про відкладення підготовчого засідання
м.Чернівці
02 вересня 2025 року Справа № 926/2587/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С.М., за участю помічника судді Петровської В.С., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/2587/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво» (19003, Черкаська обл., м.Канів, вул.Енергетиків, б.65)
до відповідача Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, б.176)
Про визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору підряду
За участі представників:
Від позивача: Письменна Н.В. - адвокат (ордер серії ВЕ №1164022 від 01.08.2025р.)
Від відповідача: Фуркал С.О. - представник (згідно витягу з ЄДР)
Судове засідання проведене в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв'язку “EasyCom».
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору підряду №416 від 28.10.2024 року.
04.08.2025 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви від 01.08.2025 року за вх.№2587, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Гушилик С.М.
Ухвалою суду від 06.08.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.09.2025 року.
Ухвалою суду від 11.08.2025 року задоволено заяву представника позивача (вх.№2666) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.
14.08.2025 року від позивача надійшла заява про зміну предмета спору (вх.№2703), в якій зазначає, що після подання позовної заяви виникла необхідність змінити предмет позову, а саме: викласти його в наступній редакції «Правочин про односторонню відмову від договору №416 від 28.10.2024 року на капітальний ремонт вул.Фастівської (з сторони вул.Руської, 183) в м.Чернівцях (відновлення елементів благоустрою) укладеного між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» відповідно до повідомлення №23/01-12/3053 від 26.06.2025 року про односторонню відмову від договору та нарахування неустойки - визнати недійсним».
22.08.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№3385).
27.08.2025 року від відповідача надійшла відповідь на відзив (вх.№3464) та клопотання про витребування доказів (вх.№2839).
01.09.2025 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№3501).
В судовому засіданні 02.09.2025 року представниця позивача підтримала заяву про зміну предмета спору та просила залишити клопотання про витребування доказів без розгляду.
В свою чергу, представник відповідача не заперечив щодо задоволення заяви позивача про зміну предмета спору.
Дослідивши матеріали справи, подану позивачем заяву та заслухавши представників сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ГПК України).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.8, ч.1 ст.129 Конституції України).
У відповідності до ст.14 ГПК України, однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність, за змістом якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Відповідно до ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
У відповідності до ч.1 ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Згідно з п.3 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені процесуальним законом.
Суд враховує висновки Верховного Суду, за змістом яких при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Звертаючись з позовом позивач просив суд: правочин про односторонню відмову від договору №416 від 28.10.2024 року на капітальний ремонт вул.Фастівської (з сторони вул.Руської, 183) в м.Чернівці (відновлення елементів благоустрою) укладеного між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради і ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» та нарахування неустойки відповідно до повідомлення №23/01 12/3053 від 26.06.2025 року про односторонню відмову від договору та нарахування неустойки - визнати недійсним.
У заяві про зміну предмета спору позивач просить суд трактувати прохальну частину наступним чином: «Правочин про односторонню відмову від договору № 416 від 28.10.2024 року на капітальний ремонт вул.Фастівської (з сторони вул.Руської, 183) в м.Чернівцях (відновлення елементів благоустрою) укладеного між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» відповідно до повідомлення №23/01-12/3053 від 26.06.2025 року про односторонню відмову від договору та нарахування неустойки - визнати недійсним».
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. (ст.15 ЦК України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.
Порівнявши зміст позовних вимог суд дійшов висновку, що об'єкт захисту та предмет позову внаслідок подання заяви про зміну предмету спору не змінилися й спрямовані на визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору підряду, а відтак, суд задовольняє заяву представника позивача про зміну предмета спору.
Згідно п.7 ч.2 ст.182 ГПК України, суд у підготовчому засіданні, зокрема, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Приймаючи до уваги, що питання, визначені ч.2 ст.182 ГПК України не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні, з врахуванням заяви про зміну предмета спору, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст.ст.7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, відкласти підготовче засідання згідно ст.183 ГПК України, в межах строків, передбачених ст.181 ГПК України.
З урахуванням задоволеної заяви позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, наступні засідання проводитимуться в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
Керуючись ст.ст. 46, 181-183, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво» про зміну предмета спору (вх.№2703 від 14.08.2025р.) - задовольнити.
2.Подальший розгляд справи проводити з урахуванням зміни предмета спору, а саме: «Правочин про односторонню відмову від договору № 416 від 28.10.2024 року на капітальний ремонт вул.Фастівської (з сторони вул.Руської, 183) в м.Чернівцях (відновлення елементів благоустрою) укладеного між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» відповідно до повідомлення №23/01-12/3053 від 26.06.2025 року про односторонню відмову від договору та нарахування неустойки - визнати недійсним».
3. Розгляд справи в підготовчому засіданні відкласти на 23 вересня 2025 року на 10 годину 00 хвилин у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м.Чернівці, вул.О.Кобилянської, 14, зал судових засідань №3 та за участі представника позивача в режимі відеоконференції.
Суддя Світлана ГУШИЛИК