адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
01.09.2025 Справа № 917/761/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., після виходу з відпустки, розглянувши заяву позивача вх. №10284 від 05.08.2025 року про стягнення судових витрат та винесення додаткового рішення по справі № 917/761/25
за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачів
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Борисфен 44", вул.Конституції, 44, м. Горішні Плавні, Кременчуцький р-н, Полтавська область, 39803
Виконавчого комітету Горішньоплавнинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Миру, 24, м.Горішні Плавні, Кременчуцький р-н, Полтавська область, 39803
про:
- визнання припиненими трудових відносин і відносин представництва між ОСОБА_1 , як головою правління, та ОСББ "Борисфен 44" з 03 лютого 2025 року у зв'язку із звільненням за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗпП України;
- зобов'язання державного реєстратора сектору державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відділу з питань державної реєстрації Виконавчого комітету Горішньоплавнинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області чи будь-якого іншого державного реєстратора вчинити реєстраційну дію щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 , як керівника ОСББ "Борисфен 44" та особу, яка має право вчиняти дії від імені ОСББ "Борисфен 44", у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Без виклику учасників справи,
установив :
У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/761/25.
Рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/761/25 від 24.07.2025 (повний текст складено 24.07.2025) позов задоволено частково; визнано припиненими трудові відносини і відносини представництва між ОСОБА_1 , як головою правління, та ОСББ "Борисфен 44" з 13 лютого 2025 року у зв'язку із звільненням за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗпП України; стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Борисфен 44" на користь ОСОБА_1 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору.
В позовній заяві позивач вказав, що витрати, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи орієнтовно складають 20 000,00 грн витрат позивача на правничу допомогу. Також позивач зазначив про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат позивача будуть подані позивачем до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
05.08.2025 року до суду надійшло клопотання позивача вх. №10284 від про розподіл судових витрат по справі № 917/761/25 та стягнення з відповідача на його користь 21 196,00 грн витрат на правничу допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо :1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки судом при прийнятті рішення по справі не вирішено питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, суд на підставі вказаної вище норми вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат відповідача.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2025 року між ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та Адвокатом Кириченко Галиною Володимирівною (далі - Адвокат) було укладено Договір про надання професійної правничої допомоги № б/н (далі - Договір).
У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :
- керуючись нормами законодавства і правилами професійної етики, Адвокат зобов'язаний діяти в інтересах Клієнта по даній угоді. Адвокат, зокрема, бере на себе виконання наступних дій з надання професійної правничої допомоги : представництво інтересів Клієнта в якості представника у Господарському суді Полтавської області, судах апеляційної та касаційної інстанцій; складання та подання позовної заяви, інших процесуальних документів (заяв, клопотань тощо); збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв'язку з виконанням доручення; використання засобів захисту, передбачених ЦПК України та іншими законодавчими актами України; виконання інших дій. передбачених законодавством (п. 2 Договору);
- отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (п. 4.1 Договору);
- при визначенні розміру гонорару враховується : час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин Адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація Адвоката (п. 4.2 Договору);
- Клієнт сплачує Адвокату за роботу грошову винагороду (гонорар) відповідно до акта виконаних робіт. Розмір винагороди за надану правничу допомогу здійснюється з розрахунку 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на час надання послуг, за 1 годину надання адвокатом правничої допомоги (п. 4.3 Договору);
- якщо при виконанні угоди виникне необхідність виїхати у відрядження або виконати угоду в неробочий час, а також, якщо Клієнт наполягає на терміновості виконання доручення - вартість роботи Адвоката розраховується, виходячи з гонорару помноженого на коефіцієнт 1,5 (під неробочим часом у цьому випадку розуміється час у святкові і вихідні дні та у робочі дні з 17 до 9 години) (п. 4.4 Договору);
- визначений угодою гонорар може бути в наступному змінений за ініціативою Адвоката у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, про що укладається додаткова угода до цього Договору (п. 4.5 Договору);
- крім оплати гонорару, Клієнт відшкодовує Адвокату всі витрати понесені ним у зв'язку з виконанням даної угоди (надалі - витрати) (п. 4.6 Договору);
- Гонорар у справі обчислюється за нульовою ставкою (розміром) у разі досягнення відповідної письмової домовленості між Адвокатом та Клієнтом (п. 4.8 Договору);
- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору (п. 5.2 Договору).
Між Адвокатом та Позивачем підписано наступні Акти виконаних робіт до Договору :
- № 1 від 10.04.2025 на суму 3 028,00 грн;
- № 2 від 13.04.2025 на суму 10 598,00 грн;
- № 3 від 24.07.2025 на суму 7 570,00 грн.
Також позивачем надано суду Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кириченко Г.В. при наданні професійної правничої допомоги. У даному описі зазначено що адвокат виконав наступні роботи (надав послуги) : ознайомлення з наявними у Клієнта документами, що стосуються відповідних правовідносин, надання правової консультації зі спірних питань (2 год. 00 хв. (10.04.25) 3 028, 00 грн (1 514,00 грн. х 02 год. 00 хв.); складання позовної заяви від імені та інтересах ОСОБА_1 до Господарського суду Полтавської області до ОСББ "Борисфен 44" про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, зобов'язання вчинити дії 07 год. 00 хв. (13.04.25) 10 598, 00 грн (1514, 00 грн х 07 год.); підготовка до судового засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, безпосередня участь у судовому засіданні 05 год. 00 хв. (24.07.25) 7 570, 00 грн (1514, 00 грн х 05 год.).
Суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача, виходячи з наступного.
Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).
Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1 -7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22). Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Також Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 та від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21.
Суд враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.
Як вже зазначалось судом у описовій частині даного рішення у п. 4.3 Договору сторони погодили розмір винагороди за надання правової допомоги.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року “Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах “Ніколова проти Болгарії» та “Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
Отже, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Відповідач не надав суду ні заперечення щодо стягнення з нього судових витрат на професійну правничу допомогу Позивача, ні заяви про зменшення їх розміру.
Як вбачається з наведеного в описі переліку робіт, виконаних адвокатом, останні складають комплекс робіт з визначенням детального і послідовного переліку робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 917/761/25.
Матеріалами справи підтверджується, що при визначенні розміру гонорару (винагороди) адвоката враховано, зокрема наступні обставини: складність справи та обсяг виконання адвокатом робіт (надання послуг), необхідності вивчення і аналізу доказів, обставин справи, у тому числі аналіз обставин по справі, кваліфікація і досвід адвоката.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що понесений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю даної справи;
- витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт (надання послуг), у зв'язку з перебуванням справи № 917/761/25 в провадженні Господарського суду Полтавської області;
- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, що підтверджується їх детальним описом;
- значенням справи для позивача.
Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 21 196,00 грн, відповідають критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з обставин даної справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.
З огляду на надані докази суд дійшов висновку, що заявлений розмір адвокатських витрат в сумі 21 196,00 грн є підтверджений матеріалами справи та співрозмірним наданому об'єму адвокатських послуг.
Оскільки судом ухвалено рішення по справі № 917/761/25 про часткове задоволення позовних вимог (одна вимога задоволена, у задоволенні другої відмовлено), витрати на професійну правничу допомогу позивача покладаються на відповідача у сумі 10 598,00 грн.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 244 ГПК України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 вх. №10284 від 05.08.2025 року про стягнення судових витрат та винесення додаткового рішення по справі № 917/761/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Борисфен 44" (вул.Конституції, 44, м. Горішні Плавні, Кременчуцький р-н, Полтавська область, 39803, ідентифікаційний код юридичної особи 22537120) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 10 598,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ з набранням цим рішення законної сили
3. В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_1 вх. №10284 від 05.08.2025 року про стягнення судових витрат та винесення додаткового рішення по справі № 917/761/25 відмовити.
4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Повне рішення складене 01.09.2025 року (після виходу судді з відпустки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик