ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.09.2025Справа № 910/7970/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРОС"
про стягнення 111260,62 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРОС" про стягнення 111260,62 грн, з яких: 95973,05 грн - основна заборгованість за договором № ВП-27818-Дн від 01.06.2023 про надання послуг з вивезення побутових відходів, 10077,72 грн - інфляційні втрати, 2344,57 грн - 3 % річних, 2865,28 грн - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору № ВП-27818-Дн від 01.06.2023 про надання послуг з вивезення побутових відходів.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/7970/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.06.2025 направлена судом до електронного кабінету відповідача.
Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно із повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 30.06.2025 о 18:22, а отже вважається врученою відповідачу 01.07.2025.
Отже, згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.240 ГПК України).
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРОС" укладено договір №ВП-27818-Дн про надання послуг з вивезення побутових відходів на виконання умов якого позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 109728,05 грн.
Позивач зазначає, що в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач оплату наданих позивачем послуг здійснив частково, у зв'язку із чим заборгованість відповідача по договору за послуги, надані в період з 01.06.2023 по 31.05.2025 становить 95973,05 грн, на підтвердження чого позивачем надані акти надання послуг за спірний період.
Позивач направляв на адресу відповідача претензії із вимогами сплатити заборгованість за договором, однак відповідач відповіді на претензії не надав, заборгованості у досудовому порядку не сплатив.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №ВП-27818-Дн від 01.06.2023 про надання послуг з вивезення побутових відходів, позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості у сумі 95973,05 грн, а також нарахованих внаслідок простроченням виконання грошового зобов'язання 10077,72 грн інфляційних втрат, 2344,57 грн 3% річних та 2865,28 грн пені.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
01.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРОС" (далі - замовник) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" (далі - виконавець) укладено договір № ВП-27818-Дн
про надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів (далі- послуги), , а замовник прийняти і оплатити послуги.
Згідно з п. 2.1 договору виконавець надає замовнику послуги відповідно графіку вивезення твердих побутових відходів. Графік вивезення ТПВ є Додатком № 1 до даного договору.
Відповідно до п. 2.3 договору конкретні обсяги та вартість наданих замовнику послуг визначаються на підставі щомісячних актів приймання-передачі наданих послуг, в яких вказуються фактичний обсяг вивезених виконавцем ТПВ за місяць - в м3 та загальна вартість послуг, наданих виконавцем за місяць.
Місце надання послуг зазначається в графіку вивезення ТПВ, що є Додатком № 1 до даного договору (п. 2.5 договору).
У п. 4.1 договору сторони погодили, що тариф на послуги, які передбачені п. 1.1 цього договору, встановлено Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 №450 "Про внесення змін до тарифів на послугу з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення). Тариф на послуги за цим договором становить 284,20 грн. з ПДВ за 1 куб.м.
За умовами п. 4.2 договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником щомісячно, до 20 числа місяця, що є наступним за місяцем в якому здійснено надання послуг.
Згідно з п. 4.3 договору оформлення послуг здійснюється за актом наданих послуг, який складається кожного місця виконавцем до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг та направляється замовнику. У разі не підписання акту наданих послуг замовником протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання та не надання протягом цього ж строку обґрунтованих заперечень, акт вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг. В актах наданих послуг вказується фактичний обсяг зібраних і вивезених виконавцем ТПВ за місяць - в кубічних метрах, та загальна вартість послуг, наданих виконавцем за місяць - в гривнях.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що замовник зобов'язаний сплачувати за надані послуги в строки зазначені в п. 4.2; приймати послуги згідно з актом наданих послуг та за результатами наданих послуг надавати виконавцю інформацію в письмовій формі (шляхом надсилання листа та факсограми із зазначенням фактичної кількості контейнерів) про фактичне вивезення ТПВ кожного місяця, до другого числа наступного місяця за місяцем наданих послуг. У випадку не надання інформації про фактичне ТПВ, розрахунок кількості вивезення ТПВ буде здійснюватись згідно з Додатком № 1 до даного договору. В разі збільшення кількості ТПВ, або невідповідності кількості ТПВ, зазначеним в Додатку № 1 до цього договору, сторони зобов'язуються внести зміни в договір шляхом оформлення Додаткової угоди.
Відповідно до п. 6.2 договору за прострочення оплати послуг, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Договір набирає чинності з моменту з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань сторонами. В разі, якщо жодна із сторін протягом п'ятнадцяти календарних днів до закінчення строку дії цього договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного договору, то строк дії цього договору вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік (п. 9.1, 9.2 договору).
У Додатку № 1 до договору сторони узгодили графік вивезення ТПВ та адресу.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з вивезення побутових відходів на суму 109728,05 грн, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи Акти надання послуг: № 51158 від 30.06.2023 на суму 1563,08 грн, № 51779 від 31.07.2023 на суму 4064,00 грн, № 64619 від 31.08.2023 на суму 4064,00 грн, № 65493 від 30.09.2023 на суму 4064,00 грн, № 79003 від 31.10.2023 на суму 4064,00 грн, № 79723 від 30.11.2023 на суму 4064,00 грн, № 80133 від 31.12.2023 на суму 4064,00 грн, № 13227 від 31.01.2024 на суму 4376,62 грн, № 27018 від 29.02.2024 на суму 3751,39 грн, № 27782 від 31.03.2024 на суму 4064,00 грн, № 41242 від 30.04.2024 на суму 4064,00 грн, № 41866 від 31.05.2024 на суму 4376,62 грн, № 55555 від 30.06.2024 на суму 3751,39 грн, № 56085 від 31.07.2024 на суму 4689,24 грн, № 69932 від 31.08.2024 на суму 5627,08 грн, № 70611 від 30.09.2024 на суму 5627,08 грн, № 84577 від 31.10.2024 на суму 5314,46 грн, № 85149 від 30.11.2024 на суму 5627,08 грн, № 85639 від 31.12.2024 на суму 5314,46 грн, № 13820 від 31.01.2025 на суму 5627,08 грн, № 27978 від 28.02.2025 на суму 5001,85 грн, № 28734 від 31.03.2025 на суму 5627,08 грн, № 42740 від 30.04.2025 на суму 5314,46 грн, № 43302 від 31.05.2025 на суму 5627,08 грн.
Крім того, на виконання умов договору позивачем через програму M.E. Doc виставлялись відповідачу рахунки на оплату.
Оскільки відповідач послуги оплатив лише частково на суму 13755,00 грн, позивач звернувся з позовом про стягнення 95973,05 грн основного боргу, а також нарахованих внаслідок простроченням виконання грошового зобов'язання 10077,72 грн інфляційних втрат, 2344,57 грн 3% річних та 2865,28 грн пені.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У підтвердження виконання умов договору щодо надання відповідачу послуг позивачем надано у матеріали справи акти здачі-приймання наданих послуг за період з червня 2023 по травень 2025 на загальну суму 109728,05 грн.
Як встановлено судом, акти надання послуг надсилались позивачем відповідачу за допомогою програми документообігу M.E. Doc та містять повідомлення про отримання (доставку) відповідачу.
У п. 4.3 договору сторони погодили, що у разі не підписання акту наданих послуг замовником протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання та не надання протягом цього ж строку обґрунтованих заперечень, акт вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.
Оскільки, відповідач у відповідності до п. 4.3 договору не повернув підписані акти, письмової мотивованої відмови чи заперечень щодо кількості та якості наданих послуг не надав, то надані позивачем послуги, які зазначені в актах здачі-приймання наданих послуг за період з червня 2023 по травень 2025 на загальну суму 109728,05 грн вважаються прийнятими відповідачем.
Позивач зазначає, що відповідачем за спірний період здійснені часткові оплати на суму 13755,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на вище наведене, оскільки невиконане зобов'язання у сумі 95973,05 грн підтверджується матеріалами справи, відповідач факту наявності заборгованості у зазначеній сумі не спростував, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 95973,05 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення 10077,72 грн інфляційних втрат, 2344,57 грн 3% річних та 2865,28 грн пені, суд зазначає таке.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи умови п. 4.2 договору, , відповідач повинен був сплачувати за послуги до 20 числа місяця, що є наступним за місяцем в якому здійснено надання послуг.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, рахунки на оплату направлялись відповідачу за допомогою програми M.E.Doc.
Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
У п. 6.2 договору сторони погодили, що за прострочення оплати послуг, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
Нарахування пені позивач здійснює за прострочення оплати послуг, наданих у грудні 2024 - травні 2025.
Суд зазначає, що позивачем невірно визначено період початку прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки позивач рахує прострочення з 21 дня місяця, в якому надавались послуги, а не з 21 дня місяця, що є наступним за місяцем в якому здійснено надання послуг, як це визначено п. 4.2 договору.
При цьому, відповідач не є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати послуг за травень 2025 на суму 5627,08 грн у період з 21.05.2025 по 20.06.2025, оскільки за вказаний період надання послуг відповідач є таким, що прострочив з 21.06.2025.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Отже, розмір пені у правовідносинах між позивачем та відповідачем врегульований Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та не може перевищувати 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення.
У ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Однак, формулювання у ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" про те, що споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення, вказує на те, що такий розмір пені в будь-якому випадку не може перевищувати 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення, тобто збільшення пені у спірних правовідносинах законом не допускається.
Як вбачається з розрахунку пені, долученого позивачем до позовної заяви, вказаних вимог позивачем дотримано не було.
За перерахунком суду, здійсненим з урахуванням встановлених вище обставин, розмір пені за прострочення оплати послуг, наданих у грудні 2024 - травні 2025 становить 244,59 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що вони здійснені неправильно, без урахування п. 4.2 договору щодо нарахування прострочення з 21 дня місяця, що є наступним за місяцем в якому здійснено надання послуг.
За перерахунком суду, розмір інфляційних втрат становить 9855,82 грн, а розмір 3% річних - 2104,6 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення 95973,05 грн основного боргу, 244,59 грн пені, 9855,82 грн інфляційних втрат та 2104,6 грн 3% річних.
Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРОС" (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 100/2, ідентифікаційний код 39488451) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23, ідентифікаційний код 33745659) 95973,05 грн основного боргу, 244,59 грн пені, 9855,82 грн інфляційних втрат, 2104,6 грн 3% річних та 2355,29 грн судового.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 02.09.2025.
Суддя С. О. Турчин