Ухвала
01 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 498/402/19
провадження № 61-10684ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Короя Івана Дмитровича як представника ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа - приватне підприємство «Богуславське», про визнання частково недійсними розпорядження органу державної влади, державного акта на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право на спадщину, визнання в порядку спадкування права власності на частку в праві приватної власності на земельну ділянку, поділ земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, надання земельної ділянки у особисту приватну власність,
13 серпня 2025 року адвокат Корой І. Д. як представник ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на п постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року з пропуском стоку на касаційне оскарження.
Разом із цим, адвокат Корой І. Д. як представник ОСОБА_1 у касаційній скарзі заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що вперше з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення він звернувся до Верховного Суду 12 травня 2025 року, тобто в строк перебачений статтею 390 ЦПК України, проте ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 25 липня 2025 року касаційну каргу повернуто заявнику у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду. Ухвалу від 25 липня 025 року він отримав 11 серпня 2025 року. Ураховуючи наведене, представник заявника вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причини та просить його поновити.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Перевіривши доводи клопотання, суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому на підставі статті 390 ЦПК України, суд поновлює його.
Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Адвокат Корой І. Д. як представник ОСОБА_1 у касаційній скарзі як на підставу скасування судового рішення посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судового рішення відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Аналіз пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України свідчить, що ця норма процесуального закону спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року, справа № 522/22473/15-ц, провадження № 12-13гс22).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.
В мотивувальній частині касаційної скарги представник заявника не зазначає в частині застосування якої саме норми права відсутній правовий висновок Верховного Суду. Мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове обґрунтування, проте, суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги обирати норми права, із застосуванням яких не погоджується заявник.
Верховний Суд роз'яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов'язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.
Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявникам необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання адвоката Короя Івана Дмитровича як представника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року задовольнити.
Поновити адвокату Корою Івану Дмитровичу як представнику ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року.
Касаційну скаргу адвоката Короя Івана Дмитровича як представника ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев