ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
26 серпня 2025 року Справа № 910/7294/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Акціонерного товариства "Житомиробленерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент"
на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.11.2023
(ухвалене о 11:46 год. у м. Житомирі, повний текст складено 17.11.2023)
у справі №910/7294/22 (суддя Кудряшова Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А"
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент"
2) Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру (згідно заяви про зміну предмету позову за вх. № 01-44/26/23 від 04.01.2023)
за участю представників сторін:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" - Погрібна С.О.
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" - Силаєв О.Г.;
від Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - Приведьон В.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним правочину щодо застосування до нього процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) належних йому на праві власності акцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго" у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ "Житомиробленерго" від 26.02.2021.
Позов обґрунтований тим, що процедура обов'язкового продажу (примусового викупу) акцій АТ "Житомиробленерго" проводилась з порушенням діючих норм законодавства, а запропонована позивачу вартість примусового викупу акцій не була справедливою.
Крім того, позивачем подано до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, котру Господарський суд Житомирської області ухвалою від 06.02.2023 прийняв до розгляду, згідно з якою позивач змінив предмет позову та просив суд визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції Акціонерного товариства "Житомиробленерго" та встановити її розмір на рівні 58 грн 08 коп. із розрахунку за 1 акцію.
Господарський суд Житомирської області рішенням від 01.11.2023 у справі №910/7294/22 позов задовольнив. Визнав право Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції Акціонерного товариства "Житомиробленерго" та встановив її розмір на рівні 58 грн 08 коп. за одну акцію. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" 1 240 грн 50 коп. витрат по оплаті судового збору. Стягнув з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" 1 240 грн 50 коп. витрат по оплаті судового збору.
При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив із того, що наглядовою радою AT "Житомиробленерго" при визначені ринкової ціни акцій діяла в інтересах власника домінуючого контрольного пакету акцій, що призвело до суттєвого заниження такої вартості всупереч інтересам міноритарних акціонерів, в тому числі і позивача, оскільки ціна примусового викупу акцій AT "Житомиробленерго" у 1 грн 85 коп. не відповідає критерію справедливості", натомість позивачем, з врахуванням даних річної фінансової звітності AT "Житомиробленерго" за 2020 рік, доведено справедливу ціну 1 акції в розмірі 58 грн 08 коп. та обраний спосіб захисту сприятиме поновленню відповідного права.
Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 177, 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 20 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства" та положення Національних стандартів № 1 та № 3.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 29.11.2023 у справі №910/7294/22 залишив без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 01.11.2023 у справі №910/7294/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просило рішення Господарського суду Житомирської області від 01.11.2023 у справі №910/7294/22 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ТОВ "ВС Груп Менеджмент" вказує, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту.
Також, ТОВ "ВС Груп Менеджмент" посилається на те, що є висновок Верховного Суду, який надає чіткі правила та вказівки як має бути визначена ціна акцій в ході сквіз-ауту. При чому, метод ділення чистих активів на акції (як зробив позивач) враховується в ході оцінки, проте не є самодостатнім та остаточним. Прийнятий за безспірний та єдино можливий такий розрахунок вартості акції буде протирічити як настановам Верхового Суду у наведеній справі №905/671/19, так і загальним економічним законам. Враховуючи вразливість положення міноритарного акціонера у процедурі сквіз-аута Верховний Cуд надав вказівки як саме має рахуватися вартість акції, і саме сукупність методів та принципів оцінки мають надати реальну картину вартості.
ТОВ "ВС Груп Менеджмент" зауважує, що в ході розгляду справи заявлялося клопотання про призначення експертизи на засадах прописаних Верховним Судом, в якому було безпідставно відмовлено. Таким чином, відсутнє належне правове обґрунтування "справедливої ціни за акції", а отже і відсутні правові підстави для задоволення позову.
Також, Акціонерне товариство "Житомиробленерго" з рішенням господарського суду не погодилось і звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 01.11.2023 у справі №910/7294/22 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга АТ "Житомиробленерго" обґрунтована таким.
Розрахунок позивача зводиться до банального та тривіального ділення розміру Статутного капіталу акціонерного товариства на кількість акцій товариства і отриманий результат за переконаннями позивача і є справедливою та ринковою вартістю 1 простої акції для процедури squeeze-out. Однак незрозумілим є, чи відображає отриманий позивачем результат економічні та господарські особливості тієї діяльності, якою займається емітент акцій, будучи оператором системи розподілу на ринку електричної енергії, чи враховано в розрахунку позивача наявність та розмір його інвестиційних зобов'язань при здійсненні ним ліцензованої господарської діяльності. Таким чином спиратися на наведений в позовній заяві розрахунок позивача не можливо. Визначення вартості викупу акцій в розмірі вартості чистих активів із розрахунку на одну акцію не грунтується на нормах Закону, якими регулюються відповідні правовідносини, а так само не є підставою для прийняття рішень відповідними органами акціонерного товариства у процедурі сквіз-ауту. Отже, обґрунтуванням позовних вимог позивача фактично є посилання на не вчинення уповноваженими органами відповідача-1 протиправних дій, які суперечать вимогам Закону України "Про акціонерні товариства", що є неприпустимим та не може братися до уваги судом.
Станом на 31.12.2020 відповідно до балансу АТ "Житомиробленерго", "чисті активи" (власний капітал) складає 7 109 649 тис. грн. При цьому, 74% або 5 277 233 тис. грн. власного капіталу складає сума "Капітал у дооцінках". Враховуючи, що більша частина основних засобів, які застосовуються безпосередньо в діяльності з розподілу електричної енергії збудовані в період 1950 - 1980 років - це основні засоби, які знаходяться в експлуатації понад первинно визначений термін корисного використання та мають зношеність понад 50% від первинної вартості. Так як, АТ "Житомиробленерго" складає фінансову звітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності проводиться переоцінка таких основних засобів. Остання переоцінка основних засобів була проведена станом на 01.07.2018 - основні засоби оцінені незалежною професійною компанією-оцінювачем ТОВ "Експертне агентство "УКРКОНСАЛТ" (код 31502604), з використанням ринкової вартості або амортизованої вартості заміщення щодо тих виробничих активів, для яких не існує активного ринку. Крім того, станом на 01.10.2020 клас основних засобів "Передавальне обладнання" оцінено незалежною професійною компанією оцінювачем ТОВ "Експертне агентство "УКРКОНСАЛТ" (код 31502604). Враховуючи значну зношеність основних засобів АТ "Житомиробленерго", основні засоби потребують значних додаткових вкладень на утримання в належному стані для забезпечення надійного, технічно безпечного, екологічно прийнятного, економічно ефективного енергозабезпечення споживачів електроенергії. Враховуючи зазначене та специфіку діяльності підприємства як такого, що здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії на визначеній території та структуру чистих активів, не можна застосовувати майновий підхід при визначенні справедливої вартості 1 акції, так як він не дозволяє оцінити економічну вигоду від володіння підприємством і відповідно, не дає уявлення про ринкову вартість капіталу, що припадає на учасників товариства.
Позивач не бере до уваги інші підходи для визначення вартості 1 акції AT "Житомиробленерго", такі як: порівняльний або дохідний.
В позовній заяві (уточненій) позивач просить визнати наявність права у нього на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановити її розмір на рівні 58 грн 08 коп. із розрахунку за 1 акцію.
При цьому позивач не надає будь-яких висновків експертизи, щодо саме такої вартості акції. Якщо позивач заперечує проти оціненої вартості однієї акції AT "Житомиробленерго", то він мав би надати ринкову вартість акцій AT "Житомиробленерго", визначену іншим суб'єктом оціночної діяльності.
Позивач у справі вважає, що викуп акцій було здійснено по занадто заниженій ціні та для визначення розміру компенсації у позові проводиться розрахунок вартості нанесених збитків виходячи із вартості чистих активів підприємства.
АТ "Житомиробленерго" стверджує, що станом на день розгляду даної справи, сформований цілком однозначний та обов'язковий для застосування висновок Верховного Сулу, який надає чіткі правила та вказівки як має бути визначена ціна акцій в ході сквіз-ауту.
При чому, метод ділення чистих активів на акції (як зробив позивач) враховується в ході оцінки, проте не є самодостатнім та остаточним.
АТ "Житомиробленерго" вважає, що для розрахунку вартості однієї акції майновим способом без застосування незалежного експерта є неприйнятним.
Про необхідність призначення експертизи та надання часу для підготовки клопотання у письмовому вигляді заявлялося представником АТ "Житомиробленерго" під час підготовчого засідання, яке відбулося 11.07.2023, але суд безпідставно закрив підготовче провадження. 20.07.2023 до Господарського суду Житомирської області було подане клопотання про призначення комплексної судової експертизи, однак 14.09.2023 судом безпідставно відмовлено в поновленні строків для подання клопотання про призначення експертизи, а клопотання про призначення судової експертизи залишено без розгляду.
Також, АТ "Житомиробленерго" вказує, що позивач вибрав невірний спосіб захисту.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційні скарги ТОВ "ВС Груп Менеджмент" та АТ "Житомиробленерго", відповідно до якого позивач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Позивач зауважує, що суд першої інстанції погодився з доводами, що має місце порушення прав власності позивача, які захищаються ч. 5 ст. 41 Конституції України, ч. 3 ст. 321 ЦК України, статтею 1 Першого Протоколу Конвенції з прав людини та основоположних свобод: у позивача, як міноритарного акціонера були примусово вилучені акції не за справедливою ціною.
Вважає, що суд має врахувати встановлені факти щодо неякісності спеціального закону, який прийнятий в інтересах сугубо мажоритарних акціонерів, який дозволяє без волевиявлення міноритарного акціонера примусово вилучити акції без отримання повного та попереднього відшкодування, Яким не передбачені гарантії захисту порушених прав власності міноритарних акціонерів, що в свою чергу доводить, що судові органи, як складові державної влади мають виправити помилки державного законодавчого органу за допомогою присудження належного відшкодування у зв'язку з такими порушеннями.
Звертає увагу на те, що якщо у відповідачів було бажання довести свою правоту таким доказом як висновок експерта, то вони у відповідності до діючих норм законодавства, не були позбавлені такої можливості надати самостійно проведену експертизу.
ТОВ "Меридіан А" вважає, що для тестування раніше визначеної ринкової ціни на предмет справедливості достатньо надати в суді комплекс показників/факторів/суджень/припущень, які в сукупності та з вірогідністю покажуть, що раніше визначена ринкова ціна не є справедливою. Одним із способів такого тестування, хоча і не єдиними, з визначення балансової вартості 1 акції Емітента, яка розраховується як показник "чисті активи", взятий з даних річної фінансової звітності Емітента, поділений на кількість акцій Емітента.
Стосовно доводів про неналежність обраного позивачем способу захисту, ТОВ "Меридіан А" посилається на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19.
За наведеного позивач просить апеляційні скарги залишити без задоволення.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" з ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.11.2023 у справі №910/7294/22 не погодилось, звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказану ухвалу та ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути на користь ТОВ "Меридіан А" з ТОВ "ВС Груп Менеджмент" та АТ "Житомиробленерго" в солідарному порядку витрати на професійну правничу допомогу в сумі 58 000 грн.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 03.04.2024 задовольнив апеляційні скарги Акціонерного товариства "Житомиробленерго" та ТОВ "ВС Груп Менеджмент" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.11.2023 у справі №910/7294/22. Скасував рішення Господарського суду Житомирської області від 01.11.2023 у справі №910/7294/22. Прийняв нове рішення. В позові відмовив. Стягнув з ТОВ "Меридіан А" на користь ТОВ "ВС Груп Менеджмент" 3 721 грн 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги. Стягнув з ТОВ "Меридіан А" на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" 3 721 грн 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Також, Північно-західний апеляційний господарський суд іншою постановою від 03.04.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Меридіан А" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 29.11.2023 у справі №910/7294/22 залишив без задоволення. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 29.11.2023 у справі №910/7294/22 залишив без змін.
Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №910/7294/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" подало касаційну скаргу, якою просило оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 29.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №910/7294/22, відповідно до якої товариство просило ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та задовольнити заяву позивача про розподіл судових витрат в суді першої інстанції.
Верховний Суд постановою від 02.04.2025 у справі № 910/7294/22 залишив без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" про передачу справи №910/7294/22 на розгляд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду. Частково задовольнив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №910/7294/22 скасував, а справу направив на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду. Залишив без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 29.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 29.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №910/7294/22 залишив без змін.
Скасовуючи постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №910/7294/22 та направляючи справу на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду, суд касаційної інстанції вказав, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив суто із формальних підстав, зокрема, зазначивши, що позивач не надав судам обох інстанцій незалежної оцінки або експертного висновку, яким би було підтверджено визначену ним ціну. При цьому суд апеляційної інстанції жодним чином не мотивував своїх висновків стосовно неможливості обрання саме зазначеного методу обрахунку позивача; не встановлював, чи відповідає формула, за якою проведено розрахунок Методиці комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств; із оскаржуваної постанови не вбачається чи була річна фінансова звітність емітента (Баланс, форма №1) предметом оцінки в суді апеляційної інстанції, в тому числі і на відповідність її чинному законодавству.
В подальшому справа № 910/7294/22 надійшла на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №910/7294/22 у складі: головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є.
Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.04.2025 прийняв справу № 910/7294/22 до провадження Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є. Розгляд апеляційних скарг призначив на 20.05.2025 о 11:15 год.
ТОВ "ВС Груп Менеджмент" подало суду апеляційної інстанції клопотання про призначення експертизи, в якому просить призначити по справі судову економічну експертизу та поставити експерту питання:
- Чи відповідає ринковій (справедливій) вартості вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021, яка визначена у звіті суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Ф.К.ТИТАН" та становить 1 грн 67 коп. за одну просту іменну акцію Емітента?
- Чи відповідає ринковій (справедливій) вартості вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 26.02.2021, яка розрахована для викупу акцій в процедурі "сквіз-аут" в розмірі 1 грн 85 коп. за одну просту іменну акцію Емітента?
- Чи відповідає ринковій (справедливій) вартості вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 26.02.2021, яка розрахована самостійно ТОВ "Меридіан А" в розмірі 58 грн 08 коп. за одну просту іменну акцію Емітента?
- Яка ринкова (справедлива) вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 26.02.2021, визначена за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим (за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства")?
Пропонує доручити проведення експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Вказане клопотання мотивоване посиланням на висновки Верховного Суду, котрі викладені в постанові від 02.04.2025 у цій справі.
Акціонерне товариство "Житомиробленерго" подало суду пояснення в яких підтримує клопотання ТОВ "ВС ГРУП Менеджмент" від 28.04.2025 та просить призначити по справі судову економічну експертизу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" подало суду апеляційної інстанції пояснення, відповідно яких вказує, що позивач визначав не ринкову, а справедливу ціну та надав у справу найбільший показник, який знайшов з існуючих на ринку - балансову вартість акцій АТ "Житомиробленерго" за 2019 рік, а наведений позивачем розрахунок здійснений на нижній межі вартості акцій.
Крім того, позивач заперечує проти призначення експертизи.
Також, позивач подав окреме заперечення на клопотання ТОВ "ВС ГРУП Менеджмент" про призначення експертизи, відповідно до якого вказує, що:
- АТ "Житомиробленерго" подавало суду першої інстанції та при першому апеляційному перегляді рішення суду Північно-західному апеляційному господарському суду відповідні клопотання, однак з недотриманням строків, визначених процесуальним законодавством;
- Верховний Суд у своїй постанові від 02.04.2025 у справі № 910/7294/22 не вказав про можливість призначення експертизи за необхідності;
- суд апеляційної інстанції має дослідити та визначитись чи можливо встановити справедливу вартість акцій АТ "Житомиробленерго" на підставі формули, наведеної позивачем у справі, та тих доказів, що маються в матеріалах справи і тільки у випадку не можливості визначення справедливої вартості, призначити на підставі ст.99 ГПК України судову економічну експертизу;
- метою подання такого клопотання є затягування розгляду справи;
- відповідачі не були позбавлені права подати висновок, виготовлений на їх замовлення;
- відсутні підстави для призначення на стадії апеляційного провадження судової експертизи;
- призначення у справі судової експертизи на стадії апеляційного провадження за вище встановлених обставин справи фактично буде порушувати принцип рівності.
Тому просить залишити без розгляду клопотання ТОВ "ВС Груп Менеджмент" про призначення судової економічної експертизи.
В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 20.05.2025 було заслухано пояснення представників сторін.
Представниця позивача заявила усне клопотання про оголошення перерви для надання можливості їй, підготувати та подати до суду заяву про відвід колегії суддів.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 20.05.2025 оголосив перерву в судовому засіданні до 27.05.2025 о 11:30 год.
23.05.2025 до Північно-західного апеляційного господарського суду від представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" надійшла заява про відвід головуючого судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.05.2025 відмовив у задоволенні заяви представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" про відвід головуючого судді Петухова М.Г.
27.05.2025 від представниці позивача надійшла повторна заява про витребування доказів. Така заява мотивована тим, що:
- ухвалами Господарського суду Житомирської області в цій справі від 17.01.2023, від 06.02.2023, від 13.03.2023, від 18.04.2023, від 18.05.2023 систематично витребовувались: 1) Звіт про оцінку акцій (акт оцінки майна) АТ "Житомиробленерго" (який був підготовлений на загальні збори акціонерів Товариства 28.12.2020), переданого до ТОВ "Юридична фірма "Укрправо" згідно Акту приймання-передачі від 30.12.2020; та 2) Звіт від 26.02.2021, складений суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Ф.К.ТИТАН" відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, яким визначено ринкову вартість акцій АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 67 коп. за одну просту іменну акцію АТ "Житомиробленерго";
- станом на теперішній час ухвали суду першої інстанції виконані лише в частині надання Звіту про оцінку акцій (акт оцінки майна) АТ "Житомиробленерго", який був підготовлений на загальні збори акціонерів Товариства 28.12.2020;
- АТ "Житомиробленерго" весь судовий розгляд в суді першої інстанції стверджувало, що Звіт від 26.02.2021, складений суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Ф.К.ТИТАН" відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, яким визначено ринкову вартість акцій АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 67 коп. за одну просту іменну акцію АТ "Житомиробленерго", є викраденим;
- з урахуванням інформації, зазначеної в ухвалах Господарського суду м. Києва у справі №910/7318/22 від 24.05.2023 та від 21.05.2025 від АТ "Житомиробленерго" було витребувано Звіт, складений суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Ф.К.ТИТАН" відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, яким визначено ринкову вартість акцій АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 67 коп. за одну просту іменну акцію АТ "Житомиробленерго" та такий Звіт АТ "Житомиробленерго" двічі надало до суду;
- в ухвалі Господарського суду м. Києва від 21.05.2025 у справі № 910/7318/22 вказано про надходження до суду матеріалів справи № 910/7318/22, які були повернуті Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (Київське відділення), у зв'язку з проведенням комплексної оціночної та судово-економічної експертизи, за результатами якої складено висновок експертів №3004-Е від 21.04.2025;
- вказана судова експертиза була проведена на виконання ухвал Господарського суду м.Києва у справі № 910/7318/22 з метою визначення ринкової (справедливої) вартості однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021 з метою проведення процедури сквіз-аут.
З врахуванням викладеного, представниця просить суд апеляційної інстанції, витребувати з Господарського суду м.Києва із матеріалів тотожної справи № 910/7318/22:
1) копії Звіту, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Ф.К.ТИТАН" відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, яким визначено ринкову вартість акцій АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 67 коп. за одну просту іменну акцію АТ "Житомиробленерго";
2) копії комплексної оціночної та судово-економічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Київське відділення) щодо визначення ринкової (справедливої) вартості однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021, за результатами якої складено висновок експертів № 3004-Е від 21.04.2025.
Крім того, 27.05.2025 до Північно-західного апеляційного господарського суду від представниці скаржника надійшло клопотання про застосування до АТ "Житомиробленерго" заходів процесуального примусу.
Таке клопотання мотивоване тим, що АТ "Житомиробленерго" не виконало вимоги ухвали суду першої інстанції в цій справі, в частині надання копії Звіту, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Ф.К.ТИТАН" відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, яким визначено ринкову вартість акцій АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 67 коп. за одну просту іменну акцію АТ "Житомиробленерго".
Продовжує, що із судових рішень у справі № 910/7318/22 вбачається надання АТ "Житомиробленерго" до Господарського суду м. Києва вказаного доказу.
Зауважує, що представниця позивача звернулася до відповідачів з адвокатським запитом з метою витребування копії вищезазначеного Звіту, та в черговий раз відповідачі, зловживаючи своїми процесуальними правами, надали відповідь: по-перше, з порушенням строків, передбачених ч.2 ст.24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; по-друге в черговий раз зловживаючи своїми процесуальними обов'язками, надали неправдиву інформацію.
На думку представниці позивача всі дії, які вчиняються представниками АТ "Житомиробленерго", свідчать про зловживання ними своїми процесуальними правами та обов'язками, з метою перешкоджанню ефективному та справедливому розгляду справи.
26.05.2025 від ТОВ "ВС Груп Менеджмент" надійшли додаткові пояснення, за змістом яких товариство зазначає про необхідність використання всіх трьох методологічних підходів, а не виключно майновий за вибором позивача.
Продовжує, що позивач розрізняє ринкову вартість акції, яка розраховується професійними оцінщиками та справедливу, яка визначається і розраховується самим акціонером, посилаючись на неякісність Закону України "Про акціонерні товариства". Проте, Верховний суд у постанові в цій справі не розрізняє вказані поняття, а зазначає ринкова (справедлива).
Вказує, що в разі наведення позивачем свого розрахунку ринкової вартості акцій, суд має перевірити цей розрахунок позивача на предмет його правильності та відповідності вимогам чинного законодавства. При цьому при перевірці правильності визначення ринкової вартості акцій за розрахунками як позивача, так і відповідача, суд у разі виникнення необхідності відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України має право призначити експертизу у справі.
На переконання ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ", жодна сторона процесу, а також суд не є особами, які відповідно до методики чи національних стандартів оцінки майна, уповноважені перевіряти розрахунки чистих активів, а також застосовувати інші поряд із майновим методи.
Саме тому, було заявлено клопотання про експертизу, в якому поставлені питання з урахуванням висновків Верховного Суду в цій справі.
В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 27.05.2025 було заслухано пояснення представників сторін.
Зокрема, представниця позивача підтримала подані раніше клопотання про застосування до АТ "Житомиробленерго" заходів процесуального примусу та витребування з Господарського суду м. Києва доказів.
Представник АТ "Житомиробленерго" надав пояснення згідно яких вказав про подання до Господарського суду м. Києва звіту про оцінку акцій (акт оцінки майна) АТ "Житомиробленерго", який був підготовлений на загальні збори акціонерів Товариства 28.12.2020 та про неможливість подання звіту, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Ф.К.ТИТАН", у зв'язку із його викраденням у АТ "Житомиробенерго". Не заперечив проти витребування доказів з Господарського суду м. Києва.
Представниця ТОВ "ВС Груп Менеджмент" в судовому засіданні заперечила проти витребування із Господарського суду м. Києва доказів.
За результатами судового засідання, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.05.2025, серед іншого відмовив в задоволенні клопотання представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" про застосування заходів процесуального примусу.
Заяву представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" про витребування доказів задовольнив.
Постановив Господарському суду міста Києва протягом трьох днів з дня одержання цієї ухвали надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду зі справи №910/7318/22, котра перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва, належним чином завірені копії:
1) Звіту, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Ф.К.ТИТАН" відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, яким визначено ринкову вартість акцій АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 67 коп. за одну просту іменну акцію АТ "Житомиробленерго";
2) висновку експертів № 3004-Е від 21.04.2025 за результатом комплексної оціночної та судово-економічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Київське відділення) щодо визначення ринкової (справедливої) вартості однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021.
У випадку неможливості надати належним чином завірену копію Звіту, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Ф.К.ТИТАН" відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, яким визначено ринкову вартість акцій АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 67 коп. за одну просту іменну акцію АТ "Житомиробленерго" письмово повідомити про це Північно-західний апеляційний господарський суд.
Оголосив перерву в судовому засіданні до 23.06.2025 о 14:00 год.
Від Господарського суду м. Києва надійшов лист від 02.06.2025 до якого додано:
копія звіту про незалежну оцінку ринкової вартості простих іменних акцій AT "Житомиробленерго" вих. № 23/12-1 від 23.12.2020, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Ф.К.ТИТАН" на 74-х арк.;
- копія висновку експертів № 3004-Е від 21.04.2025 за результатом комплексної оціночної та судово-економічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Київське відділення) на 26-ти арк.
Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 №01-05/265 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-учасника колегії Мельника О.В. у період з 23.06.2025 по 25.06.2025 включно, відповідно до ст. 32 ГПК України та п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/7294/22. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є.
Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.06.2025 прийняв справу №910/7294/22 до провадження Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є.
В судовому засіданні 23.06.2025 представниці ТОВ "Меридіан А" та ТОВ "ВС Груп Менеджмент" заявили усні клопотання про відкладення розгляду справи, з тих підстав, що в Електронному суді вони не отримали вищезгаданий лист Господарського суду м. Києва від 02.06.2025 із додатками та не мали змогу ознайомитися із ним та додатками до нього.
Крім того, від представника АТ "Житомиробленерго" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване перебуванням представника в відпустці.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.06.2025 відклав розгляд справи на 26.08.2025 о 10:00 год.
Від позивача надійшли пояснення щодо експертизи, відповідно до яких останній вказує, що за результатами проведеної експертизи визначено ринкову вартість 1 простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" майновим методичним підходом на рівні 66 грн, в той час як порівняльним методичним підходом визначено ринкову вартість 1 простої іменної акції Емітента на рівні - 1 грн 80 коп. Тобто експертний висновок надав навіть більший показник справедливої вартості акцій АТ "Житомиробленерго", аніж позивачем визначено балансову вартість 1 акції АТ "Житомиробленерго" за допомогою фінансової звітності - 58,0860605 грн.
Вказує, що з врахуванням особливого механізму позбавлення власника його майна в процедурі сквіз-ауту, при проведенні зазначеної процедури ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою.
Просить залишити апеляційні скарги ТОВ "ВС Груп Менеджмент" та АТ "Житомиробленерго" без задоволення.
26.08.2025 в судовому засіданні представник ТОВ "ВС Груп Менеджмент" підтримав подане клопотання про призначення експертизи, а також апеляційну скаргу. Просив рішення Господарського суду Житомирської області від 01.11.2023 у справі №910/7294/22 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник АТ "Житомиробленерго" в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та клопотання про призначення експертизи. Просив апеляційну скаргу довірителя задовольнити, скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Представниця ТОВ "Меридіан А" в судовому засіданні 26.08.2025 заперечила проти призначення експертизи да доводів відповідача щодо оскарженого рішення суду першої інстанції. Просила відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а оскаржене рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Щодо клопотання про призначення експертизи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно із ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, врахувавши клопотання сторін або сформулювавши питання експерту на власний розсуд.
Також, вирішуючи питання про призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення, лежить на стороні, яка на них посилається.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18).
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.
Під час апеляційного провадження, судом апеляційної інстанції встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/7318/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ГРУП Менеджмент" про солідарне стягнення 2 060 508 грн 80 коп.
Зокрема, ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ГРУП Менеджмент" про солідарне стягнення завданих збитків у розмірі 1 580 344 грн, які складають різницю між справедливою ціною акцій АТ "Житомиробленерго", визначеною у публічній безвідкличній вимозі № 40/0/1-21 від 26.02.2021 про придбання акцій у всіх власників акцій АТ "Житомиробленерго", 414 050 грн 13 коп. інфляційних втрат та 66 114 грн 67 коп. 3% річних.
При цьому, Господарський суд м. Києва ухвалою від 26.10.2022 у вказаній справі, серед іншого, призначити у справі судову експертизу, виконання якої доручив Корінько Миколі Даниловичу, на вирішення експерта поставити наступні питання: Яка дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021 року у складі пакету загальної кількості 100% від статутного фонду (капіталу) AT "Житомиробленерго", визначена за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим (за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства")?
Пізніше, Господарський суд м. Києва ухвалою від 07.06.2023 у справі № 910/7318/22 виконання судової експертизи доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вулиця Липинського, 54, Львів, Львівська область, 79000). На вирішення експерта поставив наступні питання: Яка дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021 року у складі пакету загальної кількості 100% від статутного фонду (капіталу) AT "Житомиробленерго", визначена за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим (за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства")?
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.08.2023: поновив провадження у справі №910/7318/22; клопотання судового експерта №3004-Е від 04.08.2023 про уточнення експертного завдання задовольнив частково; виклав питання, поставлені на вирішення судовому експерту в редакції: - Чи відповідає дійсній (ринковій) вартості вартість однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 67 коп.? - Якщо не відповідає, то яка дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність України майновим методом (методом чистих активів), дохідним та порівняльним методами? Мета оцінки: визначення дійсної (ринкової) вартості однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021; в решті клопотання судового експерта №3004-Е від 04.08.2023 про уточнення експертного завдання відмовив; зупинив провадження у справі №910/7318/22 до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи разом з висновком експерта до Господарського суду міста Києва.
Судом апеляційної інстанції із ухвали Господарського суду м. Києва від 21.05.2025 у справі №910/7318/22 встановлено, що 16.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/7318/22, які були повернуті Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (Київське відділення), у зв'язку з проведенням комплексної оціночної та судово-економічної експертизи, за результатами якої складено висновок експертів № 3004-Е від 21.04.2025.
Тобто, в провадженні іншого суду перебуває подібна справа між акціонером та тим самим емітентом (АТ "Житомиробленерго"), що в справі № 910/7294/22, в коло доказування якої входить справедлива ціна акцій емітента, для визначення котрої і було призначено експертизу.
Таким чином, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.05.2025 в цій справі, серед іншого, витребував від Господарського суду міста Києва зі справі №910/7318/22, належним чином завірену копію, зокрема, висновку експертів № 3004-Е від 21.04.2025 за результатом комплексної оціночної та судово-економічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Київське відділення) щодо визначення ринкової (справедливої) вартості однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021.
Як вказано вище, від Господарського суду м. Києва надійшов лист від 02.06.2025 до якого додано, зокрема, копію висновку експертів № 3004-Е від 21.04.2025 за результатом комплексної оціночної та судово-економічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Київське відділення).
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").
Відповідно до частини третьої статті 98, частини першої статті 101 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Водночас, колегія суддів відзначає, що та обставина, що експертиза проведена не за ухвалою суду у справі, що переглядається, не є підставою вважати її недопустимим доказом, оскільки особа, яка проводила цю експертизу є атестованим судовим експертом, обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтями 384, 385 КК України, сам висновок є в достатній мірі інформативним щодо предмета доказування, а отже є допустимим письмовим доказом у справі, який слід оцінити у сукупності із іншими доказами у справі (постанови Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 450/3032/19, від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).
Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень.
Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17).
Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (постанова Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 918/36/19).
З наявного в матеріалах справи висновку експертів № 3004-Е від 21.04.2025 за результатом комплексної оціночної та судово-економічної експертизи за матеріалами господарської справи №910/7318/22 за позовом Гладштейн Ади Дмитрівни, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ Україна" та Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про солідарне стягнення завданих збитків у розмірі 1 580 344 грн, які складають різницю між справедливою ціною акцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго", визначеною у публічній безвідкличній вимозі № 40/0/1-21 від 26.02.2021 про придбання акцій у всіх власників акцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго", 414 050 грн 13 коп. інфляційних втрат та 66 114 грн 67 коп. 3% річних, вбачається, що вказаний висновок зроблений на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 26.10.2022 у справі №910/7318/22 відповідно до якої призначено у справі №910/7318/22 судову експертизу.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Апеляційний господарський суд вказує, що розуміння допустимості доказів досягається крізь призму прав, що охороняються законом: допустимим є доказ, отриманий без порушення закону. Недопустимими, відповідно, є докази, отримані з порушенням закону. Недопустимими також є докази, одержані з неправдивих показань свідка, завідомо неправдивого висновку експерта, фальшивих документів або речових доказів, тобто з порушенням процесуального порядку формування засобів доказування. Допустимість доказів характеризується органічним зв'язком процесуальної форми засобів доказування та законністю отримання інформації про той чи інший факт, який має значення для справи. Тому одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, слід розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, як одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми.
Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Разом з тим суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.
Так, зі змісту висновку експертів № 3004-Е від 21.04.2025 за результатом комплексної оціночної та судово-економічної експертизи за матеріалами господарської справи №910/7318/22 (далі - Висновок № 3004-Е) вбачається, що виконання проведення комплексної оціночної та судової економічної експертизи доручено комісії експертів у складі:
голови комісії - головного судового експерта Київського відділення ЛНДІСЕ МЮУ Гавриленко Наталії Вікторівни, яка має вищий експертний кваліфікаційний клас, вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр, кваліфікації судового експерта за спеціальностями: 11.1. "Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності", 11.2. "Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій", 11.3. "Дослідження документів фінансово-кредитних операцій", свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта № 163-21/Д від 01.07.2021 видане Кваліфікаційною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, видане Кваліфікаційною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної-комісії при Міністерстві юстиції України, подовжено рішенням Кваліфікаційної палати ЦЕКК при Мінюсті України № 9 від 02-11-2023. Відповідно до ст. 16 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 № 4038-ХП (в редакції Закону № 4017-ІХ від 10.10.2024), термін дії свідоцтва - безстроковий.
члена комісії - Гохберг Ігоря Ісааковича, який має вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст", кваліфікацію оцінювача, діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 2341 від 17.12.2004, Сертифікату ФДМУ та УТО № 739 від 03.01.1997 з правом проведення оцінки за напрямами:
- напрям 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі":
- спеціалізація 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них";
- спеціалізація 1.2 "Оцінка машин і обладнання";
- спеціалізація 1.3 "Оцінка колісних транспортних засобів";
- спеціалізація 1.4 "Оцінка літальних апаратів";
- спеціалізація 1.5 "Оцінка судноплавних засобів";
- спеціалізація 1.7 "Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність";
- напрям 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності";
- спеціалізація 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)";
- спеціалізація 2.2 "Оцінка прав на об'єкти інтелектуальної власності"
- Стаж роботи оцінювачем - 27 років.
Також, як убачається із Висновку № 3004-Е експерти попереджені про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків за статтями 384, 385 КК України.
За результатами досліджень судовими експертами, у висновку № 3004-Е від 21.04.2025, зроблені висновки:
По першому питанню:
Дослідженням наданих документів, враховуючи поставлене питання, встановлено, що вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 67 коп. не відповідає дійсній (ринковій) вартості. Більш докладно наведено у дослідницькій частині дослідження
По другому питанню:
Дослідженням наданих документів встановлено, що дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у складі пакету загальної кількості 100% від статутного фонду (капіталу) АТ "Житомиробленерго" становить 1 грн 80 коп.
При цьому, апеляційний господарський суд враховує, що об'єктом дослідження у Висновку № 3004-Е є дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021, а в справі № 910/7294/22 предметом спору є визнання права позивача на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції АТ "Житомиробленерго" та встановлення її розміру на рівні 58 грн 08 коп. із розрахунку за 1 акцію, яка має визначатися станом на день, що передує даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій, тобто теж на 16.02.2021.
З врахування викладеного, суд апеляційної інстанції відмічає, що в суду немає підстав вважати примірник Висновок № 3004-Е недопустимим доказом, оскільки особи, яка проводили цю експертизу є атестованим судовими експертами, обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтями 384, 385 КК України, сам висновок є в достатній мірі інформативним щодо предмета доказування, а отже є допустимим письмовим доказом у справі №910/7294/22.
Також, апеляційний господарський суд зважає і на те, що призначення судової експертизи під час нового апеляційного розгляду, за наявності висновку майже в тотожній господарській справі, не відповідатиме процесуальній економії та буде направлене на затягування розгляду цієї господарської справи, а також понесення учасниками справи додаткових витрат на оплату експертизи.
Поруч з вказаним, суд вважає слушними доводи позивача, що відповідачі не були позбавлені права та можливості подати висновок, підготовлений на їх замовлення. Водночас суд враховує, що провадження у цій справі було відкрито ще в 2022 році.
Крім того, суд зважає на те, що Верховний Суд в постанові від 02.04.2025 в цій справі, скасовуючи постанову апеляційного господарського суду та передаючи справу на новий розгляд до такого суду, не вказав про обов'язковість призначення в цій справі судової експертизи, а лише зазначив про можливість її призначення, за необхідності.
Таким чином, апеляційний господарський суд підсумовує, що в цьому випадку, за викладених обставин, наявних у справі доказах - відсутня потреба в призначенні судової експертизи, а тому відповідне клопотання не підлягає до задоволення.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" повідомленням про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій вих.№35/0/1-21 від 17.02.2021 (т. 1, а. с. 12), відповідно до ч. 2 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" повідомило Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, що внаслідок укладення договору про спільні дії від 17.02.2021, особи, що діють спільно, сукупно набули право власності на домінуючий контрольний пакет акцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (код 22048622).
Відповідно до пункту 1 повідомлення кількість акцій товариства, що належали особі, яка стала (прямо або опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій, її афілійованим особам та третім особам, що діють спільно, до набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства:
- ТОВ "ВС Груп Менеджмент" належало 21 035 122 штук акцій, що становить 17,1857% статутного капіталу товариства;
- компанії VS ENERGY INTERNATIONAL N.V. (ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕШНЛ Н.В.) належало 92 482 047 штук акцій, що становить 75,5581% від статутного капіталу товариства;
- ТОВ "ВС Енерджі Інтернешнл Україна" належало 14 штук акцій, що становить 0,00001% статутного капіталу товариства;
- ОСОБА_2 належало 2 штуки акцій, що становить 0,000001% статутного капіталу товариства;
- ОСОБА_3 належало 3 144 215 штук акцій, що становить 2,5688% статутного капіталу товариства.
Згідно із пунктом 3 повідомлення ціна, передбачена пунктами 1 та 2 частини п'ятої статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства": 1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття - 1,85 грн за одну просту іменну акцію товариства; 2) опосередкованого набуття права власності на акції товариства по найвищій ціні, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 % загальної вартості активів такої юридичної особи - не відбувалось.
Дата набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства - дата укладення договору про спільні дії від 17.02.2021 (пункт 4 повідомлення).
Крім того, повідомлено про укладений між TOB "ВС Груп Менеджмент" та ОСОБА_3 договір, відповідно до якого TOB "ВС Груп Менеджмент" виступає Уповноваженою особою - суб'єктом реалізації прав та обов'язків передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".
Також зазначено, що депозитарною установою, в якій відкрито рахунок у цінних паперах TOB "ВС Груп Менеджмент", є Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична реєстраційна компанія" (код 31810610, місцезнаходження: 01601, м. Київ, пров. Госпітальний 4-6, кім. 238).
Після набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій AT "Житомиробленерго", ТОВ "ВС Груп Менеджмент" стало прямо володіти 21 035 122 шт. простих іменних акцій товариства, що складає 17,1857% статутного капіталу товариства; опосередковане володіння разом з афілійованими особами (особами, що діють спільно) - 116 661 400 шт. простих іменних акцій, що складає 95,3127% статутного капіталу товариства.
Протоколом засідання наглядової ради АТ "Житомиробленерго" від 26.02.2021 затверджено ринкову вартість одної простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 84 коп.
26.02.2021 ТОВ "ВС Груп Менеджмент" за вих. № 40/0/1-21 звернулося до AT "Житомиробленерго" з Публічною безвідкличною вимогою про придбання акцій в усіх власників акцій акціонерного AT "Житомиробленерго" (т. 1, а. с. 13-15).
Вказані відомості розміщені на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ) або Stock market infrastructure development agency of Ukraine на своєму сайті за посиланням https://smida.gov.ua/db/feed/49967.
Відповідно до пункту 4 цієї вимоги, ціна придбання акцій становила 1 грн 85 коп. за одну просту іменну акцію АТ "Житомирбленерго".
Також цим пунктом визначено, що ціна придбання акцій визначена відповідно до частини п'ятої статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", як найбільша з наступних:
- найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття - становить 1,85 грн за одну просту іменну акцію емітента;
- заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано не набували право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;
- ринкова вартість акцій товариства, визначена суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Ф.К.Титан" (відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, та згідно статей 8 і 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства") станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства - а саме станом на 16.02.2021 становить 1 грн 67 коп. за одну просту іменну акцію Емітента.
Наглядовою радою товариства відповідно до частини третьої статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції Емітента станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 84 коп.
Оплата акцій здійснюється виключно у грошовій формі.
Як зазначив позивач, Центральний депозитарій цінних паперів в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України протягом трьох робочих днів з дати отримання від емітента копії вимоги склав перелік акціонерів, та надіслав його товариству.
ТОВ "ВС Груп Менеджмент" повідомило товариство про перерахування на рахунок умовного зберігання грошових коштів за акції, що нею придбаваються.
Згідно заяви на перерахування коштів з рахунку умовного зберігання (ескроу) на поточний рахунок в АБ "Південний" від 12.07.2021 на користь ТОВ "Меридіан А" було перераховано кошти в сумі 190 200 грн 35 коп. (т. 1, а. с. 21).
Відповідно до заяви на перерахування коштів з рахунку умовного зберігання (ескроу) на поточний рахунок в АБ "Південний" від 24.12.2021 на користь ТОВ "Меридіан А" було перераховано кошти в сумі 137 817 грн 60 коп. (т. 1, а. с. 22).
Проте, позивач, не погоджуючись з визначеною ціною для придбання акцій (1 шт - 1 грн 85 коп.), звернувся до суд з цим позовом, обравши спосіб захисту у формі визнання права позивача на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції АТ "Житомиробленерго" та встановивши її розмір на рівні 58 грн 08 коп. з розрахунку за 1 акцію.
До матеріалів справи також долучена копія звіту про незалежну оцінку ринкової вартості простих іменних акцій АТ "Житомиробленерго" вих.№23/12-1 від 23.12.2020, який виконаний ТОВ "Ф.К.Титан" (т. 1, а. с. 107-143).
Із висновку про ринкову вартість майна вбачається, що метою оцінки є визначення ринкової вартості об'єкта оцінки для прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства шляхом розміщення додаткових акцій та на виконання вимог статей 8, 22, 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства". В результаті проведення оціночних процедур в ході виконання незалежної оцінки оцінювачем було встановлено: вартість об'єкта оцінки - 1 (одної) простої бездокументарної іменної акції код UA 4000077481 в статутному капіталі АТ "Житомиробленерго" станом на дату оцінки становить: 1 грн 67 коп.
У звіті суб'єктом оціночної діяльності зазначено, що в рамках даного звіту оцінювач відмовився від використання майнового підходу, оскільки:
- використання внутрішньої інформації, що в максимальному ступені розкриває склад і структуру різних груп активів та зобов'язань та суперечить основним методам та підходам, що використовують типові учасники на відповідному ринку;
- велика трудомісткість процесу приведення вартості кожного активу та зобов'язання в поточну, що ставить під сумнів доцільність проведення такої оцінки;
- концентрація тільки на поточній оцінці активів і зобов'язань товариства без врахування скритих активів та зобов'язань, перспектив розвитку і рівня та ризиків доходів, що можуть бути отримані в майбутньому;
- майновий підхід, як правило, не може бути застосований для оцінки цілісного майнового комплексу суб'єкта господарювання, крім випадку, коли здійснюється оцінка на його ранній стадії, коли прибутки і/або грошові потоки не можуть бути достовірно визначені, при цьому доступною є адекватна ринкова інформація стосовно активів та зобов'язань емітента;
- майновий підхід визначає вартість цілісного майнового комплексу з урахуванням вартості прав контролю над діяльністю товариства, що не відповідає об'єкту оцінки;
- найчастіше майновий підхід використовується під час оцінки цілісного майнового комплексу (бізнесу), ринкова вартість якого визначається поточною вартістю ймовірного результату ліквідації зазначеного майнового комплексу, а також холдингових та матеріалоємних компаній.
В матеріалах справи також міститься Баланс (Звіт про фінансовий стан) АТ "Житомиробленерго" на 31.12.2020 (т. 1, а. с. 16-19).
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (в редакції, чинній станом час виникнення спірних правовідносин) акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
За змістом ст. 177 ЦК України акція є об'єктом цивільних прав.
За приписами ч. ч. 4. 5 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Вказані норми Конституції України, Конвенції та ЦК України визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення особи своєї власності. При цьому зазначені норми припускають можливість винятку з цього загального правила за умови, коли позбавлення права власності передбачено законом, здійснюється в інтересах суспільства (з мотивів суспільної необхідності) та є пропорційним (зокрема передбачає компенсацію, відшкодування вартості майна).
Суд враховує, що 14.06.1994 було укладено Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами. Угода передбачала процес зближення існуючого та майбутнього законодавства України із законодавством співтовариства. Україна зобов'язалася вживати заходи для забезпечення того, щоб її законодавство поступово приведено у відповідність із законодавством співтовариства.
В подальшому, 21.03.2014 підписано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі, також - Угода). Ця Угода була ратифікована Законом України від 16.09.2014 №1678-VII і є невід'ємною частиною українського законодавства. Відповідно до статті 480 Угоди додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.
Додатком XXXIV до глави 13 "Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит" розділу V "Економічне і галузеве співробітництво" Угоди передбачено, що Україна зобов'язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства Європейського Союзу про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит у встановлені додатком терміни. У цьому додатку наведено Директиву про пропозиції поглинання. Відповідно до графіка, зазначеного у додатку, положення цієї Директиви повинні бути впроваджені протягом 4 років з дати набрання чинності цією Угодою. Таким чином, Україна відповідно до міжнародного договору взяла на себе зобов'язання з упровадження у своє законодавство положень Директиви про поглинання у строки, визначені в додатку XXXIV до Угоди.
Виконуючи обов'язки з адаптації її корпоративного законодавства до законодавства Європейського Союзу, Верховна Рада України прийняла Закон України від 23.03.2017 №1983-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах", яким доповнено Закон України "Про акціонерні товариства" приписами, що передбачають примусове відчуження міноритарними акціонерами належних їм акцій на вимогу власників, в тому числі, домінуючого контрольного пакета акцій (інститут витіснення та примусового продажу (squeeze-out і sell-out).
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що при примусовому вилученні майна надзвичайно важливим є отримання справедливої компенсації до моменту такого вилучення. У справі Bramelid and Malmstrom v. Swedwen (1982), де вперше постало питання щодо порушення прав власності вилученням акцій у процедурі сквіз-аут, Європейська комісія з прав людини вказала, що речення перше ст. 1 Протоколу першого до Конвенції охоплює право власності на акції, незважаючи на їх комплексну природу.
Комісія вказала, що в окремих випадках обов'язок передати своє майно іншій особі є допустимим. Такі випадки не суперечать ст. 1 Протоколу першого Конвенції, проте в будь-якому разі необхідно гарантувати, що закон не створює нерівність сторін, за якої одна з них може бути свавільно та несправедливо позбавлена своєї власності на користь іншої. Питання примусового викупу акцій міноритаріїв було також предметом скарги у справі Offerhaus and Offerhaus v. the Netherlands, заява N 35730/97). ЄСПЛ рішенням від 16.01.2001 відмовив у допуску, але вказав, що, встановлюючи порушення ст. 1 Протоколу першого, необхідно визначити, чи забезпечують засоби досягнення мети справедливий баланс інтересів. Ключовими для цього є умови компенсації, які не повинні створювати непропорційний тягар для міноритарних акціонерів.
В пунктах 7.34, 7.35., 7.36. постанови від 24.11.2020 у справі №908/137/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що запровадження державою спеціальної процедури з примусового відчуження акцій на користь приватних осіб в будь-якому випадку має супроводжуватися встановленням гарантій захисту прав особи, яка позбавляється майна, і такі гарантії мають бути передбаченими саме у цій процедурі.
Суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанови Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц, від 18.05.2022 у справі №921/199/20).
В п.78 постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №910/14224/20 наведено алгоритм оцінки застосовності судом обраного способу захисту, за яким суд, розглядаючи справу має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2)чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3)чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18 зазначено, що оскільки норма, яка міститься у ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства", не визначає спеціальних способів захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною, меншою за їх ринкову вартість, то особи, які вважають, що їх права та інтереси на акції були порушені вчиненням такого правочину, можуть самостійно обирати між визначеними нормативними приписами способами їх захисту (п.7.36). Також вказано, що можливість міноритарного акціонера захистити свої права в загальному порядку, визначеному нормами ЦК, у спосіб пред'явлення вимоги про стягнення з особи, на користь якої відбулося примусове відчуження акцій, грошових коштів у розмірі різниці між визначеною ціною у публічній безвідкличній вимозі та справедливою ціною таких акцій або ж у спосіб визнання недійсним зазначеного правочину, не може вважатися достатньою гарантією захисту прав цього учасника, адже за таких обставин обов'язок доказування справедливої ціни викупу акцій буде здійснюватися вже після фактичної втрати слабшою, в цих відносинах, стороною права власності та супроводжуватись необхідністю понесення останньою значних витрат на проведення оцінки майна товариства, сплату судового збору, витрат на професійну правничу допомогу тощо (п.7.35).
У справі, що переглядається, метою позивача є визнання права на отримання компенсації за примусово вилучені акції на рівні, якому він вважає справедливим для себе.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до ч.1 ст.20 Господарського кодексу України, яка визначає способи захисту, права та законні інтереси суб'єктів господарювання і інших суб'єктів захищаються не лише шляхом стягнення збитків, а й, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Аналогічні положення містяться у ст.16 ЦК, якою передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Таким чином, спосіб захисту, обраний позивачем, прямо передбачений ст. 20 Господарського кодексу України та ст.16 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.11.2020 у справі №908/137/18 звертала увагу на недостатню якість законодавства щодо сквіз-аут, яка полягає, окрім іншого, у відсутності попереднього адміністративного чи судового контролю за процедурою сквіз-аут і, зокрема, ціною на акції, що примусово викупляються. Законодавство багатьох країн надає акціонерам можливість звертатися до регулятора чи до суду для визначення ціни на акції, щодо яких проводиться процедура сквіз-аут.
Враховуючи це, визнання судом права акціонера на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру є належним способом захисту, спрямованим на встановлення стану правової визначеності у відносинах між міноритарним акціонером, товариством і покупцем (мажоритарним акціонером).
Колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК.
Рішення суду про визначення розміру компенсації (ринкової / справедливої вартості акцій) спрямоване на забезпечення балансу інтересів акціонерів товариства; воно дозволить обом сторонам правочину вирішити спір щодо вартості акцій (яку товариство та мажоритарний акціонер вважають справедливою, а міноритарний акціонер - заниженою) і, враховуючи це, визначити свою подальшу поведінку (судову та позасудову).
Правова визначеність щодо суми справедливої компенсації надасть сторонам додаткову можливість врегулювати конфлікт шляхом переговорів чи медіації, без подальшого звернення до суду.
Вказана позиція викладена Верховним Судом у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19.
Одночасно, суд апеляційної інстанції зважає і на те, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 14.12.2021 у справі № 905/2291/19 було зроблено висновок, що належним способом особи на отримання справедливої, на її думку, ціни акцій, який не буде вступати у протиріччя з правами інших осіб, буде позов про стягнення недоотриманої компенсації, до предмета доказування в якій входить правомірність/справедливість ціни викупу акцій (п. 5.29). Колегія суддів у вказаній справі також зазначила, що навіть у випадку оспорювання одним (а не усіма) міноритарним акціонером окремого правочину з примусового викупу у нього акцій, з підстав його (правочину) вчинення з порушенням вимог законодавства, це не повинно мати наслідком оспорення/визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги, адже в такому випадку може бути дестабілізований цивільний оборот, порушено права інших міноритарних акціонерів, які або погодились з отриманою компенсацією та не вважають процедуру примусового викупу акцій неправомірною, або лише оспорюють справедливість визначення ціни акцій, вимагаючи виплати належної компенсації, але, при цьому, не заперечуючи правомірність викупу. Визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги за позовом не всіх міноритарних акціонерів може завдати шкоди і мажоритарному акціонеру, який здійснює викуп акцій, через порушення принципу юридичної визначеності (п. 5.30).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Суд враховує, що механізми забезпечення єдності судової практики полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 130/1001/17, від 18.01.2021 у справі № Б-23/75-02, від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20 (провадження № 61-9003св21)).
Також, апеляційний господарський суд бере до уваги й те, що направляючи цю справу на новий розгляд суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не вказував про обрання позивачем неналежного чи не ефективного способу захисту порушеного права.
Щодо визнання права позивача на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції АТ "Житомиробленерго" та встановлення її розміру, апеляційний господарський суд враховує таке.
Процедура обов'язкового продажу акцій міноритарними акціонерами на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій ("сквіз-аут") передбачена нормами Закону України "Про акціонерні товариства".
У процедурі примусового викупу акцій (сквіз-аут) власник домінуючого контрольного пакета вимагає від міноритарних акціонерів продати йому акції шляхом виставлення та надсилання товариству публічної безвідкличної вимоги (ч. 4 ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства").
У процедурі примусового викупу акцій має бути визначена ціна обов'язкового продажу акцій, яка зазначається у публічній безвідкличній вимозі як ціна придбання акцій, тобто ціна, за якою власник домінуючого контрольного пакета акцій примусово вимагає від міноритарних акціонерів продати йому пакет акцій.
Порядок визначення ціни вимоги у процедурі примусового викупу акцій врегульований ч. 5 ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", відповідно до якої ціною обов'язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:
1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;
2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;
3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.
Тобто встановлений законом порядок визначення ціни придбання акцій для цілей зазначеної процедури передбачає обрання найвищого показника з трьох передбачених у цій нормі варіантів. Найвищий показник і є ціною придбання акцій. Вибір робить заявник вимоги, тоді як наглядова рада визначає ринкову вартість (надає цей показник для порівняння).
Таким чином, одним із передбачених зазначеною нормою варіантів (показників), з урахуванням якого формується та визначається ціна придбання акцій, є ринкова вартість акцій товариства.
Порядок визначення ринкової вартості майна акціонерного товариства, зокрема цінних паперів (акцій) встановлений у ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства" з урахуванням особливостей, передбачених у ст.65-2 цього Закону.
Згідно зі ст. 8 Закону "Про акціонерні товариства" ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ухвалюється наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто - у разі створення акціонерного товариства однією особою).
Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається суб'єктом оціночної діяльності:
1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;
2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів;
у разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше фондових біржах та їхній середній біржовий курс за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних біржах відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому НКЦПФР;
3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, або у разі якщо законом передбачена можливість незастосування п.2 цієї статті, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин 1 і 2 цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення (частина 3 статті 8 Закону "Про акціонерні товариства").
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства" товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення повинно затвердити ринкову вартість акцій товариства, визначену суб'єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону, та повідомити її особі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
Наглядова рада як орган, створений для захисту інтересів акціонерів, має забезпечувати рівний захист всіх акціонерів товариства і рівне ставлення до них, незважаючи на розмір пакету акцій, який їм належить.
При проведенні процедури сквіз-аут наглядова рада виконує надзвичайно важливу роль - вона обирає суб'єкта оціночної діяльності і потім затверджує оцінку ринкової вартості акцій. Таким чином, саме від добросовісних, розумних дій наглядової ради при визначенні ринкової вартості акцій залежить захист інтересів всіх акціонерів.
Затвердження наглядовою радою оцінки акцій не може бути лише формальним процесом в процедурі сквіз-аут, бо фактично від визначення справедливої вартості акцій залежить правомірність процедури.
Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні (ст. 1 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України").
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.
Оціночна діяльність може здійснюватися у формі, зокрема, практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна. Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" суб'єктами оціночної діяльності є:
суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Судом вище встановлено, що наглядовою радою визначено ціну придбання акцій відповідно п. 1 та 2 ч. 5 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", а саме: найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття 1 грн 85 коп. за одну просту іменну акцію Товариства.
Однак, звертаючись до суду із цим позовом (з врахуванням заяви про зміну предмету позову), позивач стверджує, що визначена наглядовою радою ціна акції для примусового викупу не може вважатися справедливою, що надає останньому право на отримання справедливої компенсації у розмірі 58 грн 08 коп., котра самостійно розрахована позивачем шляхом ділення власного капіталу товариства, що відображений у річній звітності на 2020 рік, та становить 7 109 649 000 грн, на кількість акцій товариства 122 398 540 штук.
В постанові від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, Верховний Суд дійшов висновку, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч. 6 ст. 9 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт №1 та Національний стандарт №3). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100 % від статутного фонду (капіталу) за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18 вказано, що при проведенні процедури примусового викупу акцій, належних міноритарним акціонерам (сквіз-ауту), останні перебувають у менш захищеному стані. Тому наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв'язку з примусовим відчуженням належних йому акцій. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що запровадження нормативного регулювання, при якому, залежно від обраного способу визначення ціни акцій, їх вартість може відрізнятися в рази, не може гарантувати отримання міноритарним акціонером в усіх випадках справедливої компенсації за обов'язковий продаж акцій та, відповідно, дотримання у таких відносинах критерію пропорційності втручання у право власності.
У випадку проведення сквіз-ауту мажоритарний акціонер купує по суті не дрібні пакети акцій у окремих міноритарних акціонерів, які на ринку мають низьку ціну, можуть бути неліквідними, нецікавими для інших інвесторів (через відсутність будь-якого контролю, впливу на справи товариства, тривалу невиплату дивідендів), але мають значну вартість для мажоритарного акціонера, який шляхом сквіз-ауту швидким та зручним для себе способом викупає акції у всіх міноритаріїв без необхідності шукати кожного окремого власника і домовлятися з ним щодо умов індивідуальної угоди.
Відтак в силу специфіки процедури сквіз-аут мажоритарний акціонер фактично купує не міноритарний пакет акцій як такий, а контроль над товариством в цілому (право на витискання міноритаріїв незалежно від їх волі та згоди), тому оцінці для визначення справедливої вартості 1 акції підлягає 100 % пакет акцій акціонерного товариства, а не міноритарний пакет.
У Національному стандарті №3 надається визначення корпоративної долі - це частина (пай, акція) господарського товариства, створеного на основі цілісного майнового комплексу. Отже, оцінка пакету акцій у 100 % означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу.
Відповідно до п. 38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів).
Саме застосування трьох різних підходів дозволяє отримати найбільш об'єктивний розрахунок ринкової вартості акцій. При чому розрахунки різними методами можуть давати різну ринкову вартість.
Національний стандарт №1 передбачає можливість застосування контрольної знижки. Контрольна знижка - зменшення вартості об'єкта оцінки через відсутність права контролю або їх меншого обсягу порівняно з вартістю об'єктів, які характеризуються правами контролю в більшому обсязі. У зв'язку з тим, що справедливою вважається найбільша ціна, а оцінка акції має здійснюватися у 100 % пакеті, Верховний Суд доходить висновку, що контрольна знижка не підлягає застосуванню.
Усуваючи розбіжності у судовій практиці, Палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у наведеній постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 зазначила, що вважає за необхідне уточнити правові висновки щодо застосування статей 8 та 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", які містяться у постановах від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 таким чином, що:
- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100 % пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті,
- у зв'язку з цим має бути обов'язково застосований Національний стандарт №3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за №924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18);
- майновий метод оцінки має бути обов'язково застосований поряд з іншими методами оцінки;
- не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом №1.
У Методиці комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, вказано, що у багатьох випадках балансова вартість вважається самою консервативною оцінкою, і в цьому випадку вона може застосовуватися для оцінювання нижньої межі вартості акцій. Автори методики також зазначають, що в Україні при оцінюванні акцій балансова вартість часто виступає на перший план, що пов'язано з відсутністю об'єктивної інформації для використання інших методів.
Справедлива вартість акцій означає визначення найвищої вартості акцій за існуючими процедурами та методиками оцінки.
Як вказано вище, у висновку № 3004-Е від 21.04.2025, експертами зроблені висновки:
По першому питанню:
Дослідженням наданих документів, враховуючи поставлене питання, встановлено, що вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 67 коп. не відповідає дійсній (ринковій) вартості. Більш докладно наведено у дослідницькій частині дослідження
По другому питанню:
Дослідженням наданих документів встановлено, що дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у складі пакету загальної кількості 100% від статутного фонду (капіталу) АТ "Житомиробленерго" становить 1 грн 80 коп.
При цьому, з висновку №3004-Е вбачається, що у цьому висновку реалізовані майновий та порівняльний методичні підходи, достатньо деталізовано дослідження, в тому числі мотиви та документи, а також описана мотивована відмова від реалізації дохідного методичного підходу.
Зокрема, за результатом використання майнового підходу в таблиці 12 вказано, що ринкова вартість 1 простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у майновому підході становить 66 грн.
Також експертами вказано, що вартість 1 простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у порівняльному підході становить 1 грн 80 коп.
Щодо дослідження дохідним підходом, то експерти вказали, що така оцінка не виконувалася за об'єктивної причини повної відсутності адекватних вихідних даних.
Під час узгодження отриманих результатів, судовими експертами визначено, що при визначені ринкової вартості із застосуванням зазначених вище підходів отримано такі результати: майновий методичний підхід - 66 грн; порівняльний методичний підхід - 1 грн 80 коп.
Поряд з цим, вказаними судовими експертами зазначено, що згідно з п.51 Національного стандарту №1, необхідно провести узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних підходів. Узгодження результатів здійснюється з урахуванням мети і принципів оцінки, що є визначальними для конкретної мети її проведення, обсягів та рівня достовірності вихідних даних та іншої інформації, яка використовувалася під час проведення оцінки.
Тому, експертами було наведено власну мотивацію та вказано, що виходячи з оцінки всіх вхідних даних, матеріалів справи та меті оцінки в цій роботі перевага надана порівняльному методичному підходу, отже за результатами розрахунків ринкова вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 становить 1 грн 80 коп.
При цьому, апеляційний господарський суд вказує, що безпосередньо в заключній частині висновку № 3004-Е відсутні всі висновки, котрі були зроблені експертами в дослідницькій частині щодо вартості однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 за майновим підходом, однак вказане не спростовує наявність останніх висновків, зокрема щодо ринкової вартості акції за майновим підходом.
Як вказано вище, справедливою ціною акції вважається найбільша ціна, оцінка якої має здійснюватися у 100 % пакеті, а тому слід виходити із ціни, встановленої за майновим підходом, а саме - 66 грн за одну просту іменну акцію АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021
Також, вище вказано, що позивач вартість справедливої компенсації розрахував самостійно шляхом ділення власного капіталу товариства, що відображений у річній звітності на 2020 рік, та становить 7 109 649 000 грн, на кількість акцій товариства - 122 398 540 штук.
В справі №910/8714/18 Верховний Суд фактично уточнив висновки палати, викладені у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 щодо способів визначення вартості акцій (проведення оцінки вартості акцій незалежним оцінювачем або проведення судової експертизи), зазначивши, що такий розмір може визначатися також іншим способом - за балансовою вартістю чистих активів.
У відповідності до даних річної фінансової звітності AT "Житомиробленерго" за 2020 рік (Баланс, форма №1), власний капітал (чисті активи) Товариства складав 7 109 649 000 грн, що становить 58,0860605 грн із розрахунку на 1 акцію (7 109 649 000 грн / 122 398 540 шт. акцій).
Така вартість акцій в цілому узгоджується із тією, котра встановлена за результатами використання майнового підходу у висновку № 3004-Е (не перевищує останню).
Таким чином місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що затверджена ціна примусового викупу акцій AT "Житомиробленерго" в розмірі 1 грн 85 коп. не може бути справедливою з врахуванням показників звітності AT "Житомиробленерго", самостійно ним задекларованих.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів враховуючи висновки, викладені в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 та від 15.06.2022 у справі №905/671/19, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18, які за змістом ч.2 ст.315, ч.4 ст.236 ГПК України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, при застосовуванні яких справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) дійшла висновку, що сума справедливої компенсації, у значенні ч.5 ст.41 Конституції України, ч.3 ст.321 ЦК України, ст.1 Протоколу 1 Конвенції, позивач мав би отримати 58 грн 08 коп. за одну акцію в результаті примусового викупу його акцій відповідно до положень ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства".
В цих висновках апеляційний господарський суд також враховує позицію позивача, яку він займає під час розгляду цієї справи, а саме його представниця в судових засіданнях суду апеляційної інстанції неодноразово наголошувала, що саме заявлена вартість в розмірі 58 грн 08 коп. за акцію для позивача є справедливою.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову повністю.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене рішення Господарського суду Житомирської області від 01.11.2023 у справі №910/7294/22 слід залишити без змін, а апеляційні скарги Акціонерного товариства "Житомиробленерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" - без задоволення.
Щодо витрат за подання касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Апеляційний господарський суд вказує, що Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 03.04.2024 задовольнив апеляційні скарги Акціонерного товариства "Житомиробленерго" та ТОВ "ВС Груп Менеджмент" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.11.2023 у справі №910/7294/22. Скасував рішення Господарського суду Житомирської області від 01.11.2023 у справі №910/7294/22. Прийняв нове рішення. В позові відмовив.
Верховний Суд постановою від 02.04.2025 у справі № 910/7294/22, серед іншого скасував вказану постанову суду апеляційної інстанції, а справу направив на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
При цьому, за подання касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" було сплачено судовий збір у розмірі 4 962 грн, що підтверджується квитанцією від 24.04.2024 (т. 2, а. с. 49).
Враховуючи викладене, а також результати вирішення спору судом апеляційної інстанції та загальні правила розподілу судових витрат, встановлені ст. 129 ГПК України, на відповідачів слід покласти 4 962 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №910/7294/22, котрі понесені позивачем.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду Житомирської області від 01.11.2023 у справі №910/7294/22 залишити без змін.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 4-а, код 33947089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 34925773) - 2 481 грн судового збору за подання касаційної скарги.
5. Стягнути з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м.Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 34925773) - 2 481 грн судового збору за подання касаційної скарги.
6. Господарському суду Житомирської області видати накази на виконання цієї постанови.
7. Справу №910/7294/22 надіслати Господарському суду Житомирської області.
8. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "02" вересня 2025 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.