Ухвала
01 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 641/4976/25
провадження № 61-210вп25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований у Київському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 767.
Слобідський районний суд м. Харкова ухвалою від 14 липня 2025 року справу за передав за підсудністю до Салтівського районного суду м. Харкова.
Салтівський районний суд м. Харкова ухвалою від 15 серпня 2025 року позовну заяву залишив без руху для усунення її недоліків.
Салтівський районний суд м. Харкова від 21 серпня 2025 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передав до Верховного Суду для визначення підсудності у порядку, визначеному статтею 29 ЦПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України та проживають за її межами, відповідно, наявні підстави для визначення підсудності зазначеної справи у порядку, визначеному статтею 29 ЦПК України.
28 серпня 2025 року матеріали справи № 641/4976/25 надійшли до Верховного Суду.
У визначенні підсудності слід відмовити з огляду на таке.
Змістом статті 29 ЦПК України передбачено, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Тобто, підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається ухвалою Верховного Суду, виключно, у тому разі, якщо обидві зазначені сторони проживають за межами України.
Із матеріалів справи № 641/4976/25 видно, що в позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що у зв'язку із триваючою повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України та для збереження життя, він з дітьми отримав тимчасовий захист в Іспанії. Відповідачка також має тимчасовий захист та перебуває в Іспанії.
В заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 вказав свою адресу проживання в Іспанії, дітей та відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 (АДРЕСА_1).
Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_3 .
Також, позивачем додано копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , копію свідоцтва про шлюб, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків та копії посвідок на проживання його, дітей та відповідачки в Іспанії.
Проте, додані до позовної заяви посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в Іспанії не є належними доказами на підтвердження перебування їх за межами України, оскільки строк дії посвідок на тимчасове проживання позивача та відповідача в Іспанії закінчився 04 березня 2025 року.
Інших доказів перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за межами України на день звернення до суду з позовом матеріали справи не містять.
У зв'язку з тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що обидві сторони проживають за межами України, відсутні підстави для визначення підсудності за правилами статті 29 ЦПК України.
Керуючись статтею 29 ЦПК України
Відмовити у визначенні підсудності цивільної справи № 641/4976/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Матеріали цивільної справи № 641/4976/25 направити до Салтівського районного суду м. Харкова.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев