоцтва про народження заявниці, свідоцтва про укладення шлюбу та рішення суду про його розірвання.
4. 30 квітня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою продовжив заявниці на один місяць строк на усунення недоліків касаційної скарги скаржника з дня вручення тієї ухвали. Заявниця мала усунути недоліки касаційної скарги скаржника, визначені в ухвалі Верховного Суду від 17 січня 2025 року, та надати копію документа, який засвідчує прийняття нею спадщини від скаржника.
5. 2 червня 2025 року заявниця сформувала у системі «Електронний суд» уточнену касаційну скаргу (вх. № 17060/0/220-25 від 2 червня 2025 року, у якій уточнила підстави касаційного оскарження. До уточненої касаційної скарги додала: (1) квитанцію про сплату 4 610,40 грн судового збору, (2) відповідь державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ворсуляк Асі Миколаївни про те, що заява заявниці про прийняття нею спадщини скаржника від 28 травня 2025 року долучена до матеріалів спадкової справи № 83с/2025 скаржника, (3) витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі зазначеної спадкової справи, (4) свідоцтво про розірвання шлюбу, (5) заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, (6) копії окремих сторінок матеріалів справи, (7) копії заяв про видачу копії судових рішень.
6. Верховний Суд вважає, що слід продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
6.1. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
6.2. Суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17).
6.3. Для процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні обставини, передбачені нормами матеріального права(див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2024 року).
6.4. Заявниця надала до суду відповідь державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ворсуляк Асі Миколаївни про те, що заява від 28 травня 2025 року про прийняття заявницею спадщини скаржника долучена до матеріалів спадкової справи № 83с/2025, а також витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі зазначеної спадкової справи. Однак із наданих документів незрозуміло ні те, скільки осіб прийняли спадщину після смерті скаржника, ні те, чи видані їм свідоцтва про право на спадщину. Тому заявниця має додатково надати відповідну інформацію, підтверджену документально.
6.5. Верховний Суд в ухвалі від 17 січня 2025 року про залишення касаційної скарги скаржника без руху звернув увагу на те, що відсутні дані, що скаржник не отримав копію оскарженої постанови, як і відсутнє належне обґрунтування, чому скаржник не міг повторно подати касаційну скаргу відразу після отримання ним ухвали Верховного Суду від 13 травня 2024 року про повернення його касаційної скарги, поданої вперше.
Заявниця подала заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Мотивувала тим, що скаржник копію постанови апеляційного суду не отримав. На підтвердження цього надала копії матеріалів справи, згідно з якими немає повідомлення про відправлення й отримання скаржником копії оскарженої постанови. Однак заявниця не пояснила, чому скаржник не міг повторно подати касаційну скаргу відразу після отримання ним ухвали Верховного Суду від 13 травня 2024 року про повернення його касаційної скарги, поданої вперше. Тому повинна додатково обґрунтувати підставу поновлення строку на касаційне оскарження.
6.6. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України).
6.7. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
6.8. Верховний Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги слід продовжити на 14 днів із дня вручення заявниці копії цієї ухвали.
7. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 120, 127, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
продовжити на 14 днів із дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скаргина рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія» за участю Фонду державного майна України як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про скасування розпорядження, рішення державного реєстратора, визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима