ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 вересня 2025 року Справа № 902/1376/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Миханюк М.В. , суддя Павлюк І.Ю.
без виклику (повідомлення) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 17.06.2025, повне рішення складено 25.06.2025, у справі № 902/1376/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 4", м. Вінниця
про стягнення 65 529,66 грн збитків
В грудні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 4" про стягнення 65 529,66 грн збитків, що нараховані з посиланням на невиконання відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг із зменшення навантаження № 0926-15011 від 09.04.2021 в частині реєстрації податкових накладних за кожним фактом отримання коштів відповідачем на поточний рахунок (28.11.2022 на суму ПДВ 35 289,24 грн; 02.12.2022 на суму ПДВ 29 000,06 грн; 20.12.2022 на суму ПДВ 1 240,36 грн).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.04.2021 між сторонами укладено договір про надання послуг із зменшення навантаження № 0926-15011, відповідно до пункту 3.10 якого: "Сторони зобов'язані зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з вимогами Податкового кодексу України." Водночас складання ТОВ "Санвін 4" зведених податкових накладних № 2 від 30.11.2022 та № 2 від 31.12.2022 не є підтвердженням виконання ним пункту 3.10 договору, оскільки характер правовідносин за згаданим правочином (надання послуг із зменшення навантаження) в розумінні податкового законодавства не є "безперервним / ритмічним", а тому відповідач зобов'язаний був зареєструвати податкові накладні за кожним фактом отримання коштів відповідачем на поточний рахунок (28.11.2022 на суму ПДВ 35 289,24 грн; 02.12.2022 на суму ПДВ 29 000,06 грн; 20.12.2022 на суму ПДВ 1 240,36 грн).
Позивач відзначив, що зведені податкові накладні складені відповідачем з порушенням норм податкового законодавства та не дають змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту покупцем, в зв'язку з чим позивачу спричинено збитки на суму 65 529,66 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.06.2025 відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 4" про стягнення 65 529,66 грн збитків.
Позивач Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 17.06.2025 у справі № 902/1376/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути витрати по сплаті судового збору.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:
- суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не допущено порушення положень п. 3.10 Договору та норм ПК України за фактом складання зведених податкових накладних за спірний період. Суд першої інстанції констатував, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, зокрема, протиправної поведінки відповідача, які є передумовою виникнення права на стягнення збитків;
- відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ);
- після 19.08.2022 (після внесення змін в п. 44 підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ Законом України від 29.07.2022 № 2480-IX "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення») дату виникнення податкових зобов'язань за послугою із зменшення навантаження почали визначати за касовим методом;
- так, тимчасово, до 01.01.2026 платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом (абз. 1 п.44 підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ);
- згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
- державна податкова служба у своїй ІПК від 08.05.2023 № 1152/ІПК/99-00-21-03-02-06 зазначає наступне: "якщо податкова накладна за операцією складена на дату відмінну від дати виникнення податкового зобов'язання за такою операцією, підтвердженої відповідними первинними документами, то така податкова накладна складена з порушенням норм ПКУ, не відповідає даним бухгалтерського обліку та не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем (отримувачем послуг)";
- п. 3.10 договору про надання послуги із зменшення навантаження визначено, що сторони зобов'язуються зареєструвати податкову накладну в ЄРПН згідно з вимогами ПКУ;
- пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ;
- тимчасово, до 01.01.2026, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/ або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом (абз. 1 п.44 підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ);
- підпунктом 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності;
- оскільки факт постачання послуг із зменшення навантаження підтверджують підписаним обома сторонами одним за розрахунковий місяць актом приймання-передачі із зменшення навантаження згідно з договором (первинний документ), незалежно від кількості отриманих команд від диспетчера, то послуга із зменшення навантаження не має безперервного або ритмічного характеру і за операціями із їх постачання платники податку не мають права складати зведені податкові накладні;
- відповідач не зареєстрував податкові накладні: від 28.11.2022 на суму ПДВ 35 289,24 грн, від 02.12.2022 на суму 29 000,06 грн, від 20.12.2022 на суму 1 240,36 грн в ЄРПН при здійсненні господарських операцій з надання послуг із зменшення навантаження в рамках дії договору;
- відповідач не виконав вимоги ст. 201, п. 44 підр. 2 розд. ХХ ПКУ, у зв'язку з чим позивач позбавився права на включення сум ПДВ до податкового кредиту та відповідно зменшення податкового зобов'язання на суму 65 529,66 грн, яка є збитками позивача.
- отже у даному випадку наявні всі елементи складу господарського правопорушення та причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку та збитками позивача;
За наведених обставин скаржник вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 17.06.2025 щодо відмови у стягненні збитків у розмірі 65 529,66 грн ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема ст. 201, п. 44 підр. 2 розд ХХ Податкового кодексу України.
16.07.2025 апеляційна скарга зареєстрована судом апеляційної інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 16.07.2025, для розгляду справи № 902/1376/24 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Миханюк М.В., Юрчук М.І.
Листом № 902/1376/24/3878/25 від 16.07.2025 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Вінницької області.
24.07.2025 до суду надійшли матеріали справи № 902/1376/24.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 17.06.2025 у справі 902/1376/24 в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Юрчука М.І. з 11.08.2025 по 05.09.2025 включно проведено його заміну у справі, протокол від 02.09.2025, яким визначено для розгляду справи № 902/1376/24 колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Миханюк М.В., Павлюк І.Ю.
Ухвалою суду від 02.09.2025 прийнято справу № 902/1376/24 до провадження у новому складі суду.
Відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд
09.04.2021 між позивачем Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ОСП) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Санвін 4" (далі - ППВДЕ) укладено договір про надання послуг із зменшення навантаження № 0926-15011 (далі - договір), шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання /т.1 а.с. 15, 19-21/.
Відповідно до п. 1.2 договору ППВДЕ зобов'язується надавати послуги із зменшення навантаження ППВДЕ для забезпечення операційної безпеки відповідно до умов чинного законодавства, цього договору та Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2019.
За цим договором ППВДЕ надає ОСП послугу із зменшення навантаження, шляхом виконання диспетчерської команди на зменшення навантаження, а ОСП оплачує таку послугу у розмірах, порядку та у строки, визначені цим договором (п. 1.3 договору).
Відповідно до п. 2.2 договору вартість наданих послуг за цим договором визначається як добуток обсягу не відпущеної електричної енергії в результаті виконання команди ОСП на зменшення навантаження за цим договором та встановлення для одиниці відпуску ППВДЕ "зеленого" тарифу або аукціонної ціни.
За підсумками місяця ППВДЕ на основі даних, сформованих у СКО за відповідний розрахунковий період, складає та направляє ОСП протягом 7 календарних днів після закінчення розрахункового періоду 2 примірники підписаного зі своєї сторони Акта приймання-передачі послуги із зменшення навантаження (далі - Акт наданих послуг), рахунок на сплату послуги із зменшення навантаження та розрахунок обсягу не відпущеної електричної енергії ППВДЕ в результаті виконання команди диспетчера на зменшення навантаження, що є додатком до Акта наданих послуг (п. 3.3 договору).
Згідно з п. 3.5 договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППВДЕ не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, після підписання акта наданих послуг шляхом перерахування на поточний рахунок ППВДЕ грошових коштів в обсязі, що відповідає розміру вартості наданих послуг таким ППВДЕ протягом розрахункового місяця. ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППВДЕ за послугу в порядку, передбаченому Правилами ринку.
Відповідно до п. 3.10 договору сторони зобов'язані зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з вимогами Податкового кодексу України.
Згідно з п. 4.2 договору ОСП має право, зокрема надавати ППВДЕ диспетчерські команди на зменшення навантаження.
Зазначеному праву ОСП кореспондує обов'язок ППВДЕ виконувати диспетчерські команди (п. 4.5 договору).
Цей договір набуває чинності на другий робочий день від дня акцептування ОСП заяви-приєднання до договору, про що ОСП повідомляє ППВДЕ, та діє до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява приєднання.
На виконання умов договору сторонами складено акти приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження згідно з договором / т. 1 а.с. 22-23/, а саме:
- акт від 31.08.2022 про надання ППВДЕ послуг із зменшення навантаження обсягом 168654 кВт/год. вартістю 835 201,60 грн з ПДВ. Додатком до акту від 31.08.2022 є розрахунок обсягу не відпущеної електричної енергії ППВДЕ в результаті виконання команди диспетчера на зменшення навантаження, за змістом якого протягом серпня 2022 ППВДЕ виконано шість диспетчерських команд на зменшення навантаження (04.08.2022; 14.08.2022; 20.08.2022; 21.08.2022; 24.08.2022; 28.08.2022);
- акт від 31.10.2022 про надання ППВДЕ послуг із зменшення навантаження обсягом 173778 кВт/год. вартістю 1 016 330,21 грн з ПДВ. Додатком до акту від 31.10.2022 є розрахунок обсягу не відпущеної електричної енергії ППВДЕ в результаті виконання команди диспетчера на зменшення навантаження, за змістом якого протягом жовтня 2022 ППВДЕ виконано вісім диспетчерських команд на зменшення навантаження (08.10.2022; 10.10.2022; 11.10.2022; 12.10.2022; 16.10.2022; 17.10.2022; 22.10.2022; 31.10.2022);
- акт від 30.11.2022 про надання ППВДЕ послуг із зменшення навантаження обсягом 6108 кВт/год. вартістю 35 722,27 грн з ПДВ. Додатком до акту від 30.11.2022 є розрахунок обсягу не відпущеної електричної енергії ППВДЕ в результаті виконання команди диспетчера на зменшення навантаження, за змістом якого протягом листопада 2022 ППВДЕ виконано чотири диспетчерські команди на зменшення навантаження (11.11.2022; 12.11.2022; 15.11.2022; 16.11.2022).
Наявними у справі платіжними інструкціями підтверджується сплата позивачем (ОСП) вартості наданих послуг зі зменшення навантаження в серпні, жовтні та листопаді 2022 року відповідно до платіжних інструкцій /т. 1 а.с. 24-25, т. 2 а.с. 19-41/:
- № ППВД021211 від 02.12.2022 на суму 174 000,33 грн з призначенням платежу: "Сплата за надання послуг із зменшення навантаження за серпень 2022 р. № 0926-15011, в т.ч. ПДВ 29000,06";
- № ППВДЕ13074 від 13.02.2023 на суму 661 201,27 грн з призначенням платежу: "Сплата за надання послуг із зменшення навантаження за серпень 2022 р. № 0926-15011 в т.ч. ПДВ 110200,21";
- № ППВДЕ5020 від 28.11.2022 на суму 211 735,46 грн з призначенням платежу: "Сплата за надання послуг із зменшення навантаження за жовтень 2022 р. № 0926-15011 в т.ч. ПДВ 35 289,24";
- №ККППВД2491 від 24.02.2023 на суму 804 594,75 грн з призначенням платежу: "Сплата за надання послуг із зменшення навантаження за жовтень 2022 р. № 0926-15011 в т.ч. ПДВ 134099,13";
- № ППВДЕ3065 від 20.12.2022 на суму 7 442,14 грн з призначенням платежу: "Сплата за надання послуг із зменшення навантаження за листопад 2022 р. № 0926-15011 в т.ч. ПДВ 20% - 1 240,36 грн.";
- № ППВДЕ05078 від 05.04.2023 на суму 28 280,13 грн з призначенням платежу: "Сплата за надання послуг із зменшення навантаження за листопад 2022р. № 0937-15011 в т.ч. ПДВ 4 713,36".
На виконання умов договору ТОВ "Санвін 4" при здійсненні господарських операцій з надання послуг із зменшення навантаження в рамках склало наступні зведені податкові накладні /т. 1 а.с. 63, 65/:
- № 2 від 30.11.2022 за надані послуги із зменшення навантаження у жовтні 2022 року на суму 211 735,46 грн (ПДВ 35 289,24 грн);
- № 2 від 31.12.2022 за надані послуги із зменшення навантаження у серпні 2022 року на суму 174 000,33 грн (ПДВ 29 000,06 грн) та у листопаді 2022 року на суму 7 442,14 грн (ПДВ 1240,36 грн).
Квитанціями Державної податкової служби № 1 /т. 1 а.с. 64, 66/, підтверджується прийняття податкових накладних № 2 від 30.11.2022 та № 2 від 31.12.2022.
05.04.2024 позивач листом за вих. № 01/20646 звернувся до відповідача з вимогою негайно здійснити реєстрацію в ЄРПН податкових накладних.
30.08.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією від 30.08.2024 № 01/53682 /т. 1 а.с. 31-33/, що підтверджується описом цінного листа та накладною № 0103284826420 /т. 1 а.с. 34/.
У претензії позивач вимагає сплатити йому завданні збитки у розмірі 65 529,66 грн у зв'язку з помилковою реєстрацією відповідачем зведених податкових накладних: ПН від 30 листопада 2022 року № 2 та ПН від 31 грудня 2022 року № 2.
На підтвердження своїх вимог позивач посилається на індивідуальні податкові консультації від № 4775/ІПК/99-00-21-03-02 від 23.12.2023, № 1797/ІПК/99-00-21-03-02 від 04.04.2024 та № 4040/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 23.10.2021, якими Державна податкова служба України надала роз'яснення щодо порядку складання податкових накладних.
Позивач, вважаючи, що зведені податкові накладні складені відповідачем з порушенням норм податкового законодавства та не дають змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту покупцем, звернувся до Господарського суду Вінницької області із цим позовом про стягнення з ТОВ "Санвін 4" 65 529,66 грн збитків.
17.06.2025 Господарський суд Вінницької області за наслідками розгляду позову ухвалив оскаржуване рішення, яким в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не допущено порушення положень п. 3.10 договору та норм ПК України за фактом складання зведених податкових накладних за спірний період.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Вінницької області від 17.06.2025 у справі № 902/1376/24 залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з пунктом першим статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту першого статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання.
В той же час для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Зважаючи на доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем норм податкового законодавства щодо не реєстрування податкових накладних, та помилкове формування зведених податкових накладних ніби-то з порушенням при складенні норм податкового законодавства, а також те, що на їх підставі позивач не має права задекларувати суми ПДВ, колегія суду зазначає наступне.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 7 червня 2023 року у справі № 916/334/22, суд господарської юрисдикції у спорі між двома суб'єктами господарювання не може встановлювати факт порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування, тобто у відносинах, що виникли між платником податку та державою.
За приписом частини першої статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Сторони господарського договору, навіть будучи платниками податків, зокрема ПДВ, не мають прямих податкових відносин між собою, і відповідно податкове порушення стосується обов'язків платника перед державою, яка адмініструє податки, а не прав та законних інтересів іншого платника податку (навіть якщо таке податкове порушення похідним чином впливає на розмір його податкового кредиту).
Водночас. статтею 109 Податкового кодексу України визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Як визначено пунктом 61.1 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У відповідності до пункту 62.1 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу; обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 39-3- цього Кодексу.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Аналіз наведених норм свідчить, що факт вчинення особою податкового правопорушення може бути підтверджений лише результатами перевірок, оформлених у формі акта, підписаного особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
Посилання ж позивача на індивідуальні податкові консультації, якими Державна податкова служба України надала роз'яснення щодо порядку складання податкових накладних на підтвердження факту вчинення відповідачем податкового правопорушення, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідно до пункту 52.2 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, а відтак вона не має, а ні для іншої сторони значення, а ні для суду будь-якого встановленого факту.
Крім того, абзаци 3-6 пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачають наступні правила щодо складання зведених податкових накладних по операціям, переліченим у цьому пункті: "У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу протягом такого місяця; Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць".
За загальним правилом для встановлення "ритмічного характеру постачання" послуги мають постачатись не менше ніж два рази на місяць.
В силу дії пунктів 14.1.185 Податкового кодексу України постачання послуг визначено як будь-яка операція, яка не є постачанням товарів.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, отже, по кожній господарській операції має бути складений окремий первинний документ, що і буде підставою для відображення такої операції в обліку.
Тобто ритмічний характер постачання для цілей пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України визначатиметься за фактом здійснення окремих операцій постачання на одного покупця-платника ПДВ, що відповідно підтверджується окремими первинними документами.
Відповідно до пункту 1.3 Типового договору про надання послуги із зменшення навантаження (Додаток 11 до Правил ринку) Постачальник послуг із зменшення навантаження ВДЕ (далі - ППВДЕ) надає Оператору системи передач (далі - ОСП) послугу із зменшення навантаження, шляхом виконання диспетчерської команди на зменшення навантаження, а ОСП оплачує таку послугу у розмірах, порядку та у строки, визначені цим договором.
Також як вбачається з пункту 3.3 Типового договору про надання послуги із зменшення навантаження за підсумками місяця ППВДЕ на основі даних, сформованих у СКО за відповідний розрахунковий період, складає та направляє ОСП протягом 7 календарних днів після закінчення розрахункового періоду 2 примірники підписаного зі своєї сторони Акта приймання-передачі послуги із зменшення навантаження, рахунок на сплату послуги із зменшення навантаження та розрахунок обсягу не відпущеної електричної енергії ППВДЕ в результаті виконання команди диспетчера на зменшення навантаження, що є додатком до Акта наданих послуг.
Відповідно до актів про надані послуги зі зменшення навантаження за серпень, жовтень та листопад 2022 року та розрахунків до них на основі окремих заявок (команд) диспетчера на зменшення навантаження, в кожному місяці серпня, жовтня та листопада 2022 відповідачем виконувалось більше двох команд диспетчера на зменшення навантаження, тобто оформлені сторонами документи свідчать про ритмічність таких поставок, залежно від кількості отриманих заявок диспетчера протягом місяця.
За пунктом 3.10 Типового договору про надання послуги із зменшення навантаження сторони зобов'язуються зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з вимогами Податкового кодексу України.
Тобто відповідач у відповідності до положень ПК України мав право на складання не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні.
З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2022 відповідачем складено зведену податкову накладну № 2 за фактом отримання від позивача 28.11.2022 коштів на суму 211 735,46 грн; а 31.12.2022 - зведену податкову накладну № 2 за фактом отримання від позивача 02.12.2022 коштів на суму 174 000,33 грн та за фактом отримання від позивача 20.12.2022 коштів на суму 7 442,14 грн.
Отже відповідачем не допущено порушення положень п. 3.10 договору та норм ПК України за фактом складання зведених податкових накладних за спірний період.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у позивача відсутні правові підстави заявляти про невиконання відповідачем умов договору та заявляти на підставі цього про заподіяння збитків.
При цьому таке право на відшкодування збитків виникало б у разі встановлення порушень в рамках податкової перевірки, результати якої б набули статусу «узгоджених», і за умови відсутності реєстрації «правильної» ПН чи неможливості включити сплачену суму ПДВ за «правильною» ПН до складу податкового кредиту (наприклад, через сплив 365 днів з моменту складання ПН), або ж за наслідком встановлення цього факту за результатами розгляду справи за участі відповідних сторін.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що складенні відповідачем зведені податкові накладні від 30 листопада 2022 року № 2 та від 31 грудня 2022 року № 2 є помилковими, а тому позивач не має права чи не може задекларувати суми ПДВ, що спричинило понесення позивачем збитків у розмірі 65 529,66 грн.
Тобто позивачем не доведено наявність в діях відповідача такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, а саме не доведено допустимими доказами факт вчинення відповідачем податкового правопорушення в частині складання та реєстрації податкових накладних від 30 листопада 2022 року № 2 та від 31 грудня 2022 року № 2.
З огляду зазначене вище, позовні вимоги про стягнення 65 529,66 грн збитків, які нараховано у зв'язку з ніби-то порушенням відповідачем норм податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні господарської операції з надання послуг із зменшення навантаження в рамках дії договору, не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 17.06.2025 у справі № 902/1376/24 ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки розгляд справи відбувався без повідомлення (виклику) учасників справи, тому у відповідності до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення цієї постанови є дата складення її повного тексту.
Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 17.06.2025 у справі № 902/1376/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Справу № 902/1376/24 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повну постанову складено "02" вересня 2025 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Павлюк І.Ю.