про залишення апеляційної скарги без руху
02 вересня 2025 року м. Харків Справа № 5023/1669/11 (922/1293/25)
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача: Плахова О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-холдінг", Харківська область, Харківський район, село Тернова, в особі ліквідатора Глеваського Віталія Васильовича, (вх.№1872 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №5023/1669/11 (922/1293/25) (суддя Усатий В.О., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 13.08.2025)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-холдінг", Харківська область, Харківський район, село Тернова, в особі ліквідатора Глеваського Віталія Васильовича,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 16301", м.Харків,
про стягнення коштів,
в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-холдінг" в особі ліквідатора Глеваського Віталія Васильовича звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 16301", в якому просило суд стягнути заборгованість в розмірі 104228,70грн. та витрати зі сплати судового збору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №5023/1669/11 (922/1293/25) відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-холдінг" в особі ліквідатора Глеваського Віталія Васильовича з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №5023/1669/11 (922/1293/25) та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік", встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 у розмірі 3028,00грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Суддя - доповідач враховує, що апеляційну скаргу у справі подано апелянтом через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", а тому судовий збір обраховується з понижуючим коефіцієнтом 0,8.
Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 3633,60грн.
Проте, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Разом з тим, апелянтом було заявлено клопотання, в якому просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по суті, посилаючись на те, що підприємство позивача перебуває у скрутному фінансовому становищі, що підтверджується постановою про визнання боржника банкрутом, а також документами
за результатами інвентаризації грошових коштів, з яких вбачається, що грошові кошти на ліквідаційному рахунку ТОВ «Авто-Холдінг» відсутні, що об'єктивно унеможливлює сплату судового збору.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) (на яке також посилався скаржник у клопотанні про відстрочення сплати судового збору) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Визначений частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається звільнення від сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №922/624/20, від 28.12.2020 у справі №922/4277/19).
Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, скаржник не надав належних доказів на підтвердження обставин, наведених в обґрунтування заявленого клопотання, які свідчили б про наявність передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для звільнення від сплати судового збору.
При цьому колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що скаржник не надав доказів які б свідчили про можливість сплати ним судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі (строк, визначений самим скаржником у клопотання про відстрочення сплати судового збору).
Оцінивши доводи, наведені скаржником на обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Враховуючи вищенаведене, у колегії суддів відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суддя - доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пунктів 2, 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України також є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, п. 2 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-холдінг" в особі ліквідатора Глеваського Віталія Васильовича залишити без руху.
2.Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-холдінг" в особі ліквідатора Глеваського Віталія Васильовича усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Плахов