02 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/758/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення господарського суду Одеської області від 14.05.2025
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2025
у справі № 916/758/25
за позовом акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Валта груп";
ОСОБА_1
про солідарне стягнення 200 000,00 грн,
Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - АТ "Український будівельно-інвестиційний банк", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Валта груп" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Валта груп", відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-2) частини заборгованості за простроченою сумою кредиту (основний борг) за кредитним договором від 29.10.2021 № LV/U/03-2-0084 у розмірі 200 000,00 грн, а також судових витрат.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.05.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 у справі № 916/758/25 позовні вимоги задоволено; стягнуто солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача частину заборгованості за простроченою сумою кредиту (основний борг) за кредитним договором від 29.10.2021 № LV/U/03-2-0084 у розмірі 200 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору.
ОСОБА_2 21.08.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14.05.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 у справі № 916/758/25 справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 у справі № 916/758/25, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною п'ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено у розмірі 3 028,00 грн.
Позов подано у 2025 році. Предметом позову у справі № 916/758/25 є стягнення 200 000,00 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800,00 грн), тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Отже, норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається саме на скаржника.
Подана касаційна скарга взагалі не містить жодних обґрунтувань та виключних випадків, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду Одеської області від 14.05.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 у справі № 916/758/25, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 14.05.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 у справі № 916/758/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов