вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3359/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір
за позовом Гетьманського національного природного парку, м. Тростянець, Сумська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості у сумі 9 212 грн 00 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Гетьманський національний природний парк звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" заборгованість у сумі 9 212 грн 00 коп.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 222/2 від 06.03.2024 в частині повної та своєчасної поставки товару, за який позивачем була здійснена попередня оплата, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 9 212 грн 00 коп.
Ухвалою господарського суду від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 30.06.2025 направлялася відповідачу на його електронний кабінет, зареєстрований в системі “Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 01.07.2025.
Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.
Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору, строк дії договору, строк та порядок поставки, наявність/відсутність підстав для повернення попередньої оплати за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2024 та 02.05.2025 між Гетьманським національним природним парком (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (постачальник, відповідач) укладено договори поставки № 222/2 та № 400/2.
Відповідно до п. 1.1. договорів постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Найменування Товару: Бензин А-92 (код УКТЗЕД 271124194) Дизпаливо (2710194300) Газ скраплений (2711190000) (ДК 021:2015 09130000-9 «Нафти і дистиляти»)
Одиниця вимірювання: літр.
Кількість: згідно накладних на товар (п. 1.2 договорів).
Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (п. 1.3 договору).
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості отримання товару згідно умов договору (п. 2.1 договорів).
Ціна 1 літра Товару: згідно накладних на товар (п. 3.1 договору).
Загальна сума договору: 24498грн 00 коп., у тому числі ПДВ 20% -4083 грн 00 коп. (п. 3.2 договору № 222/2).
Загальна сума договору: 28048грн 00 коп., у тому числі ПДВ 20% -4674 грн 00 коп. (п. 3.2 договору № 400/2).
Умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки (п. 4.1 договору).
Передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілі» покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (п.п. 5.1.1 п. 5.1 договору).
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п.п. 5.1.2 п. 5.1 договору).
Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС (п. 5.2 договору) .
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за умови наявності печатки у сторони) (п. 10.1 договору).
Дані договори діють до 31 грудня 2024 року (п. 10.2 договору).
Договори підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до нього.
На виконання умов Договору № 222/2 Гетьманський НПП перерахував на рахунок ТОВ "ТЕНЕПЯ" 24 498 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 132 від 06.03.2024 року - 19 000 грн 00 коп. та платіжною інструкцію № 133 від 06.03.2024 року - 5 498 грн 00 коп.
За умовами Договору №222/2 Гетьманський НПП отримав від постачальника скретч-картки на отримання Товару (нафтопродуктів), які не містять строку дії відповідно до специфікації №0002/0000690-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0002/0000690 від 13.03.2024 .
На даний час Гетьманський НПП, згідно Договору №222/2 володіє: двома скретч-картками на отримання на отримання бензину А-92 по 10 літрів (№ 30253004663 3; № 3025_3076_0325), тобто на отримання 20 літрів бензину; шістьма скретч-картками на отримання дизельного пального по 20 літрів (№ 3046 2257 9554; № НОМЕР_1 ; № 3046 2257 9550; № 3046 2257 9551), тобто на отримання 120 літрів дизельного пального.
Таким чином, станом на момент пред'явлення позову ТОВ "ТЕНЕГІЯ" не передало Гетьманському НПП за Договором №222/2: 20 літрів бензину А-95 та 120 літрів дизельного пального.
На виконання умов Договору № 400/2 Гетьманський НПП перерахував на рахунок ТОВ "ТЕНЕГІЯ" 28 048 грн 00 коп., що є загальною сумою Договору № 400/2, що підтверджується платіжною інструкцією № 191 від 02.05.2024 року - 22 550 грн 00 коп. та платіжною інструкцією № 192 від 02.05.2024 року - 5 498 грн 00 коп.
За умовами Договору № 400/2 Гетьманський НПП отримав від постачальника скретч-картки на отримання товару (нафтопродуктів), які не містять строку дії, відповідно до Специфікації №0002/0001417-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0002/0001417 від 09.05.2024.
На даний час Гетьманський НПП, згідно Договору № 400/2, володіє п'ятьма скретч-картками на отримання дизельного пального по 10 літрів (№3045_2869_7058; № 3045_2869_7056; № 3045_2869_7057; № 3045_2869_7054; № 3045_2869_7055), тобто на отримання 50 літрів дизельного пального.
Таким чином, станом на момент пред'явлення позову ТОВ "ТЕНЕГІЯ" не передало Гетьманському НПП за Договору № 400/2: - 50 літрів дизельного пального.
Звертаємо увагу, що уповноважені працівники Гетьманського НПП не мають можливості отримати Товар (нафтопродукти) за скретч-картками, згідно умов спірних договорів, оскільки на заправних станціях мережі АЗС ТОВ "ТЕНЕГІЯ" (АВІАС) відсутні будь-які види пального.
30.04.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 з проханням повернути сплачені кошти у загальному розмірі 9 212 грн 50 коп. за недопоставлений товар або забезпечити постачання товару, протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання претензії.
Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.
Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, здійснено попередню оплату за товар, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з поставки не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення попередньої оплати у розмірі 9 212 грн 00 коп., що і стало причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з поставки товару, які врегульовані § 1 та § 3 Глави 54 ЦК України.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Суд зазначає, що факт підписання сторонами спірних видаткових накладних не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, з моменту передання відповідачем за спірними видатковими накладними скретч-карток на дизпальне паливо та бензин позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у видаткових накладних.
Суд зазначає, що передача талонів на дизпальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар, а саме: дизпального у кількості 660 літрів.
За умовами договору передбачено можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС скетч-картки на відповідну кількість літрів пального. Тобто, придбаний позивачем товар за спірними договорами по факту перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 9 212 грн 00 коп., яка є предметом даного спору.
Відповідач, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав.
Згідно із частиною першою, другою ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
30.04.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 з проханням повернути сплачені кошти у загальному розмірі 9 212 грн 50 коп. за недопоставлений товар або забезпечити постачання товару, протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання претензії.
З вказаної претензії вбачається, що позивачем не зазначено однозначної вимоги до відповідача.
Таким чином, оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 9 212 грн 00 коп., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 3 028 грн 00 коп.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267) на користь Гетьманського національного природного парку (42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Вознесенська, 53-В, код ЄДРПОУ 35800187) заборгованість у розмірі 9 212 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 01.09.2025.
Суддя І.А. Рудь