ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.09.2025Справа № 910/7301/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІНЖМОНТАЖБУД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "ГРАНІТ"
про стягнення 488516,46 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІНЖМОНТАЖБУД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "ГРАНІТ" про стягнення 488516,46 грн, з яких: 404044,80 грн - основний борг, 16771,44 грн - 3 % річних, 67700,22 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням строків оплати за надані роботи згідно з договором підряду на виконання будівельних робіт № 21-11/2023-ВК від 21.11.2023.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.06.2025 залишив позовну заяву без руху.
20.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/7301/25, визнав справу № 910/7301/25 малозначною, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.06.2025 направлена судом до електронного кабінету відповідача.
Згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно із повідомленням про доставку електронного листа ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 23.06.2025 о 20:54, а отже вважається врученою відповідачу 24.06.2025.
Відтак, згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.240 ГПК України).
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов договору №65/23 від 01.11.2023 позивач (виконавець) у період з 01.02.2025 по 31.05.2025 виконав роботи на суму 464640,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами актом виконаних робіт за формою КБ-2в від 25.12.2023 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 від 25.12.2023.
Проте, відповідач у встановлений договором строк своє зобов'язання по оплаті робіт не виконав, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 404044,80 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку з оплати за виконані роботи у встановлений договором строк, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати у сумі 67700,22 грн та 3% річних у сумі 16771,44 грн.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу та в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
21.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "ГРАНІТ" (генпідрядник, відповідач) Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІНЖМОНТАЖБУД" (підрядник, позивач) укладений договір підряду на виконання будівельних робіт №21-11/2023-ВК (надалі - договір), відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а виконавець зобов'язується відповідно до проектної документації та умов договору виконати будівельні роботи по об'єкту: "Прокладання зовнішніх інженерних мереж до житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вул. Мілютенка та Шолом-Алейхема у Деснянському районі м. Києва", в частині виконання робіт з прокладання мереж водопостачання та каналізації, а генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити належним чином виконані роботи в порядку та на умовах передбачених договором (п.1.1. договору).
Згідно із п.1.2. договору об'єктом будівництва (виконання робіт) є "Прокладання зовнішніх інженерних мереж до житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вул. Мілютенка та Шолом-Алейхема у Деснянському районі м. Києва" (далі - об'єкт).
Відповідно до п.1.3. договору склад, вартість, обсяги, строки (терміни) та режим виконання робіт, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт, їх якісні та інші характеристики, інші додаткові умови визначаються в додатку №1 до цього договору. Склад та обсяг робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проєктної документації та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Строк виконання робіт: з дати укладання договору по 26 лютого 2024 року. Датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття генпідрядником (п.2.1. договору).
Відповідно до п.11.1. договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі документів про обсяги виконаних робіт та ix вартість (Акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3).
У п.11.4 договору сторонами погоджено, що оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті (гривні) на розрахунковий рахунок виконавця, протягом п'ятнадцяти календарних днів, після підписання сторонами документів вказаних у п.11.1. цього договору.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.18.1. договору).
У додатку №1 (договірна ціна) сторони погодили, що всього договірна ціна по договору становить 12215007,54 грн.
Згідно із актом приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в) за грудень 2023 року позивач виконав, а відповідач прийняв будівельні роботи на суму 404044,80 грн.
Позивач стверджує, що відповідач оплату виконаних робіт не здійснив, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду на виконання будівельних робіт № 21-11/2023-ВК від 21.11.2023 становить 404044,80 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору підряду на виконання будівельних робіт № 21-11/2023-ВК від 21.11.2023, відповідач оплату виконаних позивачем робіт не здійснив, внаслідок чого позивач заявив до стягнення суму заборгованості у розмірі 404044,80 грн та на підставі ст.625 ЦК України нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати у сумі 67700,22 грн та 3% річних у сумі 16771,44 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч.1, 3 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
На виконання умов договору позивач виконав у грудні 2023 року, а відповідач прийняв будівельні роботи по об'єкту будівництва на суму 404044,80 грн, що підтверджується підписаним між сторонами без зауважень актом приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в) від 25.12.2023.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з наведених вище приписів процесуального закону, враховуючи положення договору суд дійшов висновку, що наданий позивачем акт, який є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксує факт здійснення господарської операції, відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону України, Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст.843 ЦК України).
Згідно із ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).
У п.11.4 договору сторони погодили, що оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем протягом п'ятнадцяти календарних днів, після підписання сторонами документів вказаних у п.11.1. цього договору.
Отже, відповідач мав здійснити оплату робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в) за грудень 2023 року у строк до 09.01.2024 включно.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем робіт на суму 404044,80 грн та відповідно до ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним свого обов'язку по оплаті таких робіт.
Ураховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов'язання за договором у сумі 404044,80 грн, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 404044,80 грн.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у сумі 67700,22 грн (період нарахування: січень 2024 року по квітень 2025 року) та 3% річних у сумі 16771,44 грн (період нарахування: з 10.01.2024 по 29.05.2025).
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що розрахунки є арифметично правильними, здійснені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 67700,22 грн 3% річних у сумі 16771,44 грн, суд вважає обґрунтованими.
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом встановлено, що відповідач є таким, що порушив договірні зобов'язання за договором підряду на виконання будівельних робіт № 21-11/2023-ВК від 21.11.2023 в частині оплати виконаних позивачем робіт на суму 404044,80 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 404044,80 грн та нарахованих на підставі ст.625 ЦК України інфляційних втрат у сумі 67700,22 грн та 3% річних у сумі 16771,44 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІНЖМОНТАЖБУД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "ГРАНІТ" заборгованості у розмірі 404044,80 грн, інфляційних втрат у сумі 67700,22 грн та 3% річних у сумі 16771,44 грн.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "ГРАНІТ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 11, ідентифікаційний код 35624424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІНЖМОНТАЖБУД" (08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10-Б, приміщення 110, ідентифікаційний код 45014076) заборгованості у розмірі 404044,80 грн, інфляційних втрат у сумі 67700,22 грн, 3% річних у сумі 16771,44 грн та судовий збір у розмірі 5862,20 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 02.09.2025.
Суддя С.О. Турчин