вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" серпня 2025 р. Справа№ 910/15732/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Ткаченка Б.О.
розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни
на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025
у справі № 910/15732/24 (суддя Грабець С.Ю.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
до Фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни
про стягнення заборгованості
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
15.01.2025 до Господарського суду Київської області від Господарського суду міста Києва надійшла за підсудністю позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни про стягнення заборгованості в сумі 120 108,90 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 910/15732/24 задоволено повністю позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 120 108,90 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 120 108,90 грн вартості необлікованої електричної енергії та 2 422,40 грн витрат на сплату судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, враховуючи, що документів, що підтверджували б укладення договору в установленому законом порядку, оплату відповідачем спожитої електричної енергії або спростовували б доводи позивача, відповідачем суду не надано.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з рішенням, Фізична особа-підприємець Долгова Софія Вадимівна звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити провадження за даною апеляційною скаргою; відстрочити сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги до закінчення апеляційного розгляду; витребувати матеріали даної справи в суді першої інстанції та дослідити їх в повному обсязі; розгляд проводити за участі апелянта в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення є таким, що не відповідає завданням та основним засадам господарського судочинства, визначеним ст.2 Господарського процесуального кодексу України; таким, що ухвалене без дотримання вимог п. 4 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; таким, що не відповідає вимогам ст.236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не ґрунтується на засадах верховенства права, не є законним та обґрунтованим.
За доводами відповідача, суд першої інстанції не врахував доводи відповідача, зокрема наступні:
- Відповідачка не порушувала вимоги закону, натомість, ще з 2020 зробила усе, що від неї залежало, для укладення відповідного договору постачання електроенергії;
- під час окупації смт. Ворзель у 2022 вказане в позові приміщення зазнало руйнації, а після деокупації заклад відповідачки, розташований у вказаному приміщенні заадресою Київська обл., Бучанський р-н, смт. Ворзель вул. Лісова, буд. 35-А, прим. 12, майже не функціонує, споживання електроенергії мінімальне;
- відповідачка не є володільцем приміщення, куди влітку 2024 мали намір потрапити представники позивача, тому стверджувати про їх недопуск недоречно;
- споживання електроенергїї відповідачкою обліковується належним чином, оскільки існував лічильник, водночас, позивач не направляв відповідачці рахунки і тривалий час не здійснював залежні від нього дії для укладення з нею договору;
- будинок, який є отримувачем електроенергії і будинок, де розташоване вказане приміщення відповідачки - два різні будинки: у першому є ОСББ, у другому немає ні ОСББ ні ЖЕК, а позивач при цьому не просив залучити ОСББ «Лісова 35» до справи.
З наведених підстав відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 року у справі №910/15732/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах в повному обсязі.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Позивачем 12.05.2025 через систему «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з їх необґрунтованістю.
За доводами позивача, на момент перевірки 23.07.2024 уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» об'єкту Позивача за адресою Київська область смт. Ворзель вул. Лісова, 35А прим.12 електроустановки були підключені до мереж оператора системи розподілу за відсутності договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Електрична енергія споживалась, але відповідачем не оплачувалась.
Додане відповідачем до відзиву на позовну заяву повідомлення на оплату за березень 2021 року від 11.03.2021 є платіжним документом Позивача до Акту про порушення № К042836 від 09.12.2020, що за твердженням позивача підтверджує систематичність даного виду порушення, яке виявлено 23.07.2024 та зафіксоване Актом про порушення № К048716.
Також позивач зазначає, що відповідно до п. 8.4.1. ПРРЕЕ період функціонування закладу та безоблікового споживання електричної енергії не можуть бути враховані при визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Крім того, Акт про порушення № К042836 від 09.12.2020 складений у відповідності до ПРРЕЕ, є чинним, при цьому як позивачем доведено, що відповідачка є володільцем спірного приміщення.
Відтак, позивач вважає рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/15732/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Долговій Софії Вадимівні у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 910/15732/24. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 910/15732/24 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
28.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 910/15732/24, розгляд якої призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників. Витребувано матеріали справи № 910/15732/24.
25.06.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, враховуючи тимчасові непрацездатності суддів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/15732/24 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" була змінена назва на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - позивач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
23 липня 2024 року під час здійснення технічної перевірки на об'єкті, розташованому за адресою: Київська область, с. Ворзель, вулиця Лісова 35А, приміщення 12, був виявлений факт порушення відповідачем ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення відповідача до електромережі, що призвело до необлікованого споживання електричної енергії, про що складений акт про порушення №К048716.
02 вересня 2024 року відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення №К048716 та прийнято рішення про нарахування відповідачу за період з 23.01.2024 року до 22.07.2024 року вартості необлікованої електричної енергії в сумі 120 108,90 грн.
Вищевказане рішення комісії оформлене протоколом №075 засідання комісії з розгляду акту про порушення №К048716 від 23.07.2024 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
У зв'язку з тим, що відповідач вартість необлікованої електричної енергії в сумі 120 108,90 грн. не оплатила, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача вищевказану суму грошових коштів.
Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначає, що вона неодноразово вчиняла дії, спрямовані на укладення договору на постачання електричної енергії, споживання електричної енергії обліковується відповідачем у встановленому порядку, а також на те, що відповідач не є власником приміщення, в якому проводилась перевірка та було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
14 березня 2018 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії №312 (далі - ПРРЕЕ).
Положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та приписами ПРРЕЕ регламентовані взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 1.1.1. ПРРЕЕ, учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно з п. 2.3.3. ПРРЕЕ, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проєктних рішень.
Відповідно до п. 8.2.4. ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил (п. 8.2.5. ПРРЕЕ).
Як було зазначено вище, 23 липня 2024 року під час здійснення технічної перевірки на об'єкті, розташованому за адресою: Київська область, с. Ворзель, вулиця Лісова 35А, приміщення 12, був виявлений факт порушення відповідачем ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення відповідача до електромережі, що призвело до необлікованого споживання електричної енергії, про що складений акт про порушення №К048716.
02 вересня 2024 року відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення №К048716 та прийняте рішення про нарахування відповідачу за період з 23.01.2024 року до 22.07.2024 року вартості необлікованої електричної енергії в сумі 120 108,90 грн.
Вищевказане рішення комісії оформлене протоколом №075 засідання комісії з розгляду акту про порушення №К048716 від 23.07.2024 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
Колегія суддів враховує, що вказане рішення комісії є чинним та в установленому порядку не скасованим, докази протилежного сторонами не надано.
У зв'язку з несплатою відповідачем вартості необлікованої електричної енергії в сумі 120 108,90 грн позивач звернувся з даним позовом.
Позовні вимоги судом першої інстанції визнано обґрунтованими.
Щодо доводів відповідача суд зазначає наступне.
Відповідачка стверджує, що вона не є володільцем приміщення, куди влітку 2024 мали намір потрапити представники Позивача, однак наведене спростовується долученим до матеріалів справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №187542637 від 05.11.2019 року, з якого вбачається, що власником приміщення №12, розташованого за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вулиця Лісова, 35 А, є відповідач.
Також за доводами апелянта, відповідачка не порушувала вимоги закону, натомість, ще з 2020 зробила усе, що від неї залежало, для укладення відповідного договору постачання електроенергії, натомість як документів, що підтверджували б укладення договору у встановленому законом порядку, оплату відповідачем спожитої електричної енергії або спростовували б доводи представника позивача, представником відповідача суду надані не були.
Аргументи скаржниці про те, що під час окупації смт. Ворзель у 2022 вказане в позові приміщення зазнало руйнації, а після деокупації заклад відповідачки, розташований у вказаному приміщенні за адресою Київська обл., Бучанський р-н, смт. Ворзель вул. Лісова, буд. 35-А, прим. 12, майже не функціонує, споживання електроенергії мінімальне - колегія суддів сприймає критично, оскільки позивачем здійснювалось нарахування відповідно до п. 8.1.12 ПРРЕЕ по тарифах, які діяли протягом періоду порушення, тобто у відповідності до вимог законодавства.
Стосовно доводів про необхідність залучення до участі у справі в якості третіх осіб ОСББ «Лісова 35» та ТОВ «Київська обласна ЕК» колегія суддів встановила, що судом першої інстанції було розглянуто відповідні клопотання та вмотивовано відмовлено в задоволенні таких клопотань відповідача з підстав, викладених в судовому рішенні, з чим погоджується судова колегія апеляційного суду та звертає увагу на те, що відповідачем в апеляційній скарзі не обґрунтовано, яким саме чином вказане вплинуло на висновки суду першої інстанції.
Разом з цим, апеляційна скарга не містить підстав для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 277 Господарського процесуального кодексу України, а твердження скаржника про надання переваг доводам однієї сторони над іншою є необґрунтованими, оскільки одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності, натомість як відповідачем не було належними доводами та доказами спростовано аргументи позивача, враховуючи при цьому, що Акт про порушення №К048716 від 23.07.2025 та відповідне рішення комісії, оформлене протоколом №075, на підставі яких нараховано заборгованість, що є предметом даного позову, є чинними та в установлено порядку не скасованими.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Судова колегія апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 910/15732/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 910/15732/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 910/15732/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 910/15732/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 910/15732/24 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
Б.О. Ткаченко