ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.08.2025Справа № 910/2802/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Шадура М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5) в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" (01001, місто Київ, вул. Десятинна, будинок 4/6, поверх 3, кабінет 34-В)
про стягнення 70 539,30 грн.
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 83 822,29 грн.
Від позивача за первісним (відповідача за зустрічним) позовом: не з'явився;
Від відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом: Сіняк Д.В.
Акціонерне товариство "Українська залізниця (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" (далі-відповідач) про стягнення неустойки в розмірі 70 539,30 грн. за Договором № 109/2024-д-ЦВОЮ про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговування оренди нежитлового приміщення від 04.04.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.
02.04.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:
- відповідач вказав, що пунктом 13.3 Договору передбачено, що кожна із сторін має право відмовитись від Договору в односторонньому порядку шляхом відправлення повідомлення про односторонню відмову від Договору іншій стороні за 30 (тридцять) днів до дати розірвання Договору. Договір вважається розірваним по закінченню тридцяти денного строку з дня одержання іншою Стороною відповідного повідомлення. Філією було направлено позивачу повідомлення №324 від 27.11.2024 про неправомірність вимог позивача щодо сплати неустойки. Також відповідач не погоджується із доводами позивача про те, що ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" відмовився від послуг, повідомивши позивача про односторонню відмову від Договору № 109/2024-д-ЦВОЮ;
- відповідач акцентує суду на тому, що, враховуючи п.4.4.3 Договору, відповідач має право не погоджуватись з новою ціною, яку Укрзалізниця змінює в односторонньому порядку;
- відповідач зазначив, що в повній мірі здійснив оплату за фактично надані позивачем послуги, які передбачені Договором;
- при укладенні Договору відповідач, як особа, що отримала проект Договору від Позивача, виходив з того, що: 1) має право не погодитися з ціною, яка може бути змінена Позивачем в односторонньому порядку; 2)виконавши належним чином свої зобов'язання із сплати наданих послуг, має право відмовитися від Договору в односторонньому порядку без негативних для себе наслідків; 3)відмова від Договору в односторонньому порядку згідно п. 13.3. не є відмовою від ненаданої послуги за Договором.
02.04.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" до суду надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 86 522,41 грн на підставі статті 1212 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 залишено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" без руху.
11.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" для спільного розгляду з первісним позовом та об'єднані вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, підготовче засідання призначено на 19.05.2025.
05.05.2025 через відділ діловодства суду від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову, оскільки заявлена ТОВ «Золочів Інвест» сума щодо стягнення у розмірі 86 522,41 грн є невірною, оскільки, позивачем за зустрічним позовом не враховано стягнення з даної суми плати за подачу/забирання вагонів (виконання маневрової роботи) у розмірі 2 700,12 грн та суми у розмірі 70 539,30 грн, що підлягає стягненню з ТОВ «Золочів Інвест» в якості неустойки за відмову від послуги або зменшення їх кількості, згідно п. 6.4. Договору, що є предметом первісного позову. Також, відповідач за зустрічним позовом вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 38 000,00 грн завищеним та необґрунтованим
07.05.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
12.05.2025 через відділ діловодства суду від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
14.05.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" надійшла заява про зменшення позовних вимог до 83 822,29 грн.
Представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в підготовче засідання 19.05.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" в підготовчому засіданні поклався на розсуд суду щодо клопотання представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відкладення розгляду справи.
Суд у підготовчому засіданні 19.05.2025 постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відкладення підготовчого засідання. Крім того, суд задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" про зменшення позовних вимог, спір буде вирішуватися з її урахуванням.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 підготовче засідання відкладено на 09.06.2025.
Представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в підготовчому засіданні 09.06.2025 подав заяву про долучення документів до матеріалів справи, в якому просив суд визнати поважними причини неподання відповідачем за зустрічним доказів у встановлений строк та поновити строк для подання доказів, приєднавши їх до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Приписами ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення строку, відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною четвертою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
З огляду на наведені в заяві обставини, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, враховуючи норми статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, а також завдання та основні засади (принципи) господарського судочинства, визначені статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу за зустрічним позовом пропущеного строку для подання документів, долучивши їх до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.07.2025.
Представник позивача за первісним позовом/ відповідач за зустрічним позовом 14.07.2025 у судовому засіданні підтримав заявлені первісні позовні вимоги та заперечив проти задоволення зустрічного позову.
Представник відповідача за первісним позовом/ позивач за зустрічним позовом 14.07.2025 у судовому засіданні підтримав зустрічні позовні вимоги та заперечив проти задоволення первісного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті до 11.08.2025.
Представник позивача за первісним позовом/ відповідач за зустрічним позовом 11.08.2025 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за первісним позовом.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 11.08.2025.
У судовому засіданні 11.08.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
04.04.2024 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії «Ваговий оператор» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі-виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" (далі-замовник) укладено договір про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговуванням №109/2024-д-ЦВОЮ (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого цей Договір регламентує взаємовідносини між Виконавцем і Замовником щодо надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговуванням (далі - Послуги). Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Послуги за цим Договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані Виконавцем Послуги в порядку та розмірі, які визначені цим Договором.
Відповідно до п. 1.2.-1.3. Договору перелік зважувальних приладів, за якими надаються Послуги за цим Договором, передбачений у Додатку 1 до Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору. Перелік Послуг, що надаються за цим Договором, Графік надання Послуг та їх вартість передбачені у Додатку 2 до Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору. Послуги від імені Виконавця надає філія "Ваговий оператор" акціонерного товариства "Українська залізниця".
Згідно з п. 2.1. Договору послуги за цим Договором надаються ваговими поїздами у складі спеціального рухомого складу та локомотива вагового поїзда (далі - вагові поїзда). Використовується наступний спеціальний рухомий склад: вагоповірочні вагони, вагони-вагові майстерні, побутові пасажирські вагони (далі - Спеціальний рухомий склад). Для перевірки метрологічних характеристик використовуються відкалібровані робочі еталони: гирі та вагоповірочні візки масою 2000 кг.
Відповідно до п. 3.1. Договору Виконавець, враховуючи Графік надання послуг (Додаток 2 до Договору), здійснює розрахунок суми попередньої оплати за Послуги та супутні послуги і повідомляє замовника про необхідну суму попередньої оплати на електронну адресу, зазначену у розділі 15 Договору, у вигляді інформаційного листа.
Пунктами 3.2.-3.4. Договору передбачено, що Замовник не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до дати надання Послуг оплачує Виконавцю 100% вартості Послуг згідно з попереднім розрахунком. Виконавець до направлення Спеціального рухомого складу перевіряє наявність достатньої суми коштів на особовому рахунку Замовника та може резервувати їх. Виконавець з урахування терміну доставки вантажів та Графіка надання послуг (Додаток 2 до Договору) оформлює перевізний документ для направлення Спеціального рухомого складу на станцію призначення.
Згідно з п. 3.12. Договору, виконавець розпочинає надання Послуг Замовнику після отримання на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" передоплати у розмірі 100% вартості Послуги відповідно до попереднього розрахунку.
Серед обов'язків Виконавця, зокрема, значиться й надання Замовнику Послуги відповідно до умов цього Договору, за умови здійснення 100% попередньої оплати (п. 4.2.2 Договору).
Відповідно до п. 4.4.2. Договору Виконавець має право у разі відмови Замовника здійснювати попередню оплату згідно з умовами Договору або у разі недостатньої суми коштів, перерахованих Замовником на рахунок Виконавця, Виконавець має право не надавати/призупинити надання Послуги за Договором до перерахування передплати в повному обсязі суми коштів згідно з наданим Виконавцем розрахунком.
Виконавець має право Змінювати розмір договірної ціни на Послуги, що надаються за цим Договором, випадках змін цін та тарифів, прийняття нових законодавчих та нормативних актів, що впливають на вартість Послуг, у разі зміни вартості Послуг згідно з рішенням Правління АТ «Укрзалізниця». Нові ціни є обов'язковими до застосування за цим Договором. У разі незгоди Замовника з новою ціною, Виконавець має право припинити надання Послуг достроково шляхом розірвання Договору в односторонньому порядку, в порядку передбаченому п. 13.2 Договору (п. 4.4.3 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору, загальна ціна цього Договору на момент його підписання складає 169 294,32 гривень з ПДВ, у тому числі: ПДВ 28 215,72 гривень.
Згідно з п. 5.3.-5.6. Договору оплата Послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Виконавця, вказаний у розділі 15 Договору.
Датою надходження платежів вважається дата зарахування сум обслуговуючим банком на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Виконавця.
Одержані кошти Виконавець зараховує на особовий рахунок Замовника.
По мірі надання Послуг, Виконавцем відображається в особовому рахунку використання Замовником коштів за добу для оплати за послуги та супутні послуги, а також неустойки, пені.
Згідно п. 6.4. Договору, сплачувати Виконавцю неустойку у розмірі вартості Послуги згідно з Додатком 2 до Договору у разі повідомлення Замовником про відмову від отримання Послуги або зменшення їх кількості.
Відповідно до п. 13.1. Договору Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його припинення.
Пунктом 13.2 Договору визначено, що договір припиняється:
- у зв'язку з припиненням Договору за взаємною згодою Сторін, або
- у зв'язку з односторонньою відмовою від Договору, у випадках та в порядку, прямо передбачених Договором, або
- з підстав, визначених законодавством.
Відповідно до п. 13.3. Договору кожна із Сторін має право відмовитись від Договору в односторонньому порядку шляхом відправлення повідомлення про односторонню відмову від Договору іншій Стороні за 30 (тридцять) днів до дати розірвання Договору. Договір вважається розірваним по закінченню тридцятиденного строку з дня одержання іншою Стороною відповідного повідомлення.
Усі правовідносини за цим Договором, що розпочалися до дати припинення дії Договору, регулюються положеннями цього Договору до повного здійснення розрахунків та виконання інших зобов'язань Сторін (п. 13.4. Договору).
Відповідно до п. 13.5. Договору припинення договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, зокрема завершення розрахунків за надані Послуги, що виникли до такого припинення.
Згідно з п. 14.1. Договору невід'ємною частиною цього Договору є додатки:
Додаток 1 - "Перелік зважувальних приладів";
Додаток 2 - "Послуги, що надаються за Договором, Графік їх надання та вартість".
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
Так, Додатком 2 до Договору передбачено надання послуги щодо перевірки метрологічних характеристик зважувальних приладів та дату обслуговування 19.05.2024/19.11.2024 на суму 141 078,60 грн без ПДВ (169 294,32 грн з ПДВ).
08 травня 2024 року виконавцем скеровано на адресу замовника лист №ЦВО-23/278, в якому було вказано попередній розрахунок для надання першої послуги згідно Договору у розмірі 183 562,68 грн.
На виконання умов Договору, 10 травня 2024 року ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" здійснив попередню оплату у розмірі 183 562,68 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №47249426
31.05.2024 сторонами був складений та підписаний акт наданих послуг на загальну суму 97 047,27 грн.
08 жовтня 2024 року виконавець скерував на адресу лист №ЦВО-23/1221, в якому Укрзалізниця в особі філії «Вагонний оператор» зазначило попередній розрахунок для надання другої послуги згідно Договору (19.11.2024) у розмірі 120 509,46 грн. в т.ч. ПДВ.
11.10.2024 ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" скерував лист вих. № 275 щодо припинення дії Договору, оскільки вартість послуг збільшено на 30 %, враховуючи важке фінансове становище та незгоду із новою ціною, замовник повідомив про відмову від Договору №109/2024-д-ЦВОЮ в односторонньому порядку та його припинення в порядку п. 13.3. вищевказаного правочину. Крім того, вказаний лист 14.10.2024 було отримано уповноваженим представника АТ «Українська залізниця», що підтверджується повідомленням про вручення № 0504070146205.
19 листопада 2024 року виконавець направив на адресу ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" лист №ЦВО-23/1389, яким на підставі положень п. 6.4. Договору просив відповідача за первісним позовом сплатити неустойку у розмірі 84 647,16 грн, розцінивши лист від 10.11.2024, як односторонню відмову замовника від отримання послуг, які передбачені Договором.
У відповідь на зазначений лист відповідач за первісним позовом направив позивачу за первісним позовом лист від 27.11.2024 року №324, яким повідомив про неправомірність вимог виконавця щодо сплати неустойки. Крім того, вказаний лист 02.12.2024 було отримано уповноваженим представником АТ «Українська залізниця», що підтверджується повідомленням про вручення № 0505203049964.
11.12.2024 АТ "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" АТ "Українська залізниця" звернулось до ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" із претензією на суму 70 539,20 грн, посилаючись на п. 6.4 та 13.3 Договору №109/2024-д-ЦВОЮ.
27.12.2024 ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" скерувало АТ «Українська залізниця» претензію на суму 86 522,41 грн, яка мотивована тим, що станом на 19.11.2024 дія Договору №109/2024-д-ЦВОЮ припинена, у зв'язку із цим наявні підстави для повернення відповідачу за первісним позовом безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 86 522,41 грн, враховуючи положення статті 1212 ЦК України. Крім того, вказаний лист 02.01.2025 було отримано уповноваженим представником АТ «Українська залізниця», що підтверджується повідомленням про вручення № 0505224856428.
Первісний позов мотивований тим, що розірвання замовником Договору в односторонньому порядку по своїй суті є відмовою від отримання послуг.
На переконання позивача за первісним позовом, відмова відповідача від послуг за Договором є закономірним наслідком дострокового розірвання Договору в односторонньому порядку, що передбачає застосування неустойки у розмірі 70 539,30 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до господарського суду з позовом про стягнення неустойки на підставі п. 6.4 Договору № 109/2024-д-ЦВОЮ.
В обґрунтування зустрічних вимог, ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" зазначило, що наявні підстави для повернення грошових коштів в розмірі 83 822,29 грн (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) на підставі 1212 ЦК України, у зв'язку із припиненням Договору № 109/2024-д-ЦВОЮ в односторонньому порядку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Щодо первісних вимог, суд зазначає наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між АТ "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" АТ "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. (ст. 901 ЦК України)
Статтею 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 3.1. Договору Виконавець, враховуючи Графік надання послуг (Додаток 2 до Договору), здійснює розрахунок суми попередньої оплати за Послуги та супутні послуги і повідомляє замовника про необхідну суму попередньої оплати на електронну адресу, зазначену у розділі 15 Договору, у вигляді інформаційного листа.
08 травня 2024 року виконавцем скеровано на адресу замовника лист №ЦВО-23/278, в якому було вказано попередній розрахунок для надання першої послуги згідно Договору у розмірі 183 562,68 грн.
На виконання умов Договору, 10 травня 2024 року ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" здійснив попередню оплату у розмірі 183 562,68 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №47249426
31.05.2024 сторонами був складений та підписаний акт наданих послуг на загальну суму 97 047,27 грн.
08 жовтня 2024 року виконавець скерував на адресу лист №ЦВО-23/1221, в якому Укрзалізниця в особі філії «Вагонний оператор» зазначило попередній розрахунок для надання другої послуги згідно Договору (19.11.2024) у розмірі 120 509,46 грн. в т.ч. ПДВ.
Згідно з ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Умовами укладеного між сторонами Договору, а саме п. 13.3. передбачено право кожної із сторін відмовитись від Договору в односторонньому порядку шляхом відправлення повідомлення про односторонню відмову від Договору іншій Стороні за 30 (тридцять) днів до дати розірвання Договору. Договір вважається розірваним по закінченню тридцятиденного строку з дня одержання іншою Стороною відповідною повідомлення.
Отже, умовами Договору не визначені конкретні підстави для дострокового розірвання договору в односторонньому порядку. Передбачена лише необхідність повідомлення іншу сторону.
11.10.2024 ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" скерував лист вих. № 275 щодо припинення дії Договору, оскільки вартість послуг збільшено на 30 %, враховуючи важке фінансове становище та незгоду із новою ціною, замовник повідомив про відмову від Договору №109/2024-д-ЦВОЮ в односторонньому порядку та його припинення в порядку п. 13.3. вищевказаного правочину. Крім того, вказаний лист 14.10.2024 було отримано уповноваженим представника АТ «Українська залізниця», що підтверджується повідомленням про вручення № 0504070146205.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч. 1 ст. 231 ГК України), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.
Статтями 525-526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У розділі 6. Договору погоджена відповідальність сторін.
Зокрема, у п. 6.4. Договору передбачена сплата Виконавцю неустойки у розмірі вартості Послуги згідно з Додатком 2 до Договору у разі повідомлення Замовником про відмову від отримання Послуги або зменшення їх кількості.
Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення замовника (відповідача за первісним позовом) про відмову від отримання послуги або зменшення їх кількості.
За визначенням ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є одностороннім правоприпиняючим правочином (у розумінні ст. 202 цього Кодексу), яку може вчинити сторона договору у якості реагування на порушення з боку іншої сторони. Відтак, необґрунтованою є та відмова від зобов'язання, яка вчинена за відсутності належної підстави, що (відсутність) сама по собі не спростовує правової природи відмови від зобов'язання як вольової і цілеспрямованої на припинення виконання зобов'язань дії відповідної сторони договору, у цьому випадку - відповідача.
Також, у матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем за первісним позовом односторонньої відмови від отримання послуги.
При цьому, сам по собі факт прострочення виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати послуг у обумовлені Договором строки (яке є окремим порушенням зобов'язань, визначеним ст. 612 ЦК України) не може ототожнюватися із фактом односторонньої відмови Замовника від отримання послуги.
За порушення строків оплати сторонами у п. 6.3. Договору погоджена сплата Замовником Виконавцю пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Прострочення виконання зобов'язання, передбаченого сторонами у якості підстави для відповідальності за п. 6.3. Договору, позовних вимог щодо якої у межах цієї справи не заявлено.
Відповідно до п. 3.2. Договору, Замовнику надано право, не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до дати надання Послуг оплатити Виконавцю 100% вартості Послуг згідно з попереднім розрахунком.
В той же час, згідно з п. 3.1., 3.12. Договору Виконавець, враховуючи Графік надання послуг (Додаток 2 до Договору), здійснює розрахунок суми попередньої оплати за Послуги та розпочинає надання Послуг Замовнику після отримання передоплати у розмірі 100% вартості Послуги відповідно до попереднього розрахунку, направленого згідно з п. 3.1. Договору.
Відповідач за первісним позовом стверджує, що не порушив умови Договору щодо передоплати та графіку надання послуги позивачем, оскільки Договором надано право відповідачу оплатити Виконавцю 100% вартості Послуг протягом 30 днів.
На думку суду, позивач за первісним позовом помилково вважає, що поняття "розірвання договору" є тотожним поняттю "відмова від отримання послуги".
Відмова від послуг - це офіційне повідомлення про намір не отримувати послуги і не виконувати зобов'язання, пов'язані з їх отриманням. Вона може супроводжуватися відповідними наслідками (штрафи, компенсації).
При цьому необхідно розмежовувати: відмова від послуг - волевиявлення не отримувати послуги, розірвання договору - припинення договірних відносин.
Враховуючи положення п.13.3 Договору, відповідач за первісним реалізував своє право щодо припинення дії Договору, оскільки вартість послуг збільшено на 30 %, повідомивши виконавця про відмову від Договору №109/2024-д-ЦВОЮ в односторонньому порядку.
З огляду на вищевстановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом помилково ототожнив факт розірвання договору, на підставі п. 13.3 Договору, із відмовою замовника від отримання послуги або зменшення їх кількості, а тому первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо зустрічного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 13.3 Договору кожна із сторін має право відмовитись від Договору в односторонньому порядку шляхом відправлення повідомлення про односторонню відмову від Договору іншій Стороні за 30 (тридцять) днів до дати розірвання Договору. Договір вважається розірваним по закінченню тридцятиденного строку з дня одержання іншою стороною відповідного повідомлення.
В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
У ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зазначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з цим, частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до п. 13.3. Договору кожна із Сторін має право відмовитись від Договору в односторонньому порядку шляхом відправлення повідомлення про односторонню відмову від Договору іншій Стороні за 30 (тридцять) днів до дати розірвання Договору. Договір вважається розірваним по закінченню тридцятиденного строку з дня одержання іншою Стороною відповідного повідомлення.
11.10.2024 ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" скерував лист вих. № 275 щодо припинення дії Договору, оскільки вартість послуг збільшено на 30 %, враховуючи важке фінансове становище та незгоду із новою ціною, замовник повідомив про відмову від Договору №109/2024-д-ЦВОЮ в односторонньому порядку та його припинення в порядку п. 13.3. вищевказаного правочину. Крім того, вказаний лист 14.10.2024 було отримано уповноваженим представника АТ «Українська залізниця», що підтверджується повідомленням про вручення № 0504070146205.
19 листопада 2024 року виконавець направив на адресу ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" лист №ЦВО-23/1389, яким на підставі положень п. 6.4. Договору просив відповідача за первісним позовом сплатити неустойку у розмірі 84 647,16 грн, розцінивши лист від 10.11.2024,я к односторонню відмову замовника від отримання послуг, які передбачені Договором.
У відповідь на зазначений лист відповідач за первісним позовом направив позивачу за первісним позовом лист від 27.11.2024 року №324, яким повідомив про неправомірність вимог виконавця щодо сплати неустойки. Крім того, вказаний лист 02.12.2024 було отримано уповноваженим представником АТ «Українська залізниця», що підтверджується повідомленням про вручення № 0505203049964.
27.12.2024 ТОВ "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" скерувало АТ «Українська залізниця» претензію на суму 86 522,41 грн, яка мотивована тим, що станом на 19.11.2024 дія Договору №109/2024-д-ЦВОЮ припинена, у зв'язку із цим наявні підстави для повернення відповідачу за первісним позовом безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 86 522,41 грн, враховуючи положення статті 1212 ЦК України. Крім того, вказаний лист 02.01.2025 було отримано уповноваженим представником АТ «Українська залізниця», що підтверджується повідомленням про вручення № 0505224856428.
Отже, на переконання суду, Договір №109/2024-д-ЦВОЮ, укладений між сторонами спору, є розірваним по закінченню тридцятиденного строку з дня одержання іншою Стороною відповідного повідомлення, а отже договір є припиненим шляхом його розірвання в односторонньому порядку позивачем за зустрічним позовом шляхом вчиненням відмови від договору, тобто з 13.11.2024 року.
Вказані дії позивача за зустрічним позовом свідчать про припинення цивільних прав та обов'язків сторін за спірним договором із вказаної дати, а відтак останній вважається розірваним в односторонньому на підставі п. 13.3. Договору.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України («Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави») застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункти 63 - 66).
Правовий аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов:
1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;
2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Наведений висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб із метою виникнення у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.
Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто, в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення саме суд вирішує яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин.
З огляду на викладене вище, враховуючи правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.02.2019 по справі № 910/21154/17, господарський суд дійшов висновку про наявність у позивача за зустрічним позовом права вимагати повернення сплачених на користь відповідача за зустрічним позовом грошових коштів через припинення між сторонами договірних відносин, оскілки підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала, зважаючи на що грошові кошти підлягають поверненню як безпідставно набуті, а відтак, зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відмовляє у задоволенні первісного позову фізичної особи-підприємця вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та повністю задовольняє зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ"
Судовий збір покладається на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні первісних позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовити.
2. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" задовольнити в повному обсязі.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03038, Україна, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок, 32, код ЄДРПОУ 45232900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОЧІВ ІНВЕСТ" (01001, Україна, місто Київ, вулиця Десятинна, будинок, 4/6, кабінет, 34-В, код ЄДРПОУ 43137397) грошові кошти в розмірі 83 822 грн. (вісімдесят три тисячі вісімсот двадцять два) 29 коп. та витрати по сплаті судового збору - 2422 грн. (дві тисячі чотириста двадцять два) 40 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 27.08.2025.
Суддя М.Є. Літвінова