Справа № 143/130/24
27.08.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
з участю секретаря Затоковенко Т.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в місті Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди в порядку спадкування за заповітом, -
встановив:
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок позначений літерою «А» з верандою позначеною літерою «а», загальною площею 56, 2 кв. м., житловою площею 25, 2 кв. м., погріб позначений літерою «п/а», сарай, позначений літерою «Б», вбиральню позначену літерою «б», літню кухню - гараж позначені літерою «В», сарай позначений літерою «в», огорожу позначену за номером 1, хвіртку позначену за номером 2, ворота позначені за номером 3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , якій за життя належав на праві власності вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
За життя 03.12.2004 року ОСОБА_3 зробила заповітне розпорядження, яким заповіла йому все майно, що їй належало.
Позивач як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину шляхом подання у встановлений законом строк відповідної заяви до нотаріуса.
Однак, після його звернення до нотаріуса із заявою в частині видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами йому було відмовлено.
Водночас йому було роз'яснено, що згідно підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.
За таких обставин, з метою захисту своїх спадкових прав, він змушений звернутися із цим позовом до суду.
Ухвалою судді від 09.02.2024 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.25, 26).
Ухвалою суду від 05.05.2024 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 (а.с.61-62).
Ухвалою суду від 10.06.2025 року закрито підготовче провадження та прзначено справу до судового розгляду по суті (а.с.69-70).
Позивач в судове засідання не з'явився, проте разом із позовною заявою подав заяву від 08.02.2024 року, в якій просить позовну заяву розглянути без його участі та задовольнити позовні вимоги (а.с.21).
Представник Погребищенської міської ради в судове засідання не з'явився, однак головний спеціаліст юрист відділу правового забезпечення Погребищенської міської ради Дзюба О.О. через канцелярію суду 27.08.2025 року подав заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги визнає (а.с. 142).
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи двічі належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи (а.с.124, 139-141), в судові засідання не з'явилася, про причину неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.
Сторони не з'явилися в судове засідання, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, позов слід задовольнити, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей, що містяться у технічному паспорті, виготовленому Липовецьким відокремленим підрозділом КП «ВООБТІ» від 12.05.2023 року на житловий будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , вищезазначені об'єкти нерухомості побудовані у період з 1972 по 1985 роки (а.с.11-13).
Згідно із довідкою старости Бабинецького старостинського округу від 07.02.2024 року №3-18 згідно запису в погосподарській книзі Погребищенської міської ради (Бабинецький старостинський округ) №5 на 2016 - 2022 роки вищезазначені об'єкти нерухомого майна належали ОСОБА_3 (а.с.19).
03.12.2004 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Бабинецької сільської ради Безсмертною А.Ю., зареєстрований в реєстрі за №370, згідно із яким вона заповіла все своє майно на користь ОСОБА_1 (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с.7).
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 02.01.2023 року у справі №143/1075/22 встановлено факт, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 (а.с.38, 39).
Згідно із ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В силу ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ч.1 ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно частинами 1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
В ч. 1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , подавши упродовж шести місяців з часу відкриття спадщини заяву про її прийняття до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Заболотної Т.М. (а.с.35).
Водночас із завою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до приватного нотаріуса також звернулася її дочка ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом (а.с.39).
За ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В силу положень частин 1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Отже, саме спадкоємці за заповітом мають переважне право на спадкування. Натомість, спадкоємці за законом закликаються до спадкування у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини.
Зі змісту складеного ОСОБА_3 03.12.2004 року заповіту слідує, що ним охоплюється увесь склад спадкового майна. При цьому у матеріалах справи відсутні відомості про те, що цей заповіт визнавався недійсним.
Ураховуючи наведене та зважаючи на презумпцію дійсності (чинності) заповіту, саме позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, має право на успадкування спірних об'єктів нерухомого майна.
Однак, постановою приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Заболотної Т.М. від 13.09.2023 року у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначений житловий будинок відмовлено, оскільки не надано правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок (а.с.46).
Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права чи інтересу.
Згідно із ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Як вбачається із матеріалів справи право власності спадкодавця на спірний житловий будинок не було зареєстровано в бюро технічної інвентаризації.
Проте, зазначена обставина не свідчить про те, що вона не була власником цього житлового будинку і що він не ввійшов до спадкової маси, оскільки право власності спадкодавцем було набуто у порядку, який існував на час будівництва житлового будинку, яке не пов'язувалося із здійсненням державної реєстрації права власності на нього, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією сформульованою у постанові Верховного Суду від 24.05.2022 року у справі №207/2386/16-ц.
Отже, зважаючи на те, що позивач є спадкоємцем за заповітом на майно спадкодавця ОСОБА_3 , однак у нього існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку, що з метою захисту майнових прав позивача за ним необхідно визнати право власності на спірний житловий будинок, господарські будівлі та споруди.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Зважаючи на те, що позивач бажає судові витрати залишити за собою, та враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, сплачений ним судовий збір не підлягає стягненню із відповідачів на його користь.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 133, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди в порядку спадкування за заповітом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок позначений літерою «А» з верандою позначеною літерою «а», загальною площею 56, 2 кв. м., житловою площею 25, 2 кв. м., погріб позначений літерою «п/а», сарай, позначений літерою «Б», вбиральню позначену літерою «б», літню кухню - гараж позначені літерою «В», сарай позначений літерою «в», огорожу позначену за номером 1, хвіртку позначену за номером 2, ворота позначені за номером 3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачі:
Погребищенська міська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Богдана Хмельницького, 110, м. Погребище, Вінницький район, Вінницька область, 22200), код ЄДРПОУ 03772654.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 02.09.2025 року.
Суддя