02 вересня 2025 року Справа № 926/2875/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Шипинці Чернівецької області
про неплатоспроможність
29.08.2025 через систему “Електронний суд» надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість, яка виникла за період 2024-2025 років, перед 18 фінансовими установами у розмірі приблизно 260605,14 грн, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Белінську Н.О.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2025, заяву передано на розгляд судді Дутці В.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства наведено вичерпний перелік підстав для звернення з заявою про відкриття провадження, а саме: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч.3 ст.116 Кодексу переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
При цьому, як зазначає Верховний Суд у постанові від 18.01.2024 у справі №911/2308/23, задля отримання бажаного результату боржник, серед іншого, зобов'язаний : "... повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3 ч.2 ст.116 Кодексу), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо".
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 як на підставу звернення з заявою зазначає п.2, п.4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржниця зазначає про те, що протягом 2024-2025 років перебуває в кредитних відносинах з банківськими та іншими фінансовими установами України, за якими отримувала послуги кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання ліків, забезпечення належних умов для життя та розвитку дітей.
Вказані обставини, на погляд заявника, підтверджуються копіями кредитних договорів та витягом з УБКІ станом на 14.07.2025.
Оглянувши додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документи, судом встановлено, що заявником не додано ряд кредитних договорів, а саме: ТОВ “Таліон Плюс», ТОВ “ФК Кредит-Капітал», АТ “Універсал Банк», ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» (від 07.11.2024, від 02.11.2020).
Належними доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У постанові Верховного Суду від 08.11.2022 по справі №909/937/21 зазначено наступне “При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання».
Суд звертає увагу заявника на правову позицію Верховного Суду у справі №917/1604/21 від 16.11.2022 про недостатність подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, яким являється роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій, без додавання інших документів, зокрема для належного підтвердження розміру та структури заборгованості цього боржника.
Згідно сталої судової практики, наданий заявником кредитний звіт з сайту Українського бюро кредитних історій від 14.07.2025, не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів з диференціацією його на складові частини (основний борг, штраф, пеня), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором. Крім того, і заявник в конкретизованому списку кредиторів вказує на те, що в даних з кредитної історії УБКІ не завжди і не вся інформація по боргу точна.
Надані частково, заявником у якості доказів кредитні договори укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами, які заявником не додані до заяви на підтвердження факту отримання кредитних коштів.
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими), тощо).
Суд звертає увагу, що надання лише частково копій договорів та розрахунків заборгованості, не можуть бути належними, допустимими та достатніми доказами, що підтверджують обставини того, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців. Боржником не визначено дати припинення погашення платежів перед кожним з кредиторів та не надано доказів, що ці обставини підтверджують.
Суд зазначає, що саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог у відповідності до вимог частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, якими є грошові зобов'язання боржника перед кожним з кредиторів.
За викладених обставин, боржником не виконано обов'язок щодо надання доказів припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належних розрахунків заборгованості та зазначенням строків припинення погашення.
З приводу підстави звернення відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, боржник повинен зазначити конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника та вказують на настання загрози його неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому), та надати на підтвердження зазначеного відповідні докази. Проте, відповідних обставин заявник не зазначив та відповідних доказів у підтвердження до своєї заяви не долучив.
Згідно з п.2 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця.
До заяви про відкриття провадження, додано Витяг з ЄДР, де вказано РНОКПП НОМЕР_1 , тоді як згідно паспортних даних ідентифікаційний код ОСОБА_1 - НОМЕР_2 .
Відтак, заявником вимоги п.2 ч.3 ст. 116 КУзПБ не виконані.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 116 КУзПБ, до заяви додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Перевіривши конкретизований список кредиторів та боржників з наданими договорами, судом виявленно численні недоліки щодо сум наданих кредитів, адрес місця знаходження потенційних кредиторів, номерів і дат укладення договорів, що потребують виправлення.
Згідно з п. 11 ч. 3, ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларацію про майновий стан боржника за 2022, 2023, 2024 роки та станом на 01.07.2025.
Відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України в №2627/5 від 21.08.2019 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри).
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною зумовлений передусім необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не лише формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Подання декларації про майновий стан дає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів і витрат на відповідну дату, а й розмір активів за відповідний період.
Як вбачається із доданих до заяви декларацій про майновий стан, заявником у відповідних рядках декларацій щодо членів сім'ї зазначено: "член сім'ї не надав інформацію".
Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел та неможливості отримання боржником інформації із відповідних офіційних джерел щодо членів сім'ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Водночас згідно з п. 1-6 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Тобто при зверненні до суду із заявою про неплатоспроможність боржника фізичної особи заявник альтернативно може або здійснити авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду та надати відповідні докази такого авансування у виконання п.12 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, або без здійснення такого авансування надати до заяви копію договору з обраним ним арбітражним керуючим. При цьому договір у відповідності до п. 1-6 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства має містити положення щодо виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття та встановлювати виплату винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня складає 3028 грн, відтак, винагорода керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень становить 45 420 грн (3028,00 грн х 5 х 3 місяці = 45 420,00 грн).
Суд встановив, що до заяви додано договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 24.04.2025. За змістом п.3.3. сторони домовилися, що Сторона-2 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4542 грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
До матеріалів заяви додано платіжні інструкції від 13.07.2025, від 14.08.2025, від 12.08.2025 про авансування винагороди арбітражному керуючому за договором на депозитний рахунок Господарського суду Чернівецької області в сумі 13626,00 грн. Крім того, додано платіжну інструкцію від 20.05.2025 на суму 4542,00 грн де отримувачем зазначено “Арбітражний керуючий».
Отже, вказаними умовами Договору до його виконання фактично залучено Господарський суд Чернівецької області, який виступає як особа, яка приймає та зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявника, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.
Проте, з огляду абз. 6 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд зазначає, що сторонами відповідного договору, який регулює оплату грошової винагороди, повинні бути тільки арбітражний керуючий, як особа яка отримує таку винагороду, та фізична особа-боржник. Залучення до виконання вказаного Договору суду є таким, що не узгоджується із цими приписами КУзПБ.
Крім того, відповідно до п. 7.1., договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, та діє до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг арбітражного керуючого, якщо інше не передбачено Законом.
Втім, за змістом договору не вбачається, що предметом угоди є виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство до її закриття, а її пункти містять лише умови та порядок здійснення оплати винагороди арбітражному керуючому.
Таким чином, зазначена угода в цій частині не відповідає вимогам законодавства стосовно надання копії угоди з арбітражним керуючим про виконання ним повноважень у справі про банкрутство до її закриття у випадку відсутності авансування передбаченої винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду, або доказів авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому в розмірі 31794,00 грн (45420,00 - 13626,00).
Отже, аналіз умов укладеного між арбітражним керуючим Белінською Н.О. та ОСОБА_1 договору про оплату праці, винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 24.04.2025 дозволяє дійти висновку про його невідповідність вимогам п.1-6 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч.3 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
У відповідності до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює спосіб і строк усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо ж позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення вказаних у ній недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Заявнику у строк протягом 7 днів з дня вручення цієї ухвали усунути названі недоліки, шляхом подання до Господарського суду Чернівецької області:
- документів, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця;
- доказів звернення до відповідних офіційних джерел для отримання інформації щодо членів сім'ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;
- доказів авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому в сумі 31794,00 грн або угоди з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство, укладеної у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку;
- уточненого конкретизованого списку кредиторів і боржників і зазначенням вірних сум отриманих кредитів, номерів і дат договорів, а також вірного місцезнаходження кредиторів;
- договорів та первинних документів (квитанції, банківські виписки, платіжні доручення тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), а також строку їх виконання згідно із законом або договором, щодо: ТОВ “Таліон Плюс», ТОВ “ФК Кредит-Капітал», АТ “Універсал Банк», ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» (від 07.11.2024, від 02.11.2020);
- доказів припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців та доказів отримання та витрачання кредитних коштів (квитанції, банківські виписки, платіжні доручення тощо);
- доказів наявності ознак загрози неплатоспроможності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 02.09.2025.
Суддя В.В.Дутка