79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" серпня 2025 р. Справа №909/1028/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Желіка М.Б.
суддів Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.ЗАГС №01-05/1547/24 від 30.05.2024)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024 (суддя Рочняк О.В., повний текст складено 21.05.2024)
у справі №909/1028/20
за заявою ОСОБА_2 , с. Гвізд, Надвірнянського району, Івано-Франківської області
про неплатоспроможність фізичної особи
за участю представників сторін:
від скаржника: Шургот О.В. (поза межами приміщення суду)
від боржника: ОСОБА_3 (поза межами приміщення суду); Красніков Т.В. (в режимі відеоконференції з Господарським судом Івано-Франківської області )
арбітражний керуючий Ловас В.О. (в режимі відеоконференції з Господарським судом Івано-Франківської області )
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024 у справі №909/1028/20 в задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н (вх. № 12141/23) від 17.10.2023 про визнання його грошових вимог та внесення їх до реєстру вимог кредиторів боржника у сумі 7 300 731,20 грн. відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.12.2024) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; скасовано ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024 у справі №909/1028/20 про відмову у визнанні вимог як забезпеченого кредитора ОСОБА_1 у сумі 7 226 670,20 грн., в цій частині прийнято нове рішення про визнання грошових вимог як забезпеченого кредитора ОСОБА_1 до боржника в сумі 5 226 670,20 грн. основного боргу, в решті грошових вимог у сумі 2 074 061 грн. пені - відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 368 грн. витрат на оплату судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції, та 8 052,00 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, у спосіб їх погашення, визначених ч.2 ст.133 КУзПБ.
Постановою Верховного Суду від 26.03.2025 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) у справі №909/1028/20, в скасованій частині справу передано на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції Верховний Суд в порядку положень ст. 316 ГПК надав наступні вказівки, які є обов'язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи:
- апеляційний господарський суд при застосуванні правових норм статей 512, 1054 ЦК України не врахував актуальних висновків Верховного Суду, що призвело до протилежного їх застосування - встановлення судом обставин, щодо наявності банківської ліцензії не у фінансової установи, якою відчужено фізичній особі право вимоги (ТОВ “ФК Прайм Альянс»), а в банку (ПАТ “Омега Банк», який є правонаступником АКБ “ТАС-Комерцбанк»), яким вказані права вимоги відчужено ще у 2012 році згідно з умовами первинного уступлення права вимоги за договором факторингу від 28.11.2012 на користь ТОВ “Вектор Плюс».
- в свою чергу, право вимоги за кредитними договорами з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передано ТОВ “Вектор Плюс» до ТОВ “Прайм Альянс» на підставі договору факторингу від 18.12.2018, і того ж 18.12.2018 оплатно передано право вимоги від ТОВ “Прайм Альянс» до фізичних осіб, що є позичальниками за шістьма кредитними договорами і відповідно шістьма договорами іпотеки.
- в той же час, обставин щодо відкликання ліцензії на право надання фінансових послуг в ТОВ “ФК “Вектор Плюс» та ТОВ “ФК “Прайм Альянс» апеляційним судом не досліджувались.
- з огляду на те, що в даній справі попереднім власником прав вимоги по всіх 6-ти кредитних та іпотечних договорах було ТОВ “ФК Прайм Альянс», не встановлення апеляційним судом обставини щодо факту наявності/відкликання в останнього ліцензій на право надання фінансових послуг, свідчить про передчасність висновку апеляційного суду про наявність правових підстав про правомірність відступлення фізичній особі ОСОБА_1 вказаних прав вимоги.
- встановлення вказаних обставин прямо впливає на висновки щодо наявності права відступлення прав за іпотечним договором, яке могло бути вчинене лише за умови одночасного здійснення відступлення права вимоги за основним зобов'язанням (кредитним договором).
- cуд апеляційної інстанції, визнавши грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника, не перевірив доводи останнього про те, що обставини набуття ОСОБА_1 прав вимоги за кредитними договорами №0801/1106/88-372 та №0801/1006/88-373 від 13.11.2006 є недоведеними, в обґрунтування чого зазначав, що при розгляді справи №909/1028/20(909/1065/21) судами встановлено, що ТОВ “ФК “Прайм Альянс» передало ОСОБА_1 неіснуючі у товариства права вимоги до боржників за кредитними договорами №0801/1106/88-372 та № 0801/1006/88-373 та іпотечними договорами, зареєстрованими в реєстрі за №Д-1303 і за №Д1291, якими забезпечено виконання зобов'язання за кредитними договорами.
- cуд апеляційної інстанції, надаючи правову кваліфікацію зазначеним правовідносинам та обставинам в контексті застосування правил про позовну давність, не врахувавши правові висновки Верховного Суду, які стосуються з-поміж іншого, питання кваліфікації вимог забезпеченого кредитора у межах справи про неплатоспроможність фізичної особи з пропущеним строком позовної давності, дійшов передчасного висновку, що у спірних правовідносинах при зверненні ОСОБА_1 з заявою про визнання грошових вимог як забезпеченого кредитора, він загальний, трирічний строк позовної давності не пропустив.
- водночас, апеляційний суд не з'ясував обставини настання терміну виконання зобов'язання за основною та додатковою вимогами, не встановив, чи впливає та яким чином факт звернення кредитора з заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, а також подальше скасування судом рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно за кредитором, на порядок обчислення строків позовної давності при зверненні останнього до суду із заявою про визнання вимог у справі про банкрутство боржника - майнового поручителя з огляду на заяву боржника про сплив позовної давності у спірних правовідносинах, обґрунтовану посиланням на пропуск строку позовної давності за основним зобов'язанням ще до державної реєстрації права власності, яку було здійснено 14.09.2020.
- щодо визнаних апеляційним судом вимог ОСОБА_1 на суму 404 808 грн 84 коп. за кредитним договором № 0801/1006/88-248 від 20.10.2006, на підтвердження чого заявник посилається на судові рішення по цивільній справі № 348/1626/13-ц, колегія суддів вказує на залишення без дослідження судом апеляційної інстанції доводів боржника про відсутність підстав для їх визнання та включення до загальної суми визнаних грошових вимог з огляду на їх погашення, докази чого, за твердженням боржника, наявні в матеріалах даної справи.
- розглянувши грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника, апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про задоволення його вимог, не встановивши та не надавши належної оцінки правовій природі та обсягу заявлених ним грошовим вимогам, належним чином не з'ясувавши питання щодо перебігу позовної давності за грошовими вимогами та обсяг наслідків зробленої боржником заяви про застосування позовної давності до вимог забезпеченого кредитора у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 вказану справу розподілено до розгляду колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А.
23.04.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду розгляд справи призначено на 21.05.2025.
14.05.2025 представник ОСОБА_2 - Петраш Ю.Л. подав до суду клопотання (вх. №01-04/3763/25 від 14.05.2025) про участь в судовому засіданні 21.05.2025 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2025 задоволено.
13.05.2025 та 15.05.2025 на адресу суду надійшло клопотання (вх. №01-04/3739/25 від 13.05.2025) від арбітражного керуючого Ловаса В.О. та представника ОСОБА_2 - Краснікова Т.В. вх. №01-04/3840/25 від 15.05.2025) про участь в судовому засіданні 21.05.2025 в режимі відеоконференції з визначенням суду, відповідального за проведення відеоконференції - Господарський суд Івано-Франківської області або будь-який інший суд в м. Івано-Франківськ, які ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2025 задоволено.
16.05.2025 представниця скаржника адвокат Шургот О.В. подала клопотання (вх. №01-04/3859/25) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання.
21.05.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладено з підстав зазначених у ній.
30.05.2025 представниця скаржника адвокат Шургот О.В. подала клопотання (вх. №01-04/4253/25) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання.
04.06.2025 представник боржника надав письмові пояснення (вх. №01-04/4367/25) з врахуванням обов'язкових вказівок наданих судом касаційної інстанції при направленні справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено з підстав зазначених у ній.
05.06.2025 на адресу суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_2 - Краснікова Т.В. про участь в судовому засіданні 25.06.2025 в режимі відеоконференції з визначенням суду, відповідального за проведення відеоконференції - Господарський суд Івано-Франківської області або будь-який інший суд в м. Івано-Франківськ, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 задоволено.
10.06.2025 на адресу суду надійшло клопотання (вх. №01-04/4521/25 від 10.06.2025) від арбітражного керуючого Ловаса В.О. про участь в судовому засіданні 25.06.2025 в режимі відеоконференції з визначенням суду, відповідального за проведення відеоконференції - Господарський суд Івано-Франківської області або будь-який інший суд в м. Івано-Франківськ, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2025 задоволено.
13.06.2025 на адресу суду надійшло клопотання представника скаржника б/н (вх. №01-04/4691/25 від 16.06.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в апеляційному провадженні за скаргою ОСОБА_1 (вх.ЗАГС №01-05/1547/24 від 30.05.2024), яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.20255 задоволено.
25.06.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.
02.07.2025 на адресу суду надійшло клопотання (вх. №01-04/5175/25 від 02.07.2025) від арбітражного керуючого Ловаса В.О. про участь в судовому засіданні 20.08.2025 в режимі відеоконференції з визначенням суду, відповідального за проведення відеоконференції - Господарський суд Івано-Франківської області або будь-який інший суд в м. Івано-Франківськ, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 задоволено.
Арбітражний керуючий Ловас В.С. з врахуванням обов'язкових вказівок наданих судом касаційної інстанції при направленні справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції подав до суду клопотання про долученння копій платіжних інструкцій №32 від 08.08.2023, №33 від 08.08.2023, № 34 від 08.08.2023, на підтвердження доказів проведення виплат Федьківу Р.П. щодо погашення боргу на суму 404 808,84 грн. на підставі ухвали господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/1028/20 від 21.06.2023, що на думку арбітражного керуючого виключає можливість повторного визнання цих вимог у провадженні про неплатоспроможність. Судова колегія суддів заслухавши думку учасників провадження відмовила у долученні вказаних платіжних інструкцій з огляду на їх наявність у матеріалах справи.
Представник скаржника подав клопотання (вх. №01-04/5446/25 від 14.07.2025) про участь в судовому засіданні 20.08.2025 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 задоволено.
13.08.2025 на адресу суду надійшло клопотання (вх. №01-04/6221/25 від 13.08.2025) від представника ОСОБА_2 - Краснікова Т.В. про участь в судовому засіданні 20.08.2025 в режимі відеоконференції з визначенням суду, відповідального за проведення відеоконференції - Господарський суд Івано-Франківської області, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2025 задоволено.
В судове засідання 20.08.2025 скаржник, божник та арбітражний керуючий участь уповноважених представників забезпечили, які навели свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови.
Інші учасники провадження у справі про неплатоспроможність участі уповноваженого представника не забезпечив, причин явки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про його поінформованість про розгляд апеляційної скарги у межах даної справи в суді апеляційної інстанції.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов'язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України»).
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників провадження у справі про неплатоспроможність за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, виконуючи обов'язкові вказівки Верховного Суду, що викладені у постанові від 26.03.2025 перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду Івано-Франківської області скасуванню, з огляду на наступне.
Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст вимог та ухвала суду першої інстанції.
17.10.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 17.10.2023 (вх. №12141/23) про включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 у розмірі 7 300 731 грн 20 коп.з яких:
- заборгованість в розмірі 404 808 грн. 84 коп. за рішеннями Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09.07.2015 та Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.08.2016 у справі №348/1626/13-ц в частині звернення стягнення на предмет іпотеки: приміщення будівлі кінотеатру “Україна» що знаходиться в АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу за кредитним договором від 20.10.2006 №0801/1006/88-248, укладеного між АКБ “Тас-Комерцбанк» з ОСОБА_6 та договору іпотеки від 20.10.2006, укладеного між АКБ “Тас-Комерцбанк» та ОСОБА_2 , що був посвідчений 20.10.2006 приватним нотаріусом Надвірнянського нотаріального округу Трух Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №Д-1233;
- заборгованість в розмірі 6 895 922 грн 36 коп. за кредитним договором №0801/1106/88-372 від 13.11.2006, укладеним між ОСОБА_4 і АКБ “ТАС-Комерцбанк» та кредитним договором №0801/1006/88-373 від 13.11.2006, укладеним між ОСОБА_5 і АКБ “ТАС-Комерцбанк».
Відмовляючи в задоволенні поданої заяви кредитора місцевий господарський суд виснував наступне:
- договір про надання кредиту є фінансовою послугою (пп.1, 2 і 5 ч.1 ст.1, ч.1 ст.4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). Право на надання фінансових послуг мають лише фінансові установи - юридичні особи, які внесені до відповідного реєстру в установленому законом порядку (п.1 ч.1 ст.1 а також ч.1 ст.5 Закону).
- Велика Палата Верховного Суду у справі №206/4841/20 у постанові від 08.11.2023 вкотре наголосила на сформульованій правовій позиції, що фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 Цивільного кодексу України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа. Це ж саме стосується переуступки права іпотеки, у тому випадку, коли вона забезпечує виконання кредитних зобов'язань.
- у постанові від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) Велика Палата Верховного Суду також висловилась щодо можливості відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами не тільки на користь фінансових установ, але й фізичних осіб лише за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебуває у процедурі ліквідації.
- однак, в даному випадку вищевказана позиція не є релевантною обставинам справи. Оскільки відступлення права вимоги за кредитними договорами на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, то ТОВ “ФК “Прайм Альянс» не могло відступити права вимоги на користь ОСОБА_1
- враховуючи те, що відступлення прав за іпотечним договором могло бути вчинене лише за умови одночасного здійснення відступлення права вимоги за основним зобов'язанням (кредитним договором), а, як зазначено вище, таке відступлення на користь ОСОБА_1 було неможливим, тому й відступати право за договорами іпотеки ТОВ “ФК “Прайм Альянс» ОСОБА_1 також не мало права.
- з огляду на викладене, укладені між ТОВ “ФК “Прайм Альянс» та ОСОБА_1 договори не породжують жодних правових наслідків, а відтак до фізичної особи ОСОБА_1 не могло перейти право вимоги до боржника за вищевказаними кредитними договорами, а також договорами іпотеки, укладеними в забезпечення кредитних договорів.
Узагальнені доводи апелянта, заперечення сторін та інших учасників провадження.
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що оскаржене рішення в цій частині є незаконним та необґрунтованим, та підлягає скасуванню з підстав ст. 277 ГПК України, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:
- враховуючи презумпцію правомірності правочину та релевантну судову практику Верховного Суду із цих питань, суд при розгляді заяви з кредиторськими вимогами до боржника у справі про неплатоспроможність (в рамках якої не було заявлено вимог про недійсність правочину) не наділений повноваженням надавати оцінку оспорюваним правочинам, оскільки це буде порушувати вказану презумпцію (ст. 204 ЦК України).
- матеріали справи не місять відомостей щодо наявності судових рішень про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №18/12/18ВП від 18.12.2018, укладеного між ТОВ “ФК Прайм Альянс» та ОСОБА_1 та договору про передачу прав за іпотечними договорами від 18.12.2018, укладеного між “ФК Прайм Альянс» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Івано-франківського міського нотаріального округу Павлінським В.Д. та зареєстрованого в реєстрі за № 4324.
- з огляду на що, ОСОБА_1 отримав право вимоги за усіма кредитними та іпотечними договорами, визначеними у договорі про відступлення права вимоги № 18/12/18ВП від 18.12.2018 та договорі передачі прав за іпотечними договорами від 18.12.2018. Місцевий господарський суд в наслідок порушення принципу презумпції правомірності правочину прийшов до протилежних висновків.
- ОСОБА_1 після прийняття рішення у справі № 909/1028/20 (909/1065/21) автоматично став учасником у справі про неплатоспроможність, оскільки статус забезпеченого кредитора кредитор набуває автоматично незалежно від подання відповідної заяви з грошовими вимогами, вже з моменту відкриття провадження у справі.
- щодо строків звернення за кредитними договорами №0801/1106/88-372 від 13.11.2006, що забезпечений договором іпотеки від 14.11.2006 №Д-1303 та № 0801/1006/88-373 від 13.11.2006 забезпеченим договором іпотеки від 14.11.2006 №Д-1300 скаржник зазначає, що таке право було порушено з моменту набрання чинності рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2022 по справі № 909/1028/20 (909/1065/21), відтак саме з 11.08.2022 (постанова Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2022, якою вказане рішення залишене без змін) ОСОБА_1 набув статусу забезпеченого кредитора, після чого була автоматично змінена процедура задоволення вимог кредитора, які забезпечені заставою в силу приписів КУзПБ, і як наслідок, порушено його право на задоволення вимог у порядку ст. 37 ЗУ “Про іпотеку».
- ОСОБА_1 не набув право здійснювати фінансові операції щодо боржників, оскільки за договором про відступлення у нього виникло лише право вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором від 13.11.2006 та 20.10.2006 і за договором іпотеки. Отже, такий договір не можна кваліфікувати, як договір факторингу, він є змішаним, бо містить елементи різних договорів, зокрема договору купівлі-продажу та договору про відступлення права вимоги.
- 06.07.2015 НБУ прийняло рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ “Омега Банк», а 05.12.2019 ПАТ “Омега Банк» виключено із державного реєстру банків у зв'язку із завершенням процедури його ліквідації ,що свідчить про можливість відступлення права вимоги і іншим особам, а не лише фінансовим установам.
Представник боржника заперечуючи вимоги апеляційної скарги у повному обсязі зазначив наступне:
- при розгляді заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника суд надає оцінку грошовим вимогам кредитора з огляду на докази, якими обґрунтовано такі вимоги. З огляду на обґрунтування вимог ОСОБА_1 умовами договорів про відступлення права вимоги господарським судом надано їм оцінку, щодо створення/не створення відповідних правових наслідків, з огляду на їх невідповідність вимогам закону.
- фізична особа у будь якому статусі не уповноважена надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, оскільки такі надаються лише спеціалізованим установами, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ.
- з огляду на усталену правову позицію Верховного Суду із цих правовідносин відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч.3. ст. 512 та ст. 1054 ЦК України , оскільки для зобов'язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт , а саме кредитор - банк або інша фінансова установа.
- набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у кредитора грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. А набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання таких вимог. Відтак, задоволення заяви із грошовими вимогами у визначеній сумі не може бути фактичним схваленням судом неправомірних дій, вчинених під час дії мораторію (постанова Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 924/159/14), з огляду на наведене, боржником спростовано доводи скаржника щодо необхідності застосування презумпції правомірності правочину та відсутність повноважень суду на надання оцінки підставам виникнення вимог до боржника, у даному випадку договору.
- щодо порушення кредитором строків позовної давності зазначає, що кінцевим терміном повернення кредитних коштів є 11.11.2016, натомість загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки, що свідчить про пропущення кредитором встановленого строку. При цьому, заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, отже у даному випадку перебіг строку обчислюється з моменту, коли особа володіла правами кредитора дізналася про своє порушене право.
- у цьому контексті боржником зазначено, що цесіонарій був повідомлений про порушення боржником своїх зобов'язань за основним зобов'язанням, таким чином ОСОБА_1 знав, що придбаває права вимоги за якими вже має місце порушення щодо його належного виконання. А відтак, грошові вимоги ОСОБА_1 заявлені з пропуском строку позовної давності.
- визнання кредитора забезпеченим за обставин пропуску ним строку позовної давності, про що боржником зроблено відповідну заяву, наділятиме такого кредитора процесуальною дієздатністю у межах провадження у справі про неплатоспроможність, водночас за відсутності майбутньої реалізації в межах судової процедури неплатоспроможності легітимної мети кредитора - задоволення його майнових вимог, що не відповідає загальному спрямуванню КУзПБ.
Фактичні обставини справи, встановлені судом за результатами оцінки доказів.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника і призначено керуючим реструктуризацією боргів, арбітражного керуючого Ловаса В.О.
Ухвалою підготовчого засідання від 09.02.2021 визнано грошові вимоги до боржника таких кредиторів: приватного виконавця Кушніра О.В. у сумі 380 842,32 грн; приватного виконавця Безрукого О.В. у сумі 362 098,43 грн; Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області у сумі 730 350,51 грн; Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у сумі 34 034,72 грн.
17.10.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 17.10.2023 (вх. №12141/23) про включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ОСОБА_1 у розмірі 7 300 731 грн 20 коп.
20.10.2006 між АКБ “ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №0801/1006/88-248, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 50 000 доларів США на строк з 20.10.2006 по 19.10.2016 зі сплатою 14 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (т. 11 а. с. 47-49).
26.10.2006 між АКБ “ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк» та ОСОБА_7 укладено кредитний договір №0801/1006/88-272, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 50 000 доларів США на строк з 26.10.2006 по 20.10.2016 зі сплатою 14 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (т. 11 а. с. 41-43).
13.11.2006 між АКБ “ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №0801/1106/88-372, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 50 000 доларів США на строк з 13.11.2006 по 11.11.2016 зі сплатою 14 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (т. 11 а. с. 17-19).
13.11.2006 між АКБ “ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк» та ОСОБА_8 укладено кредитний договір №0801/1106/88-375, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 50 000 доларів США на строк з 13.11.2006 по 11.11.2016 зі сплатою 14 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (т. 11 а. с. 23-25).
13.11.2006 між АКБ “ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк» та ОСОБА_9 укладено кредитний договір №0801/1106/88-374, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 50 000 доларів США на строк з 13.11.2006 по 11.11.2016 зі сплатою 14 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (т. 11 а. с. 29-31).
13.11.2006 між АКБ “ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк» та ОСОБА_10 укладено кредитний договір №0801/1106/88-373, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 50 000 доларів США на строк з 13.11.2006 по 11.11.2016 зі сплатою 14 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (т. 11 а. с. 35-37).
Позичальники зобов'язалися повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання в повному обсязі у строки, які передбачені цими договорами.
З метою забезпечення належного виконання позичальниками своїх зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами - 20 жовтня, 26 жовтня та 14 листопада 2006 року було укладено шість іпотечних договорів, згідно з якими іпотекодавець - ОСОБА_11 передав в іпотеку банку належне йому на праві власності приміщення кінотеатру “Україна», загальною площею 1 175,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 13 лютого 2001 року, а саме:
- іпотечний договір від 20.10.2006, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1233, укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель), ОСОБА_6 (позичальник) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором №0801/1006/88-248 від 20.10.2006 (т.11, а.с. 50-52).
- іпотечний договір від 26.10.2006, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1249, укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель), ОСОБА_7 (позичальник) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_7 за кредитним договором №0801/1006/88-272 від 26.10.2006 (т. 11, а.с. 40-46);
- іпотечний договір від 14.11.2006, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1303, укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель), ОСОБА_4 (позичальник) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором №0801/1106/88-372 від 13.11.2006 (т.11, а.с. 20- 22);
- іпотечний договір від 14.11.2006, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1300, укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель), ОСОБА_8 (позичальник) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_8 за кредитним договором №0801/1106/88-375 від 13.11.2006 (т.11 а.с. 26-28);
- іпотечний договір від 14.11.2006, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1297, укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель), ОСОБА_9 (позичальник) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_9 за кредитним договором №0801/1106/88-374 від 13.11.2006 (т.11 а.с. 32-34);
- іпотечний договір від 14.11.2006, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1291, укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель), ОСОБА_5 (позичальник) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором №0801/1006/88-373 від 13.11.2006 (т.11, а.с. 38-40);
28.11.2012 між ПАТ “Сведбанк», яке є правонаступником АКБ “ТАС-Комерцбанк», та ТОВ “ФК “Вектор Плюс» укладено договір факторингу № 15 (т.13, а.с.169-184), відповідно до умов п.2.1 якого ПАТ “Сведбанк» відступає ТОВ “ФК “Вектор Плюс» (фактору) право вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначеними у реєстрі заборгованості боржників. Реєстр боржників є, згідно з п.10.9 цього договору, додатками №1-А та №1-Б до договору факторингу.
Разом з тим, додатків до договору факторингу від 28 листопада 2012 року №1-А та №1-Б учасниками справи суду не надано, також їх не надано на виконання вимог суду при витребовуванні доказів у приватних нотаріусів.
Також 28.11.2012 між ПАТ “Сведбанк», яке є правонаступником АКБ “ТАС-Комерцбанк», та ТОВ “ФК «Вектор Плюс» укладено договір відступлення прав за іпотечними договорами (т.13, а.с.140-167), згідно з додатком №1 до якого банк відступив ТОВ “ФК “Вектор Плюс» (новому іпотекодержателю) права за іпотечними договорами, зокрема: Д-1233 від 20.10.2006, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_6 (п.55), Д-1249 від 26.10.2006, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_7 (п.57), Д-1303 від 14.11.2006, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_4 (п.65), Д-1291 від 14.11.2006, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_5 (п.66), Д-1297 від 14.11.2006, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_9 (п.67), 1300 від 14.11.2006, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_8 (п.68).
28.11.2012 між ТОВ “ФК “Вектор Плюс» і ТОВ “Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ “ФК “Вектор Плюс» відступило, а ТОВ “Кредитні ініціативи» набуло права вимоги заборгованості за 4 кредитними договорами: №0801/1006/88-248 від 20.10.2006, укладеним з ОСОБА_6 , №0801/1006/88-272 від 26.10.2006, укладеним з ОСОБА_7 , №0801/1106/88-375 від 13.11.2006, укладеним з ОСОБА_8 та №0801/1106/88-374 від 13.11.2006, укладеним з ОСОБА_9 (т.11, а.с. 55-64). Також 28.11.2012 між ТОВ “ФК “Вектор Плюс» і ТОВ “Кредитні ініціативи» укладено договір про передачу прав за іпотечними договорами (т.11, а.с.54).
Обставини правонаступництва до ТОВ “Кредитні ініціативи» щодо права вимоги за 4 кредитними договорами: №0801/1006/88-248 від 20.10.2006, укладеним з ОСОБА_6 , №0801/1006/88-272 від 26.10.2006, укладеним з ОСОБА_7 , №0801/1106/88-375 від 13.11.2006, укладеним з ОСОБА_8 та №0801/1106/88-374 від 13.11.2006, укладеним з ОСОБА_9 та договорами іпотеки, укладеними в забезпечення цих кредитних зобов'язань встановлені судовими рішеннями у справі №348/1626/13-ц.(т.11.а.с.75-103), відтак повторному доведенню не підлягають.
Предметом розгляду у справі 348/1626/13-ц було звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами:
- №0801/1006/88-272, укладеним 26 жовтня 2006 року між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_12 ;
- №0801/1106/88-374, укладеним 13 листопада 2006 року між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_9 ;
- №0801/1106/88-375, укладеним 13 листопада 2006 року між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_8 ;
- № 0801/1006/88-248, укладеним 20 жовтня 2006 року між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_6 .
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09.07.2015 у справі №348/1626/13-ц позов задоволено частково.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.08.2016 у справі №348/1626/13-ц, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Надвірнянського районного суду від 09.07.2015 в частині визначеного розміру заборгованості скасовано та ухвалено нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи» задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, приміщення будівлі кінотеатру “Україна», що розташоване по АДРЕСА_1 , загальною площею 1175,2 кв.м і яке належить ОСОБА_2 , відповідно до договорів іпотеки від 20.10.2006, 26.10.2006 та 14.11.2006, шляхом проведення прилюдних торгів згідно до ЗУ “Про виконавче провадження» з початковою ціною предмету іпотеки, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, на користь ТОВ “Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за вищевказаними кредитними договорами.
Постановою Верховного суду від 08.05.2018 у справі №348/1626/13-ц, рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2015 року та рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2016 року у частині задоволення вимог позову товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи» про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами: №0801/1006/88-272, укладеним 26 жовтня 2006 року між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_7 ; №0801/1106/88-374, укладеним 13 листопада 2006 року між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_9 ; №0801/1106/88-375, укладеним 13 листопада 2006 року між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_8 скасовано.
У задоволенні вимог позову товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи» про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами: № 0801/1006/88-272, укладеним 26 жовтня 2006 року між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_7 на суму 426 520 грн 38 коп.; №0801/1106/88-374, укладеним 13 листопада 2006 року між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_9 на суму 410 344 грн 94 коп.; № 0801/1106/88-373, укладеним 13 листопада 2006 року між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_8 , на суму 410 344 грн 94 коп. відмовлено. В іншій частині вирішення вимог позову товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи», а також розподілу судових витрат рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2015 року та рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2016 року залишено без змін.
Підставою для скасування Верховним судом судових рішень першої та апеляційної інстанцій у частині звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у позові ТОВ “Кредитні ініціативи» став сплив на момент звернення до суду позовної давності, строк якої визначений статтею 257 ЦК України.
Отже, чинним є рішення у справі №348/1626/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0801/1006/88-248, укладеним 20 жовтня 2006 року між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_6 на суму заборгованості 404 808 грн 84 коп., з яких: 269 819 грн 70 коп.- тіло кредиту, 113324 грн 27 коп. - несплачені відсотки та 21 664 грн 87 коп.- пеня.
18.12.2018 укладено такі договори:
1. Між ТОВ “Кредитні ініціативи» (клієнт) та ТОВ “Фінансова компанія “ПраймАльянс» (фактор) укладено договір факторингу, відповідно до п.1.1 якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників:
- за кредитним договором №0801/1006/88-248 від 20.10.2006, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та громадянином України - ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
- за кредитним договором №0801/1006/88-272 від 26.10.2006, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк' та громадянином України - ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
- за кредитним договором №0801/1006/88-374 від 13.11.2006, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та громадянином України - ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );
- за кредитним договором №0801/1006/88-375 від 20.10.2006, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» та громадянином України - ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), разом надалі іменуються “основні договори» (Товариство з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи» набуло статус кредитора за основними договорами відповідно до договору факторингу від 28.11.2012, укладеного між АТ “Сведбанк» (публічне) (правонаступник Акціонерного комерційного банку “ТАC-Комерцбанк») та ТОВ “ФК “Вектор Плюс», а також відповідно до договору факторингу від 28.11.2012, укладеного між ТОВ “ФК “Вектор Плюс» та ТОВ “Кредитні ініціативи») (т.11. а.с.65 -69).
2. Між ТОВ “Кредитні ініціативи» (цедент) та ТОВ "Фінансова компанія “Прайм Альянс» (цесіонарій) укладено договір передачі прав за іпотечними договорами, відповідно до п.1.1. якого цедент передає, а цесіонарій приймає всі права за:
- іпотечним договором, посвідченим 26.10.2006 Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №Д-1233, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк», громадянином України - ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як позичальником та громадянином України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), як іпотекодавцем;
- іпотечним договором, посвідченим 26.10.2006 Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №Д-1249, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк», громадянином України - ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), як позичальником, та громадянином України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), як іпотекодавцем;
- іпотечним договором, посвідченим 14.11.2006 Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №Д-1297, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк», громадянином України - ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), як позичальником, та громадянином України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), як іпотекодавцем;
- іпотечним договором, посвідченим 14.11.2006 Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №Д-1300, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк», громадянином України - ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), як позичальником, та громадянином України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), як іпотекодавцем (т.11, а.с. 68).
3. Між ТОВ “ФК “Вектор Плюс» (клієнт) та ТОВ “ФК “Прайм Альянс» (фактор) укладено договір факторингу, відповідно до п. 1.1 якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників:
- за кредитним договором №0801/1106/88-372 від 13.11.2006, що укладений між АКБ “ТАС-Комерцбанк» та громадянином України - ОСОБА_4 ;
- за кредитним договором №0801/1106/88-373 від 13.11.2006, що укладений між АКБ “ТАС-Комерцбанк» та громадянином України - ОСОБА_5 (т. 13, а.с. 84-86).
4. Між ТОВ “ФК “Вектор Плюс» (цедент) та ТОВ “ФК “Прайм Альянс» (цесіонарій) укладено договір передачі прав за іпотечними договорами, відповідно до п. 1.1 якого цедент передає, а цесіонарій приймає всі права за:
- іпотечним договором, посвідченим 14.11.2006 Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області, зареєстрований в реєстрі за №Д-1303, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк», громадянином України ОСОБА_4 (позичальник) та громадянином України ОСОБА_2 (іпотекодавець), що укладений в забезпечення виконання зобов'язань громадянина ОСОБА_4 за кредитним договором №0801/1106/88-372 від 13.11.2006, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього;
- іпотечним договором, посвідченим 14.11.2006 Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області, зареєстрований в реєстрі за №Д-1291, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк», громадянином України ОСОБА_5 (позичальник) та громадянином України ОСОБА_2 (іпотекодавець), що укладений в забезпечення виконання зобов'язань громадянина ОСОБА_5 за кредитним договором №0801/1006/88-373 від 13.11.2006, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього (т. 13, а.с. 8).
5. Між ТОВ “ФК “Прайм Альянс» (цедент) та ОСОБА_1 (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги №18/12/18ВП, відповідно до п. 1.1 якого цедент передає (відступає) цесіонарію, а цесіонарій набуває належне цедентові право вимоги до фізичних осіб, що є позичальниками за наступними кредитними договорами, а саме:
- за кредитним договором №0801/1106/88-372 від 13.11.2006, що укладений між АКБ “ТАС-Комерцбанк» та громадянином України - ОСОБА_4 , права вимоги за яким належать цеденту на підставі договору факторингу від 18.12.2018, укладеного між цедентом та ТОВ “ФК “Вектор Плюс»;
- за кредитним договором №0801/1106/88-373 від 13.11.2006, що укладений між АКБ “ТАС-Комерцбанк» та громадянином України - ОСОБА_5 , права вимоги за яким належать цеденту на підставі договору факторингу від 18.12.2018, укладеного між цедентом та ТОВ “ФК “Вектор Плюс»;
- за кредитним договором №0801/1006/88-248 від 20.10.2006, що укладений між АКБ “ТАС-Комерцбанк» та громадянином України - ОСОБА_6 , права вимоги за яким належать цеденту на підставі договору факторингу від 18.12.2018, укладеного між цедентом та ТОВ “Кредитні ініціативи»;
- за кредитним договором №0801/1006/88-272 від 26.10.2006, що укладений між АКБ “ТАС-Комерцбанк» та громадянином України - ОСОБА_7 , права вимоги за яким належать цеденту на підставі договору факторингу від 18.12.2018, укладеного між цедентом та ТОВ “Кредитні ініціативи»;
- за кредитним договором №0801/1106/88-374 від 13.11.2006, що укладений між АКБ “ТАС-Комерцбанк» та громадянином України - ОСОБА_9 , права вимоги за яким належать цеденту на підставі договору факторингу від 18.12.2018, укладеного між цедентом та ТОВ “Кредитні ініціативи»;
- за кредитним договором №0801/1106/88-375 від 13.11.2006, що укладений між АКБ “ТАС-Комерцбанк» та громадянином України - ОСОБА_8 , права вимоги за яким належать цеденту на підставі договору факторингу від 18.12.2018, укладеного між цедентом та ТОВ “Кредитні ініціативи» (т.11, а.с. 70-72).
6. Між ТОВ “Фінансова компанія “Прайм Альянс» (цедент) та гр. ОСОБА_1 (цесіонарій) укладено нотаріально посвідчений договір передачі прав за іпотечними договорами, відповідно до п.1. якого цедент передає, а цесіонарій приймає всі права за:
- іпотечним договором, посвідченим 14.11.2006 Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської обласні, зареєстрований в реєстрі за №Д-1303, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк», ОСОБА_4 , як позичальником, та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, що укладений в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором №0801/1106/88-372 від 13.11.2006 включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього;
- іпотечним договором, посвідченим 14.11.2006 Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської обласні, зареєстрований в реєстрі за №Д-1291, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк», ОСОБА_5 , як позичальником, та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, що укладений в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором №0801/1106/88-373 від 13.11.2006 включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього; При цьому, суд звертає увагу, що в самому іпотечному договорі від 14.11.2006 зареєстрованому за №Д-1291 значиться, що він укладений в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №0801/1006/88-373 від 13.11.2006.
- іпотечним договором, посвідченим 26.10.2006 Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської обласні, зареєстрований в реєстрі за №Д-1233 (далі - договір іпотеки 1), що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк», ОСОБА_6 , як позичальником, та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, що укладений в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором №0801/1106/88-248 від 26.10.2006 включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього;
- іпотечним договором, посвідченим 26.10.2006 Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської обласні, зареєстрований в реєстрі за №Д-1249, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк», ОСОБА_7 , як позичальником, та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, що укладений в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_7 за кредитним договором №0801/1106/88-272 від 26.10.2006 включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього;
- іпотечним договором, посвідченим 14.11.2006 Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської обласні, зареєстрований в реєстрі за №Д-1249, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк», ОСОБА_9 , як позичальником, та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, що укладений в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_9 за кредитним договором №0801/1106/88-374 від 13.11.2006 включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього;
- іпотечним договором, посвідченим 14.11.2006 Трух Н.М., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської обласні, зареєстрований в реєстрі за №Д-1249, що укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк», ОСОБА_8 , як позичальником, та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, що укладений в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_8 за кредитним договором №0801/1106/88-375 від 13.11.2006 включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього (т.11, а.с.70-72).
Відповідно до довідки АТ “СЕНС БАНК» (т. 12, а.с. 139), ОСОБА_1 , сплачено ТОВ “ФК “Прайм Альянс» 3 189 188 грн 07 коп. з призначенням платежу: згідно з договором відступлення права вимоги №18/12/18ВП від 18.12.2018.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Подання кредиторами грошових вимог до боржника у межах провадження про неплатоспроможність фізичних осіб та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина перша статті 122 КУзПБ).
Відповідно до частини другої статті 45 КУзПБ, кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17.
Відповідно до норм частини третьої статті 45 КУзПБ, заява кредитора має містити розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені)
Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Відступлення права вимоги може здійснюватися на виконання різних зобов'язальних договорів.
Відповідно до статті 1077 ЦК України відступлення права вимоги може відбуватись і на підставі договору факторингу. Правова природа відповідного договору незалежно від його назви визначається виходячи зі змісту прав та обов'язків сторін договору.
В статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За змістом частини першої статті 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою.
При вирішенні цього питання колегія суддів звертається до постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 465/646/11, в якій сформульовано висновок про те, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18 цей висновок конкретизовано так, що відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ лише за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.
Враховуючи наведене, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи у окремих випадках може суперечити положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа».
Аналогічна права позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 924/159/14.
Виконуючи обов'язкові вказівки Верховного Суду викладені у постанові від 26.03.2025 у даній справі судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 31.10.2018 у справі № 465/646/11 сформульовано висновок про те, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18 цей висновок конкретизовано так, що відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ лише за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.
Відтак, застосовуючи правові норми статей 512, 1054 ЦК України а також правові висновки Верховного Суду означені вище, судова колегія з метою встановлення обставин, щодо наявності банківської ліцензії у фінансової установи, якою відчужено фізичній особі право вимоги - ТОВ “ФК “Прайм Альянс») зазначає, що інформація щодо наявності у фінансової установи ліцензії на надання фінансових послуг (на право на надання послуг з фінансового лізингу, факторингу, послуг з надання гарантів та поручительств, надання коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту) є загальнодоступною та розміщена на офіційному сайті Національного Банку України.
З комплексної інформаційної системи Національного Банку України вбачається, що ТОВ “Прайм Альянс» (код ЄДРПОУ 41677971) отримало ліцензій на надання фінансових послуг, початок дії яких датовано 03.04.2018, а дата скасування 04.06.2020, що свідчить про те, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги по іпотечним та кредитним договорах, які здійсненні 18.12.2018, товариство було повноважним на укладення відповідних договорів, оскільки мало право надання відповідних фінансових послуг (в тому числі щодо надання послуг факторингу та кредитування). Таким правом було наділено і ТОВ “ФК “Вектор Плюс», яке отримало дві ліцензії, початок дії яких 11.05.2017 та дата скасування - 01.09.2023.
Велика Палата Верховного Суду у справі №206/4841/20 у постанові від 08.11.2023 вкотре наголосила на сформульованій правовій позиції, що фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 Цивільного кодексу України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа. Це ж саме стосується переуступки права іпотеки, у тому випадку, коли вона забезпечує виконання кредитних зобов'язань.
Оскільки відступлення права вимоги за кредитними договорами на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, то ТОВ “ФК “Прайм Альянс» не могло відступити права вимоги на користь ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що відступлення прав за іпотечним договором могло бути вчинене лише за умови одночасного здійснення відступлення права вимоги за основним зобов'язанням (кредитним договором), а, як зазначено вище, таке відступлення на користь ОСОБА_1 було неможливим, тому й відступати право за договорами іпотеки ТОВ “ФК “Прайм Альянс» ОСОБА_1 також не мало права.
З огляду на викладене, укладені між ТОВ “ФК “Прайм Альянс» та ОСОБА_1 договори не породжують жодних правових наслідків, що вірно висновано місцевим господарським судом, а відтак до фізичної особи ОСОБА_1 не могло перейти право вимоги до боржника за вищевказаними кредитними договорами, а також договорами іпотеки, укладеними в забезпечення кредитних договорів.
Щодо встановлення обставин набуття ОСОБА_1 права вимоги за кредитними договорами № 0801/1106/88-372 та № 0801/1006/88-373 від 13.11.2006, колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2022 року у справі №909/1028/20 (909/1065/21), що залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2022 та постановою Верховного Суду від 06.04.2023 за позовом керуючого реструктуризацією ОСОБА_2 арбітражного керуючого Ловаса Василя Олексійовича до ОСОБА_1 та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Софт"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінський В.Д.; про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та витребування майна; у межах справи № 909/1028/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 встановлено наступне.
Договором факторингу, укладеним 18 грудня 2018 року ТОВ “Кредитні ініціативи» (клієнт) з ТОВ “Фінансова компанія “Прайм Альянс» (фактор), клієнт передав фактору свої права грошової вимоги до боржників за укладеними з АКБ “ТАС-Комерцбанк» кредитними договорами: №0801/1006/88-248 (позичальник ОСОБА_6 ), №0801/1006/88-272 (позичальник ОСОБА_7 ), №0801/1006/88-374 (позичальник ОСОБА_9 ), №0801/1006/88-375 (позичальник ОСОБА_8 ) та відповідно за іпотечними договорами, що укладені в забезпечення виконання зобов'язань боржника за основними договорами: №Д-1233, №Д-1249,№Д-1297, №Д-1300.
У названому договорі факторингу відсутні відомості про відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи» Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Прайм Альянс» прав вимог:
- за кредитним договором №0801/1106/88-372, укладеним 13.11.2006 Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» з ОСОБА_4 (позичальник) за умовами якого ОСОБА_4 отримала кредит в сумі 50000 дол. США зі строком повернення до 11.11.2016 та за іпотечним договором від 14.11.2006, який посвідчений нотаріально, зареєстрований в реєстрі за №Д-1303, укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель), ОСОБА_4 (позичальник) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором №0801/1106/88-372 від 13.11.2006;
- за кредитним договором №0801/1106/88-373, укладеним 13.11.2006 Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» з ОСОБА_5 (позичальник) за умовами якого ОСОБА_5 отримав кредит в сумі 50000 дол. США зі строком повернення до 11.11.2016 та за іпотечним договором від 14.11.2006, який посвідченим нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1291, укладений між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель), ОСОБА_5 (позичальник) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором №0801/1106/88-373 від 13.11.2006.
Отже, ТОВ “Фінансова компанія “Прайм Альянс» не могло набути і не набуло від ТОВ “Кредитні ініціативи» прав вимоги до боржників за кредитними договорами №0801/1106/88-372 (позичальник ОСОБА_4 ), №0801/1106/88-373 (позичальник ОСОБА_5 ) та за нотаріально посвідченими іпотечними договорами, що зареєстровані в реєстрі за №Д-1303 і за №Д-1291, якими забезпечено виконання зобов'язання за названими кредитними договорами.
В порядку положень ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, з огляду на що не підлягають доказуванню обставини щодо того, що ТОВ “Фінансова компанія “Прайм Альянс» не могло набути і не набуло від ТОВ “Кредитні ініціативи» прав вимоги до боржників за кредитними договорами №0801/1106/88-372 (позичальник ОСОБА_4 ), №0801/1106/88-373 (позичальник ОСОБА_5 ) та за нотаріально посвідченими іпотечними договорами, що зареєстровані в реєстрі за №Д-1303 і за №Д-1291, якими забезпечено виконання зобов'язання за названими кредитними договорами, а відтак і передати їх не могла.
Щодо застосування строку позовної давності до вимог кредитора.
За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
У силу частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частинами четвертою, п'ятою статті 267 ЦК передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.10.1996 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; від 20.09.2011 у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос» проти Росії»).
Сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором й про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення застави (відповідно, й іпотеки). Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 15.05.2017 у справі № 6-786цс17, з яким погодився Верховний Суд, застосувавши його, зокрема, у постановах від 04.04.2018 у справі № 921/247/17-г/16, від 20.06.2018 у справі № 752/17492/15-ц, від 04.07.2018 у справі № 569/1548/16-ц, від 18.07.2018 у справі № 537/6072/16-ц, від 05.02.2020 у справі № 766/10193/16-ц, від 03.03.2021 у справі № 335/9695/19, від 29.09.2021 у справі № 548/223/19, від 11.02.2022 у справі № 482/1561/20-ц.
У постанові від 23.10.2021 у справі № 545/746/20 Верховний Суд зазначив, що спірні правовідносини сторін за іпотекою після відмови у задоволенні позову банку про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку зі спливом позовної давності не припиняються, а трансформуються в натуральне зобов'язання.
Натуральним є зобов'язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але отримане в результаті добровільного виконання не є безпідставно набутим майном (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 757/44680/15-ц. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 17.05.2022 у справі №523/18773/19.
В розрізі поданої у справі у справі № 910/4473/21 заяви боржника про застосування наслідків пропуску строків позовної давності Верховний Суд зауважив, що згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Таким чином, унаслідок зробленої заяви про застосування позовної давності щодо основного зобов'язання, забезпечений кредитор, чиї вимоги до боржника набувають статусу натурального, тобто не забезпеченого державним примусом, втрачає можливість реалізувати свої права кредитора у справі про банкрутство як забезпечений, так і як незабезпечений кредитор.
Такий висновок випливає з того, що процесуальна дієздатність кредитора у межах провадження у справі про банкрутство є наслідком наявності дійсного, незадавненого/задавненого, щодо якого не заявлено про застосування позовної давності, матеріально-правого зобов'язання боржника.
Подібний висновок кореспондується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, де зазначено (п. 56.3), що правовий статус кредитора як учасника справи про банкрутство має переважно комплексний характер та обов'язково включає в себе і матеріальну, і процесуальну складові. Матеріальні відносини між боржником і кредитором у праві неспроможності обов'язково повинні трансформуватися у процесуальні, інакше після порушення провадження у справі про банкрутство матеріальні відносини не зможуть бути реалізовані.
Також подібний наслідок вирішення долі задавненого зобов'язання при умові подання боржником/іншими кредиторами заяви про застосування наслідків закінчення строків позовної давності більш повно відповідає сутності процедур банкрутства, які складають цілісне і відокремлене від позовного процесу провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неплатоспроможності боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №635/6730/15-ц).
При цьому, судова колегія зазначає, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Саме такої позиції дотримуються суді при розглядів спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц тощо).
З огляду на висновки суду про те, що підстави для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог ОСОБА_1 відсутні, позовна давність не застосовується.
Щодо встановлення обставин погашення грошових вимог на суму 404 808,384 грн. за кредитним договором №0801/1006/88-248 від 20.10.2006, що підтвердженні судовим рішенням у справі Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у справі № 348/1626/13-ц колегія суддів зазначає наступне.
В матеріалах справи містяться докази оплати ОСОБА_1 грошових коштів в рахунок погашення боргу в сумі 404 808,84 грн. на підставі ухвали Господарського суду Івано-франківської області по справі № 909/1028/20 від 21.06.2023 ТОВ “ФК Інвент», а саме платіжна інструкція №32 від 08.08.2023, №33 від 08.08.2023та № 34 від 08.08.2023.
Підсумовуючи зазначене, судова колегія виснує про обґрунтованість та доведеність висновків місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.10.2023 про включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог на суму 7 3020731,20 грн.; доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак не визнаються підставою для скасування оскарженого рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у цьому рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, обов'язкові вказівки Верховного Суду, що викладені у постанові від 26.03.2025 суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024 у справі №909/1028/20 скасуванню.
В порядку положень статті 129 ГПК України судовий збір слід покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1 В задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.ЗАГС №01-05/1547/24 від 30.05.2024) у справі №909/1028/20 - відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024 у справі № 909/1028/20 - залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повна постанова складена 01.09.2025.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.