79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" серпня 2025 р. Справа №921/525/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Тернопільській області б/н від 30.05.2025 (вх.ЗАГС №01-05/1666/25 від 02.06.2025)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2025 (суддя Боровець Я.Я., повну ухвалу складено 23.05.2025)
у справі №921/525/24
за заявою боржника ФОП Фінков'яка Віктора Романовича
про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства
Кредитор: Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів», вул. Сербська, 1, м. Львів
Кредитор: Головне управління ДПС у Тернопільській області, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль
за участю представників:
від скаржника: представник Шкільний П.М. (в режимі відеоконференції з використанням власних засобів);
від боржника: представник Півторак В.М.;
арбітражний керуючий Шимечко А.Я. (в режимі відеоконференції);
від АТ АКБ «Львів»: не з'явився;
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2025 у справі №921/525/24 заяву (вх.№ 2224 від 28.03.2025) про визнання безнадійним та списання податкового боргу боржника, задоволено; визнано податковий борг боржника - Фінков'яка Віктора Романовича, що має статус ФОП, перед кредитором Головним управлінням ДПС у Тернопільській області у розмірі 454 887,78 грн, безнадійним та таким, що підлягає списанню у процедурі реструктуризації боргів боржника у справі №921/525/24.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, кредитор (Головне управління ДПС у Тернопільській області) звернулося до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2025 та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 07.08.2025, призначено розгляд справи на 13.08.2025.
07.07.2025 скаржник подав суду додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх. №01-04/5308/25).
В судовому засіданні 13.08.2025 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, надав суду пояснення щодо викладених у ній доводів.
Представник боржника та арбітражний керуючий Шимечко А.Я. щодо доводів апеляційної скарги заперечили, надавши суду свої пояснення.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, після судових дебатів, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та в порядку, визначеному у ст.219 ГПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 20.08.2025.
В судовому засіданні 20.08.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати, з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали
30.08.2024 фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.10.2024 відкрито провадження у справі №921/525/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Шимечка А.Я.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2025 визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів у справі №921/525/24 відносно фізичної особи ОСОБА_1 , а саме: - Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» в розмірі 342 806,44 грн; - Головне управління ДПС у Тернопільській області в розмірі 460 943,78 грн.
27.03.2025 боржник через свого представника - адвоката Півторака В.М., подав суду заяву (вх.№ 2224 від 28.03.2025), у якій просив визнати безнадійним та списати у процедурі реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 податковий борг перед кредитором - Головним управлінням ДПС у Тернопільській області в сумі 454 887,78 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що на засідання зборів кредиторів 14.03.2025 не було прийнято рішення про затвердження плану реструктуризації боргів, оскільки план реструктуризації передбачав списання податкового боргу в порядку ст.125 КУзПБ і конкурсний кредитор - ГУ ДПС в Тернопільській області проголосував проти схвалення такого плану.
У заяві зазначено, що податковий борг в сумі 454 887,78 грн виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, тому такий борг в силу приписів ч.2 ст.125 КУзПБ визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.
Постановляючи оскаржену ухвалу місцевий господарський суд врахував, що податковий борг ОСОБА_1 виник з 11.03.2023, тобто охоплюється поняттям боргів, що виникли протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (03.10.2024), та дійшов висновку про те, що відповідно до імперативного припису ч.2 ст.125 Кодексу України з процедур банкрутства такі борги визнаються безнадійними та списуються у процедурі реструктуризації боргів боржника.
Узагальнені доводи апелянта (Головного управління ДПС у Тернопільській області)
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржену ухвалу постановлено без повного з'ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підтвердження чого апелянт покликається на такі доводи:
- у Податковому кодексі України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу; цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону);
- строк позовної давності визначений пунктом 102.4 статті 102 ПК України щодо податкового боргу боржника не сплинув;
- на зборах кредиторів не вирішувалося питання визнання податкового боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню, водночас на зборах кредиторів, що відбулися 14.03.2025, Головне управління ДПС у Тернопільській області більшістю голосів висловило позицію проти схвалення плану реструктуризації та запропоновано звернутися з клопотання до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника;
- у спеціальних нормах КУзПБ закріплено принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20);
- подана боржником заява про визнання безнадійним та списання у процедурі реструктуризації боргів заборгованості перед контролюючим органом свідчить про ігнорування ним прийнятого на зборах кредиторів рішення не погоджувати план реструктуризації та запропоновано звернутися з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника, що свідчить про ухилення боржником від виконання своїх зобов'язань.
У додаткових поясненнях до апеляційної скарги кредитор зазначає, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань, оскільки рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 ухвалено позов Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити повністю та стягнути з боржника податковий борг в сумі 93 905,50 грн., а строки стягнення встановлені до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Правом подання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи про неплатоспроможність у встановлений судом строк не скористались. Відповідно до ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Предметом судового розгляду у цій справі є заява боржника про визнання безнадійним та списання відповідно до частини другої статті 125 КУзПБ його податкового боргу.
Згідно зі статтею 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Абзацом дев'ятнадцятим частини першої статті 1 КУзПБ визначено, що реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Провадження у справі про неплатоспроможність на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
До боргів фізичної особи-підприємця застосовується інший, передбачений нормами КУзПБ, порядок погашення заборгованості боржника перед його кредиторами (в т. ч. і перед податковими органами), ніж передбачений загальними положеннями цивільного, податкового та іншого законодавства.
Так, відповідно до ч.1 ст.125 КУзПБ не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч.2 ст.125 КУзПБ податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до ч.3 ст.125 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника затверджується господарським судом лише після повного погашення боргів боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існує.
У постанові від 21.05.2025 у справі №902/333/24 Верховний Суд вказав, що системний аналіз частини першої, третьої статті 125 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що Кодексом визначено перелік боргів, які не підлягають реструктуризації і повне погашення яких є імперативною умовою для затвердження господарським судом плану реструктуризації.
Водночас, частиною другою статті 125 КУзПБ визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Такими наслідками, зокрема, є визнання податкового боргу безнадійним та його списання.
При цьому Кодексом інших умов, окрім наявності провадження у справі про неплатоспроможність та виникнення податкового боргу протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника зазначеним Кодексом не передбачено.
У пункті 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється:
- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
- податковий борг фізичної особи, яка визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;
- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;
- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;
- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2024 задоволено заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання грошових вимог до боржника - ОСОБА_1 , визнано грошові вимоги в сумі 454 887,78 грн. та постановлено включити їх в реєстр вимог кредиторів як вимоги другої черги, витрати на оплату судового збору в розмірі 6056,00 грн., які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, покладено на боржника.
У вказаній ухвалі встановлено, що сума податкового боргу становить 454 887,78 грн, з яких:
- 428 775,62 грн податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості;
- 5 145,60 грн податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості;
- 8 726,20 грн єдиний податок з фізичних осіб;
- 12 240,36 грн земельний податок з фізичних осіб.
Кредитор надсилав боржнику для узгодження податкову вимогу та податкові повідомлення рішення (докази надсилання містяться в матеріалах справи), однак, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу, який виник саме внаслідок несплати боржником узгодженого податкового зобов'язання.
Згідно з розрахунком Головного управління ДПС у Тернопільській області суми податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, станом на 15.10.2024, заборгованість в розмірі 429 929,80 грн виникла на підставі податкових повідомлень-рішень: №0210967-2407-1918 від 31.08.2022 (граничний термін сплати 11.03.2023); №0014183-2407-1918 від 06.03.2023 (граничний термін сплати 11.08.2023); №0047285-2407-1918-UA61040130000085402 від 08.03.2024 (граничний термін сплати 09.07.2024); №0809023-2407-1918-UA61040130000085402 від 18.06.2024 (граничний термін сплати 25.08.2024); №0809583-2407-1918- UA61040130000085402 від 18.06.2024 (граничний термін сплати 25.08.2024); №0809022-2407-1918- UA61040130000085402 від 18.06.2024 (граничний термін сплати 25.08.2024).
Згідно з розрахунком Головного управління ДПС у Тернопільській області суми податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, станом на 15.10.2024, заборгованість в розмірі 5 145,60 грн виникла на підставі податкових повідомлень-рішень: №0318611-2407-1918 від 01.09.2022 (граничний термін сплати 11.03.2023); №0321209-2407-1918 від 11.04.2023 (граничний термін сплати 11.08.2023); №0809584-2407-1918-UA61040130000035010 від 18.06.2024 (граничний термін сплати 25.08.2024).
Згідно з розрахунком Головного управління ДПС у Тернопільській області суми податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб, станом на 15.10.2024, заборгованість в розмірі 8 726,20 грн виникла на підставі:
- заяв про застування спрощеної системи оподаткування від 06.03.2021 з граничними термінами сплати: 20.09.2023; 20.10.2023; 20.11.2023; 20.12.2023; 20.01.2024; 20.02.2024; 20.03.2024.
Згідно з розрахунком Головного управління ДПС у Тернопільській області суми податкового боргу по земельному податку станом на 15.10.2024, заборгованість в розмірі 12240,36 грн виникла на підставі податкових декларацій з плати за землю: №4536256 від 22.01.2022 - граничний термін сплати 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022, 30.12.2022, 30.01.2023; №5852571 від 21.02.2023 - граничний термін сплати 21.02.2023; №5832342 від 20.02.2023 - граничний термін сплати 02.03.2023; №5852571 від 21.02.2023 - граничний термін сплати 02.03.2023; №5832342 від 20.02.2023 від - граничний термін сплати 30.03.2023; №5852571 від 21.02.2023 від 21.02.2023 - граничний термін сплати 30.03.2023; №5832342 від 20.02.2023 - граничний термін сплати 01.05.2023; №5852571 від 21.02.2023 - граничний термін сплати 01.05.2023; №5832342 від 20.02.2023 - граничний термін сплати 30.05.2023; №5852571 від 21.02.2023 - граничний термін сплати 30.05.2023; №5832342 від 20.02.2023 - граничний термін сплати 30.06.2023; №5852571 від 21.02.2023 - граничний термін сплати 30.06.2023; №5832342 від 20.02.2023 - граничний термін сплати 31.07.2023; №5852571 від 21.02.2023 - граничний термін сплати 31.07.2023; №5822342 від 20.02.2023 - граничний термін сплати 30.08.2023; №5852571 від 21.02.2023 - граничний термін сплати 30.08.2023; №5832342 від 20.02.2023 - граничний термін сплати 02.10.2023; №5852571 від 21.02.2023 - граничний термін сплати 02.10.2023; №5832342 від 20.02.2023 - граничний термін сплати 30.10.2023; №5852571 від 21.02.2025 - граничний термін сплати 30.10.2023; № 5832342 від 20.02.2023 - граничний термін сплати 30.11.2023; №5852571 від 21.02.2023 - граничний термін сплати 30.11.2023; №5832342 від 20.02.2023 - граничний термін сплати 02.01.2024; №5852571 від 21.02.2023 - граничний термін сплати 02.01.2024; №5832342 від 20.02.2023 - граничний термін сплати 30.01.2024; №5852571 від 21.02.2023 - граничний термін сплати 30.01.2024.
Таким чином, податкова заборгованість ОСОБА_1 виникла за три роки до порушення провадження у справі про неплатоспроможність (03.10.2024).
До пояснень до апеляційної скарги ГУ ДПС у Тернопільській області додало копію рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №500/487/24 про стягнення з Фінков'яка В.Р. на користь кредитора податкового боргу в розмірі 93 905,50 грн.
Відповідно до змісту вказаного рішення заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, виникла у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, нарахованого відповідно до податкового повідомлення-рішення №0014183-2407-1918 від 06.03.2021 на суму 92163,50 грн. і відповідно до податкового повідомлення-рішення №0321209-2407-1918 від 11.04.2023 на суму 1742,00 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання, визначені в них, вважаються узгодженими.
Однак, таке рішення не було долучене до матеріалів справи під час розгляду справи в суді першої інстанції, апелянт не порушував питання поновлення строку на подання такого доказу, стягнута рішенням заборгованість не входила до суми боргу, визнаної господарським судом у справі про неплатоспроможність за результатами розгляду заяви ГУ ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських вимог.
Окрім того, у заяві про відкриття справи про неплатоспроможність та у конкретизованому списку кредиторів і боржників, боржник зазначав про наявність рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №500/4465/20, яким стягнуто податковий борг в сумі 127 688,13 грн., та рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі №500/9250/21, яким стягнуто податковий борг в сумі 6045,98 грн. До заяви додано копії зазначених рішень.
Ця заборгованість виникла раніше, ніж за три роки до порушення провадження у справі про неплатоспроможність (03.10.2024), проте у заяві ГУ ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських вимог таких вимог не було заявлено.
Разом з цим, викладений в оскарженій ухвалі висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до імперативного припису ч.2 ст.125 Кодексу України з процедур банкрутства податкові борги боржника в розмірі 454 887,78 грн підлягають визнанню безнадійними та списанню, колегія суддів апеляційної інстанції вважає передчасним.
Так, норми Кодексу України з процедур банкрутства загалом і норми книги п'ятої «Відновлення платоспроможності фізичної особи» зокрема, мають застосовуватись системно, у їх єдності та взаємозв'язку.
За змістом приписів Книги п'ятої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Відповідно до ч.5 ст.119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказав, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Водночас, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 акцентував увагу на тому, що до спливу встановленого у частині одинадцятій статті 126 КУзПБ строку керуючий реструктуризацією зобов'язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, обов'язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом (правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові від 03.12.2024 у справі №916/197/23).
Перевірка декларацій про майновий стан боржника є однією з ключових функцій арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки її метою є встановлення повного і достовірного переліку активів та зобов'язань боржника та дозволяє виявити можливі факти приховування майна та/або доходів боржника.
Звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника є засобом перевірки добросовісності боржника.
Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг.
Відповідно до матеріалів справи, до членів сім'ї боржника належать: ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_3 - син, ОСОБА_4 - дочка, ОСОБА_5 - мати.
09.01.2025 арбітражний керуючий Шимечко А.Я. подав суду звіт про результати перевірки декларацій боржника, у яких встановлено відповідність наданих ОСОБА_1 даних, внесених до декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2025 за результатами попереднього засідання суду визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з цією ухвалою кредиторами боржника є:
- АТ АКБ «Львів» з вимогами в розмірі 342 806,44 грн., з яких підлягають внесенню: 6056,00 грн витрат на оплату судового збору, підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів та 1 675,40 грн (судовий збір, стягнений за судовим рішенням) до другої черги реєстру вимог кредиторів; окремо підлягають внесенню до Реєстру вимог кредиторів грошові вимоги в сумі 335 075,04 грн, що забезпеченні заставою;
- Головне управління ДПС у Тернопільській області з вимогами в розмірі 460 943,78 грн., з яких підлягають внесенню: 6 056,00 грн витрат на оплату судового збору, підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів та 454 887,78 грн (заборгованість) до другої черги реєстру вимог кредиторів.
Грошові вимоги АТ АКБ «Львів» до боржника виникли на підставі генерального договору №430/В/2019 від 25.10.2019 про надання кредитування з максимальним лімітом 5 млн.грн.
Вимоги підтверджено рішенням Господарського суду Тернопільського області від 15.11.2023 у справі №921/399/23 за позовом АТ АКБ «Львів» до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Фінков'яка Віктора Романовича, до відповідача-2 ОСОБА_6 та до відповідача-3 Фінков'як Світлани Йосифівни про стягнення заборгованості солідарно.
В матеріалах справи наявний договір іпотеки від 25.10.2019, укладений між АТ АКБ «Львів» та боржником, посвідчений нотаріально, відповідно до якого зобов'язання за генеральним договором №430/В/2019 від 25.10.2019 про надання кредитування забезпечується переданням в іпотеку належного боржнику на праві власності нерухомого майна, а саме: ковбасного цеху, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 818 кв.м. (ринкова вартість 1 052 000,00 грн, заставна вартість 1 105 000,00 грн); земельної ділянки з кадастровим номером 6122689600:01:001:0600, площею1,02 га, за адресою Тернопільська обл., Зборівський р-н, Чистопадівська сільська рада, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (ринкова вартість 248 000,00 грн., заставна вартість 210 800,00 грн).
27.02.2025 керуючий реструктуризацією подав суду копії повідомлення про скликання зборів кредиторів боржника на 07.03.2025.
06.03.2025 керуючий реструктуризацією подав суду заяву з доданими копіями документів для прийняття рішень на зборах кредиторів, а саме запити до контролюючих органів щодо майна боржника та відповіді на ці запити, звіт про результати розгляду декларацій, проект плану реструктуризації, а також звіт арбітражного керуючого про проведену роботу.
У звіті про виконану роботу зазначено, що за боржником зареєстровано таке нерухоме майно, яке також вказано у деклараціях боржника:
- квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;
- земельна ділянка кадастровий номер 6122689600:01:001:0600, яка знаходиться за адресою
АДРЕСА_1 ;
- стоянка автотранспорту, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ;
- кладова, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .
У звіті №32 від 04.03.2024 про результати розгляду декларацій вказано, що керуючий реструктуризації встановив не відповідність внесених боржником відомостей до декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки.
Водночас, 06.03.2025 керуючий реструктуризацією повідомив суд про допущену описку в частині виявлення невідповідності у звіті за результатами розгляду декларацій та просив не брати до уваги такий звіт. До вказаної заяви додано виправлену версію звіту №32 від 04.03.2024 про результати розгляду декларацій, у якому вказано, що встановлено відповідність внесених боржником відомостей до декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки.
Проте, відповідно до відповіді ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» №562/072 від 17.12.2024 на запит керуючого реструктуризацією, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є співвласниками квартири АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21.07.1999.
У проекті плану реструктуризації передбачено такі умови:
- протягом дії процедури реструктуризації боргів боржник планує отримання доходів в сумі 8 000,00 грн;
- розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб - 8 000,00 грн;
- розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів - третя особа ОСОБА_8 протягом одного місяця з дати затвердження плану реструктуризації сплатить 354 918,44 грн, з яких 342 806,44 - кредитору АКБ «Львів», 6056,00 грн. витрати на оплату судового збору - кредитору ГУ ДПС у Тернопільській області;
- вимоги кредиторів, які будуть списані - вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області в розмірі 454 887,78 грн;
- строк виконання плану реструктуризації - 1 місяць.
Водночас, матеріали справи не містять жодних письмових підтверджень наміру третьої особи - ОСОБА_8 протягом одного місяця погасити борги боржника, перелічені у плані реструктуризації, а також план реструктуризації не містить обґрунтування щодо врегулювання майбутніх правовідносин боржника і ОСОБА_8 в частині погашення боргів ОСОБА_1
27.03.2025 боржник через свого представника - адвоката Півторака В.М., подав суду заяву (вх.№ 2224 від 28.03.2025), у якій просив визнати безнадійним та списати у процедурі реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 податковий борг перед кредитором - Головним управлінням ДПС у Тернопільській області в сумі 454 887,78 грн.
У заяві зазначено, що податковий борг в сумі 454 887,78 грн виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, тому такий борг в силу приписів ч.2 ст.125 КУзПБ визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.
Кредитор боржника - ГУ ДПС в Тернопільській області, в апеляційній скарзі стверджує, що на зборах кредиторів, що відбулися 14.03.2025 представник кредитора більшістю голосів висловив позицію проти схвалення плану реструктуризації та запропонував звернутися до суду з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів.
Кредитор стверджує, що на вказаних зборах не вирішувалося питання визнання податкового боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню. Проте, боржник, проігнорувавши рішення, прийняте на зборах кредиторів, звернувся до господарського суду з клопотанням про визнання податкового боргу безнадійним та списання його в процедурі реструктуризації.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що протокол зборів кредиторів за 14.03.2025, долучено до матеріалів справи керуючим реструктуризацією 22.05.2025, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали.
Слід зазначити, що відповідно до вимог ст.48, ст.126 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечення проведення зборів кредиторів покладено на арбітражного керуючого, відтак саме арбітражний керуючий має обов'язок скласти протокол зборів кредиторів та подати такий до суду.
Водночас, зі змісту заяви боржника про визнання податкового боргу безнадійним також вбачається, що таку заяву обґрунтовано тим, що на засіданні зборів кредиторів 14.03.2025 не було прийнято рішення про затвердження плану реструктуризації боргів, оскільки план реструктуризації передбачав списання податкового боргу в порядку ст.125 КУзПБ і конкурсний кредитор - ГУ ДПС в Тернопільській області проголосував проти схвалення такого плану.
Відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Зважаючи на те, що у цій справі про неплатоспроможність фізичної особи- ОСОБА_1 :
- боржник має заборгованість перед двома кредиторами - ГУ ДПС у Тернопільській області (конкурсні вимоги, які становлять 57% заборгованості, кількість голосів на зборах кредиторів - 454 887,78), та ПАТ АКБ «Львів» (забезпечені вимоги, які становлять 43%, кількість голосів на зборах кредиторів - 1675,40);
- заяву боржника про визнання податкового боргу безнадійним та його списання мотивовано тим, що ГУ ДПС у Тернопільській області як кредитор з правом вирішального голосу не погодило плану реструктуризації;
- станом на дату постановлення оскарженої ухвали протоколу зборів кредиторів, які відбулись 14.03.2025, матеріали справи не містили;
- ГУ ДПС у Тернопільській області стверджувало, що на зборах кредиторів, які відбулись 14.03.2025, було ухвалено рішення про перехід до процедури погашення боргів, однак, боржник проігнорував таке рішення та звернувся до господарського суду із заявою про визнання податкового боргу безнадійним та його списання;
- остаточних висновків за результатами перевірки майнового стану боржника ще не сформовано, адже місцевий господарський суд не надав оцінки (станом на дату постановлення оскарженої ухвали) змісту відповідному звіту керуючого реструктуризацією та належності здійснених ним заходів щодо перевірки декларацій про майновий стан боржника, не перевірив доводів ГУ ДПС у Тернопільській області щодо недобросовісності боржника;
- план реструктуризації боргів не розглянуто, судове засідання щодо розгляду плану реструктуризації неодноразово відкладались для надання погодженого боржником та кредиторами плану;
колегія суддів вважає, що до з'ясування і перевірки наведених обставин висновок про визнання безнадійним та списання податкового боргу боржника як безнадійного є передчасним.
Подібні висновки щодо передчасності розгляду заяви про списання податкового боргу в процедурі реструктуризації без перевірки обставин майнового стану та добросовісності боржника викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №914/1559/24.
Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи;; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги Головного управління ДПС в Тернопільській області є обґрунтованими та підлягають до задоволення частково, а оскаржену слід скасувати з прийняттям нового судового рішення, яким у задоволенні заяви боржника про визнання безнадійним та списання податкового боргу боржника - відмовити.
Керуючись ст.ст.86, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Вимоги апеляційної скарги Головного управління ДПС в Тернопільській області - задоволити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2025 у справі №921/525/24 - скасувати та прийняти в нове судове рішення, яким у задоволенні заяви боржника (вх.№ 2224 від 28.03.2025) про визнання безнадійним та списання податкового боргу боржника - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повну постанову складено 01.09.2025.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.