ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.08.2025Справа № 910/14760/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Шадура М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 30)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 )
про визнання рішення недійсним.
Суддя Літвінова М.Є
Представники учасники справи:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: Машков К.Є.
Від третьої особи: Харченко М.В.
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів уповноважених представників членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик", оформлене у вигляді протоколу №1 від 09 квітня 2022 року.
Разом з тим, до позовної заяви долучено заяви свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , клопотання про витребування у відповідача оригіналу реєстру осіб, які брали участь в позачергових зборах Уповноважених представників членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик" від 09 квітня 2022 року та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 .
13.12.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.01.2025.
17.01.2025 через відділ діловодства суду від ОСОБА_2 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи (на стороні відповідача).
20.01.2025 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про вступ у справу в якості третьої особи (на стороні відповідача).
20.01.2025 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
20.01.2025 через відділ діловодства суду від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, в якому останній повідомив суд про те, що вся документація кооперативу «Мостовий» знаходиться у голови кооперативу ОСОБА_1
Представник відповідача у підготовче засідання 20.01.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник позивача у підготовчому засіданні 20.01.2025 заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_2 про залучення його до участі у розгляді справи, як третьої особи.
Суд у підготовчому засіданні 20.01.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення заяви ОСОБА_2 від 17.01.2025; в порядку статті 50 ГПК України залучено до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Представник позивача у підготовчому засіданні 20.01.2025 підтримав клопотання про витребування доказів, яке долучено до позовної заяви.
Суд у підготовчому засіданні 20.01.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника позивача про витребування документі, у порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик" оригінал реєстру осіб, які брали участь в позачергових зборах Уповноважених представників членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик" від 09 квітня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 відкладено підготовче засідання на 07.02.2025.
23.01.2025 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло повідомлення про відсутність оригіналу протоколу № 1 позачергових зборів уповноважених представників членів ГБК «Мостовик» від 09.04.2022 та реєстру осіб (громадян), які брали участь в позачергових загальних зборах.
28.01.2025 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про виконання вимог ухвали суду від 20.01.2025.
10.02.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Представник позивача у підготовчому 10.02.2025 заперечив проти задоволення клопотання третьої особи про відкладення підготовчого засідання.
Представник відповідача у підготовчому 10.02.2025 заперечив проти задоволення клопотання третьої особи про відкладення підготовчого засідання.
Представник третьої особи у підготовчому 10.02.2025 підтримав клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Суд у підготовчому засіданні 10.02.2025 постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання третьої особи про відкладення підготовчого засідання, у порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у ОСОБА_2 оригінал реєстру осіб, які брали участь в позачергових зборах Уповноважених представників членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик" від 09 квітня 2022 року. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 відкладено підготовче засідання на 24.03.2025.
Представник позивача у підготовчому засіданні 24.03.2025 повідомив суд про недоцільність призначення судової почеркознавчої експертизи, у зв'язку з відсутністю оригіналу реєстру осіб, які брали участь в позачергових зборах Уповноважених представників членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик" від 09 квітня 2022 року. Також, представника позивача просив суд викликати свідків - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Представник відповідача у підготовчому засіданні 24.03.2025 поклався на розсуд суду щодо розгляду клопотання представника позивача про призначення експертизи та виклику свідків.
Представник третьої особи у підготовчому засіданні 24.03.2025 заперечив проти задоволення клопотання представника позивача про призначення експертизи та не заперечив проти виклику свідків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи без задоволення, у зв'язку із відсутністю оригіналу реєстру осіб, які брали участь в позачергових зборах Уповноважених представників членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик" від 09 квітня 2022 року.
Крім того, суд 24.03.2025 у підготовчому засіданні дійшов до висновку про необхідність виклику у судове засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в якості свідків для надання пояснень щодо відомих йому обставин справи, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, зважаючи на необхідність встановлення обставин, які можуть бути відомі свідку та мають значення для справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.04.2025.
24.03.2025 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній повідомив про те, що тертя особа не має можливості подати докази, які витребувано судом, оскільки документи щодо діяльності кооперативу «Мостовий» знаходились в адміністративному приміщенні за адресою: 04073, м. Київ, пр.-т Степана Бендери, 30. На думку третьої особи, документація (статутна і фінансово-господарська) відносно кооперативу «Мостовий», залишилась та знаходиться в розпорядженні нинішнього голови кооперативу є ОСОБА_1 , який є позивачем у даній справі.
Представник позивача у судовому засіданні 14.04.2025 заявляв усне клопотання про призначення експертизи.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.04.2025 не заперечив проти задоволення усного клопотання представника позивача про призначення експертизи.
Представник третьої особи у судовому засіданні 14.04.2025 не заперечив щодо задоволення на усного клопотання представника позивача про призначення експертизи.
Суд 14.04.2025 на місці ухвалив повернутися на стадію підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 28.04.2025.
28.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання поновлення строку та призначення експертизи.
28.04.2025 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній просить суд
- відхилити клопотання позивача на проведення експертизи по ксерокопіям документів;
- зобов'язати відповідача звернутися до родичів/спадкоємців колишнього головного ОСОБА_6 із запитом про наявність/відсутність оригіналів документів по ГБК "Мостовик", в т.ч. оригіналу Протоколу №1 від 09.04.2022р.
- долучити до справи в якості доказів: аудіозапис погроз заступником Голови Правління ОСОБА_7 на адресу представників Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 під час проведення чергових загальних зборів уповноважених представників членів Кооперативу 21 січня 2025 року; відеозаписи погроз заступником Голови Правління ОСОБА_7 на адресу випадкових осіб для оцінки можливого залякування свідків, які надали свої покази, розміщенні в мережі Інтернет в телеграм каналі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_3 17.03.2025 16:21, 17.03.2025 19:29, 17.03.2025 21:56.
- допитати в якості свідків, осіб, що подали нотаріальні заяви: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
28.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
Представник відповідача у підготовче засідання 28.04.2025 не з'явився про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник позивача у підготовчому засіданні 28.04.2025 заперечив проти задоволення клопотання представника третьої особи про долучення до матеріалів справи доказів.
Суд у підготовчому засіданні 28.04.2025 постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у клопотанні представника третьої особи про долучення до матеріалів справи доказів, оскільки представник третьої особи не надав доказів направлення письмових пояснень та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Судом 28.04.2025 у підготовчому засіданні відкладено розгляд клопотання представника позивача про призначення експертизи до встановлення фактичних обставин справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 відкладено підготовче засідання на 12.05.2025.
09.05.2025 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких в яких останній просить суд
- відхилити клопотання позивача на проведення експертизи по ксерокопіям документів;
- зобов'язати відповідача звернутися до родичів/спадкоємців колишнього головного ОСОБА_6 із запитом про наявність/відсутність оригіналів документів по ГБК "Мостовик", в т.ч. оригіналу Протоколу №1 від 09.04.2022р.
- долучити до справи в якості доказів: аудіозапис погроз заступником Голови Правління ОСОБА_7 на адресу представників Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 під час проведення чергових загальних зборів уповноважених представників членів Кооперативу 21 січня 2025 року; відеозаписи погроз заступником Голови Правління ОСОБА_7 на адресу випадкових осіб для оцінки можливого залякування свідків, які надали свої покази, розміщенні в мережі Інтернет в телеграм каналі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_3 17.03.2025 16:21, 17.03.2025 19:29, 17.03.2025 21:56.
- допитати в якості свідків, осіб, що подали нотаріальні заяви: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
12.05.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника. Також, представник відповідача повідомив суд про те, що не заперечує щодо задоволення клопотання про призначення експертизи та вважає заперечення третьої особи необґрунтованими та неправдивими.
Представник відповідача у підготовче засідання 12.05.2025 не з'явився про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник позивача у підготовчому засіданні 12.05.2025 підтримав клопотання про призначення експертизи.
Представник третьої особи у підготовчому засіданні 12.05.2025 заперечив проти задоволення клопотання представника позивача про призначення експертизи.
Суд у підготовчому засіданні 12.05.2025 постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника про призначення експертизи, у зв'язку із відсутністю оригіналу реєстру осіб, які брали участь в позачергових зборах Уповноважених представників членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик" від 09 квітня 2022 року.
Також, за результатом розгляду вимоги представника третьої особи про зобов'язання відповідача звернутися до родичів/спадкоємців колишнього головного ОСОБА_6 із запитом про наявність/відсутність оригіналів документів по ГБК "Мостовик", в т.ч. оригіналу Протоколу №1 від 09.04.2022р, суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову в її задоволенні, у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
Крім того, судом 12.05.2025 у підготовчому засіданні залишено вимогу представника третьої особи про допита свідків, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без розгляду, оскільки 24.03.2025 у підготовчому засіданні судом вирішено питання щодо виклику та допиту свідків.
Представник позивача 12.05.2025 у підготовчому засіданні заперечив проти доручення до матеріалів справи доказів, які приєднані до письмових пояснень третьої особи від 09.05.2025.
Суд у підготовчому засіданні 12.05.2025 постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника третьої особи про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: аудіозапису погроз заступником Голови Правління ОСОБА_7 на адресу представників Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 під час проведення чергових загальних зборів уповноважених представників членів Кооперативу 21 січня 2025 року; відеозапису погроз заступником Голови Правління ОСОБА_7 на адресу випадкових осіб для оцінки можливого залякування свідків, які надали свої покази, розміщенні в мережі Інтернет в телеграм каналі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_3 17.03.2025 16:21, 17.03.2025 19:29, 17.03.2025 21:56.
Представник позивача у підготовчому засіданні 12.05.2025 заявив усне клопотання в порядку статті 43 ГПК України, оскільки представник третьої особи зловживає процесуальними правами та порушив порядок подання клопотання про доручення доказів, оскільки на 12.05.2025 представник позивача не отримав та не був обізнаний про докази, які долучені до письмових пояснень від 09.05.2025. Крім того, представник позивача просив залишити письмові пояснення від 09.05.2025 без розгляду та стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету штраф за зловживання процесуальними правами.
За наслідками розгляду усного клопотання представника позивача про визнання зловживання процесуальними правами, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні усного клопотання відповідача про визнання зловживанням процесуальними правами та залишення письмових пояснень від 09.05.2025 без розгляду і стягнення штрафу, з огляду на те, що судом не встановлено як підстав для застосування штрафу до третьої особи так і залишення без розгляду письмових пояснень від 09.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09.06.2025, в порядку статті 89 ГПК України викликано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 для надання пояснень щодо відомих йому обставин справи.
Представник позивача 09.06.2025 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи 09.06.2025 у судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 оголошено перерву у судовому засідання по розгляду справи по суті до 16.07.2025, в порядку статті 89 ГПК України викликано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 виправлено описку в ухвалах суду від 12.05.2025 та 09.06.2025 у справі № 910/14760/24.
Судом 16.07.2025 заслухано та допитано свідків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 голошено перерву у судовому засідання по розгляду справи по суті до 11.08.2025.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 11.08.2025.
У судовому засіданні 11.08.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували відповідні обставини, суд
09 квітня 2022 року відбулися позачергові збори Уповноважених представників членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Мостовик».
Порядок денний:
1. Прийняття рішення про обрання Головуючого та Секретаря зборів.
2. Прийняття рішення про висловлення недовіри Голові Правління ГБК «Мостовик» та дострокове припинення повноважень Голови Правління і члена Правління ГБК «Мостовик».
3. Вибори Голови Правління ГБК «Мостовик» та обрання одного нового члена ГБК «Мостовик».
4. Прийняття рішення про визначення уповноваженої особи (осіб), з правом представляти ГБК «Мостовик» для здійснення реєстраційних дій в органах нотаріату та державної реєстраційної служби щодо внесення до ЄДРПОУ відомостей про зміну керівника.
За результатами позачергових зборів було складено та підписано протокол №1, з якого вбачається наступне:
По першому питанню ухвалили обрати Головою Зборів Уповноважених членів Кооперативу «Мостовик» ОСОБА_8 , Секретарем - ОСОБА_10.
По другому питанню ухвалили висловити недовіру Голові Правління ГБК «Мостовик» ОСОБА_1 достроково припинити його повноваження Голови Правління і члена Правління ГБК «Мостовик» з 09 квітня 2022 року.
По третьому питанню ухвалили обрати Головою Правління ГБК «Мостовик» з 10 квітня 2022 року члена Правління Кооперативу ГБК «Мостовик» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та обрати до складу Правління Кооперативу ГБК «Мостовик» власника гаражного боксу № НОМЕР_2 ОСОБА_9 .
По четвертому питанню ухвалили уповноважити ОСОБА_2 здійснити реєстраційні дії в органах нотаріату та державної реєстраційної служби щодо внесення до ЄДРПОУ відомостей про зміну керівника.
Відповідно до протоколу № 1 всього уповноважених членів кооперативу - 48 осіб; прийняти участь - 33 особи.
Протокол підписаний головою зборів ОСОБА_8 та секретарем зборів ОСОБА_10 .
Також, до Протоколу №1 від 09 квітня 2022 року було додано Реєстр осіб (громадян), які брали участь в позачергових зборах Уповноважених представників членів ГБК «Мостовик», в якому зазначено перелік осіб, які брали участь у позачергових зборах.
З огляду на вищевказані осбавини, позов ОСОБА_1 мотивований тим, що
- порушено право позивача на участі у позачергових зборах Уповноважених представників ГБК «Мостовик». Крім того, позивач зазначив, що якби його було належним чином повідомлено про позачергові збори Уповноважених представників, то ОСОБА_1 мав змогу довести відсутність факту самоусунення від виконання обов'язків голови та підтвердити, що виконую свої обов'язки належним чином;
- жодної інформації ні на Інтернет сторінці Кооперативу, ні на дошці оголошень про проведення зборів Правління та/або позачергових зборів Уповноважених представників не було оприлюднено;
- на думку позивача, позачергові збори Уповноважених представників членів ГБК «Мостовик» взагалі не відбулися, бо підписи більшості Уповноважених представників членів Кооперативу, зазначених в реєстрі присутніх осіб, є підробленими, оскільки таких осіб на зборах не було; Зокрема, позивачем було з'ясовано, що уповноважені представники як ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не були присутні на позачергових зборів Уповноважених представників членів ГБК «Мостовик» (09.04.2022 р.) та взагалі не знали про те, що відбудуться позачергові збори, а тому не змогли взяти участі в позачергових зборах Уповноважених представників членів ГБК «Мостовик», не голосували з відповідних питань порядку денного, не підписували жодних протоколів, а тому фактично невідомими особами було проставлено підписи замість зазначених Уповноважених представників, що підтверджується заявами свідків долучених до позовної заяви;
- позивач вказав, що проведені позачергові збори Уповноважених представників членів ГБК «Мостовик» та прийняття рішень були прийняті за відсутності кворуму, тобто менше 2/3 Уповноважених.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів особи.
Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів уповноважених представників членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик", оформлене у вигляді протоколу №1 від 09 квітня 2022 року.
Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України (у редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваних рішень) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 63 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів. (ч. 1, 2 ст. 94 ГК України)
Наведені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про кооперацію", обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності. (ст. 4 Закону України "Про кооперацію")
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 ЦК України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. (ст. 12 Закону України "Про кооперацію")
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Отже, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 №904/4887/18).
З викладеного випливає, що одними з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах. Права члена кооперативу можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. (таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 06.08.2020 у справі №918/636/19)
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17)
Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про кооперацію")
У ч. 2 ст. 15 Закону України "Про кооперацію" визначено основні компетенції загальних зборів членів кооперативу, водночас у ч. 3 ст. 15 цього Закону передбачено, що рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про кооперацію" чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.
Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.
Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.
Так із викладеного випливає, що Законом України "Про кооперацію" не передбачено можливості скликання загальних зборів за рішенням правління обслуговуючого кооперативу.
У свою чергу, відповідно до ст. 8 Закону України "Про кооперацію", статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості, серед яких: умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок скликання загальних зборів. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.
Зі змісту наведеної норми випливає, що обслуговуючий кооператив може визначити у Статуті, зокрема, порядок скликання загальних зборів.
Вищим органом управління є Загальні Збори членів Кооперативу (п. 10.4 Статуту).
Пунктом 10.12. передбачено, що чергові Загальні збори або збори Уповноважених членів Кооперативу скликаються Правлінням Кооперативу або Головою Кооперативу у разі потреби, але не рідше 1(одного) разу на рік.
Пунктом 10.13. Статуту визначено, що позачергові Загальні збори або збори Уповноважених членів Кооперативу скликаються Правлінням або Головою Кооперативу за власною ініціативою, на вимогу Ревізійної комісії за результатами перевірки і виявлених значних недоліків в діяльності Кооперативу та його органів управління або на вимогу не менше 1/3 (третини) членів Кооперативу, якщо цього вимагають інтереси Кооперативу і вирішення їх в компетенції цих зборів.
У разі незабезпечення Правлінням ( Головою) Кооперативу скликання позачергових
Загальних зборів (зборів Уповноважених) членів Кооперативу вони скликаються особами, які вимагають їх скликання, протягом наступних 20 днів з дотриманням порядку їх
скликання, який визначений цим Статутом.
Пунктом 10.14. Статуту визначено, що повідомлення про проведення чергових Загальних зборів (зборів Уповноважених) членів Кооперативу має бути винесене на дошку оголошень Кооперативу за місцем його знаходження та/або на Інтернет-сайті Кооперативу не пізніше 20 діб до дати їх проведення, а для позачергових - не пізніше 10 діб до дати їх проведення.
В повідомлені про проведення Загальних зборів (зборів Уповноважених) членів Кооперативу вказується :
дата, час та місце проведення зборів;
перелік питань, включених до порядку денного;
адреса, строк та умови внесення пропозицій, зауважень чи інформаційних матеріалів щодо порядку денного зборів.
Відповідно до п.10.15. Статуту, не пізніше як за 20 діб до дати проведення чергових Загальних зборів (зборів Уповноважених) членів Кооперативу і за 10 діб до дати проведення позачергових зборів кожен член Кооперативу може запропонувати включення додаткових питань до порядку денного, а також висунути кандидатів до обрання складу органів управління Кооперативу.
Пропозиції членів Кооперативу, які на встановлену дату їх внесення володіють у сукупності понад 10 (десять) відсотків голосів від загальної кількості членів Кооперативу, не можуть бути відхилені Правлінням Кооперативу.
Загальні збори членів Кооперативу правомочні (легітимні) вирішувати питання, якщо на них присутні більше 1/2 (половини) його членів, а збори Уповноважених - за наявності не менше 2/3 (дві третини) уповноважених. Наявність кворуму визначається один раз на момент завершення реєстрації членів Кооперативу, які прибули для участі у зборах (п. 10.17. Статуту).
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.
Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.
Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.
Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 у справі №910/4201/20 сформував правовий висновок, що положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в статті 15 Закону України «Про кооперацію», яка має назву «Вищий орган управління кооперативу».
Таким чином, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.
Відмінність між цими двома органами полягає у тому, що:
(1) у загальних зборах з правом голосу мають право брати участь лише члени кооперативу, а у зборах уповноважених - лише уповноважені;
(2) різними є правила визначення кворуму: кворум загальних зборів становить половина від загальної кількості членів кооперативу, а зборів уповноважених - 2/3 від загальної кількості уповноважених.
Зі спірного протоколу №1 позачергових зборів уповноважених представників членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик" від 09.04.2022 вбачається, що на цих зборах присутніми були 33 уповноважених представників кооперативу.
Відповідно до наведених вище вимог Закону, збори уповноважених вважаються правомочними за наявності на таких зборах не менше двох третин уповноважених.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 927/546/18, від 28.01.2021 у справі № 910/15906/19, від 07.09.2021 у справі №916/2506/20.
За таких обставин, для можливості встановлення факту наявності кворуму на зборах уповноважених, необхідно встановити загальну кількість уповноважених представників та кількість учасників кооперативу, інтереси яких вони уповноважені представляти.
На підтвердження заявлених вимог, позивач долучив до матеріалів справи копію реєстру Реєстр осіб (громадян), які брали участь в позачергових зборах Уповноважених представників членів ГБК «Мостовик» від 09.04.2022 із відповідними підписами учасників.
Задля визначення реальної кількості членів, які брали участь у позачергових зборах, суд неодноразово витребував оригінал вищевказаного реєстру як у ОСОБА_2 (новообраний голова правління ГБК станом на дату прийняття спірного протоколу), так у Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик".
Як вбачається із матеріалів справи, 23.01.2025 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло повідомлення про відсутність оригіналу протоколу № 1 позачергових зборів уповноважених представників членів ГБК «Мостовик» від 09.04.2022 та реєстру осіб (громадян), які брали участь в позачергових загальних зборах.
Надалі, 24.03.2025 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній повідомив про те, що тертя особа не має можливості подати докази, які витребувано судом, оскільки документи щодо діяльності кооперативу «Мостовий» знаходились в адміністративному приміщенні за адресою: 04073, м.Київ, пр.-т Степана Бендери, 30. На думку третьої особи, документація (статутна і фінансово-господарська) відносно кооперативу «Мостовий», залишилась та знаходиться в розпорядженні нинішнього голови кооперативу є ОСОБА_1 , який є позивачем у даній справі.
Тобто, встановити реальну кількість членів кооперативу, які були присутні на позачергових зборах уповноважених членів, не видається за можливе.
Також суд відзначає, що на дату із подання позову (29.11.2024) та під час розгляду справи №910/14760/24 ОСОБА_1 перебував на посаді керівника Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик".
Таким чином, суд ставиться критично до наявного у матеріалах справи реєстру Реєстр осіб (громадян), які брали участь в позачергових зборах Уповноважених представників членів ГБК «Мостовик» від 09.04.2022, оскільки на вимогу до суду не було подано відповідного оригіналу вищевказаного документа.
Також, на підтвердження позовних вимог, ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи заяви свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які були допитані за слухані у судовому засіданні 16.07.2025.
Стаття 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.
Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90гс19)).
При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
При цьому суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) господарського товариства.
Порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
Відповідні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 (п.43), від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 21.03.2023 у справі №914/2565/21.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Верховний Суд відзначає, що правило належності доказів обов'язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб'єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що заяви свідків та їх показання жодним чином не підтверджують доводи позивача щодо відсутності кворуму позачергових зборів уповноважених членів кооперативу та не спростовують правомочність зборів уповноважених.
Також, суд відзначає, що позивачем не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що учасник (голова правлення ОСОБА_1) не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
Крім того, решта доводів позивача на висновки суду не впливають та вирішального значення для розгляду справи не мають.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Мостовик", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання рішення недійсним відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення суду буде виготовлено відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано: 27.08.2025.
Суддя М.Є.Літвінова