Справа № 761/31475/24
Провадження № 2/761/2783/2025
27 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Гусак О.Ю.,
за участі
представника позивача Дем'янової К.О.
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_6,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи підприємець ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості та неустойки (пені) та зобов'язання вчинити дії,
Представник ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. 01.08.2018 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди приміщення б/н. гідно п. 1 договору Орендодавець передає в оренду Орендарю, а Орендар приймає в оренду у Орендодавця приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на умовах визначених договором. Площа приміщення складає 79 кв.м. Вказане приміщення належить позивачу на підставі договору дарування від 01.04.2003 року № 4601. Пунктом 7.1. договору погоджено, що щомісячна орендна плата становить 1300 доларів США в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку. На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в користування (оренду) об'єкт оренди за актом приймання - передачі приміщення 01.08.2018 . Після закінчення строку дії договору 01.07.2021, у відповідності до п. 6.1 договору, останній було автоматично пролонговано спільною згодою сторін до 01.07.2022, оскільки відповідач не заявляла про намір розірвати договір. З метою дотримання процедури повернення орендованого майна, обстеження пожежного та технічного стану приміщення на можливі пошкодження позивачем 23.12.2022 направлено на електронну адресу відповідача лист, яким було призначено зустріч на 28.12.2022 о 12.00 в орендованому приміщенні. На зустріч відповідач направила свого представника. При обстеженні приміщення разом із спеціалістом ремонтних робіт було встановлено, що відповідачем з нього вивезено абсолютно все обладнання кухні. Також демонтовано освітлювальні прибори, внаслідок чого пошкоджено натяжну стелю, пошкоджено електропроводку, стіни, плінтуси. Після обстеження приміщення позивачем було складено і направлено обгрунтовану відмову від підписання Акту приймання - передачі (повернення) майна з оренди, у зв'язку з невиконанням відповідачем п. 9.11 договору та ч. 1 ст. 785 ЦК України. Відповідно до п. 7.3 договору відповідачу надавався канікулярний безоплатний період з 02.09.2018 по 02.11.2019 для здійснення ремонту та покращення стану орендованого примішення.до договору За таких обставин, у зв'язку із порушенням додатку № 2 позивачем складено відмову від прийняття приміщення з оренди та вважає за доцільне стягнути орендну плату 2 600,00 доларів за період з 02.09.2018 по 02.11.2018, що становить станом на 07.06.2024 1004 338,00 грн. Також згідно додатку № 1 до договору відповідачу було передано 3 комплекти ключів від приміщення та з метою їх повернення відповідачу 20.12.2023 направлено відповідний лист та призначено зустріч на 23.12.2023. Зустріч не відбулась у зв'язку із неявкою відповідача, про що був складено Акт. За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, з огляду на положення ст. 785 ЦК України неустойка в розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення. Сума неустойки за період з січня 2024 станом на 07.06.204 становить 521 950,00 грн. За таких обставин представник позивача просить суд зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 сплатити заборгованість за канікулярний період у розмірі 104 338,00 грн. на користь ОСОБА_2 ; стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку у розмірі у розмірі 521 950,00 грн.; зобов'язати ФОП ОСОБА_1 повернути 3 комплекта ключів від орендованого приміщення.
Провадження у справі відкрито 06.11.2024, відповідно до положень ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом)с сторін.
Представником відповідача надано відзив на позов, де зазначено наступне. Так, між сторонами було укладено договір оренди. Між тим, автоматичної пролонгації не відбулося, оскільки сторони погодилися продовжити термін дії договору тільки на один рік, до 01.07.2022 року, що підтверджує і сам Позивач в своїй позовній заяві. При цьому, в порушення вимог п. 6.1 Договору, сторони не уклали додаткової угоди до Договору на доказ факту продовження терміну дії Договору, як і не визначили всіх інших істотних умов договору, зокрема і розміру орендної плати, а домовилися, що орендна плата може щомісяця переглядатися в залежності від кон'юнктури ринку нерухомості в місті Києві. Так як термін дії Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем закінчився 01.07.2022 року, вимоги Позивача щодо сплати йому орендної плати та нарахованої неустойки є безпідставними та такими, що не можуть бути задоволені, оскільки правовідносини, що склалися між ними на підставі Договору припинилися закінченням строку дії цього Договору і сторони не мають щодо один одного будь яких прав та обов'язків. Станом на сьогодні договір оренди, на який посилається Позивач є розірваним, що встановлено рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/23065/22 від 05 вересня 2023 року. Щодо суми у розмірі 2600,00 доларів США стягнення якої вимагається за період з 02.09.2018 року по 02.11.2018 рік, то позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав. Щодо стягнення пені, то суд апеляційної інстанції погодився із висновками, зробленими Шевченківським районним судом м. Києва в рішенні у справі № 761/23065/22 - в частині обґрунтованості позовних вимог позивача про стягнення неустойки за користування майном у позадоговірний період за жовтень 2022 року та щодо відсутності підстав для стягнення неустойки за листопад та грудень 2022 року, січень та лютий 2023 року в зв'язку з ухиленням позивача від обов'язку прийняти майно.
У відповіді на відзив представник позивача вказав наступне. чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання, як закінчення строку дії договору. Заборгованість у сумі 2600,00 доларів США за канікулярний безоплатний період з 02.09.2018 по 02.11.2018 є не вигаданою, а цілком підтверджується пунктами договору, який було підписано сторонами і які взяли на себе обов'язок їх виконувати, зокрема і відповідач. Також представник ОСОБА_2 вказує, що Позивач дізнався про порушення Відповідачем умов договору безпосередньо під час обстеження приміщення, а саме 28.12.2022. Крім того, у позовній заяві Позивач не вказує про те, що його право на стягнення коштів за канікулярний період виникло у 2018 році як стверджує Відповідач, з 02.09.2018 по 02.11.2018 - це лише безоплатний період, який надавався Позивачу для здійснення ремонту та покращення стану приміщення. Враховуючі зазначене, твердження Відповідача про сплив позовної давності є безпідставними та необґрунтованими. Стягнення неустойки обумовлено тим, що приміщення за Актом з оренди позивачем прийнято не було, оскільки відповідач спочатку не виїжджала із приміщення та лише після пред'явлення позову Позивачем, однією із вимог якого було виселення відповідача із приміщення, звільнила приміщення, не передавши ключі від приміщення, пульт від воріт.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити.
Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову. Пояснив, що заявлені вимоги безпідставні і задоволенню не підлягають.
Відповідач ОСОБА_1 підтримала думку і доводи свого представника.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надавши належну оцінку наявним доказам, суд приходить до наступних висновків.
Так, встановлено, і не заперечується сторонами, що 01.08.2018 між фізичною особою ОСОБА_2 та Фізичною особою 0 підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди б/н, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Термін оренди сторони встановили на 35 місяців, починаючи з 01.08.2018 до 01.07.2021.
Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Як вбачається з п. 7.1 договору, місячна орендна плата становить 1 300,00 доларів США в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку.
Пункт 7.3 договору свідчить про те, що з 02.09.2018 по 02.11.2018 надається канікулярний безоплатний період для здійснення ремонту та покращення стану приміщення, про що складено Додаток № 2.
У п. 9.1 договору сторони зазначили, серед іншого, обов'язок орендаря після закінчення терміну дії оренди повернути приміщення в тому стані, в якому воно було на момент оренди, з урахуванням нормального зносу.
Крім того, до обов'язків орендаря належить не виносити з приміщення, що орендується, майно, що є власністю орендодавця без його письмового дозволу та не проводити робіт, що стосуються комунікаційних служб приміщення, а також будь - яких інших робіт, що призводять до зміни зовнішнього вигляду приміщення, розширення площі обігріву і порядку діючих комунікацій (п. 9.4., 9.5).
Сторони визначили (п. 10.6 договору), що всі питання, пов'язані з експлуатацією приміщення вирішуються або з орендодавцем або з йього представником ОСОБА_3
Також сторонами підписано Акт прийому - передачі приміщення, якій є додатком № 1 до договору оренди приміщення від 01.08.2018 , який свідчить про передачу орендарю 3 кондиціонерів та пульту від воріт; 3 комплекти ключів.
Додаток № 2 до договору оренди приміщення від 01.08.2018 встановлює перелік робіт, які будуть здійснюватися в приміщенні: фарбування стін в кімнатах; заміна внутрішніх дверей; реставрація других вхідних дверей; встановлення декоративних решіток на батареях; оновлення та встановлення обладнання кухні - кухонних меблів та електроприладів; фарбування стін в кухні; ремонт в санвузлі; натяжна стеля в кімнатах; установка МВФ панелей в коридорі; всі підвіконня будуть проклеєні новою пдівкою.
Крім того, у зазначеному додатку сторони вказали, що всі проведені роботи, згідно цього додатку, а також обладнання кухні, являються невід'ємною частиною приміщення та після закінчення терміну дії цього договору залишаються в приміщенні.
Як свідчать надані стороною позивача матеріали, 20.12.2023 направив в адресу ФОП ОСОБА_1 пропозицію передати під розписку ключі від приміщення у зв'язку із розірванням договору оренди та призначив відповідачу зустріч 23.12.2013 за адресою: АДРЕСА_1 .
23.12.2023 позивач, його представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склади акт про те, що ОСОБА_1 не з'явилась 23.12.2023 о 12.00 для передачі ключів від приміщення.
Також до матеріалів справи долучено відмова від підписання Акту приймання- передачі (повернення) майна з оренди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із порушенням умов додатку № 2 до договору та наголошено на необхідності сплатити за канікулярний період у розмірі 2 600,00 доларів США, що становить за курсом НБУ 95 082,00 грн. та неустойки згідно до ст. 785 ЦК України за несвоєчасне повернення майна з оренди з жовтня місяця.
Обумовлюючи необхідність зобов'язати відповідача сплатити орендну плату за канікулярний безоплатного періоду з 02.09.202018 по 02.11.2018 для здійснення ремонту та покращення стану приміщення сторона позивача пов'язує із порушенням умов додатку № 2 до договору оренди від 01.08.2018.
Так, за приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, суд погоджується з доводами сторони відповідача, що умовами договору встановлено розмір орендної плати за об'єкт оренди у сумі 1300 доларів США, проте без посилань на обов'язок орендаря здійснювати ремонт приміщення замість сплати орендної плати та, відповідно, будь-якої можливості зміни розміру орендної плати у разі не виконання орендарем своїх зобов'язань стосовно здійснення ремонту у приміщенні.
Надання канікулярного періоду було обумовлено тим, що протягом часу здійснення ремонту Орендар фактично не буде використовувати об'єкт оренди за призначенням, яке узгоджене сторонами у п. 5 Договору.
Договір оренди не встановлює прямої залежності між виконанням ремонту та сплатою орендної плати.
В договорі оренди також не зазначено, що такий ремонт здійснюється саме в рахунок орендної плати за певний період часу.
Також із положень договору оренди не вбачається, що у разі порушення орендарем своїх зобов'язань стосовно здійснення ремонту у приміщенні, у нього виникає обов'язок сплатити орендну плату за період з 02.09.2018 року по 02.11.2018 року.
За таких обставин посилання позивача на те, що орендоване приміщення було повернуто нібито у незадовільному стані, а тому орендна плата за період з 02.09.2018 року по 02.11.2018 року вважається несплаченою, не є обґрунтованим та не може бути підставою для стягнення з ОСОБА_1 орендної плати у розмірі 2600 доларів США за такий період.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.03.2020 року у справі № 923/43/19.
Щодо вимоги позивача в частині стягнення неустойки (пені) у зв'язку із невиконанням зобов'язання передати ключі від приміщення у визначений день - 23.12.2023 необхідно зазначити наступне.
За ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
05.09.2023 Шевченківським районним судом м. Києва розглянуто позов ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, неустойки та виселення із орендованого приміщення, який задоволено частково.
При цьому судом встановлено, що з 31.10.2022 року відповідачем вживались заходи щодо повернення орендованого майна, однак позивач не з'являвся на вказані зустрічі, що підтверджується наданими відповідачем доказами, в той час як позивач не з'являвся у визначений час та не приймав від відповідача орендоване майно, що свідчить про ухилення його від обов'язку прийняти майно.
Також, як слідує з тексту рішення 30.09.2022 року позивач направив на адресу відповідача претензію на суму 303 531,00 грн. (8300 доларів США) з проханням сплатити вказану заборгованість у термін до 07.10.2022 року та у відповідності до п. 12.5 договору повідомив про розірвання договору з проханням до 10.10.2022 року звільнити орендоване приміщення, що вказує на те, що договір було розірвано 30.09.2022 року.
Слід зазначити, що зазначене рішення Шевченківського районного суду м. Києва залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 13.12.2023.
Позивач нараховуючи неустойку на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України безпідставно ототожнив неповернення ключів з неповерненням об'єкта оренди - приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, факт повернення приміщення не заперечується і ОСОБА_5 , адже у відповіді на відзив представник позивача вказує, що приміщення було повернуто відповідачем.
Крім того, в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2023 зазначено, що відповідач не чинить перешкоди позивачу у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а позивачем не надано переконливих та належних доказів, які б свідчили про протилежне.
За вимогами ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов'язані з невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі № 910/1806/17, від 13.12.2019 року у справі № 910/20370/17 та від 24.09.2020 року у справі № 922/2665/17).
Як вбачається із фактичних обставин та встановлено у рішенні Шевченківського районного міста Києві від 05.09.2023 відповідачем після закінчення дії договору оренди звільнено орендоване приміщення та вчинялись дії щодо повернення майна за актом приймання-передачі, а тому у нього відсутній умисел на ухилення від повернення об'єкта оренди, що виключає можливість застосування до відповідача відповідальності у вигляді неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України.
З приводу тверджень сторони позивача в частині погіршення речі, переданої у найм, що спричинило мотивовану відмову від її прийняття необхідно зазначити наступне.
Так, ст. 779 ЦК України визначено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
Разом з тим, ні положення чинного законодавства, ні умови укладеного між сторонами договору не наділяють орендодавця правом на відмову від прийняття майна з оренди з підстав повернення такого майна в неналежному стані.
У справі № 922/2531/15 та справі № 910/6671/14 Вищий господарський суд України вказав, що без зазначення протилежного в договорі, якщо відповідач звільнив приміщення, навіть за умови погіршення речі, переданої у найм, орендодавець не може ухилятись від прийняття майна з оренди та підписання акту про його повернення.
Отже, з наведеного вбачається, що встановлення факту погіршення стану майна (його пошкодження), не звільняє орендодавця від обов'язку прийняти таке майно після закінчення договору оренди.
На такі обставини звернув увагу і Шевченківський районний суд м. Києва в рішенні від 05.09.2023, вказавши, що неналежний, на думку позивача, стан орендованого приміщення, що слугувало підставою для непідписання акта приймання-передачі приміщення не свідчить про наявність таких перешкод та в Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.05.2025 10 такому випадку позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом про зобов'язання відповідача привести приміщення у належний стан.
Підсумовуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Так, за положеннями ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, суд вважає за можливе не надавати аналіз доводам представника відповідача з цього приводу, оскільки питання пропуску строку позовної давності, його поновлення та застосування положень ч. 4 ст. 267 ЦК України вирішується в разі встановлення порушення права на захист якого подано позов.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,137,141,258,259,263,268, 352,354 ЦПК України, ст. ст. 526,629,759,779, 785 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Фізичної особи підприємець ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості та неустойки (пені) та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: