359/2366/23
1-кп/359/159/2025
25 серпня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді
ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62021000000000767 від 17.09.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РФ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
Судом визнається доведеним, що ОСОБА_5 як службова особа вчинив службову недбалість, тобто неналежно виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам за таких обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ОСОБА_5 згідно наказу Київської митниці ДФС від 17.12.2014 № 105-О «Про переведення», переведений з 18.12.2014 з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Святошин» на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль - аеропорт» Київської митниці ДФС. Отже, перебуваючи на вказаній посаді, постійно виконуючи функції представника влади, який є відповідно до ч. 3 ст. 18 та прим. до ст. 364 КК України службовою особою і, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів» будучи працівником правоохоронного органу, ОСОБА_5 зобов'язаний суворо дотримуватися вимог Конституції України та норм чинного законодавства.
Відповідно до п. 1.2. Положення про відділ митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль - аеропорт» Київської митниці ДФС (далі - Положення) затвердженого наказом Київської митниці ДФС від 01.12.2014 № 7 відділ митного оформлення № 5 є структурним підрозділом митниці й входить до складу митного поста «Бориспіль-аеропорт» митниці.
Згідно п. 1.7. Положення відділ митного оформлення у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, Митним кодексом України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, нормативно-правовими актами Державної фіскальної служби, митниці та цим Положенням.
Основними завданнями та функціями відділу є реалізація положень міжнародних договорів, законодавчих та нормативно-правових актів України з питань організації митного контролю й митного оформлення; митний контроль та митне оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; забезпечення контролю за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог законодавства України з питань державної митної справи; здійснення заходів щодо виконання митницею дохідної частини Державного бюджету України за рахунок контролю правильності визначення суб'єктами ЗЕД митної вартості, країни походження товарів та коду УКТ ЗЕД; застосування заходів забезпечення сплати митних платежів при поміщенні товарів у відповідні митні режими у порядку та у випадках, передбачених Митним кодексом України та чинними нормативно-правовими актами України; забезпечення застосування митних режимів, здійснення митних формальностей щодо товарів, поміщених у відповідні митні режими; контроль за дотриманням порядку заповнення митних декларацій суб'єктами ЗЕД; здійснення аналізу та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю тощо.
Відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль - аеропорт» Київської митниці ДФС, затвердженої 19.12.2016 в.о. начальника Київської митниці ДФС ОСОБА_7 , з якою 19.12.2016 ОСОБА_5 ознайомився під підпис та отримав її копію, у своїй діяльності головний державний інспектор керується Конституцією України, законами України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про засади запобігання і протидії корупції», Митним кодексом України та іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, наказами Державної фіскальної служби України, а також наказами митниці, положеннями про митний пост, відділ, цією посадовою інструкцією.
Згідно з абзацом 2 вказаної посадової інструкції, головний державний інспектор відділу безпосередньо здійснює митний контроль, митне оформлення товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що входять у зону діяльності відділу; проводить митний огляд товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; веде в межах повноважень боротьбу з контрабандою та порушенням митних правил; у випадку виявлення порушень митних правил та законодавства складає протокол про порушення митних правил та вживає необхідних заходів щодо затримання товарів, ввезених (вивезених) з порушенням митних правил або контрабандним шляхом; не допускає дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця; здійснює перевірку документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України суб'єктами ЗЕД та громадянами; забезпечує повноту та своєчасність виконання митних формальностей при митному оформленні товарів у відповідному митному режимі; визначає, за результатами застосування системи управління ризиками, форми та обсяги митного контролю у конкретних випадках переміщень товарів і транспортних засобів через митний кордон України; реалізує заходи з управління ризиками шляхом виконання митних формальностей, визначених за результатами застосування системи управління ризиками, та вносить в установленому порядку інформацію про результати їх виконання до автоматизованої системи митного оформлення товарів; здійснює контроль правильності класифікації задекларованих або оформлених товарів; приймає та реєструє рішення про визначення коду товару відповідно до ч. 4 ст. 69 Митного кодексу України; здійснює контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення та контролює правильність визначення митної вартості товарів в межах компетенції з метою виявлення і недопущення фактів ухилення від оподаткування у повному обсязі при митному оформленні товарів; здійснює перевірку правильності заявленої суб'єктом ЗЕД країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, перевіряє сертифікати про походження товарів, що ввозяться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, укладених Україною, та в режимі найбільшого сприяння; застосовує пільги зі сплати митних платежів при ввезенні громадянами товарів на митну територію України відповідно до законодавства; здійснює контроль за застосуванням пільг зі сплати митних платежів при ввезенні громадянами товарів на митну територію України; здійснює контроль за дотриманням суб'єктами ЗЕД законодавства у галузі державного експортного контролю при здійсненні міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання в межах повноважень, передбачених законом.
Головний державний інспектор відділу має право в межах своїх повноважень, при виконанні службових обов'язків, вимагати від представників підприємств та організацій, громадян пред'явлення необхідних документів з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення; проводити митний огляд товарів з розкриттям окремих місць або, у разі виникнення необхідності, застосувати інші форми митного контролю згідно діючих нормативних актів; в межах своїх повноважень та відповідно до вимог Митного кодексу України при виконанні службових обов'язків вимагати пояснення від громадян та посадових осіб, які вчинили порушення митних правил.
Згідно перерахованих пунктів посадової інструкції та Положень, ст.ст. 69, 257, 264, 269, 282, 334, 335, 336, 337, 490, 491 Митного кодексу України, Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій», наказів Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» та від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 «Про затвердження Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу» та інших нормативно-правових актів, ОСОБА_5 зобов'язаний здійснювати митний контроль та митні формальності в зоні діяльності відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль - аеропорт» Київської митниці ДФС: щодо товарів та транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України; здійснювати контроль та забезпечувати своєчасність сплати митних платежів (інших обов'язкових платежів); виявляти й припиняти факти контрабанди та порушень митних правил, складати протоколи про порушення митних правил; виконувати інші завдання, передбачені законодавством України з питань державної митної справи; інформувати керівництво відділу та митного поста про можливі факти порушення платниками податків законодавства України з питань державної митної справи, які могли призвести до сплати митних платежів не в повному обсязі, виявлені після митного оформлення; забезпечувати у встановленому порядку внесення змін до митних декларацій та визнання суб'єктом ЗЕД митної вартості з метою виявлення і недопущення фактів ухилення від оподаткування в повному обсязі при митному оформленні товарів; здійснювати контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД; застосовувати пільги зі сплати митних платежів при ввезенні громадянами товарів на митну територію України відповідно до законодавства та здійснювати контроль за застосуванням пільг зі сплати митних платежів при ввезенні громадянами товарів на митну територію України тощо.
Частиною 1 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МКУ) передбачено, що Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
При цьому, положеннями ст. 7 МКУ передбачено наступне: частина 1 - встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу; частина 2 - митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів; частина 3 - засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 29 ч. 1 ст. 4 МКУ визначено, що митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
Крім того, ч. 1 ст. 544 МКУ визначено, що призначенням митних органів є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України. Крім того, основні завдання митних органів визначені положеннями частини 2 цієї статті, полягають у наступному: пункт 1 - забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи; пункт 4 - здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо; пункт 10 - запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України.
Під час митного оформлення, відповідно до ст. 257 МКУ, декларант або уповноважена ним особа здійснює процедуру декларування шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до ч. 5 ст. 264 МКУ з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.
Статтею 336 МКУ передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Під час митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі митної декларації, посадові особи митних органів здійснюють заходи з метою забезпечення додержання норм законодавства України з питань державної митної справи.
Отже, під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації здійснюються зокрема, але не виключно, такі митні формальності встановлені ст. 336 МКУ: перевірка правильності нарахування митних платежів; перевірка дотримання встановлених до товарів заходів нетарифного регулювання; перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні; перевірка правильності визначення країни походження товарів; інші передбачені вимогами наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа».
Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок виконання митних формальностей), під час виконання митних формальностей передбачено наступне: п. 4.5.5. перевірка правильності класифікації товарів; п. 4.5.7. перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання (відсутність визначених законодавством заборон щодо переміщення або поміщення у відповідний митний режим задекларованих товарів; наявність відповідних документів, наявність в МД відомостей про відповідні документи або відомостей про відмітки у товаросупровідних документах); п. 4.5.9. перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні; 4.5.10. перевірка правильності визначення митної вартості товарів.
Отже, перебуваючи на займаній посаді ОСОБА_5 , будучи службовою особою в порушення вищевказаних вимог законодавства та своєї посадової інструкції, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через не сумлінне ставлення до них, будучи наділений відповідними повноваженнями та маючи можливість виконати відповідні дії в межах своїх повноважень здійснив митне оформлення «тактичні ліхтарики», що закріплюються на автоматі та класифікуються за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8513 10 00 00 із застосуванням преференцій та звільнив імпортера ТОВ «Інтерпроінвест» від сплати митних платежів за митною декларацією від 11.05.2017 № UA125100/2017/311161, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді ненадходження до бюджету України митних платежів за наступних обставин.
Так, 11.05.2017 о 15 год. 06 хв. головним державним інспектором митного поста «Бориспіль - аеропорт» Київської митниці ДФС ОСОБА_5 прийнято до митного оформлення митну декларацію № UA125100/2017/311161 подану митним брокером ПП « ОСОБА_8 » (ЄДРПОУ 39031811) відповідно до умов договору № 13/16 укладеного 16.08.2016 з імпортером ТОВ «Інтерпроінвест» з однієї сторони, та компанія «Baltic Armaments Co.» LTD (Естонія) з іншої. Відповідно до вказаної митної декларації на митну територію України ввезено такі товари: продукція оборонного призначення - коліматорний приціл до автомату «Малюк», мушка та приціл до автомату «Малюк», тактична рукоятка до автомату «Малюк», тактичний ліхтарик до автомату «Малюк» Виробник: Emissive Energy Corp. Відправник та контрактоутримувач: «Baltic Armaments Co.» LTD (Естонія). Країна відправлення та торгівельна країна: Естонія. Всі митні формальності за вказаною митною декларацією виконувались ОСОБА_5 одноособово.
У той же день, ОСОБА_5 , в порушення вказаних вимог законодавства та своєї посадової інструкції, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через не сумлінне ставлення до них, будучи наділений відповідними повноваженнями та маючи можливість виконати відповідні дії в межах своїх повноважень здійснив митне оформлення товару № 3 «1. Продукція оборонного призначення. Комплектуючі, спеціально призначені для виготовлення або використання з автоматами «Малюк»: тактичний ліхтарик, що закріплюється на автоматі - 225 шт.», код товару 8513 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, без застосування ставки ввізного мита у розмірі 10% та податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 20%, тобто звільнив ТОВ «Інтерпроінвест» від сплати обов'язкових платежів (ввізного мита та податку на додану вартість).
Так, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 282 Митного кодексу України, у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань оподаткування, при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі від оподаткування митом звільняється продукція оборонного призначення, визначена такою згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про державне оборонне замовлення» (Закон № 464-XIV), що класифікується за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: 3601, 3602; 3603 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях); 8702-8705 (тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, які використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з'ємною бронею); 8710 00 00 00; 8802, 8803 (тільки для безпілотних літальних апаратів з озброєнням чи без озброєння, що використовуються в оборонних цілях, їх частини); 8804 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки); групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, інших оптичних, навігаційних та топографічних приладів та інструментів, що використовуються в оборонних цілях); групи 93, крім включених до товарних позицій 9303-9304, а також 9305 (тільки призначених для виробів товарних позицій 9303-9304), 9306 90 90 00 та 9307.
Згідно із п. 32 підр. 2 розд. ХХ Податкового Кодексу України, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України продукції оборонного призначення, визначеної такою згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про державне оборонне замовлення», що класифікується за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: 3601, 3602; 3603 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях); 8525 60 00 00, 8529 90 20 00 (тільки для апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв'язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення); 8702-8705 (тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з'ємною бронею); 8710 00 00 00; 8802, 8803 (тільки для безпілотних літальних апаратів з озброєнням чи без озброєння, що використовуються в оборонних цілях, їх частини); 8804 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки); групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях); групи 93, крім включених до товарних позицій 9303-9304, а також 9305 (тільки призначених для виробів товарних позицій 9303-9304), 9306 90 90 00 та 9307.
Відповідно до інформації викладеній у листах ДФС № 25789/10/2810-06-11 від 20.11.2015 та № 19173/6/99-99-15-03-02-15 від 05.09.2016 пільговий режим оподаткування ПДВ, визначений п. 32 підр. 2 розд. XX Податкового кодексу України, поширюється на операції із ввезення на митну територію України та постачання на митній території України продукції оборонного призначення (у тому числі виробленої на митній території України), визначеної такою згідно з п. 9 ст. 1 Закону № 464, комплектуючих виробів, які використовуються для виробництва зазначеної продукції, за умови, що така продукція і комплектуючі вироби: класифікуються за УКТЗЕД та відповідають групам, товарним позиціям і підкатегоріям УКТЗЕД, визначеним у п. 32 підр. 2 розд. XX Податкового кодексу України; постачаються виключно для цілей АТО.
Митне оформлення ОСОБА_5 за декларацією № UA125100/2017/311161, а саме: товару № 3 «1. Продукція оборонного призначення. Комплектуючі, спеціально призначені для виготовлення або використання з автоматами «Малюк»: тактичний ліхтарик, що закріплюється на автоматі - 225 шт.», код товару 8513 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД здійснювалось із застосуванням пільги «164» (наказ Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справі, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій») продукція оборонного призначення, визначена такою згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про державне оборонне замовлення» у відповідності до норм, визначених пунктом 20 частини 1 статті 282 Митного Кодексу України (в частині звільнення від оподаткуванні митом) та пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України (в частині звільнення від оподаткування податком на додану вартість), а саме: тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування митом та податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України продукції оборонного призначення визначеної такою згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про державне оборонне призначення», що класифікується за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: групи 93, крім включених до товарних позиція 9303-9304, а також 9305 (тільки призначених для виробів товарних позицій 9303-9304), 9306 90 90 00 та 9307.
Тобто, якщо продукція оборонного призначення, визначена такою згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про державне оборонне замовлення», не класифікується за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД визначеними п. 20 ч. 1 ст. 282 Митного кодексу України та п. 32 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України, то операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів підлягають оподаткуванню ввізним митом за ставками у розмірі 10 % визначеними відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» (Закон України № 584 - VII) та податком на додану вартість за ставкою в розмірі 20 % згідно з підп. 191.1а п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України.
ОСОБА_5 належним чином не проаналізував законодавство, яке зобов'язує здійснення митними органами відповідного контролю за правильністю застосування пільги зі сплати митних платежів відповідно до законодавства та допустив митне оформлення із застосуванням пільги. Таким чином звільнив від оподаткування та надав імпортеру ТОВ «Інтерпроінвест», без законних на те підстав можливість не сплачувати обов'язкові митні платежі. Встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 своїх службових обов'язків, які були включені в коло його повноважень, під час здійснення ним митних формальностей, останній не здійснив належний контроль та протиправно надав преференції зі звільнення імпортера ТОВ «Інтерпроінвест» від сплати митних платежів за митною декларацією від 11.05.2017 № UA125100/2017/311161 (товар № 3), що призвело до недоотримання бюджетом України грошових коштів на загальну суму 298 860, 22 гривень (ввізне мито 93 393, 82 гривень та податок на додану вартість 205 466, 40 гривень).
Отже, ОСОБА_5 будучи службовою особою - головним державним інспектором відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС, 11.05.2017 під час здійснення митних формальностей за митною декларацією № UA125100/2017/311161, в порушення вимог п. 20 ч. 1 ст. 282 Митного кодексу України та п. 32 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України та своїх посадових інструкцій, неналежно виконуючи покладені на нього службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, неправомірно надав імпортеру преференцію щодо звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 своїх службових обов'язків, які було юридично включено зазначеними вище нормами законодавства та його посадовими інструкціями в коло його повноважень та зобов'язували діяти відповідним чином, через несумлінне ставлення до них державному бюджету України завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 298 860, 22 гривень (ввізне мито 93 393, 82 гривень та податок на додану вартість 205 466, 40 гривень).
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, однак зазначив, що під час проведення митних формальностей за вказаною в обвинувальному акті декларацією він не міг застосовувати пільги по сплаті мита та ПДВ, так як це не є повноваженнями митних органів та інспектор не заповнює митні декларації, а перевіряє правильність застосування пільг в оподаткуванні. Заповнення митної декларації входить до компетенції декларанта, який власноруч при заповненні графи 36 застосував код звільнення від мита та ПДВ зазначивши преференцію 164. Вказав, що вся продукція в митній декларації і одна конкретна позиція, ліхтарики - мала всі ознаки товарів оборонного призначення (наявність державного контракту та дозволу), а назва преференції (164) не давала відомостей про те, що вона стосується окремих кодів товарів, а відсилає до п. 9 ст. 1 ЗУ «Про державне оборонне замовлення», тому обвинувачений категорично заперечив твердження сторони обвинувачення про його достовірне усвідомлення та знання, яка продукція оборонного призначення звільняється від оподаткування. Жодної інформації на момент митного оформлення про існування окремо визначених кодів товарі згідно з УКТЗЕД, відносно яких можливо ввезення товарів без сплати мита та ПДВ йому не була відома та візуально була відсутня у програмі, за допомогою якої здійснюється митне оформлення.
Також зазначив, що на момент митного оформлення ОСОБА_5 довірився автоматичній системі (АСМО Інспектор) та йому не було відомо, що у ст. 282 Митного Кодексу України були внесенні зміни та встановлений конкретний перелік товарів з кодами УКТЗЕД , які звільняються від оподаткування митом. У своїй роботі обвинувачений керується Митним Кодексом, однак під час безпосередньої перевірки декларації він покладається на автоматизовану систему. Крім того зауважив, що до вказаного випадку не мав справи з таким кодом, такою продукцією та з цією фірмою. Однак на час роботи з декларацією у травні 2017 року під час повної перевірки система видавала інформацію про те, що у вересні 2016 року його підрозділ вже розглядав аналогічний перелік товарів по декларації і прийняв аналогічне рішення. Також під час повної перевірки товарів за митною декларацією № 125100/2017/311161 від 11.05.2017 програмно-інформаційним комплексом АСМО «Інспектор» жодних інформаційних повідомлень або застережень згенеровано не було. Ще одна автоматизована система управління ризиками АСУР не визнала дану операцію, як ризиковану, та не згенерувала додаткових форм митного контролю. Зазначив, що ніякого злочинного умислу, корисливого мотиву, мети нашкодити державі та допомогти заробити фірмі - у нього не було. Твердження сторони обвинувачення, про те що обвинуваченому було достовірно відомо, він діяв умисно в інтересах ТОВ Інтерпроінвест вважає невірним, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_5 послідовністю своїх дій мав мету одержання неправомірної вигоди для себе чи юридичної особи.
Обвинувачений повідомив, що стороною обвинувачення не було надано для огляду товар-ліхтарики, по яким на їх думку, були надані незаконні преференції. Ці предмети чи хоча б один із них не вилучалися і не оглядалися. Вважає, що від усіх зазначених подій немає жодної шкоди державі Україна. Оборонні витрати та митні надходження знаходяться в одній бюджетній лінії. Тобто, матеріальні інтереси держави взагалі шкоди не зазнали, бо не трапилося наповнення бюджету на суму, яка з цього бюджету не витрачена.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується такими доказами.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила, що в 2016 році вона працювала митним брокером ПП « ОСОБА_10 » та подавала декілька митних декларацій в інтересах ТОВ «Інтерпроінвест» з усіма необхідними документами для митного оформлення продукції оборонного призначення . Зазначила, що саме з її ініціативи було визначено і подано декларацію із зазначенням преференції. Специфіка даного товару полягала в необхідності застосування пільги зі звільнення від оподаткування обов'язкових митних платежів на підставі державного контракту. Свідок вносила відомості у графу 44 митної декларації щодо коду товару на підставі листа від служби експортного контролю, де був зазначений код на зазначені ліхтарики.
Копією наказу Київської митниці ДФС України № 105-о від 17.12.2014 «Про переведення ОСОБА_5 - старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Святошин» на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС. Наказом Київської митниці ДФС України № 7 від 01.12.2014 затверджено положення про митний пост «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС та про відділ митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС.
Копією посадової інструкції Головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці ДФС від 19.12.2016 та доповненнями до посадової інструкції, з якою ОСОБА_5 ознайомився під підпис та отримав її копію. Згідно із вказаною інструкцією, у своїй діяльності головний державний інспектор керується Конституцією України, законами України, Митним кодексом України та іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, наказами Державної фіскальної служби України, а також наказами митниці, положеннями про митний пост, відділ, цією посадовою інструкцією. Згідно з абзацом 2 вказаної посадової інструкції, головний державний інспектор відділу з поміж іншого безпосередньо здійснює митний контроль, митне оформлення товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що входять у зону діяльності відділу; здійснює перевірку документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України суб'єктами ЗЕД та громадянами; забезпечує повноту та своєчасність виконання митних формальностей при митному оформленні товарів у відповідному митному режимі; визначає, за результатами застосування системи управління ризиками, форми та обсяги митного контролю у конкретних випадках переміщень товарів і транспортних засобів через митний кордон України; реалізує заходи з управління ризиками шляхом виконання митних формальностей, визначених за результатами застосування системи управління ризиками, та вносить в установленому порядку інформацію про результати їх виконання до автоматизованої системи митного оформлення товарів; здійснює контроль правильності класифікації задекларованих або оформлених товарів; приймає та реєструє рішення про визначення коду товару відповідно до ч. 4 ст. 69 Митного кодексу України; здійснює контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення та контролює правильність визначення митної вартості товарів в межах компетенції з метою виявлення і недопущення фактів ухилення від оподаткування у повному обсязі при митному оформленні товарів; здійснює перевірку правильності заявленої суб'єктом ЗЕД країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, перевіряє сертифікати про походження товарів, що ввозяться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, укладених Україною, та в режимі найбільшого сприяння; застосовує пільги зі сплати митних платежів при ввезенні громадянами товарів на митну територію України відповідно до законодавства; здійснює контроль за застосуванням пільг зі сплати митних платежів при ввезенні громадянами товарів на митну територію України; здійснює контроль за дотриманням суб'єктами ЗЕД законодавства у галузі державного експортного контролю при здійсненні міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання в межах повноважень, передбачених законом.
Даними копії положення про відділ митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль - аеропорт» Київської митниці ДФС встановлено, що відділ митного оформлення № 5 є структурним підрозділом митниці й входить до складу митного поста «Бориспіль-аеропорт» митниці. Згідно вказаного положення відділ митного оформлення у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, Митним кодексом України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, нормативно-правовими актами Державної фіскальної служби, митниці та цим Положенням. Основними завданнями та функціями відділу є митний контроль та митне оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; забезпечення контролю за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог законодавства України з питань державної митної справи; здійснення заходів щодо виконання митницею дохідної частини Державного бюджету України за рахунок контролю правильності визначення суб'єктами ЗЕД митної вартості, країни походження товарів та коду УКТ ЗЕД; застосування заходів забезпечення сплати митних платежів при поміщенні товарів у відповідні митні режими у порядку та у випадках, передбачених Митним кодексом України та чинними нормативно-правовими актами України; контроль за дотриманням порядку заповнення митних декларацій суб'єктами ЗЕД, тощо.
Копією положення про митний пост «Бориспіль - аеропорт» Київської митниці ДФС встановлено, що основним завданням митного поста є здійснення митних процедур щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. В межах поставлених завдань митний пост з поміж іншого здійснює контроль за своєчасністю сплати митних платежів та забезпечує контролю за дотриманням суб'єктами ЗЕД установленого законодавством порядку переміщення товарів застосування пільг зі сплати митних платежів при ввезенні суб'єктами ЗЕД та громадянами товарів на митну території України, відповідно до законодавства.
Копією митної декларації від 11.05.2017 року № UA125100/2017/311161 та додатками у виді копій документів: інформаційний аркуш до МД № 1793; авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) від 20.04.2017 № 080-32926250; інвойс від 19.04.2017 року; дозвіл Державної служби експертного контролю України від 10.05.2017 року; контракт № 2 від 21.12.2016 року; специфікація до контракту; додаткові угоди № 1, № 2 до контракту; платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 05.01.2017 року; свідоцтво про ідентифікацію виробника (постачальника) продукції для ЗСУ від 26.01.2016 року № 352; довідка Торгово-промислової палати України про єдиного вітчизняного виробника/постачальника автоматів «Вулкан» від 01.04.2016 року № 2566/08.2-7.3 - установлено, що митним брокером ПП « ОСОБА_8 », який діяв відповідно до договору, укладеного з імпортером ТОВ «Інтерпроінвест», подано до митного оформлення митну декларацією від 11.05.2017 № UA125100/2017/311161 «3. Продукція оборонного призначення. Комплектуючі, спеціально призначені для виготовлення або використання з автоматами «Малюк»: тактичний ліхтарик Inforce WMLWhite Weapon Mounted Light, що закріплюється на автоматі - 225 шт.», код УКТ ЗЕД 8513 10 00 00, (ставка ввізного мита 10 % та податок на додану вартість 20 %) митна вартість 933938,19. Також у графі 36 митної декларації зазначено преференцію «16400016». Зазначені документи підтверджують, що оформленням митної декларації здійснював головний державний інспектор ОСОБА_5 .
Даними повідомлення Державного бюро розслідувань від 17.09.2021 року про початок досудового розслідування (відповідно до ч. 6 ст. 214 КПК України); витягом з ЄРДР від 17.09.2021 року кримінальне провадження: 62021000000000767 щодо вчинення кримінального правопорушення.
Даними копії наказу Київської митниці ДМС України № 268 від 02.11.2021, актом про результати перевірки № 7.8-28.2-07/68 від 22.11.2021 року, з додатками (копії доповідних записок; службових записок; копій митних декларацій в тому числі № UA125100/2017/311161 від 11.05.2017 з додатками) встановлено що, за результатами перевірки та аналізу митних оформлень товару «тактичний ліхтарик», що надійшли на адресу ТОВ «Інтерпроінвест» за митною декларацією № UA125100/2017/311161 від 11.05.2017, за результатом узагальнення довідок членів комісії з перевірки дотримання вимог законодавства у частині застосування преференції, посадовою особою митного поста «Бориспіль-аеропорт» ОСОБА_5 порушено вимоги пункту 20 частини 1 статті 282 Митного кодексу України та пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, неправомірно надана преференція щодо звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість. Проте, оскільки минув один рік з дня вчинення дисциплінарного проступку, ОСОБА_5 не може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності.
Запитом ДБР № 10-5-01-02-3120 від 09.02.2022 року про отримання збитків Державному бюджету України в особі Київської митниці внаслідок неправомірного надання преференцій під час оформлення митних декларації, в тому числі № UA125100/2017/311161 від 11.05.2017 та відповіддю Київської митниці ДМС України № 6422-22 від 23.02.2022 року про те, що сума надходжень до Державного бюджету України за наведеними митними деклараціями мала скласти 537 402, 33 гривні.
Відповіддю Київської митниці ДМС України № 10639 від 01.07.2022 року, згідно якої за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням встановлених обставин, а саме: невідповідність групам, товарним позиціям та підкатегоріям УКТ ЗЕД визначеним у пункті 20 частини 1 статті 282 МК України та пункті 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ товару № 3 «Продукція оборонного призначення…тактичний ліхтарик, що закріплюється на автоматі» за кодом 8513 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД за МД від 11.05.2017 року № UA125100/2017/311161 та відповідно до частини 14 ст. 354 МК України встановлено неправомірність застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість із ввезених на митну територію товарів за кодом «164», що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі. Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів за МД № UA125100/2017/311161 від 11.05.2017 року, товар № 3, мито - 93393,82 гривні, податок на додану вартість - 205 466, 40 гривень.
Висновком експертів комісійної судово-економічної експертизи № 27524/27525/22-71/31124-31127/22-71 від 12.12.2022 підтверджується, що сума заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів за митною декларацією від 11.05.2017 № UA125100/2017/311161, товар № 3 на загальну суму 298 860,22 гривень, в тому числі: ввізне мито 93 393,82 гривень та податок на додану вартість 205 466,40 гривень, яка встановлена у висновку економічного дослідження № 13/10/22-21 від 13.10.2022, в межах наданих на дослідження документів, підтверджується. Розмір матеріальної шкоди (збитків) державі, в особі Державної митної служби України, внаслідок недоотримання бюджетних коштів в сумі 298860,22 гривень, який встановлено у висновку економічного дослідження № 13/10/22-21 від 13.10.2022 за результатами оформлення митної декларації від 11.05.2017 №UA125100/2017/311161, товар № 3, в межах наданих на дослідження документів, підтверджується.
Судовий експерт ОСОБА_11 в судовому засіданні роз'яснила висновок експерта від 12.12.2022 року та додатково зазначила, що вони самостійно не визначають майнову шкоду, а лише документально підтверджують (обґрунтовують) її розрахунок і розмір. Надходження від митних платежів зараховуються до загального фонду Державного Бюджету. У висновку було визначено, що саме до застосованого коду УКТ ЗЕД преференція не застосовується. Питання щодо правильності визначення коду стосується товарознавців та їм не ставилося. Всі документи, які вони досліджували перераховані у висновку та їх було достатньо для визначення правомірності застосування преференції до конкретного виду товару із заданим кодом. В разі недостатньої кількості даних для проведення експертизи було б заявлено відповідне клопотання.
Судовий експерт ОСОБА_12 в судовому засіданні роз'яснила висновок експерта від 12.12.2022 року та підтвердила, що спеціаліст попередньо визначив шкоду завданого збитку у відповідному розмірі, а експерти відповідно до методичних рекомендацій підтвердили обґрунтування розрахунку майнової шкоди, тобто вони самостійно не можуть визначити шкоду та розрахунок, а лише можуть його підтвердити. Експерти не визначали чи вказаний товар підпадає під преференцію.
Доводи сторони захисту щодо визнання висновку комісійної судово-економічної експертизи № 27524/27525/22-71/31124-31127/22-71 від 12.12.2022 недопустимим доказом, через те, що останній був проведений на основі висновку економічного дослідження спеціаліста ОСОБА_13 суд відхиляє. Об'єднана палата Верховного Суду України від 10 лютого 2025 року (справа № 757/11969/18-к) - констатувала, що у тому разі, якщо експерту було надано всі первинні документи, які є необхідними і достатніми для проведення експертизи, то використання поряд із цими документами висновку спеціаліста не може бути підставою для визнання експертизи недопустимим доказом. Як вбачається із дослідженого висновку, предметом його дослідження був не лише висновок економічного дослідження складений фахівцем-бухгалтером ОСОБА_14 , а й зокрема: митна декларація, рахунок-фактура, авіаційна вантажна накладна, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів, додаткові угоди, акти та матеріали перевірки Київської митниці, а також інші матеріали. Тобто експертами під час підтвердження суми заниження податкових зобов'язань та розміру матеріальної шкоди (збитків) державі були дослідженні всі первинні документи, необхідні для надання відповідей на поставлені перед експертами питання. Отже підстави для визнання зазначеного висновку недопустимим доказом у даному випадку відсутні.
Крім того в порядку ст. 332 КПК України під час судового розгляду за клопотанням прокурора судом призналась судово-економічна експертиза. Висновком експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи № 2383/25-72/2384/25-71 від 20.03.2025 встановлено, що згідно наданих на дослідження документів підтверджується - код товару згідно УКТЗЕД 8513100000, зазначений у митній декларації № UA125100/2017/311161 від 11.05.2017, не підпадає під дію преференції «164», на суму 298 860,22 гривень, (мито 93 393,82 та ПДВ 205 466,40 гривень), отже при митному оформленні зазначеного товару ТОВ «Інтерпроінвест» мав сплатити мито в сумі 93393,82 гривень та податок на додану вартість в сумі 205466,40 гривень. При цьому, Товариство мало право на формування податкового кредиту та зменшення зобов'язань з ПДВ в травні 2016 року на суму сплаченого податку. Зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та мита при здійсненні митних процедур за декларацією № UA125100/2017/311161 від 11.05.2017 виникає внаслідок того, що товар «тактичний ліхтарик, що закріплюється на автоматі», визначено як товар за кодом УКТЗЕД 8513100000, який не відноситься до продукції оборонного призначення, хоча згідно документів, зазначених в графі 44 митної декларації, товар поставляється за державними контрактами на адресу підприємства, яке є виробником зброї.
Отже, судом визнається доведеним, що ОСОБА_5 вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.
Разом з тим заслуговують на увагу твердження сторони захисту про те, що висновок експертів № СЕ-19-20/38394-ТВ проводився по іншим ліхтарикам, а не тим, які розмитнювались. Так, копією висновку експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12.04.2021 року № СЕ-19-20/38394-ТВ (а.с. 61-76 том 3), встановлено, що характеристики тактичного ліхтаря «Inforce WML White Weapon Mounted Light 800 Lumen» не відповідають визначальним товарним характеристикам Українськї класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД): розділу ХІХ «Зброя, боєприпаси,їх частини та приладдя», групи «зброя, боєприпаси; їх частини та приладдя», товарної позиції «частини та приладдя виробів товарних позицій 9301-9304: - інші», товарної позиції/товарної категорії «Для бойової зброї товарної позиції 9301:», товарної під категорії «інші». Проте, зазначений висновок стосувався дослідження тактичних ліхтариків для зброї, що оформлялись в 2018-2020, а в нашому випадку митне оформлення здійснено ОСОБА_5 у травні 2017. Також, даний висновок стосувався товару - тактичного ліхтаря «Inforce WML White Weapon Mounted Light 800 Lumen», тоді як ОСОБА_5 у травні 2017 року здійснювалось митне оформлення тактичного ліхтаря «Inforce WML White Weapon Mounted Light 200 Lumen», що підтверджено сторонами в ході судового розгляду. У цьому зв'язку, суд не може брати до уваги на підтвердження вини особи, докази, які не стосуються дій, які вчиняв останній. Тому зазначений висновок відхиляється судом з підстав його неналежності.
Суд не погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_5 згідно обвинувального акту за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживанні службовим становищем) з наступних підстав.
Суб'єктивна сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК, характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов'язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).
В свою чергу суб'єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою - одержання будь - якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Тобто у разі вчинення цього кримінально караного діяння завжди матиме місце одержання неправомірної вигоди певною особою і воно безпосередньо пов'язане із діянням у вигляді зловживання владою або службовим становищем та істотною шкодою як суспільно небезпечним наслідком відповідного діяння. Законодавець чітко визначив, що одержувачем відповідної неправомірної вигоди може бути не лише суб'єкт цього кримінального правопорушення, який вчинює відповідне кримінально-каране діяння, а й інша фізична або ж юридична особа. Якщо одержувачем неправомірної вигоди виступає сама службова особа, яка вчинює кримінально-каране зловживання владою або службовим становищем, очевидним є факт усвідомлення і розуміння такою особою того, що певне зловживання потягне за собою отримання відповідної незаконної вигоди. Суб'єкт, вчинюючи таке зловживання, прагне досягти мети у вигляді одержання неправомірної вигоди.
Важливо враховувати, що не є зловживанням владою чи службовим становищем помилкове вчинення дій службовою особою, яке спричинило одержання неправомірної вигоди третіми особами. Таке помилкове діяння не характеризуватиметься умисною формою вини, яка вочевидь є обов'язковою для складу зловживання.
При службовому зловживанні прийняття рішення чи вчинення дій в інтересах певної особи, яке стає причиною користування такою особою певною пільгою, несплатою певних платежів або ж сплатою їх у меншому розмірі завжди потрібно розглядати в контексті усвідомленості саме службовою особою факту вчинення зловживання з метою отримання неправомірної вигоди фізичною або юридичною особою. Службова особа повинна розуміти, що не вчинення нею певних дій або ж навпаки їх вчинення призведе до отримання неправомірної вигоди нею самою або третьою особою.
Так в пред'явленому обвинуваченні прокурор зазначив, що ОСОБА_5 будучи службовою особою - головним державним інспектором відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС, 11.05.2017 під час здійснення митних формальностей за митною декларацією № UA125100/2017/311161, діючи умисно та в інтересах ТОВ «Інтерпроінвест», всупереч інтересам служби та з метою отримання неправомірної вигоди вказаним суб'єктом господарської діяльності, неправомірно надав імпортеру преференцію щодо звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Обвинувачений ОСОБА_5 категорично заперечив твердження прокурора про його достовірне усвідомлення та знання, яка продукція оборонного призначення звільняється від оподаткування. ОСОБА_5 акцентував увагу на тому, що митне оформлення декларації здійснено ним за допомогою програми АСМО «Інспектор». Автоматизована система управління ризиками дану операцію також не визнала ризиковою. Крім того аналогічний товар та декларація із застосуванням преференцій (пільги) вже розглядалася раніше без жодних зауважень. Зазначив, що ніякого злочинного умислу, корисливого мотиву, мети нашкодити державі та допомогти заробити фірмі - у нього не було. Твердження сторони обвинувачення, про те що йому достовірно було відомо, що він діяв умисно в інтересах ТОВ «Інтерпроінвест» вважає невірним.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила, що в 2016 році вона працювала митним брокером ПП « ОСОБА_10 » та подавала декілька митних декларацій в інтересах ТОВ «Інтерпроінвест». Зазначила, що саме з її ініціативи було визначено і подано декларацію із зазначенням преференції. Свідок вносила відомості у графу 44 митної декларації щодо коду товару на підставі листа від служби експортного контролю, де був зазначений код на зазначені ліхтарики.
Суд звертає увагу, що ні один із досліджених доказів, не вказує, що обвинувачений ОСОБА_5 умисно вчинив дії всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Інтерпроінвест» та умисно надав преференцію.
Однак, показання обвинуваченого та матеріали провадження свідчать про наявність в діях обвинуваченого вини у формі необережності як у виді злочинної самовпевненості так і злочинної недбалості.
Службова недбалість, тобто об'єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність наступних складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв'язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
Крім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, є настання тяжких наслідків від службової недбалості. Відповідно до примітки п. 4 до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, є такі, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. ОСОБА_5 під час митного оформлення звільнив імпортера ТОВ «Інтерпроінвест» від сплати митних платежів за митною декларацією від 11.05.2017 № UA125100/2017/311161 (товар № 3), що призвело до недоотримання бюджетом України грошових коштів, тобто завдано матеріальних збитків на загальну суму 298 860, 22 гривень (ввізне мито 93 393, 82 гривень та податок на додану вартість 205 466, 40 гривень), що відповідно є тяжкими наслідками.
Системний аналіз положень ст. 367 КК України дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою, настає лише у випадку, якщо дії невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили в коло службових обов'язків цієї службової особи, або якщо обов'язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.
ОСОБА_5 згідно наказу Київської митниці ДФС від 17.12.2014 № 105-О був переведений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль - аеропорт» Київської митниці ДФС. Перебуваючи на вказаній посаді, постійно виконував функції представника влади, та відповідно до прим. ст. 364 КК України є службовою особою. Будучи працівником правоохоронного органу, ОСОБА_5 зобов'язаний суворо дотримуватися вимог Конституції України та норм чинного законодавства. Перебуваючи на займаній посаді ОСОБА_5 , в порушення вимог законодавства та своєї посадової інструкції, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через не сумлінне ставлення до них, будучи наділений відповідними повноваженнями та маючи можливість виконати відповідні дії в межах своїх повноважень здійснив митне оформлення «тактичні ліхтарики», що закріплюються на автоматі та класифікуються за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8513 10 00 00 із застосуванням преференцій та звільнив імпортера ТОВ «Інтерпроінвест» від сплати митних платежів за митною декларацією від 11.05.2017 № UA125100/2017/311161, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді ненадходження до бюджету України митних платежів.
Отже, у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 своїх службових обов'язків, які було юридично включені зазначеними нормами законодавства та його посадовими інструкціями в коло його повноважень та зобов'язували діяти відповідним чином, через несумлінне ставлення до них державному бюджету України завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 298 860, 22 гривень. На думку суду, зібрані у даному кримінальному провадженні докази вказують на допущення службовою особою, під час надання імпортеру преференції щодо звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість, службової недбалості, а саме неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки і тому його дії мають бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України.
Разом із тим, згідно обвинувального акту дії ОСОБА_5 помилково кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Суд зазначає, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації злочину окреслені названою нормою, згідно з якою зміна кваліфікації допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин.
Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК є менш тяжким, аніж той, що передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.
Отже, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, тому що це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, дії ОСОБА_5 слід перекваліфікувати із ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України. Саме таку правову кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Обставин які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд виходить з того, що обвинуваченим вчинено нетяжкий злочин у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг. Дані про особу обвинуваченого свідчать про те, що згідно вимоги про судимість він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Згідно характеристики дільничного Бориспільського РУП по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, скарг на поведінку останнього не надходило. Згідно медичних довідок на обліку у психіатра та лікаря нарколога обвинувачений не перебуває.
З огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 367 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посади в Державній митній службі України та її територіальних органах строком один рік, без визначення розміру штрафу.
Суд встановив, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, згідно зі ст. 12 КК України (в редакції КК України на момент вчинення діяння) відноситься до злочинів середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі. Відповідно до ст. 49 КК України (в редакції на момент вчинення діяння) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості, за яке передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, до набрання вироком законної сили минуло п'ять років. Після внесення змін в КК України дане кримінальне правопорушення віднесено до нетяжкого злочину. Відповідно до діючої ст. 49 КК України у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, також передбачений п'ятирічний строк давності.
Згідно ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України. В постанові Верховного Суду від 02.07.2019 (№ 515/331/17) сформульовано правовий висновок, відповідно до якого установивши обставини, що дають підстави для закриття справи, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності. Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності.
З часу вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення (11 травня 2017) минуло понад п'ять років. Також суд звертає увагу, що підстави для застосування положень ст. 49 КК України виникли лише після перекваліфікації дій засудженого в нарадчій кімнаті при постановленні судового рішення.За таких обставин, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_5 від покарання на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Рішення про цивільний позов.
У ході розгляду кримінального провадження прокурором у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Державної митної служби України пред'явлено до ОСОБА_5 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 298 860,22 гривень, понесену, унаслідок митного оформлення товарів за митною декларацією, застосувавши пільги «164» в частині звільнення від податкових зобов'язань.
Прокурор цивільний позов підтримав у повному обсязі та на підтвердження даного позову, долучив матеріали кримінального провадження. Обвинувачений ОСОБА_5 та його представник цивільний позов не визнали.
Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно із ч. 2 ст. 12 ст. 36 Кримінального процесуального кодексу, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, уповноважений пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян у порядку, передбаченому цим кодексом. При цьому, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного суду у рішенні 26.05.2020 по справі № 912/2385/18, зробила правовий висновок, у якому звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який, усупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурором направлено запит до Державної митної служби України з метою отримання інформації, чи планує Державна митна служба України або Київська митниця Держмитслужби пред'являти цивільний позов в інтересах держави. У відповідь Київська митниця повідомила, що не володіє інформацією та відомостями необхідними для складання позовної заяви. Враховуючи викладене, встановлено, що Державна митна служба України як орган, уповноважений державою на захист її інтересів, будучи повідомленим про порушення інтересів держави, такого захисту не здійснює. Унаслідок нездійснення захисту згадані інтереси держави залишилися незахищеними. У зв'язку із цим, у прокурора виникло не тільки право, але й обов'язок відреагувати на їх порушення шляхом пред'явлення цивільного позову.
Відповідно до ч. 2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
У вказаному кримінальному провадженні встановлено факти неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через не сумлінне ставлення до них, а саме: не здійснення головним державним інспектором митного поста «Бориспіль - аеропорт» Київської митниці ДФС ОСОБА_5 належного контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно УКТ ЗЕД. Встановлено, що згідно наданих на дослідження документів підтверджується - код товару згідно УКТЗЕД 8513100000, зазначений у митній декларації № UA125100/2017/311161 від 11.05.2017, не підпадає під дію преференції «164», на суму 298 860,22 гривень, (мито 93 393,82 та ПДВ 205 466,40 гривень), отже при митному оформленні зазначеного товару ТОВ «Інтерпроінвест» мав сплатити мито в сумі 93393,82 гривень та податок на додану вартість в сумі 205466,40 гривень.
Як передбачено у ч. 1 ст. 1166 ЦК, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи вищезазначене, цивільний позов прокурора Офісу Генерального прокурора підлягає задоволенню та ОСОБА_5 зобов'язаний відшкодувати Державній митній службі України вартість матеріальної шкоди (збитки), у розмірі 298 860 гривень 22 копійки, завданої державі, унаслідок вчинення кримінальних правопорушень.
Документи, надані учасниками судового провадження на підставі ст. 100 КПК України слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
Крім того, слід стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта у кримінальному провадженні у сумі 33926,40 гривень.
Керуючись ст. 368, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посади в Державній митній службі України та її територіальних органах строком 1 (один) рік, без штрафу.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Державна митна служба України, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 ) на користь Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43115923) матеріальну шкоду в розмірі 298 860 гривень 22 копійки.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 ) на користь держави витрати, пов'язані із залученням експертів у кримінальних провадженнях у загальній сумі 33926,40 гривень.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз'яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1