вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3192/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Київ в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості у сумі 1 138 800 грн 21 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" заборгованість у сумі 1 138 800 грн 21 коп.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю № 100-68-0224-Р від 09.02.2024 в частині повної та своєчасної поставки оплаченого товару.
Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.06.2025 позовну заяву залишено без руху.
25.06.2025 позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 30.06.2025 направлялася відповідачу на його електронний кабінет, зареєстрований в системі “Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 03.07.2025.
Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.
Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору, строк дії договору, строк та порядок поставки, наявність/відсутність підстав для повернення попередньої оплати за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2024 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (постачальник, відповідач) укладено договір про закупівлю № 100-68-0224-Р.
Відповідно до п. 2.1 цього договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, та на підставі заявок покупця передавати на АЗС у власність останнього товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, своєчасно приймати та оплачувати товар в асортименті та кількості згідно поданих ним заявок за ціною, визначеною цим договором.
Загальний обсяг товару, який постачальник зобов'язується передати у власність покупця згідно умов цього договору складає 127,50 літрів на загальну суму 21 539 902 грн 50 коп. (п. 2.2 договору).
Передача у власність товарів покупцю здійснюється постачальником цілодобово (за винятком технічних перерв) на АЗС, шляхом: використання покупцем паливних карток (п. 3.1 договору).
Паливні картки надаються за заявками уповноважених представників покупця у строк, зазначений у відповідній заявці. Облік кількості переданих у власність покупцю паливних карток, товарів, розрахунків, здійснення звіряння взаєморозрахунків, оформлення первинних документів, тощо здійснюється в межах кожного із відокремлених структурних підрозділів Покупця (філій). Передача паливних карток здійснюється уповноваженому представнику Покупця. Факт передачі паливних карток підтверджується відповідним Актом приймання-передачі (Додаток №1), що підписується постачальником та уповноваженою особою покупця та є невід'ємною частину цього договору. Після передачі паливних карток протягом одного робочого дня постачальник здійснює зарахування на відповідні паливні картки пальне у кількості та за видами згідно заявок, наданих уповноваженими представниками покупця.
Перелік Філій покупця, із зазначенням контактної особи, розрахункових реквізитів, адрес для листування, в тому числі електронних, наведено в Додатку №2 до цього Договору (п. 3.2 договору).
Пунктом 3.3. договору сторони узгодили такий порядок та умови передачі товару: відпуск товару з АЗС здійснюється за Паливними картками відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 (п.п. 3.3.1 договору).
Передача товару здійснюється покупцю на АЗС у разі правильного введення пред'явником паливної картки ПІН-коду паливної картки. Асортимент та кількість товарів обираються покупцем (Пред'явником Паливної картки) самостійно (п.п. 3.3.2 договору).
Передача товарів покупцю (Пред'явнику Паливної картки) здійснюється лише за умови фактичної наявності товарів на АЗС на звернення за отриманням товарів. Передача нафтопродуктів та газу покупцю (Пред'явнику Паливної картки) здійснюється шляхом заправки через паливороздавальні колонки в паливний бак автотранспортних засобів (п.п. 3.3.3 договору).
Кількість переданих покупцю товарів підтверджуються даними чеків розрахункових терміналів АЗС, або касових чеків (чеків реєстраторів розрахункових операцій АЗС) (п.п. 3.3.4 договору).
Право власності на товар та всі ризики пошкодження чи втрати товару переходять до покупця з моменту фактичного отримання товарів на АЗС (п.п. 3.3.5 договору).
За результатами всіх операцій, що були здійснені протягом кожного звітного періоду, постачальником складається та надається покупцю зведений акт приймання-передачі до 10 (десятого) календарного числа календарного місяця, наступного за звітним місяцем. покупець зобов'язується підписувати зведений акт приймання-передачі до 15 (п'ятнадцятого) календарного числа календарного місяця, наступного за звітним періодом. У випадку, коли постачальником складається та надається покупцю зведений акт приймання-передачі за неповний звітний період, покупець зобов'язується підписувати зведений акт приймання-передачі та повертати постачальнику протягом 5-ти календарних днів з дня його отримання. Якщо покупець до закінчення зазначеного терміну не підпише і не надішле постачальнику надісланий постачальником зведений акт приймання-передачі, або не надасть постачальнику свої мотивовані (обґрунтовані) та документально підтверджені заперечення проти змісту зведеного акту приймання-передачі, або не надішле постачальнику письмове повідомлення про не отримання акту від постачальника, такий зведений акт приймання-передачі, підписаний лише постачальником вважається узгодженим обома сторонами (п.п. 3.3.6 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору ціна цього договору складається із сукупної вартості переданого покупцю в межах цього договору товару та не може перевищувати 21 539 902,50 грн, в тому числі ПДВ 3 589 983,75 грн.
На письмову вимогу покупця постачальник зобов'язаний повернути частину невикористаного авансового платежу в порядку та строки, визначені у цій письмовій вимозі, в тому числі у разі завершення дії нього договору (п. 4.7 договору).
Пунктами 4.4, 4.5 договору визначено, що після зарахування палива на паливні картки в порядку, визначеному п. 3.2 цього договору, постачальник виставляє рахунок покупцю, який направляє уповноваженій особі покупця в межах отриманих заявок відповідно до фактично зарахованого на Паливні картки палива. Оплата здійснюється покупцем в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на умовах післяплати протягом 14 робочих днів з дати отримання рахунку.
Для впорядкування розрахунків сторони щомісячно до 10-го робочого дня місяця, наступного за звітним, а також на вимогу однієї із сторін, проводять звірку взаєморозрахунків, за результатами якої сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків (в тому числі можливо, але не виключно, у формі електронного документа).
Для проведення звірки взаєморозрахунків постачальник не пізніше 5-го робочого дня місяця, наступного за звітнім, передає покупцеві акт звірки взаєморозрахунків. Після отримання акту звірки взаєморозрахунків, покупець у межах зазначеного у цьому пункті строку розглядає, підписує та повертає постачальнику один примірник акту звірки взаєморозрахунків, а у разі непогодження з даними, що наведені у акті звірки взаєморозрахунків, подає постачальнику свої обґрунтовані та документально підтверджені заперечення.
Якщо покупець у встановлені цим пунктом договору строки не підпише акт звірки взаєморозрахунків та/або не надасть постачальнику свої обґрунтовані та документально підтверджені заперечення, акт звірки взаєморозрахунків, підписаний лише постачальником, по спливу цього строку вважається повністю погодженим обома сторонами.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 (п. 13.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Потягом 2024 року постачальник передав у власність покупця товар на загальну суму 14 698 437,47 грн., що підтверджується видатковими накладними: №0001/1000686 від 29.02.2024 на суму 364 507,20 грн, №0001/1000746 від 31.03.2024 на суму 1 041 089,94 грн, №0001/1001080 від 30.04.2024 на суму 1 586 116,81 грн, №0001/1001425 від 31.05.2024 на суму 1 536 395,53 грн, №0001/1001806 від 30.06.2024 на суму 1 349 730,67 грн, №0001/1002149 від 31.07.2024 на суму 1 566 581,66 грн, №0001/1002540 від 31.08.2024 на суму 1 409 748,09 грн, №0001/1002855 від 30.09.2024 на суму 1 396 379,27 грн, №0001/1003204 від 31.10.2024 на суму 1 697 142,18 грн, №0001/1003574 від 30.11.2024 на суму 1 467 215,49 грн, №0001/1003911 від 31.12.2024 на суму 1 283 530,63 грн., а покупець сплатив на користь постачальника - 15 837 237,68 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: №89 від 16.02.2024 на суму 361 500,00 грн, №99 від 23.02.2024 на суму 468 000,00 грн, №93 від 05.03.2024 на суму 475 500,00 грн, №129 від 15.03.2024 на суму 475 500,00 грн, №177 від 26.03.2024 на суму 254 000,00 грн, №160 від 02.04.2024 на суму 616 500,00 грн, №155 від 09.04.2024 на суму 189 380,00 грн, №310 від 12.04.2024 на суму 16 275,68 грн, №184 від 19.04.2024 на суму 695 000,00 грн, №183 від 19.04.2024 на суму 1 414 472,00 грн, №246 від 17.05.2024 на суму 155 640,00 грн, №288 від 11.06.2024 на суму 960 280,00 грн, №390 від 14.06.2024 на суму 1 238 540,00 грн, №321 від 27.06.2024 на суму 469 980,00 грн, №361 від 09.07.2024 на суму 994 500,00 грн, №401 від 24.07.2024 на суму 228 000,00 грн, №382 від 24.07.2024 на суму 320 000,00 грн, №397 від 13.08.2024 на суму 978 920,00 грн, №546 від 12.09.2024 на суму 872 420,00 грн, № 479 від 01.10.2024 на суму 341 960,00 грн, №506 від 03.10.2024 на суму 296 960,00 грн, №508 від 15.10.2024 на суму 341 960,00 грн, №479 від 17.10.2024 на суму 526 700,00 грн, №512 від 31.10.2024 на суму 550 450,00 грн, №681 від 07.11.2024 на суму 668 460,00 грн, №529 від 21.11.2024 на суму 681 940,00 грн, №540 від 03.12.2024 на суму 328 980,00 грн, №637 від 10.12.2024 на суму 915 420,00 грн.
Між сторонами на належним чином оформлений та підписаний акт звіряння розрахунків станом на 31.12.2024, станом на 12.03.2025, відповідно до якого, залишок авансового платежу складає 1 138 800,21 грн.
Звертаючись з даним позовом, позивач зазначає, що станом на момент подачі позову до суду ТОВ «Тенегія» не передано частину товару, який передбачений пунктом 2.2 Договору, та повернуло залишкові кошті авансового платежу за вимогою від 20.03.2025р. № СФ/109/1-ВИХ-2466-25 на суму 1 138 800,21 грн., вимогою від 01.05.2025р. № СФ/109/1-ВИХ-3698-25 на суму 1 138 800,21 грн.
Тобто, Сумська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» належним чином виконала свій обов'язок за умовами договору, сплативши аванс у розмірі 1 138 800, 21 грн, проте ТОВ «Тенегія»» так і не приступило до виконання своїх обов'язків, визначених умовами спірного договору.
Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, здійснено попередню оплату за товар, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з поставки не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення попередньої оплати у розмірі 1 138 800, 21 грн, що і стало причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з поставки товару, які врегульовані § 1 та § 3 Глави 54 ЦК України.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Суд зазначає, що факт підписання сторонами спірних видаткових накладних не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі паливної картки, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, з моменту передання відповідачем за видатковими накладними паливних карток на бензин, дизпальне паливо та газ позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у спірних видаткових накладних.
Суд зазначає, що передача паливних карток, які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар на суму 1 138 800, 21 грн.
За умовами договору передбачено можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом заправки через паливороздавальні колонки в паливний бак автотранспортних засобів, за паливними картками відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442.
Передача товару здійснюється покупцю на АЗС у разі правильного введення пред'явником паливної картки ПІН-коду паливної картки. Асортимент та кількість товарів обираються покупцем (Пред'явником Паливної картки) самостійно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених паливних карток.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 1 138 800 грн 21 коп., яка є предметом даного спору.
Відповідач, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав.
Згідно із частиною першою, другою ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача надсилалися вимоги щодо повернення невикористаного авансового платежу в сумі 1 138 800 грн 21 коп. в семиденний термін з дня їх отримання, №СФ/109/1-ВИХ-2466-25 від 20.03.2025 та № СФ/109/1-ВИХ-3698-25 від 01.05.2025.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 1 138 800 грн 21 коп., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 13 665 грн 60 коп.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, код ЄДРПОУ 45202808) заборгованість у розмірі 1 138 800 грн 21 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 665 грн 60 коп.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 01.09.2025.
Суддя І.А. Рудь